Пісня “Лелеченьки”
Загальні відомості про твір та його авторів. Історія створення пісні “Лелеченьки”.
Композитор О. І. Білаш писав музику до кінофільму “Сон”.
Режисер фільму Володимир Денисенко запропонував у сцену, де завезені далеко від України кріпаки сидять і сумують у панській “людській”, ввести пісню.
Написати слова попросили Дмитра Павличка. Через 10-15 хв. Він показав товаришам перший куплет:
З далекого краю
Лелеки летіли
Та в одного лелеченьки
Кирилонька зомліли.
Пісня “Лелеченьки” була написана швидко,
Хоровий жанр – хор акапелла.
Олександр Іванович Білаш.
Народився композитор у співучій сім‘ї в березні 1931 року в Градизьку на Полтавщині. Мати – Євдокія Андріївна – вважалася першою співачкою на сільських сходинах, батько – Іван Опанасович – грав на балалайці, гітарі.
Провчившись рік у Київській музичній школі для дорослих, Олександр поїхав у Житомир, де поступив на другий курс музичного училища імені В. С. Костенко. Там, у Житомирському музичному училищі, написав свою першу пісню.
У 1951 році Білаш успішно склав
Дипломна робота композитора – симфонічна поема “Павло Корчагін” – перша серйозна праця молодого композитора, крок у світ великої музики, куди Олександр увійшов швидко і рішуче.
Завершуючи “Павла Корчагіна”, Білаш паралельно працює над творами для симфонічного оркестру: “Скерцо”, “Весняна сюїта”, балетна сюїта “Буратіно”. Перші твори на власні тексти: “Новорічний вальс”, “Три подружки синьоокі”.
Після закінчення консерваторії О. Білаш працює в Київському інституті ім.. О. М. Горького, викладає там гармонію, і теорію музики.
У 1962 р. О. Білаша приймають у спілку композиторів України.
У 1964 р. композитор пише музику до кінофільму “Роман і Франческа” (пісня Романа “Впали рови на покоси”).
У 1968 році О. Білаш став лауреатом Всесоюзної премії Ленінського комсомолу за цикл молодіжних пісень і за активну пропаганду радянської музики серед молоді.
У 1975 році композитор О. Білаш став Лауреатом Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, у 1977 – народним артистом України. Його нагороджено медаллю на ознаменування 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, медаллю і почесною грамотою Радянського комітету захисту миру, також орденом Трудового Червоного Прапору.
Дмитро Павличко.
Д. Павличко – відомий український радянський поет, лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка, республіканських премій ім.. Островського, ім. М. Рильського – перу якого належать книги віршів “Гранослав”; “Хліб і стяг”, “Таємниця твого обличчя”, “Любов і ненависть”.
Ідейне і тематичне багатство, образна палітра, самобутність таланту поета роздивляється на широкому фоні всесоюзної літератури, досягнень поезії братських народів СРСР.
Д. Павличко народився в 1929 році в с. Стопчатів Яблунівського району Івано-Франківської області. У рідному селі поет здобув перші знання, а й пізнав першу науку хліборобської праці, основи народного “морального кодексу”, в якому основними “статтями” є любов до праці, повага до старших.
Середню освіту Д. Павичко здобув у 1948 році у Коломийській середній школі, потім навчався на філологічному факультеті Львівського університету ім. І. Я. Франка, там і закінчив аспірантуру.
У 1955 році з‘являється збірка Д. Павличка “Земля”, а в ній цикл “Любов”.
Пісня в народній свідомості нерозривно пов‘язана з працею, вона не тільки дає розладу у важкій і виснажливій праці, полегшує її.
Невипадково поетична творчість так часто ототожнюється з піснею, поети вважають найбільшим щастям створити пісню, яка пішла б в народ.
Літературний текст.
Зміст: У творі “Лелеченьки” розповідається про те, яка важка праця, і низька заробітна плата, неволя і голод змушували кріпаків їхати за океан, на чужину, щоб заробити трохи грошей на прожиття.
Подорож на чужину була далекою, важкою і виснажливою, люди змушені були залишати свій рідний край, свою домівку. І можливо назавжди розлучатися зі своїми близькими і рідними, своєю батьківщиною.
З далекого краю, важкою і виснажливою, люди змушені були залишати свій рідний край, свою домівку. І можливо, назавжди розлучатися зі своїми близькими та рідними, своєю батьківщиною.
З далекого краю часто поверталися, бо “чужина клята” висушувала силу, забирала здоров‘я і щастя.
“З далекого краю
лелеки летіли,
та в одного лелеченьки
Кирилонька зомліли”.
Тема: Зображення тяжкого життя селян-кріпаків, які виїжджали на заробітки на чужину.
Ідея: Надія в краще майбутнє.
Форма викладу: амфібрахій
З да – ле’ – ко – го’ краю
Ле – ле’ – ки ле’ – ті – ли’.
Музично – виражальні засоби.
Жанр твору – лірико – драматична пісня.
Форма твору – куплетною – варіаційна
Характеристика мелодії. Основна тема проходить в партії соло у другій і третій варіації тема переходить до партії сопрано. Вона побудована на інтонаціях народних пісень. Метроритмічний рисунок в основному складається з таких ритмічних вартостей:
Ладові особливості: У творі використані натуральні і гармонійні види мінорного ладу, а також лідійський лад на що вказує на підвищений ІV ст. соль дієз.
Для мелодії характерні плавні тужливі звучання, хвилеподібний рух, вона повна жалю і співчуття. В основному мелодії характерні секундові ходи:
Соло
Є стрибки на квінту:
Соло
Зустрічаються стрибки на сексту:
Підвищена VII ст.. – до дієз у творі загострює інтонаційне звучання в якому відображено тужливі прощання, драматичність даної ситуації.
Темп твору: п о м і р н и й.
Розподіл музично-тематичного матеріалу.
Музично-тематичний матеріал розподілений в залежності до змісту твору. Основну мелодичну лінію виконує соліст, а хор виконує роль гармонічного супроводу.
Друга варіація забудовою аналогічна першій. Різниця в тому, що основну мелодію виконує не партія соло, а партія – сопрано.
У третій варіації проходить імітація головної мелодії в партії альтів, яка надає твору більшого мелодичного напруження, а його драматичний характер набирає згущених красок і підводить твір до трагічного закінчення:
Несіть мане, лелеченьки,
На крилах додому.
У 4 такті третьої варіації вступають тенори зі своєю додатковою мелодією. У 7 такі вступають баси і закінчується період звучання всіх хорових партій.
Другий період повторюється як приспів після кожного заспіву. Цей період використовується як вступ до твору.
Ладотональні особливості твору.
Основна тональність твору Ре-мінор натуральний і гармонічний. Відхилень і модуляції не зустрічається.
Детальний аналіз гармонії.
?V – I6 – II65 – VI7?V7 – VI – DD – I64?II43 – IV43 – D7?
?I – I? I – I2?IV6 – VI6 – VII? III – V43?I? II65?
?V – V2 – I6 – V65?I? V – I6?V7 – VI – DD – I64?II2 – VI – V?
?I – I? I – I? II43 – I64 – VII43?III – III – V43?
?I – I6 – II43 – VI? VII – VI – VI – V? IV I64 – VI? VII – VII7?
?I – III46 – II43 – V? VII – V – V? IV – V7?I?
Гармонічна мова твору не складна в основному використовується основні і побічні тризвуки та їх обернень, а також подвійної домінанти.
Характеристика фактури.
Фактура твору – г о м о н о ф о н н а, з елементами поліфонії, форма її сольний заспів з подальшим вступом хору. Композитор використовує соло для більшого зосередження і осмислення образності відлітаючих лелек. Отже, така побудова фактури вдало використана для взаємозв’язку зі змістом твору. Коли основна мелодична лінія переходить до лінії сопрано. Коли основна мелодична лінія переходить до партії сопрано, вона виконується дещо жвавіше, що надає товару більш схвильованого звучання і драматизму.
Відповідно до змісту твору наростає динамічне напруження, яке підкреслюється словами:
“Висушила силу
Чужина проклята”.
В слідуючи чотирьох тактах динаміка характеризується песимістичний і безнадійний вихід із становища. Після цього в мелодії є хід на малу сексту, що ще більше підкреслює драматизм твору. А подальші секундові ходи підкреслюють сум і переживання людей, які від‘їжджають на чужину.
Сольний заспів із подальшим вступом хору паралельні тризвуки на каданс із шостим низьким ступенем свідчать про близькість народного джерела а помірний темп, чотирьохдольний розмір та мінорна тональність створюють тужливий характер, почуття неспокою, якоїсь незавершеності і водночас відчуття нескінченості пташиного польоту. Мимоволі слухові враження перетворюються в слухові враження перетворюються в зорові, і ми ясно бачимо тих лелеченьок, як вони летять у чужому краї.
Вокально – хоровий аналіз.
Вид і тип хору – мішаний чотирьохголосний. Є поділ партії сопрано на перші і другі, а також партії альтів, дублювання у хорових партіях немає.
Зустрічаються унісони:
Діапазон хорових партій.
СТС
А
ХОР
Т
Б
АБ
Теситурні умови є зручні для виконання, тому співаки можуть виконувати партії однаковою силою звучання і в однаковому розміщенні голосів, тобто в середній текстурі:
У високій теститурі хор звучить на динасіці ф о р т е, томі ансамбль є штучним.
Дуже важливі значення має створення ансамблю між солістом і хором. Партія соло повинна звучати на один динамічний відтінок більше, ніж хорове звучання:
Нерівномірність теситурних умов для досягнення ансамблю в даному творі спостерігається, тому застосування штучного ансамблю немає.
Роль різних партій в творі.
Напівважливіша роль в даному випадку відведена партії сопрано, тому, що вона веде основну мелодичну лінію.
Партії альтів і тенорів є також важливими, тому, що вони не тільки складають гармонічну основу, звучання а й утворюють додаткові мелодії.
Хоровий стрій.
В практиці співу капела, тобто спів без інструментального супроводу, який вважається вищою формою хорового виконання, виробилося ряд практичних вказівок на способи інтонування окремих інтервалів, а також звукоряду мажору і мунору. Ці вказівки, звичайно, не вичерпують всіх вимог хорового строю, але допомагають співакам подолати труднощі інтонування у співі.
Поскільки твір написаний в гармонічному мінорі, еобхідно слідкувати, щоб і інтонування першого ст.. виконувалося з далекою тенденцією до підвищення. Друга ступінь “М1” інтонується стійко з тенденцією пониження, четверта “Соль” – високо, п‘ята, шоста і сьома – з явно вираженим напруженням і тенденцією до підвищення. В низхідному порядку інтонування буде проходити за наведеними стрілками в прикладі:
Та в од-но-го ле-ле-чень-ка кри-лонь-ка зім-лі-ли
Щодо горизонтального строю в партії сопрано важких місць не зустрічається.
Ви-су-ши-ла си-лу чу-жи-на про
Сексту при рухові вгору слід інтонувати з підвищенням великі та малі сексти потрібно обережно інтонувати, оскільки при співі цих інтервалів є тенденція до пниження.
В альтовій партії часто зустрічається сьома підвищена ступінь, що тяжіє до тоніки. Тому її слід підтягувати вгору:
Мер – тво – го до до – лу
У тенорі слід звернути увагу на інтонування у високому регістрі:
Не – сіть ме – не ле – ле – чень – ки
У басовій партії слід звернути увагу на виконання інтервалів, що зустрічається при низхідному рухові партії стрибками:
Мерт – во – го до до – лу
При рухові вниз тенденцію слід інтонувати низько. Квінту слід виконувати з тенденцією до підвищення.
У вертикальному хоровому строю слі загострити увагу на виконання тонічних акордів:
Візь – міть ме – не
У даному творі використовується по фразове та ланцюгове дихання.
Оскільки твір виконується в помірному темпі і мелодія кантиленного характеру, прийом звуковедення –
Склад ходу для виконання даного твору може бути великий і малий. Найкраще було б, щоб твір виконував добре підготовлений самодіяльний хор в народному плані або професійний народний хор.
Диригентсько-виконавський аналіз.
При диригуванні твором застосовується чотиридольна схема:
У творі зустрічаються різні технічні складності. По-перше, потрібно застосовувати відповідні штрихи виконання, надати жестам виразності.
Починаючи замах на четверту долю до початку твору, жест повинен відображати темп, характер твору:
Замах
Хор повинен почати спів твердою атакою звуку, тому, що динаміка тіт зазначається сильною – “?”. В кінці другого такту, стоїть фермата на четвертій долі. Її не німаю, а переводжу звучання музичної фрази.
По-скільки фраза велика і звуковедення плавне хор повинен застосовувати ланцюгове дихання. Після чотирьохтактного вступу слід подбати про своєчасний вступ, а потім в другому такті твору. Замах до вступу соліста і хору буде четверта доля.
Приклад:
З да – ле – ко – го кра – ю ле – ле – ки ле – ті – ли
При виконанні даного епізоду слідкую за врівноваженістю звучання між солістом та хором. В хоровому звучанні часто зустрічаються довгі ноти, їх витримую лівою рукою, а правою, тактуючи, зберігаю пульсацію хорового звучання з партією соліста.
Отже соліст повинен співати в динаміці “Р”, а хор на “РР” це дасть змогу виразно і художньо виконати партію соліста.
Приклад:
Ле – ле – ки ле – ті – ли та в од – но – го
Наступна фраза набирає кульмінаційного напруження і звучання збільшується, тому, тут застосовують роль лівої руки для відображення звучання крещендо. В кінці епізоду динаміка спадає і я регулюю звучання хору також лівою рукою і знімаю хор на четвертій долі:
Зняття
Другий куплет починають співати сопрано і альти, тому після хорового зняття я повертаюся до цих партій і замахом четвертої долі надаю їм вступ. Аналогічна подача вступу проходить в третьому такті тенорамі басам.
Приклад:
Ніч на кри – ла ніч на кри – ла о – чі мо – ло – до – му
Тут звучання набирає розмаху, а темп стає рухливішим, жвавішим і в четвертому такті таке відбувається кульмінаційне завершення.
Такого звучання я досягаю за допомогою виразності і розвитку кульмінації правою, а потім лівою рукою.
До слів: “візьміть мене лелеченьки на свої крилята” динаміка спадає, яку я відрегульовую лівою рукою і знімаю звучання на четвертій долі.
Зняття
М‘яко і ніжно з драматичним відтінком починається третій куплет. Тут невеликими жестами проводжу основну мелодію з сопранами, а потім альтами, де проходить між ними емітаційність на протязі чотирьох тактів. далі виконую внутрішній передрух до вступу тенорової партії, а в слідую чому такті басової партії.
О – чі ме – ні мо – ло – до – му
Ніч нак – ри – ла о – чі
Закінчення твору проводжу з невеликими сповільненнями та виконанням фермати після якої стоїть цезура.
Закінчується твір повного драматичного звучанням. Туті напрошується виділити найбільшу кульмінаційну точку твору.
Несіть ме – не ле – ле – чень – ки метвого до до – му
Розкриваючи загальний зміст твору потрібно використати всі динамічні і темпові позначення.
Отже твір починається в помірному темпі динамікою “?” форте. До неї слід застосувати широку амплітуду рухів рук.
Права рука повинна виконувати метро ритмічну пульсацію, а ліва зайнятися виконавським планом.
Вище було сказано щодо виконання першого куплету, а щодо другого то тут слід додати, що внутрішній стан диригента повинен бути більше збуджений, схвильований, який би відображав жестами і мімікою протест до слів: “Висушила силу чужина проклята”.
В останньому куплеті потрібно більше виділити мелодичний імітаційний малюнок в хорових партіях та збільшити і сповнити звучання. Щоб глибше розкрити задум художнього виконання твору слід використати всі диригенсько-виконавські прийоми в процесі виконання твору.
Дикція і орфоепія.
Одним із перших завдань, що стоять перед колективом є спілкування про те, щоб хористи співали без крику. Крикливий спів спотворює природні тембри голосів, негативно впливає на імітаційну сторону звучання хору і на виразність виконання. Оволодіння правильним звукоутворенням є навик чіткого формування голосних яке сприяє вдосконаленню вокальної культури.
Голосні у співі мають формуватися інакше, ніжу мові – на основі “прикриття звука”. “Прикриття” звука полягає в деякій округленості його, що має важливе значення для хористів, воно веде до вміння користуватись головним резонатором. До співацьких навиків, зв‘язаних із звукоутворенням, належить і дикція. Дикція – це не вокально-технічний навик, що дозволяє чітко вимовляти слова, а означає донести до слухача літературний текст виконуваного твору. Необхідно розвивати у хористів активну артикуляцію, домагаючись легкості і вільної вимови. Правильне формування голосних є необхідною вимовою досягнення однотипного їх формування. Це означає, що коли хорова партія співає склад на який-небудь голосний, наприклад на “О”, то цей голсний повинен усіма співаками партії формуватися округлено. Особливу увау треба звернути увагу на приголосні, якими закінчуються слова: “візьміть мене” потрібно вимовляти у співі коротко.
Загальний висновок про твір.
Твір “Лелеченьки” є одним з кращих творів О. Білаша. В ньому оспівується історичне минуле нашого народу, його страждання і прагнення до покращення свого життя.
Пісня насичена великою наспіваністю і пов‘язана з народними інтонаціями, що наближує її до українських народних пісень.
Виконуючи її, ми виховуємо патріотичні почуття любові свого народу, пропагуємо кращі традиції пісенної творчості сучасного композитора О. Білаша.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Схематичність літературного твору Схематичність літературного твору – одна з основних властивостей літературного твору, яка випливає з його мовної природи, зокрема з умовності й асинхронності знаків усної і писемної мови, а також з природи зображеного у творі світу. Особливість мови полягає в тому, що вона позначає явища загально і неокреслено, а твір представляє окремі постаті і події шляхом відбору […]...
- “Лісова пісня” Лесі Українки – прекрасна пісня про любов і зраду До написання “Лісової пісні” Леся Українка, можна сказати, готувалася все життя. У неї вона вклала “цвіт душі” і вилила зі свого серця “те, що не вмирає”. Це не звичайна драма, це не тільки драма-поема, а драма-пісня, ніжна, як голос сопілки, пісня волинського замріяного лісу, зворушлива, глибока, мудра. “Лісова пісня” вражає нас красою мрії, глибиною думки, […]...
- Французький, англійський, німецький народно-героїчний епос. “Пісня про Роланда”, “Пісня про Нібелунгів”, “Пісня про мого Сіда” РЕФЕРАТ На тему: Французький, англійський, німецький народно-героїчний епос. “Пісня про Роланда”, “Пісня про Нібелунгів”, “Пісня про мого Сіда” В історії культури різних народів важливе місце посідають старовинні літературні пам’ятки, де йдеться про події сивої давнини. Створювані невідомими поетами, ці шедеври народного мистецтва існували в усній формі, передавались від покоління до покоління, а згодом їх записували, […]...
- Пісенна творчість Дмитра Павличка Пісенна творчість Дмитра Павличка I. Дмитро Павличко – поет щедрого і своєрідного обдарування. (Захоплений красою народної пісні, змалку вихований у любові до неї, Дмитро Павличко закономірно став поетом-піснярем. Багато з його поезій стали популярними піснями.) II. Незрівнянні твори поета-пісняра. 1. “Два кольори” – пісня про істинні людські цінності. (Нелегким випадає шлях кожній людині. Як на […]...
- Величальна пісня для матері (за поезією Бориса Олійника) Величальна пісня для матері (за поезією Бориса Олійника) Впадає в око один дещо парадоксальний момент: у поета не так і багато творів, повністю присвячених материнській темі, та все ж, незважаючи на це, образ матері дуже помітний у його поетичному світі. Чим це пояснюється? Перш за все звернімо увагу на незриму “присутність” образу матері в багатьох […]...
- Пісенна творчість сучасних українських поетів Пісенна творчість сучасних українських поетів. Широко відомі і користуються популярністю пісні на тексти сучасних укра-їнських поетів. Серед них пісні-поезії на тексти М. Ткача (“Ясени”), М. Синга-ївського (“Чорнобривці”), Ліни Костенко (“Спомин”), Любові За-башти (“Ой вербиченько”). Народними піснями стали поезії В. Симоненка. Мало кому в Україні сьогодні не знані слова: “Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати […]...
- Пісня Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу. Основними показниками П. як жанру лірики є: строфічна будова, повторюваність віршів строфи, розмежування заспіву та приспіву (рефрену), виразна ритмізація, музичність звучання, синтаксичний паралелізм, проста синтаксична будова; найдавніший, традиційний різновид лірики: користується найрозмаїтішими мовними засобами, передає найтонші переживання. В античні часи П. була важливим компонентом обрядів: її текст виконувався […]...
- Порівняльна таблиця до творів “Маруся Чурай” та “Лісова пісня” “Маруся Чурай” Ліна Костенко “Лісова пісня” Леся Українка Жанр Роман у віршах Драма-феєрія (проблемно – філософська драматична поема) Основна проблема Незнищенність українського народу, глибока віра в його духовну силу й могутність Боротьба за вільне, творче, гармонійне, духовно багате життя Проблематика Твору Митець і народ; митець і суспільство; батьки і діти; проблема кохання; проблема зради Людина […]...
- Ідея єдності людини і природи в драмі-феєрії Л. Українки “Лісова пісня” У чому сенс людського буття? Для чого живе у світі людина? Споконвіку замислюється над цим людина й віками не може знайти остаточної відповіді, тому що скільки людей, стільки й відповідей. Людина ж з творчим духом, з розумом, який ніколи не б/вас в спокої, намагається усім своїм життям розв’язати це болюче питання. Драма-феєрія “Лісова пісня” створена […]...
- Журавлі (народна пісня) Чуєш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі у вирій. Приспів: Кличуть “Кру-кру-кру, В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру”. (2) Мерехтить в очах Безконечний шлях, Гине, гине в сірій мряці Слід по журавлях. Приспів Примітки: Зап. О. Кузьменко 30.08.1998 р. у с. Посухів Бережанського р-ну Тернопільської обл. від Мигас Марії, 1928 р. […]...
- “Не зневажай душі своєї цвіту… ” (Леся Українка. Драма-феєрія “Лісова пісня”) Людське середовище, що, в основному, орієнтоване на прагнення матеріального, часто не дає розкритися тому справжньому, що в кожної людини є від народження, а відтак руйнує “цвіт душі”. Мавка говорить на Лукашеві дорікання: “Так! Хто не зріс між вами, не зрозуміє вас!..”, оскільки душа й серце лісової красуні не знають штучно вигаданих обмежень, безжалісної соціальної моралі, […]...
- Фольклорні образи у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Предковічна краса волинських лісів таїла в собі безліч таємниць і казок. Десь тут мали мешкати ті загадкові істоти, про яких наслухалася маленька Леся від старших людей. Їм належить критися від людського ока. Але дарма: настане ніч – і дівчинка піде крадькома до лісу, щоб побачити вимріяну лісову красуню – Мавку. Цей спогад дитинства з часом […]...
- Україна і її історія очима австрійського поета (за новелою Райнера Марії Рільке “Пісня про Правду”) Драматичною, кривавою і суперечливою була епоха переходу від XIX до XX століття. Суть людського буття, духовні цінності були поставлені під сумнів. У цей час йшли світові війни, руйнувалися держави і з’являлися нові. Канули в небуття старі уявлення про світ, наставав час нових наукових відкриттів. Райнер Марія Рільке – відомий австрійський поет – подорожуючи Україною, зацікавився […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (1 варіант) Драму-феєрію “Лісова пісня” вважають вершиною творчості Лесі Українки, її гімном рідній землі та рідному народу. І дійсно, у цей твір поетеса вклала стільки любові, стільки захоплення талантом українців, що він просто не міг не стати перлиною у скарбниці не тільки вітчизняної, а й світової літератури. “Лісова пісня” виникла не на порожньому місці: поетеса добре знала […]...
- Чарівна казка, навіяна волинськими лісами (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (3 варіант) Якими б гучними епітетами не величало в минулі роки наше літературознавство творчий геній Лесі Українки, від цього поетеса не ставала нікому ні ближчою, ні зрозумілішою. У свідомості багатьох вона так і залишалася “співачкою” “Досвітніх огнів”, хоч апогеєм її творчості була все-таки “Лісова пісня”, яка зайняла виняткове місце в усій українській літературі початку XX століття. У […]...
- Андрій Малишко – Пісня про рушник (АНАЛІЗ) Аналіз твору Андрія Малишка “Пісня про рушник” 1959 р. Літературний рід : лірика. Жанр : пісня. Вид лірики : особиста. Провідний мотив : материнська любов і відданість своїм дітям. Віршовий розмір : анапест. Тип римування: перехресне. Літературознавці про твір. Ліричний герой з великою теплотою згадує рідну матір, її безсонні ночі над колискою сина, її намагання […]...
- Твір на тему: Пісня єднає серця людей Якось я замислилася над тим, що може об’єднувати людей в одне ціле, споріднювати їх. Безперечно, всі люди дуже-дуже різні, всі вони мають різні думки, погляди та припущення стосовно тих чи інших питань, проблем. Кожна людина по суті – це неповторна, яскрава особистість, вона має свій оригінальний, властивий лише їй єдиній, внутрішній світ, а душа її […]...
- Популярність пісенної спадщини Д. Павличка Андрій Малишко у своїй книзі “Думки про поезію” писав: “Для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона посестра життя, порадник, і вірний-друг, і суворий суддя. Людина хоче з нею журитися і радуватися, мислити і працювати”. Написавши ці слова, поет влучно охарактеризував таку рису українського народу, як пісенність, велику любов українця до пісні. Серед українських […]...
- Проблематика та конфлікт у художньому творі Проблематика – аспект змісту твору, на якому акцентує свою увагу автор. Коло проблем, охоплених авторським інтересом, питань, поставлених у творі, становить його проблематику. Дозвіл поставленої у творі художнього завдання – частина творчого процесу письменника, що знаходить своє втілення в проблематиці його твори. Проблематика художнього твору безпосередньо пов’язана з авторським задумом. Вона може бути відображена “напряму”, […]...
- Волелюбна пісня поета (за віршем В. Вітмена “Пісня про себе”) Американський поет Волт Вітмен перебував у колі романтичних ідей, але намагався подолати їхній вплив, максимально зближуючи поезію з повсякденним життям простих людей, які не можуть виразити себе. Мета поета – принести в світ нову релігію Людини та Життя і стати голосом мас, але не шляхом створення класично досконалих і прозорих для розуміння віршів, а відкидаючи […]...
- Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) Леся Українка – найвидатніша письменниця свого часу. її талант був визнаний далеко за межами України. Поетичні твори Лесі Українки мають переважно громадське звучання, але її перу належать і справжні шедеври інтимної та пейзажної лірики, одним з яких є драма-феєрія “Лісова пісня”. Зображуючи гармонічне існування природи і людини, самої людини, наповненої почуттям кохання, поетеса доводить, що […]...
- У чому полягає гуманізм твору Лонгфелло “Пісня про Гайявату”? Для кожної людини важливо, щоб вона була щасливою. Щастя ж неможливо без миру. Це розуміли і розуміють всі. Ось і в творі Лонгфелло Гайявата – син Місяцевої дочки Венони і Західного Вітру, син смутку, – робить все для встановлення миру, спокою. У першому розділі “Люлька миру” Владика Життя Гітчі-Маніту скликає на віче вождів і воїнів […]...
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня” (1 варіант) Феєрія “Лісова пісня” Лесі Українки – чудовий здобуток так званого “срібного віку”. Твір було закінчено у 1911 році. Ті часи були розквітом поезії, епохою літературних експериментів, великого оновлення поетичного слова. Леся Українка змогла вплести справжню перлину до вінка літератури. Феєрія “Лісова пісня” вважається найвищим досягненням у літературній спадщині поетеси. Центральний образ феєрії – Мавка – […]...
- Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) (2 варіант) Драма-феєрія “Лісова пісня” була написана видатною українською письменницею Лесею Українкою в 1911 році. Цей оптимістичний твір позначений вірою в торжество прекрасного в житті людини. У кожній з героїнь Лесі Українки є частка душі поетеси. Це в надзвичайній мірі стосується Мавки, в образі якої письменниця втілила свої найзаповітніші мрії про волелюбність, чутливу душу, щедро обдаровану людину. […]...
- Порівняльна характеристика образів Мавки і Лукаша (за твором Лесі Українки “Лісова пісня”) Леся Українка мріяла створити твір, у якому вона щедро використала б багатства народної фантазії, втілені у повір’ях, переказах і легендах, відомих їй з дитинства. Майстерно втіливши цю мрію, Леся Українка створила безсмертну драму-феєрію “Лісова пісня”. Лукаш і Мавка… Реальна молода людина і чарівна лісова істота. З співу сопілки почалося їхнє кохання. Цей спів зачарував Мавку […]...
- Символ життя й Батьківщини (за поезією А. Малишка “Пісня про рушник”) Поезія А. Малишка “Пісня про рушник” нагадує мені монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб висловити любов до рідної матусі, подяку за її любов і турботу: Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. […]...
- Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Враження від прочитання драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” дуже сильні. Твір неперевершений. Це одно із чудес не лише української, а й світової літератури. Це Лесина лебедина пісня. Незвичайний твір і незвичайна історія його написання. Драма – вияв туги за Батьківщиною, потяг до високого, красивого. Твір надзвичайно глибокий […]...
- “Різдвяна пісня у прозі” Чарльза Діккенса – прояв віри в добру суть людини Одне з якнайкращих добрих і світлих свят – це свято Різдва. У кожного народу є свій літературний твір, присвячений Різдву: “Ніч перед Різдвом” М. Гоголя, “Сніжна королева” Андерсена, цикл “Різдвяних повістей” Ч. Діккенса, серед яких “Різдвяна пісня у прозі” як прояв віри в добру суть людини, у можливість перетворень напередодні Різдва. У творі Чарльза Діккенса […]...
- Ідея гармонії людини і природи у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Проблема гармонії людини і природи, порушена у драмі-феєрії “Лісова пісня”, звучить актуально і в наш час. Якщо сьогодні ми знущаємося над природою, то завтра вона поверне нам свої кривди сторицею. Нам не вистачає любові, шанобливості й віри наших предків, які вміли жити в гармонії з оточуючим світом. Світ химерних створінь, загадкових лісових духів живе своїм […]...
- Заклик до миру й злагода у творі Г. Лонгфелло “Пісня про Гайявату” 1. Г. Лонгфелло – відомий американський поет, мовознавець, етнограф. 2. Дитячі захоплення Г. У. Лонгфелло (історія своєї країни, любов до природи, легенди про індіанців, ставлення білих людей до корінних жителів Америки). 3. Світова слава поета (поема “Пісня про Гайявату”). 4. Головний герой твору (історична особа – вождь ірокезів, засновник союзу п’яти племен). 5. Головна мета […]...
- Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) (3 варіант) Драма-феєрія “Лісова пісня” була написана видатною українською письменницею Лесею Українкою в 1911 році. Одним із конфліктів твору є боротьба сили кохання із прагматичним розрахунком. Тобто за своє щастя та кохання бореться Мавка, а мати Лукаша хоче собі зовсім іншу невістку, бо: Їм невістки треба Бо треба помочі – вони старі… Між Мавкою та матір’ю опиняється […]...
- Пісня про рушник А. Малишка – гімн материнській любові Пісня про рушник А. Малишка – гімн материнській любові Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності. Гімном материнства називають […]...
- Мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” (2 варіант) Лариса Петрівна Косач. Ця мужня жінка залишила блискучий слід в літературі не тільки України, а й багатьох інших народів. І хоч не живе вона серед нас, та живуть її твори, написані сто років тому, і мені здається, вони будуть жити вічно. Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не […]...
- Образ Мавки як символ добра, духовності й краси (за драмою-феєрією Л. Українки “Лісова пісня”) Образ Мавки уже традиційно в українській літературі вважається втіленням одухотвореної природності, незнищенності людського духу, символом чистого справжнього кохання, щирих природних почуттів. Недарма саме цей образ став одним із вершинних у творчості Лесі Українки, поетеси, чия творчість позначена наявністю складних символістичних художніх структур, пошуками нового естетичного тла для розгортання традиційних міфологічних та легендарних сюжетів. Мавка є […]...
- “Пісне Остапом, та сила велика!” (За оповіданням Р. М. Рільке”Пісня про Правду”) У давні часи у Південній Русі мешкала цікава людина. За фахом це був швець, а звали його Петро Якимович. Здавалось, що ж тут цікавого? А те, що Петро Якимович писав ікони. Мистецтво іконописця цінувалося у всі часи. У Петра Якимовича був талант. “Коли стомлюється від однієї ікони, він переходить, тричі перехрестившись, до другої”. Сама віра […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (4 варіант) “Лісова пісня” – один із найпоетичніших творів у світовій літературі. Здається, всю свою ніжність, все багатство прекрасної душі, любов до рідного краю та його людей перелила Леся Українка у безсмертні рядки. В останній рік життя письменниця згадала дитинство, волинські ліси. З туги за ними й народилася драма-феєрія, що досі чарує і хвилює шанувальників Лесі Українки. […]...
- Лісова пісня Лесі Українки – казковий світ рідного Полісся Лісова пісня Лесі Українки – казковий світ рідного Полісся Леся Українка, виступивши в літературі спершу як лірик, сповнювала ліризмом і поеми, які почала писати дуже рано, і драми, до яких звернулася на порозі нового, двадцятого століття. Відтоді драматургія стала для неї визначальною у творчому доробкові. Найвидатнішим драматичним твором Лесі Українки, справжнім шедевром української і світової […]...
- “Пісня над піснями” Шолом-Алейхема – ліричний і символічний роман про кохання Розмірковуючи про свої твори, Шолом-Алейхем писав, що сприймає слово “роман” і як художній твір, і як історію кохання. У “Пісні над піснями”, як у жодному з інших творів письменника, передане це розуміння роману, адже це оповідь про чаклунство, таїну зародження кохання і про його втрату. Роман Шолом-Алейхема нагадує поему про кохання, багату метафорами і символами. […]...
- Ідея гармонії людини і природи (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Люди повинні пам’ятати, що природа – це не просто дім, в якому живемо, це те, що живе поруч з нами, можливо, не схожим на людське, але повнокровним життям. Геніальна поетеса Леся Українка зрозуміла цю істину – і перед очима живими картинами постали чудові місячні ночі, лісові хащі, глибини прозорої води, лугові тумани. І вся ця […]...
- Образ Лукаша в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Ми знаємо тепер, хто був той “людський хлопець”, що зачарував своєю грою, а далі й закохав у себе дочку лісу, ніжну красуню Мавку. То – Лукаш, син простої селянки-вдови, небіж доброго і мудрого дядька Лева. У драмі не подано передісторії життя Лукаша, бо в цьому не було потреби. Початок його життя в творі збігається з […]...
Твір на тему моя кімната.