Підгірянка Марійка – Біографія
Марі́йка Підгіря́нка (справжнє ім’я – Марія Омелянівна Ленерт-домбровська ; 29 березня 1881, с. Білі Ослави наІвано-Франківщині – 20 травня 1963 р., смт Рудно біля Львова, похована у Львові на Личаківському цвинтарі) – українська поетеса.
Народилася в родині лісничого. У Марійки рано пробудився потяг до літератури, поезії. В 13 років пробує свої поетичні сили. В 1900 році екстерном успішно складає іспити в учительській семінарії у Львові. Отримує диплом на право вчителювати в школі. Відтоді 40 років віддана шкільній роботі та поезії.
Друкувати
Родина
1904 познайомилась з Августином домбровським, майбутнім педагогом, громадським діячем, послом до УНРади, який1905 став її чоловіком. У них було четверо дітей: син Остап – викладач французької мови в Львівському університеті імені І. Франка, кандидат філологічних наук; син Роман – перекладач з німецької, працівник газети “Шлях перемоги” у Мюнхені; син Маркіян – український громадський діяч Австралії, інженер-електрик, автор “Підручника шофера”; дочка дарія
Творчість
Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів М. Підгірянки до 1939 р. – мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні (“Співанки”, “Вечір”, “Що роблю я, що я дію”). Працювала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми.
Досить своєрідною є поема “Мати-страдниця”, написана в 1919 р. Події у творі – це одна зі сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час Першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах з голоду і від епідемій. Композиційним обрамленням поеми є “Вступ” і своєрідний епілог. Сповідь страдниці, подану в жанрі голосінь, становлять 12 пісень.
У радянські часи за життя Марійки Підгірянки її книги не видавалися, окремі вірші з’являлися лише в журналах. Потім видавництва Львова і Києва видали маленькі збірочки для дітей: “Безкінечні казочки”, “Грай, бджілко”, “Ростіть великі”, “Школярики йдуть”.
За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська її книжечки “Розповім вам казку, байку”, “Гарний Мурко мій маленький”, “Безкінечні казочки”, “Зіллюся з серцем народу”, “Краю мій, рідний”, “Учись, маленький”, “Три віночки”, “Мелодії дитинства”, “Мати-страдниця”.
2009 року син поетеси Маркіян домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом “для Вкраїни вірно жиймо” (“Нова зоря”, Івано-Франківськ, 2009).
Вшанування пам’яті
З 1991 року ім’я Марійки Підгірянки носить Івано-Франківський обласний театр ляльок З 1991 року в м. Тлумач Івано-Франківської області діє Музей-кімната Марійки Підгірянки В 1993 році у Косівському районі встановлено премію імені Марійки Підгірянки для педагогів району З 1996 року в селі Білі Ослави діє музей Марійки Підгірянки На будинку Уторопської середньої школи встановлено меморіальну дошку на честь письменниці Пластовий курінь ім. Марічки Підгірянки
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Твip роздум в бублiциcтичному стилi про необхiднicтьп.