Перебийніс Петро – Викочується із пам’яті

Викочується із пам’яті
Жорстоке століття дракона
І змітає на своєму шляху
Народи і королівства.
Ось летить воно на мене
Броньованою колоною,
Переблискує зубами гусениць,
Люто бризкає на всі боки
Липкими згустками світового болота.
А я, малий, у бездонних батькових чоботях
Перебігаю дорогу дракона,
Спотикаюсь і падаю
У жахливу мішанину глини і глею.
Залізоголова потвора
Невідворотно насувається на мене
Чорною пащею гармати,
Грізно дихає громом і полум’ям,
Нервово скрегоче гальмами
І нерішуче зупиняється…
Потвора стомилася.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Перебийніс Петро – Викочується із пам’яті