Павло Мовчан – Вогонь (“дивлюся на вогонь, як полум’я струмує… “)

Дивлюся на вогонь, як полум’я струмує,
На вигинах своїх він настрій мій формує:
Сюди-туди хить-хить,
Назад – вперед, угору,
Горить душа, горить,
І полум’я – прозоре…
Хвилястий, як вода,
Приплив – відплив у тілі,
І лущиться слюда
У горлі обвуглілім:
– О люба, лебедій
Хвилястим плином ліній,
Випалюється лій
З долоней – білих лілій…
Оплавлюється скло
І тане роговиця,
І світла натекло
У очі, мов живиці.
– О пагубо, палька,
Пекельна полум’яність,
Вуглина випіка
Вже й спогади останні…
Обвуглений, у ніч
Впаду, як головешка, –
Не згасне на мені
Вогню твого мережка.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір моя допомога батькам у публіцистичному стилі.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Вогонь (“дивлюся на вогонь, як полум’я струмує… “)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.