Перебийніс Петро – Тато косить конюшину


Тато косить конюшину,
А я несу через поле
Горщики-близнята
З гарячим обідом.
Горщики не прості – золоті.
Що в одному горщику – борщик,
Що в другому горщику – каша.
А хліба, каюся, немає.
Дістався приблудному песику.
Тато усміхається:”Не біда. Позичимо в зайця… “
Обідає нашвидку.
Гладить мене по чуприні
Пахучою долонею
І знову береться за косу.
Пахне зеленим борщем.
Пахне кашею
І скошеною пашею…
Миттю засинаю
На конюшиновій подушці
І прокидаюся в синіх сутінках.
Вечір. Тиша.
Поруч тато, а в зоряному небі –
Близнята.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Аналіз поеми сон.
Ви зараз читаєте: Перебийніс Петро – Тато косить конюшину