Павло Тичина – Один в любов

Один в любов, а другий в містику,
А третій в небо, де орли…
І от якомусь гімназистику
Вкраїнську музу віддали.

І от перебивають копію
З солодких руських поетес.
Ідуть з утопії в утопію
І називають це “Sagesse”*.

А справжня муза неомузена
Там десь на фронті в ніч суху
Лежить запльована, залузана
На українському шляху.

Чого ж кричим, сліпі, задурені:
“Хто грим наклав – отой поет”,-
Цигарки палим недокурені
І затискаємось в корсет.

Чи вже втомилась наша нація,
Чи недалеко до кінця,-
Що в нас чудова профанація
І майже жодного співця?

І майже жодної поезії,
Яка б нас вдарила! – Нема.
Самі предтечі анестезії
Та лиш розгубленість сама…

1919

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Павло Тичина – Один в любов