Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Перехресне римування
Перехресне римування
Перехресне римування – римування у чотиривірші (катрені), коли перший рядок римується з третім, а другий – з четвертим за схемою: абаб. Приклад П. р. – вірш П. Гірника про Т. Шевченка:
Не каявся. Писав у казематах. а
Відрікся від щедрот і нагород. б
І не зважав на цензорів пихатих – а
Яка цензура викреслить народ? б
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Оповите, або Кільцеве римування Оповите, або Кільцеве римування – римування у чотирирядковій строфі (катрені), де закінчення першого рядка римується із закінченням четвертого, а другого – з третім за схемою: абба: Рятуйся від пісні, яка повела а Тебе поміж люди у люту годину, – б Під кулю чужинця і чобіт у спину б По теплій золі від села до села. […]...
- Схема римування Схема римування – схема розташування рим у віршовій структурі, позначувана літерами української (або латинської) абетки. Поширені в силабо-тонічній системі такі різновиди С р.: суміжне, або парне (аа бб… ), перехресне (абаб), кільцеве, або оповите (абба), тернарне (аабввб), кватернарне (ааабвввб). Трапляються й інші С. р. залежно від строфічної будови (терцет, сонет, секстина, нона, децима, онегінська строфа […]...
- Римування Римування – особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними. Трапляються випадки, коли відстань між римованими словами відсутня, якщо вони вживаються або побіч одне одного (“Є незмінна земля, і усе на ній зміна невпинна”. – О. Ольжич), або розмежовані цезурою (“Виходимо босі // і коси ми точим”. – Я. Савченко) чи віршовою паузою, коли вірш […]...
- Тернарне римування Тернарне римування (лат. terni – по три) – розташування рим за схемою: аабввб (через два рядки на третій), одна з форм шестивірша (секстини). Яскравим прикладом Т. р, є вірш В. Герасим’юка “Ранкова пастораль”: Розвиднювалось. Ми пішли косити а За грунь. А нам навстріч несли трембіти а Чоловіки з присілка – хтось помер. б Була ще […]...
- Кватерна Кватерна (лат. quattuor – чотири) – своєрідність римування, де два тривірші мають по четвертому рядку, які також об’єднані римою. Кватернарне римування має такі різновиди схем – прямий (ааабвввб), обернений (абббаввв), кільцевий (абббввва)- Про неї, про колискову, а Про материнську мову, а Я думаю знову й знову… а Без неї в душі зима, б Без неї […]...
- Шестивірш Шестивірш – шестирядкова віршова строфа з добре розробленою розмаїтою схемою римування, вживана у формі секстини, зустрічається у вигляді тернарно римованого вірша (тернарне римування): Все дальше, дальше, дальше йдеш, а Землі ногою не торкаєш, б І, наче арфу, так несеш а Проміння місячне – і граєш, б Тугою серце квітам краєш… б І дальше, дальше, дальше […]...
- Восьмивірш Восьмивірш – восьмирядкова строфа з добре розробленою розмаїтою системою римування, в окремих випадках (октава та сициліана) жорстко визначеною, включаючи і рідкісне кватернарне римування: Давно за синю хмару сонце впало, а З-над Києва пісок густий одплів, б А денний клекіт одійшов помалу а Туди, де сквери квітнуть і гаї б І веселять муровані будівлі в Та […]...
- Секстина Секстина (італ. sextina, від лат. sex – шість) – строфа із шести рядків подовженого (п’ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв; досить поширена в українській поезії: Щодень гостріші лінії руки, а Темніше – восковіюче обличчя. б І голос твій уже такий […]...
- Нерівноскладова рима Нерівноскладова рима – випадок асиметричного римування, коли в одному з римованих слів міститься більше складів, ніж у суголосному з ним. Частіше в такій ситуації перебувають окситонні та парокситонні рими: Задощив, закрутив, закурився, І пішло дорогами в дощ, Пересохлі жовті уривки. Полохливе, послужливе клоччя (М. Иогансен). Трапляється римування слів з наголошеним останнім та передостаннім складами з […]...
- Терцет Терцет (італ. terzetto, від лат. tertius – третій) – тривірш. Строфа Т. самостійна за умови, коли схема рим викінчена в її межах (ааа ббб і т. п.) або під час римування один віршовий рядок лишається без рими (ритурнель): Лежить солдат під лісом, на травах, на піску, а Над ним кує зозуля в зеленому ліску, а […]...
- Ритурнель Ритурнель (фр. ritournelle, від італ. ritorno – повернення) – строфа провансальської, італійської та французької поезії; вірш на три або чотири строфи. Кожна строфа складається з короткого (часто з одного слова) рядка, котрий римується із третім довгим, витворюючи своєрідне кільце, другий – лишається неримованим холостим. У сучасній поезії не вживається, хоча трапляються поодинокі випадки, як-от вірш […]...
- Гонкурівська академія Гонкурівська академія – французька академія, заснована 1896 за заповітом та на кошти письменника Е. Гонкура. десять авторитетних діячів Г. а. щорічно з 1903 присуджують Гонкурівську премію, одну з найбільших та престижних літературних нагород у Франції, за написання роману....
- Усічена рима Усічена рима – римування, при якому словам у кінці віршового рядка наче бракує певного звука: Я страх відкинув геть, байдужий став до болів. У грудях миготять зірниці потайні. Колись я в світі жив. Тепер, позбувшись волі, Я цілим світом став… І світ живе в мені (М. Руденко). У слові “волі”, що римується зі словом “болів”, […]...
- Коротко про “Contra spem spero” (1890) Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: особиста (філософська). Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій. Віршовий розмір: анапест. Тип римування: перехресне. Літературознавці про твір. Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні вислови, їх виразність досягається за допомогою метафоричної образності, яка посилює […]...
- Дактилічна рима Дактилічна рима – співголосся слів у вірші, в яких наголос падає на третій склад від краю, нагадуючи за побудовою стопу дактиля. І. Качуровський називає д. р. пропарокситонною), вважаючи її генетично позаукраїнською, хоча вітчизняні фольклорні джерела (фрагменти дум) спростовують такі припущення (“Плач невольників”: “Там багато війська понаджено: По два, по три укупу посковано, / По два […]...
- Ліна Біла – Небратам Хто дав вам право забирать життя? Калічить душі ні в чому не винні. Немов у вас нема свого хреста І на весь світ ви дужі і всесильні. Хто дав вам право?! Право хто вам дав В собі самому викреслить людину, Вбивати тих (байдуже, без підстав), Чиє життя, як ваше, лиш єдине?! Ви руку підняли на […]...
- Леся Українка – Contra spem spero! (АНАЛІЗ) Аналіз твору Лесі Українки “Contra spem spero!” 1890 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: особиста (філософська). Провідний мотив: заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості, оптимізм людини за будь-яких життєвих ситуацій. Віршовий розмір: анапест. Тип римування: перехресне. Літературознавці про твір. Уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення звучать як крилаті, афористичні вислови, їх […]...
- Микола Руденко – Стало слово моє земним Стало слово моє земним, У клубочок згорнулася мрія. Як не бийся, а жодна із рим Занебесним теплом не гріє. А колись же було, було… Я, розсунувши неба клаптик, Брав для віршів живе тепло Із далеких галактик. Нині вірші – не Божий дар. Замішавши ромашки й блавати, Кожен другий чи третій школяр Вміє грамотно зримувати. Буде […]...
- Ліна Костенко – Страшні слова, коли вони мовчать (Характеристика твору) Характеристика твору Ліни Костенко “Страшні слова, коли вони мовчать” Рік: 1980 Збірка: “Неповторність” Жанр: Філософська лірика Провідний мотив: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва. Інші наявні мотиви: пошуки свіжого, оригінального; творчість як категорія краси. Віршовий розмір: ямб Вид римування: перехресне Роздуми Л. Костенко про значення слова в житті людини, про сутність поетичного мистецтва […]...
- Аналіз поезії “Страшні слова, коли вони мовчать” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: філософська. Провідний мотив: ліричнии роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. Віршовий розмір: ямб. Тип римування: перехресне. Художні засоби: Епітети (страшні слова, безсмертний дотик); метафори (слова мовчать, причаїлись); антитеза – (краса й потворність, асфальти й спориші) тощо. Світ рятувало Слово. У Великобританії вже більше 50 […]...
- Спенсерова строфа Спенсерова строфа – різновид нони; строфа, створена англійським поетом XVI ст. Е. Спенсером у поемі “Королева фей”. для неї властивий п’ятистопний ямб, але останній рядок – із шестистопним ямбом. Має римування за схемою: абаббвбвв. Застосовуються окситонні та парокситонні рими. Зразком С. с. вважається поема дж. Байрона “Мандри Чайльд-Гарольда”....
- Семивірш, або септима Семивірш, або септима (лат. septima – сьома) – семирядкова строфа з різними схемами римування: аббавбв, абабавв, абабвбв, абабабатаін.: Людей, звичайно, більше, ніж народу… а Коли виспівуєш на цілий сход б Любов до людства… з сотого заходу, – а Згадай, нарешті, і про свій народ б Хоча б за те, що має він в цю мить […]...
- Цензура Цензура (лат. censura, від censeo – оцінюю, висловлюю думку) – контроль офіційної (світської або духовної) влади за змістом, випуском у світ і поширенням друкованої продукції, творів сценічного, образотворчого та кіномистецтва, радіо – і телепередач, а іноді і приватного листування (перлюстрація) з тим, щоб не допустити або обмежити поширення ідей, інформації, що визначаються цією владою небажаними […]...
- Євген Маланюк – Стилет чи стилос? (Характеристика твору) Характеристика твору Євгена Маланюка “Стилет чи стилос?” Рік: 1924 Жанр: філософська, громадянська лірика Ідея: роль слова, митця в житті суспільства Віршований розмір: ямб (перший склад ненаголошений, другий наголошений) Римування: перехресне Вірш “Стилет чи стилос?..” (1924) дав назву першій збірці поета. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати в далекому від життя світі мрій, […]...
- Ронсарова строфа Ронсарова строфа – шестирядкова строфа, названа за прізвищем французького поета XVI ст. П. де Ронсара, в якій рядки римуються за схемою: аабввб. Така форма застосована в поемі Г. Чупринки “Лицар-Сам”: Їде Лицар-Сам із бою, а Їде гордий сам собою, а Грішний кинувши вертеп, б В грішний край давно коханий, в Пишноцвітний, злототканий, в В рідну […]...
- Месневі Месневі (араб. – здвоєння) – у ліриці східних народів – велика за обсягом героїчна або філософсько-дидактична поема, написана двовіршем за схемою суміжного римування (аа бб вв… ). Зверталися до цієї форми Рудакі, Нізамі, Сааді, Фізулі та ін. Про своєрідність версифікаційної структури свідчить уривок з поеми “Шахнаме” Фірдоусі, перекладеної В. Мисиком: Хай в тебе розум буде […]...
- Коментар Коментар (лат. commentarium – нотатки, тлумачення) – пояснення до тексту, тлумачення твору. При великому обсязі пояснень К. виноситься в кінець твору, книги. Всебічний К. твору може бути самостійним окремим виданням. Грунтовний К. вміщують серійні видання, наприклад “Бібліотека української літератури” (“БУЛ”), академічні видання творів класиків літератури. Прикладом окремого видання К. е праці Ю. Івакіна “Коментар до […]...
- Кита Кита – у віршуванні східних народів – невеликий твір філософського змісту, частина газелі без початкового бейта, зі схемою римування: ба ва. га… і т. д. Приклад К. – вірш Абуль-Хасана Рудакі у перекладі В-Мисика: Своєму тілові на втіху чи варто душу турбувати? Хто б на сторожі біля псарні поставить атола посмів! Як правди вісником по […]...
- Тріолет Тріолет (фр. triolet, від лат. trio – троє) – восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб. Причому перший рядок повторюється тричі: Сонце і день – не мені. Сни – моя втіха єдина. Та не щастить і вві сні. Сонце і день – не мені. О, хоч у снах чарівні Сняться юнацтва години… Сонце і […]...
- Онєгінська строфа Онєгінська строфа – строфічна форма, винайдена 0. Пушкіним для написання роману у віршах “Євгеній Онєгін” з використанням таких джерел, як сонет та октава. О. с. – чотирнадцятирядкова зі схемою римування: абабввггдеедєє. У всіх чотиривіршах чергуються окситонні рими з парокситонними, кожна строфа чотиривірша починається з парокситонної рими, останні два рядки охоплені суміжним окситонним римуванням. Поему 0. […]...
- Ірина Галинич – Ти ж таки поет Не сковуй риму! Ти ж таки поет. Скасуй для неї всі кордони! Нехай вона й – невільний силует, Але ж в тобі вона бездонна. Не дай украсти цензору красу Твоєї рими – матері твоєї! Ти подаруй словам загострену косу Нехай та стне із цензора ідеї! Або ковтни ти критику їдку. Нехай і критик трохи погордує. […]...
- Таня Бенещук – Ти знаєш, що таке самотність? Ти знаєш, що таке самотність? Ти відчував хоч раз любов?! Неначе я зірвалась у безодню… А в жилах замерзає кров. Ти куштував на смак солоні сльози? Можливо скажеш де їм край?! Бо вже не помічаю в травах роси, Як дні за днями… І їх мені не жаль. Ти бачив, як на друзки серце? Ти уявляєш, […]...
- Версифікаторство Версифікаторство (лат. versus – вірш та facio – роблю) – іронічна назва імітаційного віршування, що не має нічого спільного з поезією, а лише засвідчує рівень освоєння автором версифікаційної майстерності, вміння наслідувати певні віршові зразки, ілюструвати відповідну ідею. В. стосується не тільки, наприклад, альбомної лірики чи римування з нагоди різних святкових подій, а й штучно створюваних […]...
- Парокситонна рима Парокситонна рима (грецьк. paroxytonos – слово з наголосом на передостанньому складі) – суголосся слів у вірші, в яких наголос падає на передостанній склад. Термін увів І – Качуровський на противагу поняттю “жіноча рима”, оскільки воно не відповідає специфіці української мови (так, безпідставно слова чоловічого роду відносилися до категорії “жіночих рим”: півень – дивень тощо). В […]...
- Аналіз вірша “Вчись у природи творчого спокою” Плужник ” Вчись у природи творчого спокою ” аналіз вірша – тема, ідея, художні засоби, жанр, віршовий розмір та інші питання розкриті в цій статті. Вірш “Вчись у природи творчого спокою” Є. Плужник Збірка – “Рання осінь” Жанр: пейзажна лiрика Рік написання: 1927 Тема: взірець для творчої людини – природа, у якій все гармонійно поєднане, включене […]...
- Шумка, або Чабарашка Шумка, або Чабарашка – народна танцювальна та жартівлива пісня. Складається з однієї-двох чотирирядкових строф, це, власне, восьмискладовий двоколійний рядок, поділений на дві ритмічні групи (4+4), на які припадає здебільшого однакова кількість наголосів. Римування парне, клаузули окситонні та парокситонні: Ой мій милий // умер, умер Та в коморі // дуду запер, А я пішла і // […]...
- Децима Децима (лат. decima – десята), або Еспінела (за прізвищем іспанського поета XVI cm. В. Еспінеля) – десятирядкова строфа зі сталою схемою римування: аббааггддг. Перший чотиривірш мав зав’язку ліричної колізії, останній – її розв’язку. д. вживалася в іспанській поезії і як віршована форма глоси. Подеколи, передовсім у російській поезії (Г. державін, О. Радищев), терміном д. пойменовували […]...
- Симетрія Симетрія (грецьк. symmetria – гармонія, розмірність) – розміщення частини художнього твору за принципом віддзеркалення. Прикладом С. може бути олександрійський вірш – дванадцятискладник із цезурою посередині, обов’язковим наголосом на шостому та дванадцятому складах. Симетричним вважається суміжне римування, кільце тощо. Вживається С і в складних композиційних формах, як стихолітія. Цікаві зразки С. спостерігаються і серед фігурних віршів, […]...
- Асонанс Асонанс (фр. assonanse від лат. assono – звучу до ладу) – 1) концентроване повторення голосних звуків у поетичному рядку чи строфі, яке витворює ефект милозвуччя (Оксана Лятуринська: “Було червоне поле бою”), що набуває особливого змісту у поєднанні з алітерацією (П. Тичина: “О панно Інно” панно Інно”); 2) у віршознавстві – неточна рима, побудована на суголоссі […]...
- Аналіз вірша Лесі Українки “Contra spem spero!” Вірш “Contra spem spero”, написаний Лесею Українкою 2 травня 1890 року, входив до збірки “На крилах пісень” (contra spem spero від лат. – без надії сподіваюсь). Вперше у цій збірці був надрукований у 1893 році. для київського видання “На крилах пісень” Леся Українка скоротила твір на дві строфи. Ще до цього, з віршу було видалено […]...
Рибалка петро гулак-артемовський читати.
« Подумки