Павло Мовчан – Соняхи


Давно вже збігла хвиля жовтопінна
І рій бджолиний в простір закотивсь,
Упали соняхи поштиво на коліна…
Немов землі удосталь напились.
А сонце їм потилиці лиш гріє –
Куди ж поділись золоті вінки?
Ось ізурку скоро візьме вже Марія
І виб’є з голови усі думки…
І вилузає в пелену до бубки,
На вітер пустить срібні лушпайки,
Щоб знали, як показувати зубки
Та ще й сукать порожні кулаки…



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір моє ставлення до мойсея.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Соняхи