Павло Мовчан – “Золототканні шати в панни… “

Золототканні шати в панни,
Золотообідні ридвани,
Соломою їй мостять шлях,
І ходять коні в постолах.
У панни Ганни серце з воску,
Її покривдити так просто:
Гарячий погляд, наче стріль,
Її вражає звідусіль.
У панни личко з порцеляни,
А голосок її медвяний
По краплі рясно розлива
Квітневий солод – не слова.
Вона пускає бджілок з пальців,
Стежину заплітає в танці,
Як жар, роздмухує бузок –
Кружляє хмара пелюсток…
О невблаганна, панно Ганна,
Вощане серце моє тане…
За кожним віддихом летить
Кохання мить, кохання мить.
Мостива пані, за тобою
Дорогою йду восковою,
Та грузнуть ноги, важче крок,
Літає хмарка пелюсток…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Мастер языка пушкина и фета.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Золототканні шати в панни… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.