Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”


Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк Г. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості забезпечили п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом і досі проходять вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” в театрах нашої країни.

Знання життя, захоплююча манера оповіді, гумористичне забарвлення – все це робило твори Квітки-Основ’яненка зрозумілими всім. Українська проза як самостійний жанр не існувала, до того ж письменнику довелося йти неторованими дорогами. В основі мови Квітки-Основ’яненка лежать говірки Слобідської України. Бєлінський зазначав (у 1843 р.), що Квітка “має незвичайний талант розповідати різні старовинні перекази мовою легкою і зрозумілою простолюдинові”.

У повісті “Конотопська відьма”, гумористично зображуючи побут і управління козацької старшини XVIII ст., письменник картає паразитизм,

Духовне отупіння старшини. У творі подаються реальні і фантастичні факти, сюжет створений на матеріалі живої дійсності, казкової фантастики, вірувань у нечисту силу, відьом.

Самодурство, хабарництво, жорстокість характерні для конотопського сотника Забрьохи і писаря Пістряка. Вони користуються

необмеженою владою, чинять насильство над населенням. Ледачий Забрьоха без Пістряка-п’яниці “ні чарки горілки, ні ложки борщу до рота не піднесе; як Пістряк Ригорович сказав, так воно і буде… ” Хіба не найвищий доказ “кмітливості” писаря його знаменита хворостина!

Пістряк справжній шахрай, підступний, лестивий у взаєминах з іншими, вміє використовувати своє службове становище. Та чого доброго можна чекати від безпробудного пияки? Саме він вчинив розправу над ні в чому не винними жінками, щоб виявити відьму.

Шукаючи власної вигоди, Забрьоха здатний на будь-який злочин, входить у змову з відьмою, готовий заморити голодом Конотоп, запалити його “з чотирьох кінців”. Забрьоха примушує козаків замість служби обробляти його землю, поступово перетворює їх на своїх кріпаків.

Як і у “Вечорах на хуторі поблизу Диканьки” М. Гоголя, події в “Конотопській відьмі” переплітаються з фантастикою. Що тільки не витворяла Мотря Зубиха! Саме такою і була в народі уява про відьму. Про це можна прочитати в багатьох легендах. Навіть відношення до відьми після смерті було традиційним: “… зарили ниць у яму, прибили осиковим кілком та зверху і заклітили, щоб не скочила”.

“Конотопська відьма” спрямована своїм просвітительським вістрям проти неуцтва, забобонності, бездуховного існування провінційного панства.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Професія мого тата.
Ви зараз читаєте: Поєднання реального і фантастичного в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”