Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Пігмаліон Б. Шоу – зразок “драми-дискусії”
Пігмаліон Б. Шоу – зразок “драми-дискусії”
Пігмаліон Б. Шоу – зразок “драми-дискусії”
“Заради мистецтва як такого я не написав би жодного рядка”, – так висловив своє ставлення до творчості Джордж Бернард Шоу. Тим паче, що драматургом він став майже випадково, під впливом зустрічі й бесіди з відомим на той час театральним критиком Вільямом Арчером. Метр зацікавився молодою людиною, яка водночас вивчала “Капітал” К. Маркса і партитуру опери Вагнера. Зійшлися на тому, що сучасних п’єс нема і треба власноруч виправляти становище. І Шоу написав 56 драматичних творів,
Шоу мріяв про театр філософів, де б усі учасники дійства по обидва боки рампи володіли вмінням в усьому дійти самої суті окремих явищ. Так він заклав підвалини сучасного реалістичного інтелектуального театру.
Найбільш відомим твором драматурга є “роман у 5 актах” “Пігмаліон” Згадуючи відомий міф про скульптора, який силою кохання зміг оживити статую, створену ним, Шоу жодного разу не натякнув на кохання Елізи і Генрі, його цікавлять інші речі й інші можливості людини.
Парадоксальний автор, замість нової версії старої казки про силу почуттів, створює гімн безмежним
Замазура Еліза виявляється напрочуд талановитою людиною, із соціальних причин відокремленою від знань і побутової культури. Вивчаючи літературну англійську мову, вона відкриває перед собою безмежні обрії нового життя. її перший вихід у світ виявився невдалим саме через те, що виправлення фонетики не означає виправлення мови. Коли вона титанічним зусиллям опановує весь масив тогочасної культури, її другий вихід у світ виявився тріумфальним. Вона не просто розмовляла або поводилась краще від природжених леді, вона справді стала особистістю, якою повинна бути справжня аристократка духу.
Щось подібне відбувається і з її батечком, копачем і сміттярем, який справді виявився “найоригінальнішим моралістом сучасної Англії”.
Не менш розумною постає перед нами місіс Пірс, яка одна змогла передбачити драматичні, якщо не трагічні наслідки нерозумного парі двох джентльменів.
Та й самий експеримент є дискусією між традиційними поглядами джентльмена (“Вона не здатна ясно розуміти бодай що… Більше ви із неї не вичавите! У-аааа-у!..) і самооцінкою людини з вулиці (“і які у всіх людей почуття, такі й у мене”). Причому у цьому диспуті переможницею виявляється людина з народу, а не професор фонетики з вищого кола.
Але ця перемога не стає остаточною: незважаючи на її таланти, вона не має місця у тогочасній Англії.
Шоу дуже часто залишав свої історії незавершеними, даючи змогу глядачам продовжувати думати, непокоїтися за долі улюблених героїв – і власні також.
“Відкритий фінал” п’єси Шоу підводить глядача до думки, що дискусія не закінчена, що фінал попереду.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- У чому проблематичність і головний сенс дискусії у драмі Б. Шоу “Пігмаліон” Долю людини, її вдачу, поведінку визначає час, у який вона живе, її суспільство, соціальний стан, а ще вплив інших людей, що постають на її життєвому шляху: вихователів, вчителів, коханих. Цей процес, звичайно, двосторонній, бо учні теж впливають на своїх вчителів, друг у чомусь визначає коло інтересів та діяльності свого товариша, разом з коханим з’являються нові […]...
- Трагедокомедія Феофана Прокоповича “Володимир” як зразок шкільної драми (1681-1736) Народився в Києві в родині купця й при хрещенні дістав ім’я Єлеазар. Рано залишився сиротою, зростав під впливом дядька – ректора Київського колегіуму. З 1688 р. став учнем цього закладу. Мав великі здібності до навчання. Потім навчався в католицькому училищі Володимир-Волинського монастиря (щоб більше дізнатися про католицизм), невдовзі його забирають до Римської католицької академії. […]...
- Парадокс людини у п’єсі Бернарда Шоу “Пігмаліон” I. Античний міф – основа п’єси Б. Шоу “Пігмаліон”. (1913 р. побачила світ п’єса Б. Шоу “Пігмаліон”. Автор назвав її “романом на п’ять актів” і присвятив відомій актрисі Кемпбелл – першій виконавиці ролі Елізи Дулітл. В основу п’єси покладено античний міф про скульптора Пігмаліона. Він зневажав жінок, а на перше місце у житті ставив мистецтво. […]...
- Образи Хіггінса і Пікерінга у п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон” Образи Хіггінса і Пікерінга у п’єсі Б. Шоу “Пігмаліон” П’єса “Пігмаліон” – це красива історія, в основі якої – міф про Пігмаліона. Головні герої цієї п’єси – це професор англійської фонетики Генрі Хіггінс та знавець індійських діалектів полковник Пікерінг. Вони дуже різні за характером і зовнішністю. Професор Хіггінс – це чоловік років п’ятдесяти, з сивим […]...
- Роль античного міфа в п’єсі Бернарда Шоу “Пігмаліон” ШОУ ДЖОРДЖ БЕРНАРД (1860-1904) Ірландець за походженням, англомовний драматург, критик, публіцист, громадський діяч. За 56 років драматургічної діяльності написав 58 п’єс. Шоу здійснив “театральну революцію” у розвитку драми, він підтримав нововведення норвезького письменника Г. Ібсена. Суть новаторства Шоу полягає в тому, що автор примушує глядача мислити і пропонує “відкритий фінал” (глядач не отримує готового вирішення […]...
- Доля Елізи Дуліттл (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”) Перший, довоєнний період творчості видатного англійського драматурга Бернарда Шоу завершується п’єсою “Пігмаліон”, сюжет якої взято з відомого античного міфу про великого скульптора Пігмаліона, що виліпив статую цілковитої краси. Палко закоханий у своє створіння, Пігмаліон силою свого почуття зміг вдихнути в Галатею життя, і міф закінчується їх щасливим союзом. За Шоу, подібна історія в англійському суспільстві […]...
- “Він так і залишився холодним уламком біля гарячого серця дівчини… ” (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”) П’єсу “Пігмаліон” Б. Шоу написав, орієнтуючись на античний міф про Пігмаліона. На далекому острові Кіпрі жив цар Пігмаліон, якому було дароване богами вміння вирізьблювати. Талановитий володар острова насолоджувався красою природи, умів виробляти чудові витвори, але мав одну дивну рису – він ненавидів жінок. Одного разу він вирізьбив із слонової кістки (за іншими версіями – з […]...
- Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл (за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон”) I. “Пігмаліон” – найпопулярніша п’єса Бернарда Шоу. 1. Відтворення у назві античного міфу (відповідно до якого скульптор Пігмаліои закохався у створену ним статую Галатеї й оживив її своїми благаннями). 2. Актуальність конфлікту – між зовнішньою культурою і духовними цінностями людини. II. Доля Елізи Дуліттл – новоявленої Галатеї. 1. Минуле Елізи (лондонська квіткарка; п’яниця-батько – смітникар; […]...
- Порівняльна характеристика образів Хіггінса і Пікерінга за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон” Порівняльна характеристика образів Хіггінса і Пікерінга за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон” У 80-ті роки XІX століття Бернард Шоу починає боротися за новий театр, який у ті роки переживав кризу. Шоу свідомо відмовляється від принципів “добре зробленої” драми і широко користується парадоксом як одним із визначальних мистецьких прийомів. Наприклад, у п’єсі “Пігмаліон” драматург показує божевілля і […]...
- Осучаснення античного міфа в п’єсі Бернарда Шоу “Пігмаліон” “Осучаснення” античного міфа в п’єсі Бернарда Шоу “Пігмаліон” Видатний англійський драматург Джордж Бернард Шоу захоплювався творчістю Ібсена, і це привело його до реформи англійського театру. Він обстоює принципово нову структуру драми – проблемну п’єсу-симпозіум. Як драматург він тяжіє до гумору і сатири. “Мій спосіб жартувати полягає в тому, щоб говорити правду”, – заявляв Шоу. Драми […]...
- Інтелектуальне і моральне перетворення Елізи Дулітл (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”) П’єса “Пігмаліон” – одна з найкращих драм англійського письменника Бернарда Шоу. Захоплює вона одразу – з першого рядка! Ти ніби опиняєшся в далекій Англії, а персонажі п’єси – твої давні знайомі… Рясний літній дощ ллє, як із відра. Тут і там несамовито верещать свистки”; а ми біжимо, щоб сховатися під портиком церкви св. Павла. Дивна […]...
- “Експеримент над людиною” професора Хіггінса (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”) Однією із найпопулярніших п’єс Бернарда Шоу є його драма “Пігмаліон”. Сюжет її навіяний автору давньогрецьким міфом про скульптора Пігмаліона, який закохався у своє створіння – статую прекрасної Галатеї і силою свого кохання ожи-вив її. У п’єсі Б. Шоу історія дещо інша. Зовсім випадково відомий учений-лінгвіст Генрі Хіггінс зустрічається із молодою дівчиною Елізою, яка продавала на […]...
- “Джакомо Джойс” – зразок малої модерністської прози “Джакомо Джойс” – це красива і незвичайна історія кохання. “Очі мої у темряві не бачать нічого, любове моя. Ще. Не треба більше. Темне кохання, темна втома. Не треба більше. Темрява”. Оті короткі називні речення акцентують на почуттях. Вони прикривають і водночас відкривають завісу таїни людських стосунків, таємницю кохання. Кохання в оповіданні Джойса поступово трансформується, і […]...
- Динамізм образу Елізи Дуліттл (за комедією Б. Шоу “Пігмаліон”) (2 варіант) Образ Елізи Дуліттл у комедії Б. Шоу “Пігмаліон” подано у розвитку. На початку твору це невпевнена у собі бідна квіткарка, яку лякає все, що відбувається навколо: дивний громадянин, що записує її слова. Власне сама п’єса має оригінальну форму. Важливу роль для розуміння концепції автора відіграють передмова і післямова. У передмові драматург повідомляє, що комедія має […]...
- Актуальність конфлікту твору Б. Шоу “Пігмаліон” – конфлікту між зовнішньою культурою і духовною сутністю людини П’єса “Пігмаліон” є зразком драми-дискусії, головний конфлікт якої полягає в і ому, чи може людина втручатися в долю іншої людини, навіть тоді, коли робить вона це з кращих міркувань. Чи має вона, ця людина, моральне право визначати для іншої норми й правила поведінки, абсолютно не дотримуючись їх сама? Чи правомірно це? Конфлікт цей у п’єсі […]...
- Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Драма Е. Йонеско “Носороги” – одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу. Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства (поза межами часу і простору). Справді, у “Носорогах” розігрується драма самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні зі суспільним механізмом. Йонеско стверджує, що ідея має ціну […]...
- Ми відповідальні за тих, кого приручили (за комедією Б. Шоу “Пігмаліон”) (1 варіант) Комедія Б. Шоу “Пігмаліон” є однією з найпопулярніших у світі п’єс. Це “сентиментальний роман” з парадоксальною подачею матеріалу, починаючи від назви і закінчуючи вирішенням мовних, соціальних та особистісних проблем. Усе в п’єсі парадоксальне, полемічно загострене. Сюжет п’єси є іронічною, інколи пародійною “модернізацією” давньогрецького міфу про Пігмаліона та Галатею. Замість мармурової статуї перед нами – бідна […]...
- Виступ під час дискусії Виступ під час дискусії – це роздум проблемного характеру. Автор такого роздуму намагається знайти розв’язання певної проблеми чи складного питання. Оскільки багато проблем, які постають у нашому житті, не передбачають однозначного вирішення, то роздуми часто мають дискусійний характер. Щоб виступ під час дискусії був цікавим, виступаючий повинен сам бути зацікавленим у предметі свого виступу. Коли […]...
- Ми відповідальні за тих, кого приручили (за комедією Б. Шоу “Пігмаліон”) (2 варіант) “Ми відповідальні за тих, кого приручили”, – з першого погляду здається, що це твердження є цілком справедливим та незаперечним. Особливо, коли ми говоримо про свійських тварин. Згадаємо нещодавню “моду” на собак агресивних бійцових порід, не призначених для домашнього утримання. Через деякий час окремі представники “модної” породи опинилися на вулиці. Всю глибину трагедії навіть важко усвідомити, […]...
- Пігмаліон (скорочено) – Шоу Бернард Два вчених, містер Хігінс та містер Пікерінг, випадково зустрічаються біля театру після вистави. Містер Хігінс займається фонетикою. Він заробляє гроші тим, що вчить правильно розмовляти нуворишів – тих, хто став багатієм нещодавно. Розмову вчених підслуховує юна квіткарка Еліза. Вона розмовляє жахливо – нічому іншому її життя не навчило. Одяг її брудний, волосся немов ніколи не […]...
- Нора Хельмер – особистість чи “лялька”? (на матеріалі “реалістичної драми” Г. Ібсена “Ляльковий дім”) Ще за життя драматурга п’єси Генріка Ібсена були визнані новаторськими, а їх автора називали творцем справжньої реалістичної драми, яка у своїй основі завжди трагічна. Ібсен, створюючи аналітичну драму, розкриває глибинну трагічність і жорстокість дійсності, приховану під зовнішнім благополуччям, а також здатність вольової людини протистояти обставинам. У драмах Ібсена перед читачем і глядачем постають не виняткові […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” (1 варіант) І. Франко був не тільки талановитим поетом і письменником, у чому ми переконалися, ознайомившись з його віршами і повістю “Перехресні стежки”. Він спробував себе і в драматичному жанрі, написавши п’єсу “Украдене щастя”. Ця спроба йому вдалася, бо справжній художній твір повинен збуджувати чуття людини і давати поживу для роздуму. Отже, драма І. Франка викликала у […]...
- Відповідь на контрольне питання До драми Г. Ібсена “Ляльковий дім” Чи вважає сама героїня свій вчинок злочином? Нора ані на мить не припускала, що чинить злочин, вона навіть не бачить нічого аморального у своєму вчинку: хіба не можна рятувати від тяжкої хвороби та смерті власного чоловіка, батька трьох дітей, хіба ж можна ризикувати добробутом власної родини, який складався протягом років за допомогою її зусиль? До […]...
- Народження особистості в п’єсі “Пігмаліон” Бернарда Шоу (відгук на виставу) Мрія – це друге життя. Народна мудрість Бернард Шоу – відомий англо – ірландський драматург, який написав свою п’єсу (точніше – “роман у п’яти діях”) майже століття тому. Але твір настільки легко сприймається, що не відчуваєш цієї Часової відстані. Ні герої, ні їхні проблеми, ні їхня мова не здаються старомодними чи незрозумілими. Навпаки, усе, що […]...
- Лірика Й. Бродського – зразок інтелектуально-філософської поезії другої половини XX століття Йосиф Бродський належить до числа поетів, творчість яких важко віднести до будь-якої традиції. Своєрідними є його особистість і творча доля. Літературний журнал “Нева” присвятив Бродському статтю, у якій говорилося: “Люди різного масштабу і суперечливих устремлінь, вони самим фактом свого існування загрожували тому, що ми називаємо сьогодні “бюрократичним соціалізмом”. Але ця стаття вийшла у 1989 році, […]...
- Проблематика драми Г. Ібсена “Ляльковий будинок” ІБСЕН ГЕНРІК (1828-1906) Норвезький письменник, зачинатель європейської нової драматургії. Життя його було нелегким: ще в дитинстві він зазнав матеріальних нестатків (батько збанкрутував і Генрік з 8 років працює учнем аптекаря). Свою першу п’єсу написав у 20 років, вона створювалася у вільний від роботи час – уночі. П’єса успіху не мала, але Ібсена помітили, і вже […]...
- Алегорично-моральний зміст сюжету драми “Гостина старої дами” Алегорично-моральний зміст сюжету драми “Гостина старої дами” В есе “Проблеми театру” Фрідріх Дюрренматт стверджував, що найбільш вдалою формою для висвітлення конфліктів сучасності є трагікомедія. Гротескні перебільшення, балаганні жарти та несподівані парадокси властиві трагікомедії, дозволяють, на його думку, зобразити не лише справжню природу світу та людини, але й показати механізми несправедливості. “Гротеск – одна з великих […]...
- Бешкетна придумувалка (на зразок “Пуськи Б’ятеняцькі” Л. Петрушевської) Кукарек Прококукав Кукарек підвором і заворлапалив: – Доранок, доранок! Прикилапайтеся і криницяйтеся, оросяй-теся, люди! – Прокилипайтеся і несітьяйцеся, кури! Доранок, доранок! Усі прокилапалися, водою криницювалися, росою уминювалися! Тень відрозчинався! Квака маляка Квака маляка стрямкала комашку. Комашка некузькувата стрепендулилася й на кваку маляку дужо-дюжо куськанула. Квака напакундилася й упроштувандила до калушеняти, а сніданковання не пожуванькалось. Разованьком […]...
- “Пісня про Роланда” як зразок французького середньовічного героїчного епосу В основу “Пісні про Роланда” покладено історичну подію – похід Карла Великого 778 р. за Піренеї. Вигадані епізоди вдало прикрашають епічний твір. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину – провідна тема поеми. Карл тут втілює ідеал державної мудрості, Роланд – головний герой поеми – виступає благородним лицарем, готовим до самопожертви заради короля і батьківщини. […]...
- Динамізм образу Елізи Дуліттл (за комедією Б. Шоу “Пігмаліон”) (1 варіант) Б. Шоу – видатний англійський драматург, критик, романіст і громадський діяч, представник “нової драми” кінця XIX – першої половини XX століття. Натхненний новаторством Г. Ібсена, він створив власну, цілком оригінальну театральну естетику – інтелектуальний проблемний реалістичний театр.. Драматург обирає героїню, яка перебуває на самому дні англійського суспільства для того, щоб полемічно загострити один із головних […]...
- Психологія героїв драми “Украдене щастя” Психологія героїв драми “Украдене щастя” “Народ наш дойшов уже до того ступеня, Що почуває потребу театру”. / І. Франко / Інтерес Франка до театру не був випадковим, він не спадав до останніх днів життя. Театр запалював його постійну різноманітну діяльність, наслідком якої було понад сімдесят спеціальних праць про театр. Вони дотепер звертають увагу глибиною ерудиції, […]...
- Неземні почуття головної героїні драми Лесі Українки “Лісова Пісня” (1 варіант) Драма-феєрія “Лісова пісня” – це твір, який можна вважати унікальним у всьому світовому письменстві. З’явився він, за словами самої Лесі Українки, в результаті її спогадів про дитинство, проведене на Волині, коли її навіки зачарував образ лісової русалки. Вона згадала казкову розповідь про мавку, що чула ще у дитинстві. Цей казковий образ – плід народної фантазії […]...
- Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. (Ще до того як дія розпочинається, ми чуємо діалог вербувальника з фельдфебелем. І останній виголошує думку, що мир – це безладдя, основа аморальності суспільства, “тільки війни творять лад”. Війна для нього захоплива фа, у якій […]...
- Хто з героїв драми І. Франка “Украдене щастя” окрадений найбільше? Події у драмі Івана Франка розгортаються навколо трьох центральних персонажів: Анни, її чоловіка Миколи Задорожного та жандарма Михайла Гурмана. Образ Анни змальовано з великим почуттям любові до знедоленої людини. Анна не розкриває свого горя, приховує від людей свої болі і страждання, як глибоку таємницю. Із розмови з сусідкою Анна дізнається, що Михайло, якого вона кохала […]...
- Неземні почуття головної героїні драми Лесі Українки “Лісова Пісня” (2 варіант) Один з найзагадковіших і водночас найчарівніших в історії української літератури – образ дитини лісу Мавки з драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Образ Мавки, в якому так багато від самої Лесі Українки, символізує митця, що своїм мудрим поетичним словом “озвірілих в люди повертає”, “чинить диво”, завжди, за всіх обставин сповнений почуттям людської гідності, волелюбства, гуманності, митця, […]...
- Алегорично-моральний сенс сюжету драми Ф. Дюрренматта “Гостина старої дами” Дія п’єси класика швейцарської літератури Фрідріха Дюрренматта “Гостина старої дами” відбувається в маленькому занедбаному містечку Гюллен, повз яке без зупинки мчать швидкі пасажирські потяги. Ще п’ять років тому містечко процвітало, а зараз воно повний банкрут, “найзлиденніший, найжалюгідніший, наймізерніший закуток на лінії Венеція – Стокгольм”. Жителі Гюллена у своїх нещастях звинувачують масонів, великий капітал, міжнародний комунізм. […]...
- Художня своєрідність класицистичної драми Класицизм як художня система склався в XVII столітті й охоплював не лише літературу, а й інші види мистецтва: живопис, скульптуру, архітектуру, музику. Назву класицизм ввели в ужиток на початку XIX століття, підкреслюючи, що митці цього напрямку наслідували античну “класику”, брали її за взірець. Класицизм – перша художня система, яка усвідомлювалася саме як система зі своєю […]...
- “Лебедина зграя” як зразок “химерної прози” У шістдесятих роках XX ст. в українській літературі виникла опозиція диктатурі методу соцреалізму. Однією з найбільш помітних течій була так звана “химерна проза”, яка насміхалася з офіційно узаконених догм, зведення особистості до стандарту, фальшивої патетики, видобувала з надр народної пам’яті дотепне слово. Її ознаки: запозичення стильових рис бароко, емоційність, експресивність, поєднання реального з міфологічним, часово-просторові […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” (3 варіант) Нещодавно я прочитала драму І. Франка “Украдене щастя”. Це драма з сільського життя. Тема і сюжет цього твору виникли у письменника під час дослідження народної “Пісні про шандаря”. В драмі змальовується трагедія особистого життя трьох головних персонажів: Анни та Миколи Задорожних і Михайла Гурмана. Щастя було украдене у всіх трьох. Головні дії відбуваються в хаті […]...
- “Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского – Гулака читались с таким же неописанным удовольствием, […]...
Гуманизм в пьесе на дне сочинение.