Павло Мовчан – Розкопки

Під терасами моря їх чекали руїни і скіфське минуле,
Широчезнії східці, врізані в чорний граніт,
І череп’я вождів, що жили у минулім,
Що жили для кривавих бучних перемог.

Ящірка і трава поснували контрфорси підйомів.
Вигорає на сонці глина руда, наче кров.
Чути стукіт копит, і посвист нагайок, і стогін –
Та пощезлі віки озов свій подають із землі.

А над часом, над руйнищем, над завзяттям лопатним,
Над невольничим плачем, над сріблом і злом сипким
Гей, як широко, лунко й далеко – до моря –
Із грудей молодечих наш спів:
“Ой, високо-високо-о
Клен-дерево од води… “


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Боротьба за свитло у твори свитчене весилля.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Розкопки
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.