Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Поезія втрат ранньої Анни Ахматової
Поезія втрат ранньої Анни Ахматової
Поезія втрат ранньої Анни Ахматової
Розмірковуючи над загадкою популярності поезії Анни Ахматової, перш за все думаєш про одну особливість – вміння сказати небагатьма словами про найглибші почуття, про найсокровенніше.
Так в одному з віршів “Молюсь окопному лучу”, на перший погляд, лише змалювання гри сонячного промінця “на рукомойнике моем”. Про душевний стан майже нічого не сказано, але “серце пополам” – найвиразніше говорить про напругу чекання й переживання ліричної героїні. Усі її втрати пропущені через
Бензина запах и сирени,
Насторожившийся покой…
А з цим пейзажем сторожке тривожне відчуття втрати:
Он снова тронул мои колени
Почти не дрогнувшей рукой.
З жіночою чутливістю Ахматова сприймає недомовленість, звідси й певна обірваність кінцівок. У відповідь на пронизливе:
“Это все… Ах, нет, я забыла,
Я люблю вас, я вас любила
Еще тогда!”
Всього одна репліка – “Да”. І ця крапка в кінці така безнадійна й безповоротна, як найгірша втрата. Саме це вражає в ліричних віршах Ахматової – вміння передати тонкий
Так гладят кошек или птиц,
Так на наездниц смотрят стройных…
Так довго чекати, сподіватися, мріяти про зустріч, щоб відчути відстороненість. І цю втрату поетеса висловлює через іронічне:
“Благослови же небеса
Ты первый раз одна с любимым”.
Анна Ахматова відкриває безмежний світ, у якому немає нічого випадкового, немає чужого. Кожен день, кожна річ – мить такого короткого й прекрасного життя. Вона відкрила безповоротність фраз і біль випадкових рухів. У короткому вірші “Сжала руки под темной вуалью” достовірна і трагічна історія кохання і втрати:
Задыхаясь, я крикнула: “Шутка
Все, что было. Уйдешь я умру”.
Улыбнулся спокойно и жутко
И сказал мне: “Не стой на ветру”.
За останньою фразою криється так багато, що й не сказати. На перший погляд, піклування про здоров’я героїні, а насправді констатування безповоротного рішення. Це втрата. Вороття немає.
Отже, “поезія втрат” – це те, що робить лірику Ахматової пронизливо щирою. Витонченість сприйняття і уміння передати кількома словами цілий сумбур почуттів – ось особливість поезії ранньої Ахматової.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Пізня поезія Анни Ахматової – відображення трагедії часу У літературу молода Ахматова увійшла як інтимно-психологічний поет, що може не просто розповісти про найсповідальнітие, але Й дати можливість читачеві пережити разом із нею ці почуття. Пізня поезія поетеси зберігає цю рису, але наповнюється новим змістом, усвідомленням тісного зв’язку своєї долі з долею народу, своєї відповідальності перед історією і культурою за все, що відбувається у […]...
- Естетичні засади акмеїзму у творчості Анни Ахматової (2 варіант) Акмеїзм об’єднав поетів, які мали різні ідейно-художні настанови і літературні долі. Об’єднувало акмеїстів прагнення віднайти вихід із кризи символізму. Вони не ставили собі за мету створити цілісну світоглядну та естетичну систему та не створили її. Більше того, відштовхуючись від символізму, вони підкреслювали глибокі внутрішні зв’язки акмеїзму і символізму. Оцінюючи роль Анни Ахматової у цьому процесі […]...
- Поема Анни Ахматової “Реквієм” Рану, нанесену батьківщині, кожний з нас відчуває в глибині свого серця. В. Гюго Справжня поезія прекрасна, тому що в ній виражена висока правда душі поета і нещадна правда часу. А. Ахматова розуміла це, розуміють це і читачі, що люблять її поезію і завжди, я впевнена, будуть любити її вірші, що западають у душу. Щоб зрозуміти […]...
- Основні мотиви збірки Анни Ахматової “Вечір” Анна Андріївна Горенко стала Анною Ахматовою в 1912 році, коли під цим ім’ям видала першу збірку віршів “Вечір”. Писати вірші вона почала рано, в 11 років. Батько, відставний морський офіцер, тоді ще жив з сім’єю і часто називав доньку “декадентською поетесою”, але вона продовжувала писати. Потім вона вже сама назвала збірку “Вечір” “бідними віршами пустого […]...
- Образ матері в поемі Анни Ахматової “Реквієм” Це було в ті часи, як всміхався Тільки мрець: розквитався – і рад. Анна Ахматова. “Реквієм” Я повертаюся поглядом до уроків, присвячених творчості російського поета Анни Ахматової (саме в чоловічому роді “поета” – а не поетеси, бо Анна Ахматова так любила говорити), і ніби бачу над собою, над моєю школою, над моєю країною тінь матері […]...
- Ліричне “я” Анни Ахматової Меня, как реку, Суровая эпоха повернула… А. Ахматова Великий російський поет Анна Ахматова володіла таємною внутрішньою гармонією. Уній усе було значуще – і карбована, скульптурна зовнішність, і духовний світ. Ахматовій чимало дісталося в житті: розставання, втрати близьких, в’язниці і табори, що випали на долю чоловіка і єдиного сина, наклепи, хвороби. Але висока воля душі допомогла […]...
- Естетичні засади акмеїзму у творчості Анни Ахматової (1 варіант) Анна Ахматова – один із найвидатніших ліриків російської літератури XX століття. її вірші орієнтовані на традиції російської класичної літератури, однак збагачені рисами акмеїзму (його представниками є М. Гумільов, О. Мандельштам та інші відомі митці) – течії так званої “елітарної поезії”, у центрі уваги якої перебуває людина з її духовними пориваннями. Особливістю творчості саме А. Ахматової […]...
- Узагальнений портрет народного страждання у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Узагальнений портрет народного страждання у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Поема “Реквієм” уперше була записана на папері 1962 року, хоча складена була ще до 1940. Ахматова згадувала, що до цього часу напам’ять знали поему лише одинадцять друзів і жоден не зрадив її. Це ще й тому, що в тих віршах була висока правда про страждання цілого […]...
- Трагедія війни в ліриці Анни Ахматової До війни в Ленінграді працювало 345 письменників. В обложеному місті їх залишилося 93. У тому числі Анна Ахматова – жива легенда “срібного віку”, що ніби з’єднала XIX і XX сторіччя, століття пушкінське і своє. Вона не залишила “свой край, глухой и грешный” у 20-ті роки і назавжди залишилася в Росії, де вбили її чоловіка, тричі […]...
- Створення узагальненого портрету та проблеми історичної пам’яті у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Створення узагальненого портрету та проблеми історичної пам’яті у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Усі часи мають своїх літописців. Добре, якщо їх багато – тоді у читачів їхніх творів виникає можливість поглянути на події з різних боків. А ще краще, коли ці літописці (хай вони навіть не носять цю назву, а вважаються поетами, прозаїками або драматургами) мають […]...
- Навстіж відкрите серце (за інтимною лірикою Анни Ахматової) Зірки такої величі і яскравості, як Анна Ахматова, народжуються раз на століття. Правда й одкровення, які іноді виростають зненацька і приголомшують, у поєднанні з високою майстерністю володіння словом, що можна зрівняти хіба що з огранкою діаманта, – все це властиве поезії Анни Ахматової. Вона жила для великого земного кохання. Про це вона співала, і це […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової Я – голос ваш, жар вашего дыханья, Я – отраженье вашего лица. Напрасных крыл напрасны трепетанья Ведь все равно я с вами до конца. А. Ахматова У 1946 році на російську інтелігенцію звалилася Постанова ЦК ВКП(б) “Про журнали “Зірка” і “Ленінград”, де Жданов назвав Анну Ахматову “панянкою”, яка метушиться між альковом і молитовнею. Цим він […]...
- Трагедія особистості, сім’ї, народу в поемі А. Ахматової “Реквієм” I. 30-40-ві роки сталінських репресій – страшна сторінка історії Радянського Союзу (твори про трагічні роки: “Білий одяг” В. Дудінцева, “Діти Арбата” А. Рибакова, “По праву пам’яті” О. Твардовського, “Архіпелаг ГУЛАГ” О. Солженіцина). II. Поема Анни Ахматової “Реквієм” – не тільки надгробний плач, але й суворе застереження людству. 1. Події, що лягли в основу поеми “Реквієм” […]...
- Основні мотиви лірики А. Ахматової Пусть когда-нибудь имя мое Прочитают в учебниках дети. А. Ахматова Чим живе людина? Напевне, любов’ю. Любов’ю до людей, вірою в майбутнє, надією на краще. Можливо, саме тому, що всі ці супутники любові Анна Ахматова завжди несла в своєму серці, вона і прожила довге життя, людське і творче. Ця чудова талановита жінка донесла до нас літератури […]...
- Відображення трагедії особистості, родини і народу в поемі А. Ахматової “Реквієм” АХМАТОВА АННА (1889-1966) Справжнє прізвище – Горенко. Російська поетеса, родом з України. Поезія Ахматової орієнтована на кращі класичні зразки і традиції російської літератури. Творчий шлях Ахматової пов’язаний з естетичним відкриттям акмеїзму, хоча надалі вона обирає самостійну поетичну дорогу. До її лірики прикладають мірку “жіночої поезії”, адже вона пише про кохання, розлуку, біль втрат, про переживання […]...
- Поезія – це музика душі Поезія – це музика душі. Це ніжні струни, що у серці грають. Це писані не розумом вірші, Здається, кращого у світі цім немає… Поезія – це музика душі. Це промінь теплий, що милує очі. Це вся любов, все горе і весь сміх, Це сльози всі недоспаної ночі. Поезія – це музика душі. Це скарб блаженний, […]...
- “… Треба вивчитися жити знов” (за поемою А. Ахматової “Реквієм”) Як істинний поет, Анна Ахматова у своїй творчості не обмежилася тим, що у неї найкраще виходило, – на інтимній ліриці. Вона любила Росію, вона вболівала за її долю і вона серцем відгукнулася на репресії більшовицької влади, сталінського режиму. Тепер важко сказати, чи написала б вона свій славнозвісний “Реквієм”, якби сталінські репресії не торкнулися її родини, […]...
- Значення творчості А. Ахматової для світової літератури Реферат на тему: “Значення творчості А. Ахматової Для світової літератури” АННА АХМАТОВА (1889-1966) – російська поетеса, що її творчість узагальнила шлях, пройдений російською культурою від “Срібної доби” до періоду хрущовської “відлиги”. Дебютувавши у межах акмеїстичної течії, А. Ахматова упродовж своєї мистецької еволюції сягнула вершин модерністської лірики. На долю А. Ахматової у російській літературі випала особлива […]...
- Твір на тему: Поезія торкає струни душі моєї Поезія – художньо-образна словесна творчість, це твори, написані віршами. Ось що таке поезія на словниковій мові. Це сухе, безбарвне пояснення слова “поезія”. Насправді ж слово “поезія” вбирає в себе багато понять. Воно пов’язане, по-перше, з поетами. Хто ж такі поети? Поети – це не просто люди, які займаються римуванням (хоча вірш може бути і без […]...
- Що мені подобається в образі Анни Кареніної? Що мені подобається в образі Анни Кареніної? Роман Толстого “Анна Кареніна” належить до найкращих творів письменника. Через трагедію Анни Кареніної автор зображує складнощі особистого та сімейного життя людей, що були тісно пов’язані з сучасним йому суспільним устроєм, з законами “вищого світу”. Лев Толстой надав головній героїні свого твору жіночої привабливості та духовної краси. Гнучкий стан, […]...
- Суперечливий образ Анни Кареніної Чи є в світі людина, яка залишилась би байдужою, читаючи роман “Анна Кареніна”? Думаю, що ні. Адже мова йде не лише про долю жінки. Мова йде про історію країни, бо роман Л. М. Толстого є відбитком цілої епохи російського життя. Тут і мораль світського суспільства, і життя низів, блиск салонів і занепад села. І на […]...
- Микола Руденко – Поезія – не жарт Поезія – не жарт… Вона – Це теж космічна битва. Вона і мати, і жона, Присяга і молитва… Є тіло, розум і душа – І все це прагне руху. Поезія для нас лиша Живі кристали духу. І кожен отакий кристал – Не паперовий клаптик: У кім вогню астральний шал, Зародження галактик. Якщо серед нових машин […]...
- Образ Анни Кареніної (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) ТОЛСТОЙ ЛЕВ (1828-1910) Російський письменник, класик світової романістики, інтелектуальний психолог, філософ, народний просвітитель. Літературне життя його розпочалося з 1852 р., коли була опублікована його автобіографічна повість “Дитинство”, а пізніше “Отроцтво” та “Юність” (1854, 1857). Перебування на війні дало матеріал для оповідань про Кавказькі та Севастопольські події. Панораму воєнної компанії та розгорнуті сімейні хроніки змальовує письменник […]...
- “Я була тоді з моїм народом… ” (Мої роздуми над поемою А. Ахматової “Реквієм”) Три сторінки у “Роман-газеті”. Чверть століття – за датами, що стоять за віршованими рядками. Ще понад чверть століття мовчанки про цей твір. Така трагічна, моцартівська, назва – “Реквієм”. Я завжди уявляла собі цю жінку витонченою (портрет Модільяні!), дещо погордливою. Вишуканістю, літературним снобізмом віяло від її перших ліричних збірок – ще б пак, освіта, виховання, належність […]...
- У чому особиста трагедія Анни? (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) У чому особиста трагедія Анни? (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) Роман Толстого “Анна Кареніна” присвячений проблемам сучасного авторові життя, був закономірним продовженням його попередньої творчої діяльності, й у той же час ніс у собі великі художні відкриття. Через особисту трагедію Анни Кареніної, через напружені духовні шукання Костянтина Левіна художник показує суспільну атмосферу післяреформеної […]...
- Поезія Гійома Аполлінера АПОЛЛІНЕР ГІЙОМ (1880-1918) Справжнє ім’я – Вільгєльм Аполлінарій Костровицький. Французький поет, відомий представник світового авангардизму. Починав поетичний шлях як символіст, розробив засади модернового підходу до розвитку мистецтва, переніс у поезію принцип симультанеїзму, кубізму, широко використовував техніку кубістського живопису. Аполлінер відмовився від розділових знаків, вважав, що “справжня пунктуація – ритм і паузи вірша”, створив неперевершені каліграми […]...
- Поезія Емми Андієвської Реферат З курсу “Сучасна українська поезія” На тему: Поезія Емми Андієвської. Емма Андієвська (1931) належить до так званої Нью-Йоркської групи (Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, П. Килина, Е. Андієвська, В. Вовк), хоча був такий час, коли вона заперечувала цю приналежність. У її творчому доробку 12 збірок поезії та 6 книг прози. На даний час […]...
- Поезія – держава неозора Поезія – держава неозора “Поет – людина крилата” / Платон / Поезія – це голос душі людської. Немає в житті людини нічого, що вона обминула б своєю увагою. Її символічна географія не має меж. Ось село Шевченкове, все в мареві вишневих садків і верб, овіяне тихесеньким вітерцем – а десь поруч вже горить пожежа народного […]...
- Ліричний герой ранньої поезії М. Рильського Ліричний герой ранньої поезії М. Рильського I. Рання лірика Рильського – це поетичне відтворення дум, мрій, сподівань молодого поета. (Максима Рильського, як і багатьох його талановитих сучасників, захоплювали ідеї декадентської літератури. Природа, кохання, мистецтво – основні теми його перших творів. Він показує ліричного героя меланхолійним естетом, до якого чарівні пісні із блакитних небес прилетіли. Та […]...
- У чому трагедія Анни Кареніної? Но ежели для истинной любви Страдание всегда необходимо, То, видно, уж таков закон судьбы. Научимся сносить его с терпеньем. В. Шекспір Трагічність жіночої долі – не новий мотив у російській літературі. До Л. М. Толстого ми співчували пушкінській Тетяні, тургенєвській Олені Інсаровій, героїням О. Островського, некрасовським декабристкам. З Анною Кареніною їх ріднить щирість, природність почуттів […]...
- Суперечливий образ Анни Кареніної в однойменному романі Льва Толстого (сповідь автора) Кажуть, що зрозуміти – це пробачити… Хто, як не я – автор, “родитель” своєї героїні, мав би краще зрозуміти народжену мною? Я зрозумів свою героїню, свою Анну, але простити не зміг. Люблю її усім серцем, душа болить за неї, плачу разом із нею над її дитиною, над коханням, над заплутаним життям, але суд над нею […]...
- У чому суть трагедії Анни Кареніної (за романом Льва Толстого “Анна Кареніна”) У чому суть трагедії Анни Кареніної (за романом Льва Толстого “Анна Кареніна”) “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського […]...
- Трагедія Анни Кареніної (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) Трагедія Анни Кареніної (за романом Л. М. Толстого “Анна Кареніна”) У основі соціального роману “Анна Кареніна” – історичне явище, що торкається життя усього народу. Побут пореформеного часу видався не тривким. Зубожіння, сімейні драми, крахи банків, катастрофи на залізницях – такими були ознаки 70-х років XIX століття. У романі “Анна Кареніна” Толстому перш за все імпонувала […]...
- Персько-таджицька поезія: Омар Хайям Реферат на тему: Персько-таджицька поезія: Омар Хайям. Тема: Омар Хайям – персько-таджицький вчений і поет. Всесвітня відомість його чотиривіршів (рубаї), Тх філософська глибина, щирість та простота у зображенні почуттів; гнучкість форми, яскравість ритмодинаміки, афористичність рубаї, їх тематика. Мета: познайомити учнів з творчістю класика персько-таджицької літератури Омара Хайяма, його особистістю; вчити аналізувати рубаї; розвивати логічне мислення […]...
- Зорова поезія Гійома Аполлінера Зорова поезія Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер – напівполяк і напівіталієць, – став одним з найяскравіших поетів Франції. Він був теоретиком сюрреалістичного напрямку в літературі, і цей термін належить саме йому та означає “надреалізм”. Він закликав поетів бути проводирями суспільства та йти попереду цього суспільства. Поет, вважав Аполлінер, мусить боротися зі старими поетичними штампами, творити несподіване, […]...
- Французька поезія Французька поезія має давню й незрівняльну історію. Вона вплинула на розвиток не тільки західноєвропейської, але й світової літератури. Українські митці вважали своїм обов’язком через перешкоди у широкий народний вжиток кращі поетичні твори Франсуа, Війона, Віктора Гюго, Теофіли Готьє, Поля Версена… Інтимна лірика, вірші, присвячені жінці, коханню, сповнені ніжності й захоплення чарами жіночої вроди – невід’ємна […]...
- Хокку – поезія згадки, пізнання душевного перевтілення Хокку – поезія згадки, пізнання душевного перевтілення Старовинна класична поезія Японії народилася з народної пісні. Перейшовши в літературу, вона не втратила своєї гармонійно-музичної основи. Хокку – неримований тривірш, рядки якого складаються відповідно з 5, 7 і 5 складів, – від прози його відрізняє ритм. Як поетичний жанр хокку сформувалося ще в XІІІ – XІV столітті, […]...
- “Не вмре поезія” – програмний вірш В. Самійленка Володимир Самійленко презентував себе в літературі як справжній патріот, тонкий лірик, залюблений у неньку Україну. Коли 1906 року Іван Франко разом з Михайлом Мочульським зібрали друковані й недруковані твори В. Самійленка, написані ним упродовж останніх двадцяти років, вони були вражені творчим доробком свого побратима по перу. Більшість поезій була присвячена Україні. Тож видавці вирішили назвати […]...
- Моя улюблена поезія з “Кобзаря” Т. Шевченка Моя улюблена поезія з “Кобзаря” Т. Шевченка Від виходу друком першого видання “Кобзаря” і до сьогодні про Т. Шевченка, його життя і геніальну творчість надруковано стільки книг, статей, досліджень не тільки в Україні, айв інших країнах світу, що їх навіть не перелічити. Його поезія, вірші й поеми хвилювали та хвилюють не одне покоління читачів. З […]...
- Вірш прозою, або Поезія в прозі Вірш прозою, або Поезія в прозі Вірш прозою, або Поезія в прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами спорадичного римування – до поезії. Будучи помежовим жанром, В. п., на відміну від власне вірша, спирається на чергування довгих […]...
Смысл названия романа тихий дон сочинение.