Павло Мовчан – Стежина

Стежина та витка
Лягла у далі сині…
А горщик молока
Нашепче щось дитині.
Допоки донесе,
Травиченьку напоїть
І розповість усе
Квіткам про тихе поле.
Там ящірка сучком
Засохла на грудині –
Напоїть молочком…
І зв’ялену билину.
І в тріщину жаску
Наллє його доволі,
А залишки – сірку,
Бо ж йому спечно в полі…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Леся українка гетьте думи аналіз.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Стежина
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.