Поезія та творчість Є. Плужника

В українську поезію середини 1920-х років Євген Павлович Плужник увійшов як співець гуманізму. Поезії його сповнені трагічного звучання: проповідям класової ненависті й безжальному братовбивству він протиставляє ідею абсолютної цінності людського життя, протест проти бездумної революційної жорстокості. Поет прагнув конкретного гуманізму, зверненого до кожної людини, яка опинилася у вирі терору й репресій і була безсилою захистити свою честь, гідність, зрештою, саме життя. Ім’я Євгена Плужника далеко не всім відоме. І тому, що поет працював

порівняно недовго, якихось 12 років, видавши всього дві книги віршів – “Дні” (1926) та “Рання осінь” (1927),- і тому, що за певних умов його ім’я майже 20 років не згадувалось. І лише коли в 1996 році вийшла з друку його збірка “Вибрані поезії”, сучасники змогли гідно оцінити Євгена Плужника.

Поезія поета – явище надзвичайно складне, бо є у ній і віра, і сумніви, і печаль. Це лірика того інтелігента, що не без сумнівів та вагань приймав новий лад, нову ідеологію, нові форми й порядки життя. Творчий шлях починав Є. Плужник у самому розпалі занепадництва в суспільному та літературному житті, до

того ж спадкова хвороба (туберкульоз) не настроювала на оптимістичний лад – і витворився поет такий, як він є. Разом із тим Плужник – поет сильний, оригінальний, мислячий, що нікого не наслідував і ні в кого не позичав ні слова, ні натхнення. Поет-філософ Плужник розкриває протиріччя між метою і здобутком, між справжнім сенсом людського життя і його нікчемними зовнішніми виявами.

Збірка “Дні” відкривалася промовистим епіграфом з Тичини: “… Як страшно! Людське серце до краю обідніло”, а також віршем, що був своєрідним творчим кредо поета, де бриніли віра й надія,- майбутнє буде сповнене праці, любові, віри:

Я знаю: Не ця.

Перекують на рала мечі. І будуть одні ключі

І буде родюча земля – Одмикати усі серця.

Та при всьому тому в коротких мініатюрах збірки “Дні” є немало сумних, трагічних образів і картин, сповнених надриву й болю – як селянські сини гинули в революцію; до того ж тут немає уточнення – хто і за кого… У них відбився й суспільний настрій, і власні настрої хворого поета, який без особливого захоплення спостерігає сучасне та чекає на майбутнє. У його першій книжці відсутні сліди навчання й упливів. І коли б ми достеменно не знали, що то перша книжка, то не повірили б, що належить вона, за нашими вимірами, початківцю.

До цієї збірки входить поезія “Для вас, історики майбутні… ” , написана в жанрі медитації. Значних здобутків Є. Плужник досягнув у цьому жанрі, органічно поєднавши філософські роздуми з глибокими психологічними одкровеннями. У таких поезіях він порушував проблеми життя й смерті, невлаштованості людини у світі, трагізм її існування, жертовності в ім’я майбутнього.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Заняття для душі стаття.
Ви зараз читаєте: Поезія та творчість Є. Плужника
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.