Поема “Сон” Т. Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство


I. Страдницька доля Тараса Шевченка – доля багатостраждальної України (Шевченко – це символ чесності, незламності, самовідданої любові до Батьківщини і священної ненависті до її ворогів).

II. Суспільно-політична сатира на самодержавство в поемі “Сон”.

1. Жахливий контраст між чудовим пейзажем та вакханалією кріпосництва (ліричний герой пролітає над Україною, Росією і бачить, як

Край неба палає, соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.

А далі –

Латану свитину з каліки знімають,

А он розпинають

Вдову за подушне, а сина кують,

Єдиного сина, єдину дитину,

Єдину надію! в військо оддають).

2. Картина Сибіру в поемі “Сон” (Сибір – місце заслання політичних ворогів;

Сибіром лякають поміщики кріпаків. Шевченко осуджує деспотію і прославляє

Героїв, які “тяжко караються” в неволі. Образ “катованого вольнодумия”, сміливого борця за свободу).

3. Столиця Російської імперії – Петербург (місто – зосередження царського самодержавства, що гнобило народи. Очолював його “нечистий”, тобто сатрап; пролітаючи над Петербургом, оповідач бачив, як муштрувалися війська і золотом виблискували церкви, бачив тьму “панів пузатих” “в сріблі та златі”, нажитому сльозами кріпаків).

4. Самодержавна система не має права на існування (вона антилюдяна, всі російські царі були поневолювачами

українського народу, його жорстокими визискувачами. Петра І Шевченко змалював як царя-деспота, “ката” українського народу, “людоїда”, “лукавого”, що будував свою столицю на кістках і крові козаків).

ІІІ. Чого вчать нас твори Тараса Шевченка? (Цінувати волю, свободу, боротися з будь-якими проявами зла і насильства).



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Людина i зброя скорочено.
Ви зараз читаєте: Поема “Сон” Т. Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство