Про зоряний Віз скорочено – Міфи та легенди українців

Якось давно трапилася велика посуха. Вода повисихала не лише в річках та озерах, а й у колодязях.

Одна вдова захворіла без води. Тоді дочка, щоб урятувати матір взяла глечик і пішла шукати воду. Знайшла десь, набрала та й несе додому. Аж тут назустріч один спраглий чоловік, що помирав без моди, а за ним другий, третій… сьомий. Усіх напоїла дівчина, усіх урятувала, тільки води в глечику залишилося на дні.

Сіла дівчина відпочити. Як ось біжить собака – та й перекинув посудину. Вилетіло звідти сім великих зірок і одна маленька, поставали вони на небі в пам’ять про щиру дівчину та врятованих нею душ – сім людських і собачу. Назвали те сузір’я Віз. А Бог послав на ту країну дощ.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):

Так люди пояснювали форму сузір’їв на небі, прославляли милосердя й доброту


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Чотири шаблі скорочено читати.
Ви зараз читаєте: Про зоряний Віз скорочено – Міфи та легенди українців
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.