Павло Мовчан – В негоду

В ліс я йшов – мені назустріч
Раптом випроставсь туман;
Це – спіткання неминуче,
Як рокований твій стан.
Ну нічого: за тобою
Небо, випите до дна,
Поле, встелене габою,
І продухвина вікна.
За тобою попіл літа,
Терпкість випитих оман,
За тобою – все на світі,
А попереду – туман…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – В негоду