Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЄНКО ГРИГОРІЙ

(1778- 1843)

Народився в с. Основа під Харковом в родині відомого поміщика. Виховувався вдома, тому великої освіти не здобув, але в дорослому віці, беручи участь у громадському й культурному житті Харкова, багато займався самоосвітою і став досить освіченою людиною свого часу. Був на військовій і цивільній службі, був послушником у монастирі, але ніде довго не затримувався. Зате із захопленням підтримував заходи із заснування університету, середніх шкіл, організації театру тощо. Обіймав різні виборні посади:

повітового предводителя дворянства, судді, голови харківської палати карного суду. Усе своє життя прожив у Харкові.

Прозаїк /драматург. Залишив спадщину російською й українською мовами. Дав перші в новій українській літературі зразки художньої прози: повісті й оповідання “Салдацький патрет”, “От тобі й скарб”, “Маруся”, “Конотопська відьма”, “Сердешна Оксана”, “Козир-дівка” тощо. Визначними є також п’єси Квітки “Шельменко-денщик” та “Сватання на Гончарівці”.

Поєднання реального і фантастичного

В повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська

відьма”

Повість “Конотопська відьма” Квітка написав на основі народних вірувань у відьом, чортів і упирів. Казкова, на перший погляд, основа повісті насправді грунтується на реальних фактах. Надсилаючи рукопис П. Плетньову, Квітка писав, що “все це засновано на розповідях старожилів” та що навіть топлення уявних відьом нещодавно відновила поміщиця сусідньої губернії.

Детально описав письменник дуже поширений в Україні обряд покарання відьом: “тут скрутили їй вірьовками руки і ноги гарненько, та вірьовки і попродівали у петлі, що на полях, та, підсунувши її вірьовками угору, як плюснули разом у воду… Та, як каменюка, пішла на дно, аж бульбашки забулькотіли!”

А ось нарешті відьму було знайдено. Нею виявилась Явдоха Зубиха, про яку казали, “що вона як удень, то і стара, а як сонце заходить, так вона і молодіє, а у саму глуху північ стане молоденькою дівчинкою, а там і стане старитися, до сонця вп’ять стане стара, як була учора”. А ще вона вночі ходить по селу і доїть усяку живність, а по болотах жаб, ящірок та гадюк. Отже, “нав’язали на Зубиху каміння пудів з двадцять, а вона все не тоне”.

Г. Ф. Квітка-Основ’яненко вдало поєднав у цьому творі реальність і казковість, іронію та гумор. Це оповідання про реальні події і про світ народної фантастики.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Порівняльна характеристика карла та ганелона.
Ви зараз читаєте: Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.