Про “скарби” й алегорії Пантелеймона Куліша
Творчість Пантелеймона Куліша завжди викликала чимало думок, сповнених суперечностей. Він прагнув розвинути українське слово, поставити українську мову на рівень європейських. Він усе робив для того, щоб нашу мову поважали так, як вона на те заслуговує.
У поезії “До рідного народу” П. Куліш прямо вказує на те, що мова – це єдиний скарб, який залишився українцям після стількох літ розбрату, неволі й німоти:
Єдиний скарб у тебе – рідна мова,
Заклятий дія сусідського хижацтва:
Вона твого життя міцна основа.
Певніша над
Звертатися до народу зі словами докору – річ доволі ризикована, проте відомий на той час письменник, перший український професійний літературний критик, перекладач Біблії, Шекспіра, Гете, автор підручників для школи, першого українського правопису “кулішівка” міг собі це дозволити. І вийшло все це у нього досить вдало. Навіть тоді, коли Куліш стає надміру суворий до свого народу:
Народе без пуття, без честі і поваги,
Без правди у завітах предків диких,
Ти, що постав з безумної одваги
Гірких п’яниць та розбишак великих!
Автор закликає зчервоніти “од
Я згоден з тим, що інколи поетам доводиться говорити діркі слова правди на адресу свого народу. Ось і Куліш картає українців, бо забувають свої традиції, славу, предків. Але ж на ту пору вже був геніальний Шевченко, якого всім серцем сприйняв народ, і слова якого Куліш взяв за епіграф до свого вірша. Закликаючи народ до освіти, культури, думки письменника йдуть у протилежному напрямку від того, до чого закликав Т. Шевченко. Адже Куліш вважав шлях повстань, селянських воєн неприпустимим, тому застерігав: “Забудь навіки путь хижацтва скверний і до сім’ї культурників вертайся”. Що ж – кожен має право на свої переконання. Особисто для мене більш близькі до серця Шевченкові слова. І більш переконливі! Проте віддаю належне Кулішевим алегоріям.
У поезії Куліша “Заворожена криниця” зображено алегоричну картину прекрасного саду з екзотичними квітами, від яких линуть прекрасні пахощі:
Серед саду-винограду
В кринах схована криниця…
Мойму серцю на відраду
Заворожена водиця.
Та криниця, виявляється, заворожена й заклята, щоб до неї не знали дороги люди, бо призначена “для брата”. Тільки “брат” може брати звідти “чисту воду-прохолоду”. Поет закликає вітер, щоб він повіяв чарами на воду й щоб та полилася для всіх:
Вітре тихий від заходу!
Вволи волю мого серця:
Повінь чарами на воду.
Нехай ллється, нехай ллється.
Чарівний сад, екзотичні квіти – це книги, знання, поезія. Криниця – рідна мова, поет хоче, щоб ці багатства стали доступними всім. Хоча, як мені відомо, сам Куліш не тлумачив свого вірша, тож алегорію кожен може розуміти по-своєму.
Та не лише за допомогою алегорії передавав Куліш свої думки і побажання. У поезії “Троє схотінок” автор прямо розповідає про три свої найбільші бажання, перше з яких:
Я не хотів би ні царських палат.
Ні вертоградів пишно-прохолодних,
Аби у мене був з душею добрий лад,
Щоб не насилував я мислей благородних.
Мрія поета – жити в гармонії з душею. Йому не потрібні багатства, утіхи. Його поезія – не для забавляння “олухів великих”. Його тиха мрія – працювати серед книг, радіти життю, мати рідну людину. Зрештою таким тихим, далеким від бунту чи протесту і був сучасник Шевченка – Пантелеймон Куліш.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Багатогранна діяльність Пантелеймона Куліша Пантелеймон Куліш – автор першого українського правопису на фонетичній основі – “кулішівки”, перший перекладач Біблії українською мовою, один із перших видавців творів українською мовою, поет, прозаїк, літературознавець, етнограф, культурний і громадський діяч 40-90-х років XIX століття. Та, на жаль, ім’я цієї талановитої людини дуже довго замовчувалося, твори не видавалися, а самого письменника зображували як представника […]...
- Мотиви лірики Пантелеймона Куліша Життєвий і творчий шлях Пантелеймона Куліша – це подвижницька діяльність в ім’я збереження і розвитку національної самосвідомості рідного народу, його духовного поступу, освоєння ним літературно-мистецьких, культурно-освітніх та наукових надбань світової цивілізації, невпинний пошук правди. Лейтмотивом творчості П. Куліша було прагнення зберегти національне обличчя українського народу, мову, культуру, звичаї і традиції, закласти основи національної самобутності, української […]...
- Коротка Біографія Пантелеймона Куліша ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ (1819-1897) Пантелеймон Олександрович Куліш народився 7 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж Чернігівської губернії (тепер Сумська область) у сім’ї заможного козака. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті. Учителював переважно у дворянських училищах та гімназіях. Кілька років перебував на державній службі у Варшаві, подорожував країнами Західної Європи. Був заарештований за […]...
- Життєпис Пантелеймона Куліша (1819 – 1897) Пантелеймон Олександрович Куліш – український буржуазно-ліберальний письменник, багатогранна діяльність якого (як поета і прозаїка, фольклориста і етнографа, перекладача і критика, редактора і видавця) охоплює кілька десятиліть. Почавши як ліберал, настроєний проти царизму і кріпацтва, він поступово скочувався на буржуазно-націоналістичні позиції, особливо в останні десятиліття свого життя. Народився Куліш 8 серпня 1819р. в […]...
- Українська нація в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” (1819-1897) Народився в м. Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині (тепер – Сумська область). Батько походив із козацької старшини, належав до дворянства, але, втративши право на нього, займався сільським господарством, мав власний хутір. Пантелеймон Куліш навчався у Новгород-Сіверській гімназії. Деякий час працював приватним учителем. Навчався як вільний слухач у Київському університеті, але не закінчив його. Учителював […]...
- Показ любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Показ любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Роман Пантелеймона Куліша “Чорна рада” посідає в українській літературі особливе місце, як перший український історичний роман. Його основою були реальні події, що сталися після Переяславської ради 1654 р. через загострення боротьби за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького. Сам П. Куліш був не лише видатним письменником, […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Показ козацького лицаpства і любові до Укpаїни в pомані Пантелеймона Куліша “Чоpна pада” П. Куліш – людина енциклопедичних знань, дивовижної пpацездатності. Він захоплював своїх сучасників винятковою плодотвоpністю і водночас дpатував частими змінами своїх поглядів, оцінок, політичних платфоpм. І. Фpанко називав Пантелеймона Куліша “одним із коpифеїв нашої літеpатуpи”, її “пеpшою звіздою”. Водночас він зауважував, що Куліша […]...
- Проблема взаємозв’язку вождя і народу в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Проблема взаємозв’язку вождя і народу в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Роль вождя, провідника в народному поступі – одна з так званих “вічних тем” у світовій літературі. П. Куліш, видатний український письменник і культурний діяч, також звернувся до цієї проблеми у своїй “Чорній раді” – першому українському історичному романі. Ця спроба – одна з перших […]...
- Зображення козацького лицарства в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” I. “Чорна рада” – перший український роман (XIX ст., 40-ві роки). II. Україна після переможної визвольної війни: 1. Післявоєнні суперечності в Україні (між поміщиками і селянами, шляхтою і міщанами, міщанами і козаками, козаками і селянами, старшиною та рядовим козацтвом). 2. Чорна рада – наслідок цих суперечностей (народні низи – “чернь”; кульмінаційний епізод у боротьбі за […]...
- Співпраця Олександра Барвінського і Пантелеймона Куліша над підручниками з літератури Пошукова робота Співпраця Олександра Барвінського і Пантелеймона Куліша над підручниками з літератури Розвиток освітніх потреб українського суспільства в Галичині поставив на порядок денний проблему оновлення навчальної книжки з літератури, яка б відображала здобутки нової української літератури та наближалася б до літературної мови на народній основі, відповідала виховним потребам середньої школи та гімназії. Під кінець 60-х […]...
- Рятівний круг Пантелеймона Куліша Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ Ми живемо серед міфів і стереотипів, переважно не усвідомлюючи того, й передаємо їх, мов естафету, наступним поколінням. Особливо це характерно для наших уявлень із національної історії та з історії літератури, де всякі інтерпретатори з різних часів полишили нам ідейні схеми та всякі ідеограми. А те, що називається особистим життям наших видатних діячів, донедавна […]...
- Життя та творчість Пантелеймона Куліша Пантелеймон Олександрович Куліш народився 8 серпня 1819р. на хуторі біля м. Воронежа теперішньої Сумської області в козацькій родині. Навчався в повітовому училищі Новгород-Сіверська, у 1836р. закінчив п’ять класів Новгород-Сіверської гімназії. Протягом 1839-1840 pp. Куліш навчався на філософському та юридичному факультетах Київського університету. Але не закінчив його. У 1841 р. написав прозові твори: “Циган”, “Огненный змей. […]...
- Зображення козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Зображення козацького лицарства і любові до України в романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” При вивченні української літератури ХІХ ст. обов’язково слід звертатися до першого українського історичного роману П. Куліша “Чорна рада”. Це глибокий багатопроблемний твір. Серед поставлених питань чільне місце займає проблема героїзму, душевної чистоти і духовної ницості у важкі для країни часи. Одна з […]...
- Зображення козацького лицарства і любові до України (за романом Пантелеймона Куліша “Чорна рада”) При вивченні української літератури Х IX ст. обов’язково слід звертатися до першого українського історичного роману П. Куліша “Чорна рада”. Це глибокий багатопроблемний твір. Серед поставлених питань чільне місце займає проблема героїзму, душевної чистоти і духовної ницості у важкі для країни часи. Одна з драматичних сторінок України, художньо розкрита П. Кулішем, – це надзвичайно гостра явна […]...
- Біографія Пантелеймона Куліша (1819 – 1897) Світ живе не так, як собі мудрує на самоті душа поета. П. Куліш Не чим іншим як історичним парадоксом слід називати те, що нині ми розпочинаємо знову, як робилася спроба наприкінці 20 – початку 30 років, розвивати деякі ідеї Куліша-культуролога, Куліша-історика. Багаторічне замовчування імен українських митців, вчених, громадських діячів, політиків, “виламування” з […]...
- Показ козацького лицарства і любові до України у романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Показ козацького лицарства і любові до України у романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада”. Роман “Чорна рада” – це найкращий твір письменника і перший український роман взагалі. Твір одночасно був написаний російською і українською мовами, вийшов з друку в 1857 році. Поява роману підняла українську літературу на якісно новий щабель, наблизила її до рівня європейської літератури. […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Пантелеймона Куліша “Дедалі все видніше стає, яку велику вагу в нашому письменстві має це славне ім’я. Могутній майстер української мови й творець українського правопису, благородний поет “Досвіток”, перекладач… має право на велику повагу і вдячність” ( М. Коцюбинський ). “Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо – за “Чорну раду”. Я вже […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української літератури Видатний діяч української літератури П. Куліш майже 60 років фальсифікувався ідеологами комуністичного режиму, його творча спадщина заборонялася, але зараз повернулася в скарбницю духовного життя українського народу, допомагає нам краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель (1862) він писав: “Кращого від українців в […]...
- Значення творчості та діяльності П. Куліша для української культури Значення творчості та діяльності П. Куліша для української культури Творча спадщина видатного діяча української культури П. Куліша майже 60 років заборонялася ідеологами комуністичного режиму, але зараз повернулася до скарбниці духовного життя українського народу, допомагає нам; краще зрозуміти героїчні і трагічні сторінки української історії. Пантелеймон Куліш служив українській національній ідеї. Так, у листі до Г. Рентель […]...
- Громадянська позиція П. Куліша: “народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння… “ Вислів, що його винесено у заголовок твору, належить Юрію Шереху, якому ми завдячуємо багатьма мовознавчими і літературознавчими працями. Чи справді був Пантелеймон Куліш “народником без народу, елітистом без еліти… “? Це суперечливе питання. Проте упевнено можна сказати, що громадянські та мистецькі погляди письменника були доволі неоднозначними. Свою ранню діяльність П. Куліш розпочав не тільки з […]...
- Проблематика драматичної творчості М. Куліша (2 варіант) Юрій Смолич писав: “Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не будемо шукати небезпечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шиллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних.”. Микола Куліш був багатогранно обдарованим художником, людиною виняткової творчої та громадської енергії. На жаль, на землі йому судилося прожити не […]...
- Твір на тему: Скарби рідної мови Скарби рідної мови Народ, держава, мова – це поняття нероздільні. Без мови немає народу, і, навпаки, без народу не існує мови. Наша рідна українська мова – це мова Тараса Шевченка й Івана Франка, Лесі Українки й Михайла Коцюбинського, Олеся Гончара і Ліни Костенко… Наша гордість і наша краса – материнська мова, яка тихо лунає над […]...
- Значення творчості М. Куліша М. Куліш був митцем, який постійно прагнув новини в творчості – нових художніх засобів, прийомів, рішень; несподіваних думок, образів, конфліктів; нової, до нього ще не відкритої якості драматургічного світобачення. Він шукав і знаходив нові напрями розвитку мистецтва, літератури, драматургії, що потім ураховувалися іншими письменниками, художниками наступних поколінь. Куліш-драматург жив категоріями майбутнього художнього часу. А це […]...
- Художнє втілення проблеми українізації в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” 1. Бути чи не бути українській нації… (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії “Мина Мазайло”). 2. Втілення проблеми українізації в образах п’єси: А) зрікання свого національного “я”, спроба “влитися” у російську культуру (“Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця… ” Мина – реальна істота, перевертень: “Двадцять три […]...
- Засудження міщанського світогляду в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцистику, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму “97”. Творчість М. Куліша – це багатогранне, загострене зображення побуту психології українців. В Україні у перші десятиліття відбувалися складні соціально-культурні процеси, точилися гострі політичні і літературні дискусії. Микола Куліш завжди знаходиться у […]...
- “Блакитні і червоні мрії мої” (життєвий шлях Миколи Куліша) На долю Миколи Куліша припало багато випробувань та страждань – певно стане на кількох… Невесело починалося життя майбутнього письменника: його родину буквально переслідували матеріальні труднощі, навіть кошти на середню освіту збирали для талановитої дитини місцеві інтелігенти (народився М. Куліш на Херсонщині, у 1882 році). Коли хлопцеві було 14 років, померла його мати, після того юнак […]...
- Моя оцінка подій, зображених у творі П. Куліша “Чорна рада” Моя оцінка подій, зображених у творі П. Куліша “Чорна рада” Згадуйте предків своїх, Щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не загубіть. Ольга Кобилянська Історична проза наших митців – це твори, які спонукають нас знати свою історію, думати про долю свого народу і своєї країни, вони виховують у нас почуття національної гідності, сприяють […]...
- Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” I. “Мина Мазайло” – одна з кращих п’єс М. Куліша. (1928 року М. Куліш написав п’єсу “Мина Мазайло”, в якій порушив мовну проблему. М. Куліш був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови і намагався боротися за її подальший розвиток.) II. Комедія “Мина […]...
- Ідеал української дівчини за оповіданням П. Куліша “Орися” Пантелеймон Куліш був полум’яним патріотом України, борцем за збереження її національної самобутності, прадідівських звичаїв та традицій. Прикладом втілення авторської позиції є оповідання “Орися”. Цей маленький шедевр – романтичне оповідання-ідилія. У центрі цього твору ідея оновлення людського роду, зміна Поколінь. Також Пантелеймон Куліш поетизує козацько-старшинський побут і наголошує на незнищенності української народності. Дочка сотника Орися – […]...
- Художнє втілення проблеми українізації у комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до незворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися чогось у житті, особливо зробити […]...
- Патетична соната – найвищий злет драматичного генія Миколи Куліша Патетична соната – найвищий злет драматичного генія Миколи Куліша “Кометами здіймаються ракети, червоні, голубі, зелені. Танцює світ. Патетичний концерт. І тільки низько над обрієм висить блідий, пощерблений серп місяця – розп’ятий міфічний Христос.” Україна в п’єсі постає розп’ятою і розгубленою, наче на роздоріжжі. Вона обливається кров’ю і кожному до цього байдуже. Усі бачать тільки те, […]...
- Історичні джерела роману П. Куліша “Чорна рада” Історичний роман “Чорна рада. Хроніка 1663 р.” Пантелеймон Куліш творив тоді, як Шевченко писав вірші “Три літа”, а Микола Костомаров грунтовне дослідження з історії України “Богдан Хмельницький”. Куліш писав текст, водночас російською і українською мовами. Окреме видання з’явилося аж 1857 року. Серед перших читачів роману був Тарас Шевченко. “Я вже в другий раз читаю “Чорну […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах Миколи Куліша Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей української драматургії доби “розстріляного Відродження”. До кожного з наших корифеїв ми можемо прийти на могилу поклонитися, а Микола Куліш, востаннє обізвавшись з політичного ізолятора на Соловках 15 червня 1937 року, зник безвісті. Та не зникла драматична спадщина письменника. Зараз Микола Гурович Куліш повернувся до нас своїми творами, в […]...
- “Мина Мазайло” М. Куліша – “філологічний водевіль” За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання “не тих” слів, а українську мову знав дуже добре і високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Згодом М. Куліш створює одну з найкращих своїх п’єс – “Мину Мазайла”, яку хтось із […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (2 варіант) Видатний драматург Микола Куліш вважав неможливим обходити у своїй творчості важливі проблеми будівництва української радянської культури, бо від їх розв’язання залежало майбутнє рідної держави. “Мина Мазайло” – одна з тих його п’єс, що розглядає проблему викриття національних збочень у свідомості людей, які живуть у новому суспільстві, стоять на порозі докорінних змін. Задум п’єси письменник охарактеризував […]...
- Павло Мовчан – Скарби Збирачу просторів безглуздий, Ти все, що бачив, те і брав: Від ваготи аж ноги грузли, Зір захлинавсь від різних барв. Зібрав доволі – може, досить? Пора оглянути скарби. Дивись: там жар, де була просинь, Де смоль – там паділ голубий. Не зберегти тобі, збирачу, Ні барв, ні обрисів, ні рис, Бо світ існує без означень […]...
- Хронологічна таблиця життя й творчості М. Куліша 18 грудня 1892 р. в с. Чаплинці на Херсонщині в бідній селянській родині народився Микола Куліш. 1914 р.- вступив до Одеського університету на історико – філологічний факультет. 1914-1917 рр.- мобілізація, фронт. З 1918 р.- голова міськвиконкому Олешок, голова місцевої ради, організатор “Першого Українського Дніпровського полку” в Херсоні. 1922-1925 рр.- інспектор Наросвіти (організовував українські школи, забезпечував […]...
- Чим мені сподобався твір П. Куліша “Орися” Чим мені сподобався твір П. Куліша “Орися” Оповідання Пантелеймона Куліша “Орися” надзвичайно вразило мене. Автор розповів нам про романтичну, казкову історію знайомства Орисі і козака. Вона пов’язана з легендою, яку розповів старий Грива дівчатам, коли ті їхали прати білизну на річку. Грива розказав про те, як князь одного разу у пущі побачив дуже вродливу дівчину […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Миііа Мазайло” Миколи Куліша. Один із кращих творів Миколи Куліша “Мина Мазайло” висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. За роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин […]...
- Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Драма “Мина Мазайло” – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного відродження. Темою твору є ставлення шовіністичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу. П’єса була написана на матеріалі 20-х років XX століття, та вона й сьогодні примушує замислитися над проблемами […]...
Життєпис івана карпенка-карого.