Павло Мовчан – “Від доторку руки вода стає шовкова… “

Від доторку руки вода стає шовкова,
І ти, мов пух, летиш із губ, моя любове!
А навперейми я, мов світ, з усіх сторін.
Суничини грудей, і яблука колін,
І губ гарячих млость,
Слова, що ділять нас, –
Злилось усе, зросталось,
Щоб бути повсякчас.
Щоб простір нами став – вмістилищем безсмертя,
Щоб ми, одне одним наповнившись всещертно,
Раділи,
Що бджола
Іде над снігом скреслим
І на відвічний плин стружуться нові весла.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Від доторку руки вода стає шовкова… “