Петро Радейко – Веду розмову з серцем

Веду розмову з серцем,
Як мати з дитям в лоні.
Воно живе, бо б’ється,
Невгасно палить скроні.

І думка встелить душу –
Я ляжу й подрімаю…
Відтоді занедужав,
Як я тебе кохаю.

Втираю сонно очі,
А ти вже перед мене.
Знов ясно серед ночі
І почуття шалене

Урвало струни лірі.
Ти вигострила косу,
Я більш тобі не вірю.
Те янголятко босе –

Тепер то янгол смерті…
Коса твоя – зі сталі.
Ти вміла щастя стерти,
Зітри й мої печалі…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)
Loading...
Ви зараз читаєте: Петро Радейко – Веду розмову з серцем