При місяці згадую брата – Фу ду

Тривожно гримлять барабани – вже люди не ходять;
Це осінь, і чується втомлена пісня гусей…
А ніч розсипає дзвінкої роси білі води;
А в ріднім краю місяць світло ясніше несе.

І брат мій далеко, розлучені ми – чи навіки?
Ніхто не пита, чи помер я давно, чи живу;
Я довго не маю листів, а послав їх без ліку,-
Пожежі війни все палають вві сні й наяву…

Переклад Я. Шекери


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Не одяг прикрашає людину а добрі справи.
Ви зараз читаєте: При місяці згадую брата – Фу ду
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.