Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (СКОРОЧЕНО)

Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як моє болить серце, а сльози не ллються.
Трачу літа в лютім горі і кінця не бачу.
Тільки тоді і полегша, як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде.
Єсть же люди, що і моїй завидують долі;
Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?
Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?
Тяжко жити без милого і в своїй сторонці.
Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!
Як я, бідна, тут горюю, прийди подивися.

/> Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)
Пісня Марусі Чурай “Віють вітри, віють буйні” передає почуття самотньої дівчини, яка страждає в розлуці з “милим чорнобривим”. Для неї це – “люте горе”, вона себе порівнює з билинкою в полі, що росте на піску, без роси, на спеці. Починається твір поетичним паралелізмом (дерева гнуться – сльози не ллються) і закінчується риторичними питальними та окличними реченнями. Має струнку організацію, дуже мелодійний, і донині користується популярністю.

    Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (Характеристика твору) Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (АНАЛІЗ) Пісні Марусі Чурай – Віють вітри

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір- роздум про благодійність.
Ви зараз читаєте: Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (СКОРОЧЕНО)
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.