Головна ⇒ 📌Скорочено ⇒ Писанки (скорочено) – Калинець Ігор
Писанки (скорочено) – Калинець Ігор
Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулиним золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі –
І писанка оранжево горить
У філіграннім (1) сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
То вже дзвенить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім соці.
І стилізовані сплітаються сади
У маєві (2) густих обрамлень,
Мереживом найтоншим мерехтить
Геометричний космацький орнамент (3).
І я
На білі колискові оболоні (4)…
Котились писанками ізгори
Ясні сонця у мамині долоні.
(1) Філігранний – тонко, майстерно оброблений.
(2) Маєво, майво – те саме, що мерехтіння.
(3) Космацький орнамент – дуже дрібний орнамент, що покриває всю поверхню писанки. Зародився в с. Космачі, що лежить високо в Карпатських горах. Там майже всі жителі займаються писанкарством.
(4) Оболонь – заплавні луки.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Існує багато традицій при відзначенні Великодня. Одна з них – це фарбування яєць. У деяких місцевостях України
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Твір на тему: Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з […]...
- Мама, писаний, дитинство… (За віршем І. Калинця “Писанки”) Короткий вірш Ігоря Калинця “Писанки” весь пронизаний сонцем, весною, перед днем свята Великодня. В цей час матері в українських оселях розписують і фарбують яйця. Виводить мама дивним писачком По білому яйці воскові взори. З давніх-давен писанкарки черпали натхнення для своїх узорів зі світу природи, зображуючи квіти, листя, рослини. Такі символи пояснювали оновлення природи, оновлення життя […]...
- Променистий національний дух (за віршем “Писанки” Ігора Калинця) Український поет Ігор Калинець народився 1939 року на Львівщині. Він навчався у Львівському університеті, складав вірші, і переслідувався радянською владою “за антирадянську агітацію і пропаганду”. Тому відбував покарання на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова він тільки у 1981 році. Його перша книжка віршів “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966 році, наступні твори письменника […]...
- Дивосвіт, або ж Перша книжечка для дзвінки (скорочено) – Калинець Ігор 1. Стежечка Ходім зі мною стежечко Обережно Не зачепися за камінець Переступи соломку І під спориш не ховайся Все одно бачу А там За городом Ого як ти виросла Сама біжиш Через струмок перескакуєш Батіжком по пилюці цвяхаєш За суницею збочуєш Топчеш горох при дорозі Коли б глянути Стежко Он з тої гори На всенький […]...
- Хлопчик-Фігурка… (скорочено) – Калинець Ігор Ганнуся їхала додому трамваєм і намалювала на вікні пальчиком чоловічка в окулярах. Коли дівчинка виходила, почула, що Хлопчик-Фігурка (далі скорочено будемо називати його Ха-еФ) просить її взяти його із собою. дівчинка здивувалася, але взяла хлопчика в ранець, і він поселився там в альбомі для малювання. Гануся згадала про Ха-еФа тільки тоді, як учитель поставив хлопчика […]...
- Твір на тему: Писанка (твір-опис) Історія писанки сягає сивої давнини, вона пов’язана з поклонінням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – приносить добро, щастя, захищає від усього злого. Зараз ми поєднуємо писанку з Великоднем. Малюнки на писанці мають символічне значення: зірка і хрест – символи сонця, […]...
- Твір на тему: Берегиня-писанка, берегиня-мати “Берегинею” називається писанка, на якій зображено жіночу постать зі зведеними догори руками. Так прадавні українці зображували велику Матір усього живого – відому слов’янську богиню життя і радості. її називали Мокошею і Ладою, але найчастіше – Берегинею. Матір, хранительку дому – також часто називають Берегинею. Здавна так повелося в Україні, що кожна родина готувала до Великодня […]...
- Калинець Ігор – Коли вона спала Коли вона спала Я вибудував для неї терем Приносив їй страви Коли вона спала Звикла до несподіванок Як до сходу сонця Вірила в чари крила Вже на другий день Грала вона так солодко Що тремтіла моя душа Як дека скрипки...
- Калинець Ігор – Я радо йду у твій полон Я радо йду у твій полон, В зіниці звабливі і темні. Із човників твоїх долонь Стікає сонця мед на мене. І виростає маєво густе, Ростуть над нами дивні трави. І пахеш ти, як синій степ, Омитий свіжими вітрами… А потім понесеш в очах, В зіницях Радість невгасиму, Що в травах Травень нас звінчав, Що дав […]...
- Калинець Ігор – довший час Довший час Я не показувався їй на вічі Захований за віями Як за густим частоколом Всі десять її пісеньок Навчився не мавши слуху Коли вона тулила крило До грудей Я хотів бути крилом Одного вечора Навіть зазирнув у шпарку Як вона роздягалася...
- Калинець Ігор – Біографія І́гор Миронович Калине́ць (нар. 9 липня 1939 в Ходорові) – поет і прозаїк, один із чільних представників так званої “пізньошістдесятницької” генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень. Живе і працює у Львові. Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Поетичну творчість […]...
- Калинець Ігор – Панно Панно З очима Більшими За айстри Вже й наче Осінь Осінній настрій Вже я Лагідний Мов щойно З ікони Кучері з позолітки Елегійно Дзвонять Щоденно Ходжу З козубом На прощу У лісовика Що з ратицями Грибів Випрошую Та думаю Як квітку З городця Вашого Вкрасти Панно З очима Більшими За айстри...
- Калинець Ігор – Музика Раптом та ніч, уповання довгого трунок, Задихаюсь і рвусь, як натягнений смик В павутинні панчіх ноги твої, як струни, В білім футлярі скрипка, яка не спить. Спраглі ми вперше музики одкровення, Лише зачувши їдкий солов’я камертон. Шаленіє тройзілля, труйзілля по наших венах, А в чорнозіллі цноти червцю вибухає бутон. Озиваєшся, скрипко, тіла свого повноліттям, У […]...
- Калинець Ігор – Палка ніч Танець жаги витинала троїста всоте, В духмяні ложа манила лукава гречка. Медом кохання гусли очі, як соти, І пазух шукали парубки негречно. Екстазу люльку розкурював бог кохання, Обпікав цнотливим хтивістю білі крильця. У ту ніч ласки спраглі жінки прохали, Паленіли дівчатам від сорому лиця. У гармонію згоди зливався тіл тьохкіт, Лопотіли спідниці по перелазах. Заздрісний […]...
- Калинець Ігор – Три казки Дві казки про тебе недавно я вигадав: Казку про ніч і казку про перстень. Купальської ночі за жеврієм вигону Спорснули з рук мені непещені перса. А друга казка хіба найсумніша, Голосить в мені як перезва осені: Ти стала до шлюбу негадано з іншим, А перстень мій кинула в море із поспіху. А третю казку для […]...
- Калинець Ігор – Вміння пасти левів Вміння пасти левів Досягається наївністю Вона звичайно не ти Вона має тіло і тінь Вона не виходила Поза обрій Як і поза себе Занадто тутейша Але не знайти Певнішу криївку Над її тіло...
- Які почуття викликала в мене поезія “Писанка” І. Калинця (народився 1939 року) Народився на Львівщині. Навчався у Львівському університеті. Переслідувався радянською владою “за антирадянську агітацію і пропаганду”, покарання відбував на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова у 1981 році. Перша книжка поезій “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966році, наступні твори письменника тривалий час були відомі із “самвидаву” і тільки у 1991 році видані […]...
- Твір на тему: Писанка На Гуцульщині є незвичайний музей, де зібрані писанки. За давніми народними повір’ями, писанка – символ весняного пробудження природи, сприяє добробуту, багатому врожаю. Писанкарство – один з найдавніших і найцікавіших видів творчості українського народу. В експозиції музею “Писанка” є роботи талановитої художниці Марії Боледзюк. На писанках майстрині – чудо-олені, казкові птахи, риби, квітне свячена верба. Все […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Весна (скорочено) Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, На […]...
- Антонич Богдан-Ігор – На шляху (скорочено) Обплетений вітрами ранок Шугне, мов циганя, з води І на піску кричить з нестями, Обсмалений і молодий. Ріка зміяста з дном співучим, Хвилясто хльостають вітри, І день ховає місяць в кручу, Мов у кишеню гріш старий. Клюють ліщину співом коси, Дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий Хлопчина з сонцем на плечах. Критика, […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Назустріч (скорочено) Росте хлоп’я, мов кущ малини, Підкови на шляхах дзвенять. Ось ластівки в книжках пташиних Записують початок дня. Запрягши сонце до теліги, Назустріч виїду весні. Окриленим, хрещатим снігом Співають в квітні юні дні. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Оригінальністю, романтизмом та оптимізмом сповнений вірш “Назустріч”. Уже сама назва вказує на основну думку твору – треба […]...
- Твір на тему: Прапор моєї країни (твір-опис) У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю жовтий колір за те, що це колір сонця, кульбаби, соняшника. Жовтий колір полів, коли на […]...
- Богдан-Ігор Антонич – Біографія (СКОРОЧЕНО) Богдан-Ігор Васильович Антонич (1909-1937) Поет-символіст Народився 5 жовтня 1909р. на Лемківщині в с. Новиці (Західна Україна). Навчався у польській гімназії в м. Сянок. У 1928р. студіював у Львівському університеті. З 1929р. прилюдно виступає з віршами. Перший свій твір опублікував 1931р. у журналі “Вогні”. 1931р. – перша збірка “Привітання життя”. У 1934р. закінчив університет з дипломом […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Зельман Закрутився світ безкраїй, Зелень на землі й на небі. Ой, дівчатам заплітають У волосся сонця гребінь. День зелений, день хрещатий, Герці радісних лошат. В пісні важко передати Те, чим крилиться душа. Їде Зельман білим возом, Тропарями дзвонить ранок. Ой, скажи, весільна лозо, Чому в серці хмільно й п’яно....
- Твір на тему: Народження українських писанок (Твір-опис процесу праці) Мені пощастило завітати в гості до справжньої художниці. В її гостинній оселі я побачила багато цікавого. Мою увагу привернула і навіть здивувала чимала колекція неймовірно гарних і різноманітних писанок. Я наважилася поцікавитися, як роблять ці прекрасні писанки. І художниця почала захоплюючу розповідь. Мистецтво виготовлення писанок називається писанкарством. Писанки розписують воском, який наноситься на поверхню вироба […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Весна В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі Плямами багрів Трояндять зломи пошарпаних нам персами землі примар Сонце в хомуті блідих брудних хмар Тягне перед собою плуги вкруг За плугом плуг Повз гори повз луг За скибами скиби І борозди і рови Труться об землю триби Сонця о чоло як в крови А як робітник […]...
- Твір на тему: Народні обряди В українських обрядах та традиціях бринить душа народу. Важко уявити Різдво без куті, Великдень – без писанки, Святу Трійцю – без клечання. Кутя – символ урожаю, писанка – народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів. Ці ритуали виникли на зорі людства, були тісно пов’язані з міфологією, трудовою діяльністю людини. […]...
- Калинець Ірина – Лелека і Чорна Хмара Авторські казки “Лелека і Чорна Хмара”, “Казка про годинники”, “Як Івасик малював”, “Казка про Лінобіль”. ЛЕЛЕКА І ЧОРНА ХМАРА Лелека ловив у озері жабенят своїм діткам на вечерю. Цілий день стояв він у холодній воді спочатку на одній нозі, бо другу грів, а потім на другій нозі, бо грів першу. Ноги йому зачервонілись від холоду, […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Екстатичний восьмистроф Шумлять у скринях зеленаві зерна льону, Масний і теплий пил вирує у олійнях. Щораз в корявих липах спалахне прокльоном Душа зелена, гнівна і незаспокійна. Черві не піддається буйний струм життєвий, З дерев зелені іскри дятлі крешуть. Зорі червінцем платить скупо вечір дневі За сонце, що його в червоний мох розчеше. Червона сажа заходу вкриває липи, […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Руно Поїдемо удвоє по закляте руно. З долоні вітру, що прощався з нами, грудка Погаслої зорі упала, мов дарунок. Вперед! Сім миль кохання і остання – смутку. В завії образів поезія і буря. Дороги стрічка зв’язана у сонця вузол. Клонюсь тобі, о пані кучерявих куряв, Що дзвониш диском літ, струнка епічна музо! Два коні з снігу […]...
- Твір на тему: Сімейний звичай У нашій сім’ї існує давній звичай: кожна жінка повинна вишити рушник своїм дітям. Я часто милуюся вишиванками, що залишилися від моїх прабабусь. Для мене мама теж вишивала рушник. А я, затамувавши подих, спостерігала за цим дійством. Голка швидко миготіла в матусиних руках. А до різнокольорових ниток, які ненька вміло вплітала у візерунок, додавалися ще й […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Хміль Дівчино, хмелю весняний, Довкола мене оплетися! Кують нам дятлі з моху сни І в сто гаях лопоче листя. Весна омаєних весіль І кожна ніч, немов отрута. Твоїх долонь ласкавий хміль І тайна щастя незбагнута. 9 березня 1935...
- Похорон друга скорочено – Тичина Павло Вже сумно вечір колір свій міняв З багряного на сизо-фіалковий. Я синій сніг од хати відкидав І зупинився… Чується плач, що відлунює, немов тисячі оркестрів. То плачуть сурми над померлим, яким гордилася вся країна. Ярославові довелося багато пережити, багато битися. Герой відчуває роздвоєння: сум за померлим другом, похорон та разом спостереження над багатогранністю життя навколо. […]...
- “Жереб мені… ” (скорочено) – Сапфо Жереб мені Випав такий: Серцем палким Любити Ласку весни Розкіш, красу, Сонця ясне Проміння. Переклад А. Содомори...
- Антонич Богдан-Ігор – Калина Калина похилилась вниз, Мов ягода росте червоне слово. Весні окриленій молись, Карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов стріла, Проколе слово і проріже камінь, І лиш калина, як цвіла, Цвіте щороку листям і піснями. 9 березня 1935...
- Антонич Богдан-Ігор – Колодійство Вже сонця колесо збиває стельмах, Ще обруча – до осі полум’яної! Цим возом їхатиме завтра Зельман, Ключар і староста гульби весняної. Відносить стельмах сонце ковалеві: – Обруч найбагряніший викуй, майстре мій, Щоб сонце жевріло ясніш від гриви лева Весні трояндній й осені оайстреній!...
- Антонич Богдан-Ігор – Марнотратний гімн І зір розтратниця – зла ніч і день сліпучий Розтратно твореним і нищеним багатством… Чергою явищ неповторних в світу кручі Зростання й проминання сплетені суцільно. Вирує квітний дощ, бацилі, світло, птаство. Коли в дня гаморі хвилину знайдеш вільну, Задумайся на мить про сонця марнотратство!...
- Новолітування (скорочено) – Харчук Борис Мама досвітком взяли клунка й пішли на третє село. Це для мене так сказано. Щоб я не хвилювався. Але всі знали, що мама пішли до партизан, понесли їм хліба. Бабуся з братом порядкують. думають, чи зачиняти двері. Вони думають про матір. Вони повинні повернутися, але їх все немає. Брат товчеться у сінях, а потім стукає […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Велика подорож Вибираюся в далеку подорож, і рож не дасть мені ніхто, Й не бажаю ні від кого я нічого, й вже ніщо мене Не лякає, хоч у очі зазирає заздрісно ліхтарень сто, Що в вокзалі білім сторожко глядять крізь жовтих шиб пенсне. Над станційним гамором, мов абажур, наложений склепіння лук. Навкруги байдужі очі й обоятні постаті […]...
- Василь Стефаник – Сини (СКОРОЧЕНО) Василь Стефаник Сини (СКОРОЧЕНО) “Старий Максим волочив яру пшеницю кіньми добрими, молодими”. Був він добрим хазяїном, міцним чоловіком. Односельці про нього говорили так: “Старий пес, все лютий, але молоді коні ще міцно тримає; бригадир, іззамолоду добре годований, та втратив обох синів і відтоді все кричить і на полі, і в селі”. Він справді кричить, сам […]...
Твір роздум чи потрібна людству війна.