Павло Тичина – Осінь


ОСІНЬ
На культурах устього світу майові губки
поросли.
Осінь. По містах вже о четвертій –
електричні ліхтарі.
А в селі ступнів щось у десять
(тінь од чабана)
додому отару женуть.
Вони казали: можна ж купити старого
камазину,
сяк-так заслати смітник і посадовити культуру
(тільки голову піддержувати треба!) –
ачей вона
ізнов до нас промовить.
А листя падало. І голова на в’язах
не держалась.
Тоді – вкинулись в еклектику.
Взяли трохи цегли
і стільки ж музики. Думали – перемежениться…
А листя падало. І голова на в’язах
не держалась.
На культурах усього світу майові губки
поросли.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Художня література 30 років.
Ви зараз читаєте: Павло Тичина – Осінь