Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Підручники з української літератури в країнах Східної Європи
Підручники з української літератури в країнах Східної Європи
Реферат на тему:
Підручники з української літератури в країнах Східної Європи
Після 2-ї світової війни і нового політичного розкрою європейської карти на ідеологічно протилежні Західну і Східну Європи наступив новий етап життя українського населення у цих країнах. У п’ятдесятих роках у ряді країн Східної Європи – в Румунії, Польщі, Чехо-Словаччині, Югославії – починає відроджуватись українська освіта: з’являються початкові і середні школи, навчальний процес у яких забезпечують, як правило, підручники, створені у цих країнах
Покликані до нового життя були і підручники з української літератури. Часто заполітизовані і сповнені комуністичної моралі, вони все ж мали на меті сприяти розвитку в учнів любові до рідної культури й українського художнього слова.
Для аналізу процесу вивчення української літератури у школах названих країн, в тому числі й навчальної книжки з літератури, слід враховувати кілька важливих чинників, що впливали і впливають на розвиток української культури взагалі, й української освіти зокрема. Як історичний факт слід, по-перше, враховувати автохтонність українських поселень у
По-друге, на зміст української освіти, яка стала переживати певне відродження у 2-й пол. ХХ ст., все ж великий ідеологічний вплив мала прорадянськи налаштована політично-культурна орієнтація урядів цих держав, а тому відчувається значний вплив комуністичної ідеології і традицій радянської школи на українську освіту, підручникотворення у східноєвропейській діаспорі.
Досить вдало відобразив спільність становища українців у згаданих східноєвропейських країнах публіцист із Канади Михайло Марунчак у свій книжці “Українці в Румунії, Чехо-Словаччині, Польщі, Югославії”: “Хоча в політиці цих чотирьох країн є різні концесійні відхилення культурної політики в сторону українців, то в основному всіх їх єднає матеріалістична доктрина, комуністичне вчення Маркса й Леніна. Коли взяти до уваги, що ті самі принципи світосприймання є офіційним вченням правлячих кіл на Україні, то багато подрібностей є між людиною українською материка, і тими, які розсіяні в різних закутках Югославії, Польщі, Чехословаччини та Румунії” .
По-третє, після розвалу Радянського Союзу та зміцнення суверенітету колишніх країн радянського блоку у Східній Європі, у Словаччині, яка стала на початку 90-х рр. незалежною державою, посилились тенденції до активізації так званого русинства (політичного русинства), на цьому фоні відбувається зниження суспільної активності українців, згортання української освіти.
Зрозуміло, що за часів існування СРСР до змісту підручників широко включались не тільки твори української класики, але й твори радянських письменників, в яких реалізувались ідеї так званого методу соціалістичного реалізму і партійності літератури.
Серед східноєвропейських держав, де навчання дітей українців велося українською мовою і де видавалися підручники з української літератури, найпохмуріший пропагандистський вигляд мали підручники з української літератури в Румунії. В них переважали твори радянських письменників, а інколи друкувалися переклади з російської літератури. Явно, що такі навчальні книжки мало сприяли розвиткові самосвідомості українців .
Детальніше розглянемо зміст підручників із української літератури та тенденції щодо змін у їхньому змісті в Польщі, де існують давні традиції української освіти. У цьому зв’язку ми виділяємо два періоди розвитку української освіти у Польщі: перший, до 1939 р., – час, коли до Польської держави входила Галичина (досягнення у галузі створення підручників із української літератури у Галичині ми розглянули вище), і другий – у 2-й пол. 1950-х рр., коли на польських землях почалося нове відродження української школи.
Після сумнозвісної урядової акції “Вісла” у 2-й пол. 40-х рр. минулого століття, спрямованої на розсіяння українців по усій Польщі та їхню асиміляцію, відродження українського шкільництва стало можливим лише у 2-й пол. 50-х рр.
За свідченнями “Енциклопедії Українознавства” В. Кубійовича, на кінець 50-х років (1958-59 рр.) у Польщі було 7 українських початкових шкіл і 152 пункти навчання української мови при польських школах. На той час також функціонували український загальноосвітній ліцей у Легніці й українські класи при педагогічному ліцеї у Бартошицях, відділ української філології при учительській студії в Ольштині. В енциклопедії також зафіксовано такий печальний факт: ледве 5% українських дітей вивчає українську мову в школах .
Серед навчальних книжок із української мови і літератури найбільшого поширення набули у 50-80-і роки набули підручники-читанки А. Середницького і Я. Грицков’яна , призначені для літературного читання у початкових і середніх класах. Вони поєднують у собі тексти художніх творів, різноманітний дидактичний матеріал до них, граматичні правила й вправи. Добір творів подається за тематичним принципом, який охоплює розповіді про сім’ю та школу, про минуле України, її національних героїв, усну народну творчість, оточуючий світ, зокрема про Польщу, її культуру тощо.
Цю різноманітну тематику широко ілюструють твори української класики та радянських письменників, а також перекладені українською мовою твори відомих польських авторів.
Порівняно з підручником для 4 класу в підручнику для 5 класу значно зростає обсяг літературних термів, які треба засвоїти учням. У читанці Я. Грицков’яна для принагідного вивчення пропонуються такі теоретичні поняття, як епітет, герой літературного твору, види мовлення у художньому творі: розповідь, опис і діалог, елементи теорії віршування, метафора, оповідання, літературний герой тощо. Діти знайомляться з жанрами усного народного слова – народною піснею, коломийками, щедрівками, казками, легендами тощо.
Художнє слово представлене в читанках віршами та оповіданнями українських класиків: Т. Шевченка, Марка Вовчка, М. Коцюбинського, І. Франка, Лесі Українки, Степана Васильченка, М. Черемшини, Дніпрової Чайки, Л. Глібова, Олександра Олеся та ін., творами українських радянських письменників 30-80-х рр. П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Пригари, О. Гончара, І. Драча, Д. Павличка, В. Коротича, О. Ющенка та ін. У них звучать мотиви економічних здобутків Радянського Союзу й України, значущості об’єднання українських земель в одну радянську державу. Рідний край постає як
… Україна, рідна країна,
Волі і щастя сонячний край.
(О. Ющенко. Пісня про Україну)
Дітям пропонуються невеличкі нариси про господарські успіхи українського народу, про географічні та природні особливості України, здобутки народу в перемогах над природою, успіхи в освоєнні космосу тощо.
Звичайно, у багатьох творах присутній ідеологічний мотив про успішну ленінську національну політику, про радянські свята, переможну ходу радянського народу до світлого майбутнього усього людства – комунізму тощо. Знаходимо тут і мотив людини – “гвинтика”, такий популярний в радянській школі. Так, у читанці А. Середницького подається оповідання О. Донченка “Голубий гвинтик”, з якого кожна дитина повинна зробити висновок про важливість і корисність будь-якої навіть малопомітної справи, якщо вона зроблена на користь радянської держави. Симптоматичним є кінець цього оповідання, коли увесь клас, що прибув до заводу на екскурсію, колективно упевнюється у важливості малесенького гвинтика, який вкручує у сільгоспмашину на конвеєрі матері дівчинки Софійки, учениці цього ж класу:
“… А сіра, змащена мастилом доріжка конвеєра повільно рухалась вперед, і на ній немов пливли один за одним трактори. І Софійчина мати справно й швидко вкручувала в кожного трактора невеличкого гвинтика.
– Це… це той гвинтик? – запитав Степанко.
– Так, це той гвинтик, про якого розповідала Софійка, – сказала вчителька. – Бачите, все на тракторі є – і мотор, і котки, і гусениці. Та без цього маленького гвинтика жодний трактор не може зрушити з місця.
– Ніколи не зрушить! – підтвердила Софійчина мати.
– Це такий гвинтик… Мотор без якого не працюватиме. Маленький зовсім, а без нього не обійдешся…
Софійка нахилилась і взяла гвинтик. Він був зовсім не сірий, а голубий, сріблястий, схожий в своїй шапочці на грибок. Дівчинка високо підняла його вгору, щоб усі діти побачили, який чудесний гвинтик вкручує в трактори її мама” .
Педагогічно вмотивовано в читанках представлені твори, які знайомлять учнів із польськими суспільно-культурними цінностями, з життям українців у цій країні, що, зрозуміло, дозволяє українській дитині вже зі шкільної парти відкрито дивитись на світ й інтегруватись у нього, зберігаючи власні національні цінності.
У цих художніх творах польських і українських письменників розкриваються історичні умови співіснування двох народів у минулому в межах однієї держави, часто називаються причини непорозумінь, що виникали на історичному шляху, стверджується необхідність взаємоповаги і дружніх відносин між двома слов’янськими народами-сусідами.
Правда, слід зауважити, що причини суспільних негараздів із волі авторів творів інколи трактуються спрощено, часто за виключно класовим підходом до суспільних явищ. У негараздах звинувачується переважно польське поміщицтво і панство як класовий ворог простого українського люду.
Разом із тим у читанках є відчутним прагнення розкрити об’єктивні причини повстання українського народу проти Польщі. Так, в нарисі В. Голобуцького “На морі” наводяться переконливі слова-звинувачення польського шляхтича Папроцького на адресу польської шляхти. Він об’єктивно пояснює причини невдоволень народу польською владою в Україні тим, що вона часто виявлялася жорстоким експлуататором українців, дивилася на них, як на джерело збагачення:
“Не маючи від вас жодної помочі, – говорить Папроцький, – козаки забезпечують вам такий спокій, як поставленим на годівлю волам, а ви вважаєте себе вищими за них і випрошуєте собі в цих (українських) землях маєтки. Коли такий страшний звір, – пише далі Папроцький, – як султанська Туреччина, розкриває свою пащу на Польщу, козаки без страху кладуть туди свою руку. Козаки кидаються в безодню війни, нехтуючи всякою небезпекою, і коли зроблять щось корисне, для всіх вас множиться слава” .
Цю тему у читанках ілюструють такі твори, як, наприклад, оповідання для 4 класу К. Залейського “Криниця трьох братів” (про заснування братами Чехом, Русом і Лехом польського міста Цєшина), нарис М. Юрковського “Шевченко серед поляків” для 5 класу та ін.
У читанці для 5 класу дітям пропонуються вірші М. Рильського про польського піаніста Шопена (“Серце Шопена”) і про відомий польський хор “Мазовше” (вірш “На концерті “Мазовше”), подається добірка віршів польських поетів про Т. Шевченка (А. Сова “Шевченкові”, Б. Червенський “Смерть Шевченка”).
Отже, юні українські читачі мали можливість переконатись у величі духовних досягнень як свого рідного українського народу, так і польського, на території якого вони живуть. Такий підхід до укладання читанок є, без сумніву, педагогічно правильним і важливим для збереження у свідомості дітей духовних цінностей свого народу і поваги до поляків, розуміння можливості жити серед поляків і залишатися українцем.
Звичайно, у читанках присутні й ідеологічні мотиви дружби народів соціалістичного табору. Так, у навчальній книжці для 4 класу є розділ “Народна Польща”, в якому подаються сторінки історії Польщі, дружніх взаємин із Радянським Союзом і Радянською Україною. Цю тему ілюструє вірш М. Рильського “До Польщі”, в якому поет виголошує:
Хай руки славляться і очі молоді,
Хай квітне боротьба за мир у нас єдина!
Як пісня з піснею, вітається в труді
З новою Польщею Радянська Україна .
Звучать у цих книжках і теми класової ненависті до багатих, революційної романтики, що за своїм змістом аналогічні до навчальних книжок в Україні. Так, зокрема, у читанці для 5 класу А. Середницького вміщено оповідання А. Головка “Пилипко”, за яким не одне покоління школярів в Україні й українські школярі в Польщі навчалися ненависті до гайдамаків, насправді правдивих поборників незалежності України.
На окрему увагу заслуговує дидактичний апарат читанок. Він охоплює кілька напрямків розумової діяльності учнів, стимулюючи їхню самостійну роботу над творами. У читанці для 4 класу питання в основному спрямовані на прояснення змісту історичних розповідей, оповідань про видатних українських письменників та легендарних героїв. Такий же напрямок питань і до віршів.
У читанці для 5 класу коло завдань розширюється, а їхня складність зростає, все глибше торкаючись властивостей творів як мистецьких художніх цінностей з літературного і мовно-граматичного боку. На допомогу школярам подаються тлумачення маловідомих або важких для сприймання слів.
На початку 90-х рр. ХХ ст. ситуація в українській освіті в Польщі кардинально змінюється. Активізується українська громада, і під її впливом держава приділяє українській освіті більше уваги. В українській пресі гостро ставиться питання про реабілітацію жертв операції “Вісла” тощо.
У 90-х рр. ХХ ст. у Польщі діяло 4 початкові школи (восьмикласні) із 342-ма учнями та 32 вчителями, три ліцеї середнього типу із 257-ми учнями та 23-ма вчителями, також 69 “пунктів навчання”, в яких при державних польських школах діти вчать українську мову як предмет, у них працює 73 вчителі із 1376 учнями . Зрозуміло, що уроки української літератури і навчальні книжки з цього предмету зазнали певних позитивних змін.
Автори підручників стали орієнтуватися на кращі здобутки українського художнього слова, не позначеного комуністичною ідеологією, пропагандистким змістом. Переконливим фактом оновлення навчальної книжки з української літератури може слугувати підручник із української літератури для 5 класу Я. Грицков’яна “Виноградник”, виданий 1999 р. . У ньому, як і в багатьох інших навчальних книжках нової доби, поєднується матеріал для опанування учнями граматики з українознавчими текстами, власне творами художньої літератури.
Відзначимо, що, крім розвитку грамотності і виховання дітей в дусі поваги до України, української мови і культури, цей підручник сприяє ознайомленню школярів із важливими літературними відомостями та літературознавчими термінами. У підручнику є ряд публіцистичних українознавчих творів, які допомагають дітям ширше ознайомитися з батьківщиною їхніх предків – Україною. Це розповіді про важливі події в житті українського народу, про видатних історичних діячів, народних героїв, космонавтів тощо.
У “Винограднику” є твори польських письменників, зокрема А. Міцкевича, І. Красіцького. Діти також мають можливість ознайомитися з художніми здобутками українських письменників із різних країн і частин світу. Так, зокрема, крім творів широко відомих українських письменників-класиків, у підручнику вміщено твори Василя Єрошенка з Росії, Лесі Храпливої-Щур із Канади, Ярослава Грицков’яна з Польщі, Романа Завадовича зі Сполучених Штатів Америки та ін.
Продуманою у підручнику є й система дидактичних завдань, які, на думку О. Хорошковської, відомого фахівця з проблем вивчення української мови у діаспорі, вдало поєднуються .
Отже, підручник Я. Грицков’яна засвідчує один із важливих проміжних етапів навчання українських школярів. Це ще певною мірою читанка для молодших класів і разом із тим – підручник із елементами літературного читання, з відповідним теоретичним літературознавчим матеріалом.
Наступний етап підручникотворення у Польщі – створення навчальних книжок із української літератури для старших класів, де курс навчання, а тому і зміст підручника, будуватимуться за основними етапами розвитку українського літературного процесу.
Вагомий вплив на зміст українських шкільних підручників має загальна ситуація з підручниками у польській школі, урядова освітня політика. В останнє десятиліття ХХ ст. для польського підручникотворення властивою стала конкуренція як серед авторів підручників, так і видавців. Тому вчитель у сучасній Польщі опиняється перед вибором серед кількох пропонованих варіантів такої навчальної книжки, яка б відповідала потребам його учнів, власним навчальним уподобанням тощо .
Та якими б не були вимоги до змісту і форми підручника, навчальна книжка з української літератури для українських дітей Польщі виконує свою найголовнішу функцію – “допомогти молодій людині відшукати своє життєве кредо, передати їй національну тотожність, зв’язати з українством” .
Ця вимога, без сумніву, лежить і в основі створення підручника з української літератури українських школярів Румунії, Словаччини і республік колишньої Югославії.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Перші підручники з української літератури для середніх шкіл і гімназій в Галичині Реферат на тему: Перші підручники з української літератури для середніх шкіл і гімназій в Галичині Хоча українці Галичини й опинилися з кінця XVIII ст. у напівколоніальних умовах Австро-Угорської імперії, все ж їхнє політичне і культурне становище значно відрізнялося від долі їхніх братів в Російській імперії. Ці відмінності історик О. Субтель-ний охарактеризував так: “Вимушена згода Габсбургів […]...
- На тернистих шляхах… (про тяжкі умови розвитку української літератури) Історія української літератури – це тернистий, складний і тривалий процес в історії нашої культури. Переслідувалось українське слово від давнини і майже до кінця XX століття, заборонялось книгодрукування, скорочувались тиражі видань творів, написаних українською мовою, майже не перекладались українською мовою твори світової класики. Але українське слово жило ї виживало. Мої ровесники кажуть, що твори українських письменників […]...
- Чим збагатило мене вивчення української літератури Чим збагатило мене вивчення української літератури Художня література – це особлива форма естетичного освоєння світу, за допомогою якої кожна людина збагачує себе духовно. Особисто я, вивчаючи літературу, розширила уявлення про стародавні епохи. Література навчила мене мріяти, переживати разом із персонажами творів, збагатила мою мову, адже мова творів і усної народної творчості, і українських письменників – […]...
- Відрубність розвитку української літератури Відрубність розвитку української літератури – концепція своєрідності” української літератури, яка трактувалася як вияв етнопсихології українців. Передумови вчення про В. заклали М. Костомаров, В. Антонович, розвинули І. Нечуй-Левицький, О. Огоновський, обгрунтували М. Грушевський, д. Чижевський. Ніхто з них не твердив про абсолютну В. української літератури від інших слов’янських літератур. Навпаки, простежувалися літературні впливи і взаємовпливи, але […]...
- Підручники з літератури в школах і гімназіях Західної України у перші десятиліття ХХ ст Реферат на тему: Підручники з літератури в школах і гімназіях Західної України у перші десятиліття ХХ ст. У перших десятиліттях ХХ ст. розвиток української освіти в Галичині обумовлювався кількома важливими суспільно-політичними чинниками: перебуванням українських земель з кінця XVIII ст. в Австро-Угорській імперії, а з 20-х рр. ХХ ст. до 1939 р. – у складі Польської […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української літератури Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель (1862) він писав: “Кращого від українців в […]...
- Підручники з літератури у 50-80-х рр. XX ст. і реформування їх у сучасних умовах Реферат на тему: Підручники з літератури у 50-80-х рр. XX ст. і реформування їх у сучасних умовах З визволенням українських земель від німецьких окупантів починає відроджуватися школа, а разом із нею і методика викладання української літератури. У 50-80-і рр. “класовий” підхід до літератури продовжував наповнювати підручники з дещо “пом’якшеними” формулюваннями, але з тією ж самою […]...
- Підручники з літератури 20-40-х рр. XX ст. і в часи німецької окупації Реферат на тему: Підручники з літератури 20-40-х рр. XX ст. і в часи німецької окупації Зміст підручників, як і всієї методики літератури, мали за радянських часів суперечливий характер. З одного боку, методична наука прагнула “йти в ногу” із новітніми досягненнями європейської і світової педагогічної думки. У 20-і рр., наприклад, впроваджувалися далтон-план, метод проектів, бригадний метод […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в […]...
- Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Великий український письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з світовою славою поета-правдолюбця – це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Чому ж поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення? Творчість поета-демократа у […]...
- Корифей української літератури М. Старицький Угору стяг, а світоч – в руки, І, щоб не сталося, – вперед! М. Старицький М. П. Старицький – один з корифеїв української драматургії. Він залишив глибокий слід в українській культурі. Крім драматичних творів, писав вірші й прозу, був видатним актором, талановитим режисером, сумлінним громадським діячем. Виходець із малозаможної поміщицької сім’ї, де у великій шані […]...
- Піднесення української культури, літератури, науки в епоху ренесансу й бароко Піднесення української культури, літератури, науки В епоху ренесансу й бароко Період Ренесансу – Відродження – охоплює XIV-XVI століття. Поняття ренесансу виникло в процесі розвитку світової цивілізації, який поділяв історію на 3 доби: античність, середньовіччя та ренесанс – повернення до античності. Тогочасні гуманісти намагалися звільнити культуру від середньовічної стереотипності, наблизити її до античних ідеалів прекрасного. Для […]...
- Іван Вишенський – видатний полеміст-сатирик давньої української літератури Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVI – початку XVII століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало: лише те, що був він людиною освіченою, а в 30-35 років постригся в ченці, став монахом-аскетом, переселився у Грецію на Святу гору, на Афон. На Афоні І. Вишенський почав свою […]...
- М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях І. “Русалка Дністрова” Маркіяна Шашкевича. (Романтичний напрям, що широкою хвилею заполонив на початку XIX століття всі європейські літератури, спричинив появу “Русалки Дністрової” – першої ластівки літературного й національного відродження Галицької України. Маркіян Шашкевич поставив собі за мету дати початок новій літературі – народній. Цій високій ідеї відродження українського письменства він вірно служив до кінця свого […]...
- Розвиток української літератури і мистецтва 60-х років XX-го ст Реферат на тему: Розвиток української літератури і мистецтва Друга половина 50-х рр. стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва. Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. Можливість мати власну, а не сформульовану в кабінетах чиновників […]...
- Розвиток української літератури і мистецтва 60-х років XX ст Розвиток української літератури і мистецтва Друга половина 50-х рр. стала поворотним пунктом у новітній історії літератури, кіно, живопису, інших видів мистецтва. Розриваючи сталінські ідеологічні пута, митці поверталися до осмислення і відображення загальнолюдських цінностей та ідеалів, до реальної людини з її багатогранними інтересами, запитами. Можливість мати власну, а не сформульовану в кабінетах чиновників від культури думку […]...
- “Енеїда” І. Котляревського – перший твір нової української літератури “Енеїда” І. Котляревського вийшла друком 1798 року. Але цій події передувала майже тридцятирічна, нехай і з перервами, робота над текстом. І письменник дійсно зміг досягти художньої досконалості тексту. Напевне, через наполегливу працю І. Котляревського і його природний літературний хист, які у поєднанні зазвичай і творять дива, українська література зараз може похвалитися цим прекрасним шедевром гумору […]...
- Значення поеми І. Котляревського “Енеїда” для нової української літератури Від самого початку про “Енеїду” багато говорили: від загального схвалення читачів до різких висловлювань окремих критиків. Можливо, саме це і є позитивним моментом. Так чи інакше, але про початок нової доби в українській літературі заговорили, його помітили, а головне, його визнали, як явище, яке відбулося. Пантелеймон Куліш навіть висловив побоювання, що “тим реготом над “Енеїдою” […]...
- Головні риси української літератури XX століття Головні риси української літератури XX століття На зламі віків відбулися певні зміни особистості й її внутрішнього світу. За Юрієм Липою, дух XIX століття передає літера “П”: позитивізм (самовпевненість, раціоналізм, пізнаванність світу), посада, прагматизм (вага людських зусиль). На думку Миколи Хвильового, символ XX століття – літера “М”: мисль, м’ятеж, Марія. Для цього часу характерне торжество інтуїції, […]...
- Руська трійця та значення її діяльності для розвитку української літератури Руська трійця та значення її діяльності для розвитку української літератури I. Виникнення “Руської трійці”. (“Руська трійця” – це нелегальний література ний гурток, організований 1834 р. у Львівській духовній семінарії.) II. Просвітницька діяльність учасників “Руської трійці”. 1. Творчість Маркіяна Шашкевича. (М. Шашкевич – тонкий лірик, автор малих віршованих форм. У поезіях “О Наливайку” та “Хмельницького обступлення […]...
- Внесок І. Нечуя-Левицького в розвиток української літератури Визначне місце в історії української літератури займає творчість І. Нечуя-Левицького. За своє довге життя він написав понад п’ятдесят романів, повістей, оповідань, комедій та історичних драм. Своїми творами він прокладав нові шляхи розвитку української прози. Письменник одним з перших в українській літературі відійшов від традиційної селянської тематики і змалював майже всі верстви населення тогочасної України. Він […]...
- “Журба” Леоніда Глібова – перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, […]...
- Історія української літератури 1917-1919 рр Реферат на тему: “Історія української літератури 1917-1919 рр.” План 1. Вступ. 2. Друге десятиліття ХХ ст. для української літератури – найплідніше пора. 3. Відкриття україномовних навчальних закладів. 4. Українська преса і книгодрукування. 5. Вплив жовтневої революції на розвиток літератури. 6. Висновок. 1. Доля української літератури – доля України. Важко знайти у світовій історії аналогію, щоб […]...
- Гоголівський період української літератури ГОГОЛІВСЬКИЙ ПЕРІОД УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ “Знаю, что имя мое после меня Будет счастливее меня, И потомки тех же земляков моих, Может быть, с глазами, влажными от слез, Произнесут примиренне моей тени… ” М. Гоголь Ти смієшся, а я плачу, великий мій друже!.. Т. Шевченко. “Гоголю” “Ти” і “Я” – Гоголь і Шевченко – два генії, два […]...
- І. П. Котляревський – зачинатель нової української літератури Реферат на тему: “І. П. Котляревський – зачинатель нової української літератури.” Вступ 1.Відомості про життя І. П. Котляревського. 2. І. П. Котляревський – засновник нової української літератури. Його поема “Енеїда.” 3. Значення творчості І. П. Котляревського. Висновок. Список використаної літератури. Вступ. В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй […]...
- Юрій Андрухович як класик “актуальної” української літератури (народився 1960 року) Народився ум. Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982), Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991), аспірантуру інституту літератури НАН України. Працював газетярем, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису “Перевал” (1991 – 1995). Був співредактором часопису “Четвер” (1991 – 1996). Мешкає у Івано-Франківську. Поет, […]...
- Твір на тему: У кабінеті української мови і літератури (твір-опис приміщення) Скільки себе пам’ятаю, мені завжди хотілось ходити до школи. Спочатку мене приваблювало те, що це великий будинок, з багатьма кабінетами, дуже багато простору. Потім, коли подорослішала, зрозуміла, чому так. Мені подобалися кабінети з різних предметів, а найбільше – кабінет з української мови та літератури. Це велика світла кімната. Навпроти дверей – три великих вікна. Через […]...
- Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав Коцюбинський. Ранні твори Коцюбинського вже відрізняються […]...
- Питання і тести з української літератури Питання і тести по укр. літературі 1. Визначте національне і загальнолюдське у зображенні боротьби за соціальну справедливість (роман П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”). 2. І. Я. Франко і сучасність. 3. Смішний чи страшний Пузир у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн”. Доведіть свою думку. 4. Проблема влади землі над людиною у драмі І. Я. […]...
- Порівняння української і світової літератури періоду Великої Вітчизняної Війни З української та зарубіжної культури План 1. Українська культура довоєного періоду. Посилення партійного контролю над духовим життям суспільства в другій половині 40-х років. 2. Літературне оновлення 60-х р. р. Творчість: Л. Костенко, Павличка, Драга, Стуса, Вінграновського. 3. Утвердження загальнолюдських цінностей у світовій культурі в післявоєнний період. 4. Сучасна зарубіжна культура: Моріан, Солженіцин, Арагон, Селинджер, Фолкнер. […]...
- Валерій Шевчук – Із вершин та низин. Книжка цікавих фактів із історії української літератури Київ: Дніпро, 1990. – 446 с. Подібного видання не було на Україні – це перша спроба у художній формі через короткі фактологічні оповіді відтворити в загальних рисах літературний процес упродовж його тисячолітньої історії – до революції 1917 р. У книжці йдеться про видатних творців, але й про забутих, маловідомих. Подано також цікаві факти з історії […]...
- Обзор української літератури XX століття Реферат “Обзор української літератури XX століття” ЗМІСТ. Розділ І. МодернізмРозділ ІІ. Традиція. Розділ ІІІ. Невдала революція 1917Розділ ІV. Травма соціалістичного реалізму МОДЕРНІЗМ. На початку дев’ятнадцятого століття українська література стала виразником національної ідентичності і це продовжувалося протягом сторіччя. Поява модернізму не була спробою уникнути традиції і реалізму, що був панівним на рубежі дев’ятнадцятого і двадцятого століть. […]...
- Суспільно-історичні умови розвитку української літератури XX ст Літературна дійсність в Україні 20-х рр. XX ст. видається приголомшливо багатою. Порівняно з нею бліднуть будь-які інші періоди розвитку нашого письменства. Творча палітра вражає унікальним гроном яскравих талантів: В. Еллан, П. Тичина, В. Сосюра, М. Хвильовий, В. Підмогильний, Б. Антоненко-Давидович, М. Івченко, М. Куліш, М. Зеров, М. Рильський, Є. Плужник, Г. Косинка, М. Семенко, Ю. […]...
- Історія літератури Історія літератури – галузь науки про літературу, яка досліджує її розвиток у зв’язку з розвитком суспільства та його культури, прагнучи виявити внутрішні закономірності літературного процесу. Спираючись на здобутки філософії, естетики, теорії літератури, ретельно простежуючи всю сукупність художніх творів, їх сприймання читачами і критичні оцінки, історики літератури описують динаміку літературно-мистецького життя, літературних напрямів і течій, виявляють […]...
- Василь Симоненко – соловей української літератури РЕФЕРАТ НА ТЕМУ “ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – СОЛОВЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ” 1956 рік. Після знаменитого 20 з’їзду КПРС, на якому тодішній більшовицький генсек Микита Хрущов вжахнув світ убивчо – викривальною доповіддю про нечувані злодіяння сталінської бандократії, здавалося б, на нашій вистражданій землі ніколи не повториться розгнуздана вакханалія багатомільйонного людомору. Та недарма в народі кажуть: із крокодилових яєць […]...
- Шпаргалка з української літератури ТЕМА КОХАННЯ Й ВІРНОСТІ В ПОЕЗІЇ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО І ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ Міняються часи і влада, міняється життєвий уклад і людський світогляд. Але незмінними лишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Тема кохання в усіх народів, від прадавніх часів і до наших днів, – завжди актуальна для мистецтва, бо корені її глибоко заховані в людському […]...
- Микола Вінграновський – поет, прозаїк – Божий дар для української літератури Микола Вінграновський – поет, прозаїк – Божий дар для української літератури З-поміж своїх однокурсників, слухачів Московського інституту кінематографії, студент Микола Вінграновський, здавалось, нічим особливим не вирізнявся. Хіба що в погляді строгих очей світилась невловима лагідна задума та в ставній постаті відчувалася рішуча рвійність. Всім серцем тягнувся він до романтичної піднесеності й заземленої, суворої правди життя […]...
- “Лісова пісня” Лесі Українки як фольклорна скарбниця української літератури Коли для зміцнення здоров’я Лесі Українці довелося проживати на чужині, в далекій Грузії, народилася в її душі велика туга за лісами, серед яких вона провела найкращі дні свого життя. Письменниця була закохана не тільки в природу Полісся, айв народ, серед якого жила. Вона вивчала його мову, пісенну творчість, обряди і звичаї, культуру й побут, уважно […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української культури Значення творчості та діяльності П. Куліша для української культури Творча спадщина видатного діяча української культури П. Куліша майже 60 років заборонялася ідеологами комуністичного режиму, але зараз повернулася до скарбниці духовного життя українського народу, допомагає нам; краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель […]...
- Класовість літератури Класовість літератури – у соціологічному літературознавстві – одна із псевдоестетичних категорій, яка утилітаризує поняття ідейності літератури, підкреслюючи залежність художніх явищ від класових інтересів основних верств суспільства, зокрема панівного класу. К. л. проявляється в тому, що, по-перше, література немовби відображає станове розшарування суспільства і класову боротьбу там і тоді, де і коли вона виникає; по-друге, письменник, […]...
Ляльковий дім питання і відповіді.