Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”)

Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні ознаки творчості Тичини цього періоду. Все це присутнє і у вірші “Я утверждаюсь”, написаному 1943 року. На весь світ Павло Григорович гучно заявляє про безсмертя українського народу, української нації.

Вірш написано від першої особи. Але хто цей ліричний герой? Це і є автор Павло Григорович Тичина, що виступає віз імені всього народу, бо почуває себе часткою цього народу:

Я єсть народ, якого Правди сила

Ніким звойована ще не була..

.

Біль, який відчуває письменник, – це біль усього народу, багатьох людей, які загинули під час Великої Вітчизняної війни:

Тевтоніє! Мене ти пожирала,

Як вішала дочок моїх, синів

І як залізо, хліб та вугіль крала…

О, як твій дух осатанів!

Автор відображає стійкість українського народу, який, незважаючи на всі страждання, об’єднується і продовжує боротьбу із загарбниками. Але кожен народ має рівні права. Тому, захищаючи рідну землю, українці відстоюють власне право на існування. Підтвердження тому ми можемо знайти у вірші:

Щоб жить – ні в кого права не питаюсь,

Щоб жить – я всі кайдани розірву…

Читаючи вірш, можна побачити, що в кінці кожного абзацу стоять такі слова:

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

Бо я живу!

Цими рядками автор хотів донести до читача те, що народ з часом непохитно укріпляється, знаходить сили в собі, відвагу, щоб захистити себе і дітей. І хоча більшість людей загинуло під пострілами завойовницьких гармат, тяжкі випробування сприяють зростанню більш досконалого нового покоління українців:

Із ран – нове життя заколоситься,

Що в нього світ весь буде подивлять!..

Весь вірш пронизаний вірою в перемогу. 1 мовби погрожуючи ворожій силі, поет переможно заявляє:

Фашистська гидь,

Тремти! Я розвертаюсь!

Тобі ж кладу я дошку гробову.

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

Бо я живу!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”)