Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (1 варіант)

Мандрівним філософом звикли називати Григорія Сковороду, великим Кобзарем і духовним світочем Тараса Шевченка, співачкою “досвітніх огнів” і дочкою Прометея ввійшла в українську літературу Леся Українка, Вічним революціонером “зарекомендував” себе Іван Франко.

У творчості Івана Франка образ вічного революціонера є наскрізним. Вже його друга поетична книга “З вершин і низин” засвідчила, що в літературу прийшов поет-громадянин, життя якого пройде під знаком любові до рідного народу, якого своєю творчістю вів до щастя поет-пророк.

Образ вічного революціонера з’являється у вірші “Гімн”. Вже назва поезії говорить про ідею твору, адже гімн за походженням є релігійною піснею що мала возвеличувати волю, братерство, гуманізм; пізніше гімн став атрибутом держави. Отже, і відбиває вірш визвольні настрої поневоленого народу. В образі вічного революціонера втілено ідею волелюбності, цей образ символізує непримиренного борця за щастя народу.

Твір починається емоційним вибухом, що розкриває всю сутність цього образу, його ідейне навантаження:

Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю. Цей дух сильний і стрімкий, його ніщо не може зупинити: “ні попівськії тортури, ні тюремні царські муки, ані війська муштровані, ні гармати лаштовані”, ніщо не може перебороти народне прагнення, жадання волі і рівності” бажання ствердження на землі правди і справедливості. Пригноблений, скривджений народ не хоче миритися з неволею, і, чуючи “сильне” слово вічного, революціонера, радо йде за ним. Слово духа знаходить відгук, де мучиться народ, де мріють про волю і кращу долю. Тому і розходиться голос Духа скрізь: По курних хатах мужицьких, По верстатах ремісницьких, По місцях недолі й сліз. Слово вічного революціонера має надзвичайну силу, бо де тільки воно “роздасться, щезнуть сльози, сум нещастя”. Голос духа дає людям наснагу, породжує в них силу й завзяття, готовність вступити в боротьбу з гнобителями, щоб добути “хоч синам, як не собі, кращу долю”. Образ вічного революціонера несе в собі ідею великих перетворень, після яких будуть панувати “дух, наука, думка, воля”. Вічністю революціонер протистоїть пітьмі, він бореться з нею, поспішаючи “туди, де дніє”. В поезії втілено ідею перемоги добра над злом, правди над неправдою. Правда сильніша, тому і “розвалилась зла руїна”, тому і не зможе ніщо” зупинити вічного революціонера, побороти його дух, згасити “розвидняющийся день” – символ нового щасливого життя.

Перемогу добра і справедливості пророкує в своїй поезії Іван Франко, зауважуючи, що прийти в нове життя народ зможе тільки тоді, коли піде за праведним словом вічного революціонера.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (1 варіант)