Проблеми мистецького життя в драмі М. Старицького “Талант”
“Я думаю, що моя сила найбільша у драмі”, – писав М. Старицький І. Франкові. Це й справді так. Його п’єси стали невмирущими. У всіх без винятку драматичних творах митця ми бачимо повноцінні людські характери, що діють у яскраво змальованих автором обставинах. До речі, саме у зовнішній обстановці дії, в побуті нерідко шукає митець додаткові художні переконливі нюанси для розкриття характерів дійових осіб, що надає персонажам п’єс історичної та національної визначеності, індивідуальності і, отже, робить твори життєвішими. Не стала
Цей твір становить окрему сторінку у творчості Старицького, оскільки у ньому зображується таке близьке письменникові акторське середовище, боротьба передових митців за справді народний театр, за високоідейне й високохудожнє мистецтво. П’єса, присвячена видатній українській актрисі Марії Заньковецькій, уперше в українській літературі звернула увагу на життя, складні творчі будні акторів професійної національної трупи.
Розкриваючи життєву долю головної героїні – талановитої актриси Марії Лучицької, автор порушує низку
Молода талановита актриса прагне нести світло високого театрального мистецтва глядачам, виховувати їх картинами народного життя, звичаїв, обрядів, багатством і красою рідної поезії й мови, підносити національну свідомість і знедолених низів, і зденаціоналізованої верхівки. Але на заваді здійсненню її мрії одна за одною стають перешкоди. Вступивши на театральну сцену з найблагороднішим наміром служити народній справі, актриса стає свідком брудних інтриг та повсякденної боротьби, що точиться в театрі і навколо нього. Сама Лучицька та її однодумці вірять у високе суспільно-виховне призначення театру. “Хай ми й не тішимо тепер слухача новинкою та диковинкою, – каже антрепренер Безродний, приятель Лучицької, – але наше народне життя з його радощами і горем великим, наша рідна мова з’єднали його з меншим братом, прихилили серце до його”. Інші переконані, що театральне мистецтво повинне бути виключно розважальним. Треті бачать у театрі лише джерело прибутку. Саме ця суперечливість у поглядах на роль мистецтва у суспільстві лежить в основі конфлікту драми, пронизує весь її зміст, хоча в прямі дискусії щодо цього дійові особи не вступають.
У театрі головна героїня стикається з тими ж підступністю іі заздрістю, що отруювали їй життя і до вступу в театр. Суперниця по сцені, бездарна акторка Квятковська, що з появою талановитої артистки мусила відійти на другий план, не може пробачити Лучицькій її успіху. Деспотичний і грубий антрепренер Котенко, продажний журналіст Адам Юркович та їхні прихильники, підтримуючи колишню примадонну, створюють нестерпні умови для творчої роботи Лучицької. Внаслідок цих інтриг актриса зневірюється, розчаровується, занепадає духом.
Тим часом до Лучицької повертається Квітка, який завіряє щирості свого кохання, благає пробачити колишні провин і житися з ним. У душі героїні ще не згасло почуття кохання до молодого панича, а він погрожує, що у разі відмови вкоротить собі життя. Підкорившись обставинам, Лучицька на деякий час залишає театр. Подружнє життя не дає їй відчуття щастя. Серед розкоші й блиску душу героїні гнітить невгамовна туга за театром, за товаришами по мистецтву. До того ж зла свекруха при кожній нагоді намагається очорнити її перед сином, а саму Марію звинувачує у тому, що вона занапастила життя синові, зламала його кар’єру; дошкуляє й приховане глузливе, зневажливе ставлення панського “респектабельного” середовища.
Марія Лучицька – глибоко емоційна, вразлива натура, тому їй не по силах відчувати вороже ставлення до себе. Зацькована поміщицьким середовищем, ображена недовірою чоловіка, його звинуваченнями, свекрушиними наклепами під маскою благодійності, вкрай збентежена, Лучицька покидає маєток. Хай надворі лютує “горобина ніч”, вона більше не може залишитися ані на хвилину: “Тільки далі від цього місця, далі!.. Тікати, тікати звідсіль!” Зверючись до єдиної відданої їй людини, няня Палажки, вона говорить: ” Пішки піду! Туча, няня, не така жорстока, як люде: буря порве все, та хоч серце не займе. Грім одразу уб’є, та катувати не буде… А тут катують і не докатовують”.
Повернення на сцену приносить Марії Лучицькій ще більший
Успіх, ще гучнішу славу, ніж раніше. її блискучий талант розквітнув, але вкрай ослабли фізичні й моральні сили: “тане вона, як віск”. Підточують сили актриси і невгасима, хоч і зневажена любов, і дрібні закулісні інтриги, і заздрість нездар, яких величезний хист актриси змусив відійти в тінь, на другорядні ролі. Повсякчас тамуючи душевний біль, Лучицька грає з винятковою емоційною силою, піднімається до вершин майстерності, але це, по суті, агонія, перебування на межі життя й смерті. У день вистави, в якій героїня мала виконувати головну роль, вона непритомніє перед самим підняттям завіси. У той день у театрі був Квітка, сидів в одній ложі з Квятковською. Побачивши на сцені Лучицьку, він втрачає рівновагу, зривається з місця, вигукуючи на її адресу образливі слова. Почувши його голос, героїня непритомніє вдруге, цього разу – на сцені. Усе це призводить до тяжкої хвороби, повного занепаду сил. Закінчується трагічна історія Марії Лучицької хвилюючим епізодом. її прийшли відвідати всі, хто любить її, пишається нею, прийшли з привітаннями українські й російські студенти – палкі шанувальники її таланту. До неї повертається навіть кохання. Але надто пізно. В оточенні вірних друзів, товаришів по мистецькому життю, з думкою про долю рідного театру і вірою в його велике майбутнє Марія Лучицька помирає.
П’єса “Талан” справляє на читачів і глядачів глибоке враження, приваблює психологізмом, гостротою порушених проблем. Яскравий, повнокровний образ головної героїні – молодої талановитої актриси Марії Лучицької – по праву вважається творчою удачею письменника, а сама п’єса, безумовно, належить до кращих зразків жанру української реалістичної соціально-психологічної драми.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Принципова протилежність у поглядах на роль мистецтва у драмі М. Старицького “Талан” В історію української літератури М. Старицький увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач, але найяскравіше його талант виявився в театрі, де він виступив і як драматург, і як автор, режисер та організатор театральних труп. Безумовно, М. Старицький – один із корифеїв української драматургії, який спрямував свої зусилля, творчість на служіння рідному народові, щоб зберігати й розвивати […]...
- Життя та творчість Михайла Старицького МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ (1840-1904) Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у родині дрібного поміщика-дворянина, відставного ротмістра в с Кліщинці на Полтавщині. Рано осиротівши, виховувався під опікою дядька – В. Лисенка, двоюрідного брата його матері, батька славетного українського композитора Миколи Лисенка. Отримав гарну домашню освіту. З 1851 р. Михайло навчався в Полтавській гімназії. Як сам свідчив, […]...
- Психологічна достовірність характерів у драмі М. Старицького “Не судилось” I. Реальні образи твору. (П’єса побудована на дійсних фактах з виразними соціальними типами тогочасної доби. М. Старицький зазначав: “Факт, що послугував темою у моїй драмі, правдивий, з щирого життя, з сусіднього нашого села, якому я був свідком… “.) II. Первісна назва драми. (Під первісною назвою “Панське болото” критики не дозволили виставляти п’єсу, бо вважали несвоєчасним […]...
- Повість С. Васильченка “Талант” у світлі проблеми “Життєві долі людей” Як зазначав О. Гончар, “Проза С. Васильченка знаходить шлях до сердець читачів передовсім тому, що вона правдива й поетична, зігріта почуттям поваги до людської особистості “. Повість ” Талант ” характеризується глибоким проникненням в психологію людини, ліризмом, пластичністю образів. Тепле почуття пронизує кожне слово, що зображує трагічну долю талановитої сільської дівчини Тетяни. Відразу впадає в […]...
- Мій улюблений драматичний твір другої половини XIX століття Друга половина XIX століття відкрила світові ціле сузір’я самобутніх і оригінальних українських письменників-драматургів – Марка Кропивницького, Михайла Старицького, І. Карпенка-Карого, які написали чудові п’єси, що і складали основу репертуару театральних труп. Найбільше із п’єс цього періоду мені сподобалася драма М. Старицького “Талан”, написана у 1893 році. Присвячена драма відомій актрисі Марії Заньковецькій. У творі вперше […]...
- Висвітлення проблеми багатства і бідності в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” (2 варіант) Дев’ятнадцяте століття стало еволюційною епохою в розвитку драматургії. Це пов’язано перш за все з іменем норвежця Генріка Ібсена. Народився майбутній драматург в маленькому містечку Шієн. Колись його родина багатих датських судновласників переселилась у Норвегію. Батько був діяльною, здоровою натурою, мати – німкеня за походженням була вкрай набожною. Через деякий час батько збанкрутував, і життя багатої […]...
- Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) Видатний український письменник Олесь Гончар, аналізуючи творчість Степана Васильченка, зазначив: “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Це. чудові слова до життєпису автора повісті “Талант”. Степан Васильченко завжди відстоював власні гуманістичні принципи, власні погляди на […]...
- Віра у свій талант (за повістю Степана Васильченка “Талант”) В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя […]...
- Висвітлення проблеми багатства і бідності в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” (1 варіант) Г. Ібсен започаткував нову європейську драматургію. Завдяки його діяльності утверджувався новий тип театру. Письменником було висунуто сучасні естетичні принципи: актуальність проблеми, зближення драми з життям, показ подій через інтелектуально-аналітичне осмислення, принцип відкритого фіналу. Відкритий фінал представлений у п’єсі “Ляльковий дім”, де розв’язка по суті є постановкою нового питання, причому конфлікт п’єси не розв’язується, а загострюється. […]...
- Загублений талант (за повістю С. Васильченка “Талант”) Про долю народних талантів писав ще Тарас Шевченко у своїх російських повістях. Крізь мури темноти й забобонності, класової зверхності в царській Росії пробивалися лише поодинокі таланти, такі як сам Шевченко, видатний актор Щепкін та деякі інші. Більшість же’гинули в морокові кріпацтва, пореформених криз, революційних ситуацій. Як письменник С. Васильченко залишався усе життя вірним селу, сільській […]...
- Висвітлення проблеми багатства і бідності в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” (3 варіант) Однією з важливих проблем драми Г. Ібсена “Ляльковий дім” є проблема багатства і бідності. Але ця проблема є важливою лише в ключі іншої, не менш важливої і значущої. Багатство – це, в першу чергу, влада, яка надає особистості більше можливостей реалізуватися у житті. Від того, якими моральними принципами послуговується особистість, залежать її вчинки, ставлення до […]...
- Життя і творчість Михайла Старицького Реферат на тему: Життя і творчість Михайла Старицького (1840 – 1904) М. Старицький увійшов в українську літературу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер і організатор реалістичного професіонального театру. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер – Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство серед мальовничої природи, […]...
- Філософський мотив сенсу людського життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Духовний світ, духовна краса… Із силою духу не зрівняється ніяка сила. Людську особистість визначає її духовний зміст, від якого залежить щастя. Найбільше щастя – т відчувати, що ти потрібний людям. Духовна краса людини – це високість її помислів, значність життєвого ідеалу, безмір любові до свого народу. Щ риси найповніше втілені в образі Мавки – героїні […]...
- Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки. Драма Лесі Українки “Лісова пісня” написана на щедрому грунті української міфології та фольклору. У творі на новому для української літератури худож-ньому рівні йде осмислення краси життя. “Лісова пісня” – це глибока філософія взаємодії добра і зла, співіснування красивого і потворного. Цю […]...
- Мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” (2 варіант) Лариса Петрівна Косач. Ця мужня жінка залишила блискучий слід в літературі не тільки України, а й багатьох інших народів. І хоч не живе вона серед нас, та живуть її твори, написані сто років тому, і мені здається, вони будуть жити вічно. Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не […]...
- Мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” (1 варіант) Наприкінці одного століття і на початку нового людину частіше допікають “кляті вічні питання”. Магія чисел – стара річ, але є щось у зміні століть, якщо це навіть умовність календаря. І ми також відчуваємо якесь хвилювання на зламі епох, як і наші предки. Найчутливіше відгукуються на потреби душі музика та поезія. Так було і тоді, коли […]...
- Філосовський мотив сенсу людського життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Філосовський мотив сенсу людського життя в дpамі-феєpії Лесі Укpаїнки “Лісова пісня” Сеpед всієї літеpатуpної спадщини Лесі Укpаїнки яскpавою зіpкою виділяється її чудова дpама-феєpія “Лісова пісня”, яка є визначним набутком укpаїнської і світової дpаматуpгії, яка не схожа на жодну іншу п’єсу поетеси. В ній втілилася любов поетеси до pідної Волині, її pоздуми пpо невмиpущість духовної кpаси, […]...
- Своєрідна сила мистецького таланту В. Стуса I. Благодатна пора 60-х років XX століття. (Саме ця благодатна пора породила плеяду талановитих українських поетів – І. Драча, Л. Костенко,.Д. Павличка, В. Симоненка, В. Стуса. Саме вона багато в чому визначила і шлях їх естетичних пошуків, тематико-проблемне наповнення літературних творів.) II. У Стуса ліричний герой – він сам. (Думи, вболівання, переконання, духовні пошуки, розпачі, […]...
- Життя і проблеми дітей у великому місті (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”) (1933-1981) Народився в с Володимирівні на Кіровоградщині в багатодітній родині селян. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях різних газет, журналів, у видавництвах редактором. Усі твори В. Близнеця написані для дітей. Найпопулярніші з них: повісті “Паруси над […]...
- Філософський мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Творчість Лесі Українки відбиває напружені філософські роздуми над життям. Ми продовжуємо відкривати в її творах ще не звідані нами глибини, не осмислені нами проблеми. Це стосується і неповторної драми-феєрії “Лісова пісня”. Невипадково долі людей, змальованих у творі, тісно переплетені з таємничим світом мешканців казкового лісу. Бо там, де про несуєтне важко говорити мовою щоденної життєвої […]...
- Розкриття сутності злободенних проблем суспільно-політичного життя у драмі “Володимир” Феофан Прокопович у 1705 році створив драму, що наводить на роздуми і сучасного читача, а крім цього, він був справжнім новатором в давній українській літературі, бо поєднав в одному творі комічне і трагічне, суворі принципи класицизму та традиції народних інтермедій, створивши драму нового жанру – трагікомедію. Драма повертає нас до давніх часів і відображає важливу […]...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних […]...
- Мрії обдарованої дівчини-селянки про артистичну діяльність (за повістю “Талант”) Багата талантами наша земля. Якщо перерахувати нам відомих, то вийде великий список. А скільки залишилося невідомими, бо з тих чи інших причин не змогли реалізуватися?! Такою є і героїня повісті С. Васильченка “Талант”. Тетяна походить зі звичайної селянської родини. Вона сирота, живе з матір’ю. Отримала певну освіту, але не має тяги до навчання. Хоч деякий […]...
- Мотиви лірики М. Старицького Поетичний доробок М. Старицького – вагомий внесок у скарбницю нашої духовної культури. Він писав вірші впродовж майже сорока років: перший вірш “Ждання” написаний 1865 року, останній “Двері, двері замкніть… ” – 2 квітня 1904 року, незадовго до смерті. У поезії Старицький відкинув ту стилізовану образність “співучого селянина”, яка була притаманна його попередникам. Відгукуючись на заклик […]...
- Проблема відповідальності вчених за наукові відкриття у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” (2 варіант) Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. Сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є домашній персональний комп’ютер, найчастіше підключений до мережі Інтернет. Із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп’ютером – мобільним телефоном, який дає можливість […]...
- Талант (дуже стисло/скорочено) – Васильченко Степан В селі К. згубила себе з романтичного причинення церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили перед вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. З газетної хроніки І Герой, від імені якого ведеться розповідь, сидить у своїй самотній кімнаті, перебираючи папери, давні записи. Він згадує голос […]...
- Проблема відповідальності вчених за наукові відкриття у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” (1 варіант) Історія науки знає немало прикладів, коли видатний дослідник, зазнаючи утисків і принижень від влади, змушений був відмовитись від свого вчення. Однак знаємо й імена науковців-ентузіастів, які за свої переконання готові були вмерти, бо вірили, що знання можуть перетворити суспільство з безликої покірної церкві маси на здоровий душею й розумом народ. Одним із творів, присвячених проблемі […]...
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня (2 варіант) Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, перекладач, літературний критик, історик, мистецтвознавець. Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія “Лісова пісня”. У п’єсі оспівується духовне багатство творчої особистості, та краса, яка живе в душі кожної людини. Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми. Вона постає […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (2 варіант) Творча спадщина Степана Васильченка дає читачам і дослідникам багатий матеріал для роздумів над вічними проблемами життя, що досить своєрідно й оригінально втілилися в його творах. Не залишався письменник байдужим і до проблем сучасної йому дійсності. Працюючи вчителем, він спостерігав життя дітей, які втратили своє дитинство внаслідок ситуації, що склалася на той час у державі. Він […]...
- Неоднозначність образу Галілея у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” (1 варіант) У світовій літературі небагато творів, присвячених життю видатних науковців-ентузіастів. Головний герой такого твору є не тільки автором доленосних для людства відкриттів, а й високоморальною людиною, суто позитивним персонажем. Тому образ ученого XVII століття Галілео Галілея у драмі німецького письменника Бертольда Брехта “Життя Галілея” видається нетиповим. Центральний персонаж п’єси – видатний астроном, який стверджує: “Мислити – […]...
- Ідея мужньої відданості Вітчизні в повісті Михайла Старицького “Облога Буші” Історія України рясніє трагічними сторінками, мужніми постатями, серед яких виділяються не тільки добре відомі знамениті постаті ватажків, а й не менш героїчні захисники свого краю, що їх ніхто на ймення не знав, але вони мужньо й самовіддано полягли в боротьбі за свободу. Саме таких героїв зобразив М. Старицький в історичній повісті “Облога Буші”. В основу […]...
- Неоднозначність образу Галілея у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” (2 варіант) Одною з провідних рис Відродження Гегель називав “пробудження самотності духу”. А історик тих часів Леон Леруа зазначав: “Ніколи в минулому не було сторіччя, коли б культура й вільне мистецтво досягли такої досконалості, як тепер “. Хоча п’єса Б. Брехта і була написана у XX ст., проте дух цієї епохи сповна позначився на образі такої непересічної […]...
- Повість С. Васильченка “Талант” Повість С. Васильченка “Талант” В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній […]...
- Актуальність проблем, порушених у драмі “Гріх” В. Винниченка Володимир Винниченко – письменник незвичайної долі. Його творчість у перші десятиліття XX століття викликала чи не найбільший інтерес читачів, прокладала українській літературі стежку до інших культур. У багатьох його драмах є образи героїв, які борються не за особливе щастя, аза ідеали людства. Так, у драмі “Гріх” показана ідея служіння наваго народу. Автор подає два протилежні […]...
- Марійка Підгірянка. Талант відданий дітям Марійка Підгірянка. Талант відданий дітям 29 березня 1881 року сім’я лісничого Омеляна Ленерта, яка проживала в с. Білі Ослави (тепер Надвірнянського району Івано-Франківської області) раділа народженню первістки,- її нарекли Марією (всього Ленерти благословили в світ 5 дочок і одного сина). Зростала Марія на Гуцульщині, оповитій таїною легенд, запам’ятовувала мамині пісні та казки, коломийки та приказки, […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (1 варіант) Степан Васильченко – літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка, людини складної особистої долі, що присвятила не тільки свою творчість, а й життя народові, його освіті, розвитку, зміні світогляду селян. Він був не тільки письменником, але й учителем, жив серед селян, добре знав усі їх проблеми, біди, а свої твори писав не про якихось абстрактних селян, а […]...
- Страдницьке життя Марії (за однойменним твором У. Самчука) Страдницьке життя Марії (за однойменним твором У. Самчука) “Марія” – роман-хроніка, роман-спалах, який У. Самчук присвятив матерям, які загинули голодною смертю на Україні у 1932-1933 роках. Роман “Марія” – це хроніка життя жінки-селянки, яка є втіленням трагедії всієї України. Марія, центральний персонаж твору, – трудівниця, дружина, матір. Це жінка, яка кохала, раділа, працювала, ростила дітей […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті С. Васильченка “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді […]...
- Туга за рідним краєм у драмі Лесі Українки “Бояриня” (3 варіант) Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” увійшла в літературний обіг зовсім недавно. Вона навіть не входила до зібрань творів письменниці, про “Бояриню” не писали критики, історики літератури. Що ж крамольного було в цьому творі, що радянська цензура його не визнавала? В основі поеми – історичні події, що відносяться до XVII століття. Саме тоді, після смерті Богдана […]...
- Могутній і рідкісний талант Остапа Вишні РЕФЕРАТ На тему: “Могутній і рідкісний талант Остапа Вишні” Остапа Вишня – Павло Михайлович Губенко – народився 13 листопада 1889 року на хуторі Черва, поблизу тихого містечка Грунь Зінківського повіту на Полтавщині. Хлопчик народився в поміщицькому маєтку, але не належав він ін дворянського, ні до поміщицького роду і вперше його голос пролунав не в розкішних […]...
Скласти невелике оповідання на тему часливий день.