Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Проблеми підручника в Східній Україні на початку ХХ ст
Проблеми підручника в Східній Україні на початку ХХ ст
Реферат на тему:
Проблеми підручника в Східній Україні на початку ХХ ст.
Початок нового століття приніс небагато успіхів у порівнянні з попереднім станом української освіти: з великими труднощами розвивалася середня освіта в Галичині, де функціонували українська початкова і середня школи, а українська освіта в Російській імперії залишалася, як і раніше, майже під повною забороною влади. Та нові покоління вчених-методистів продовжували вдосконалення підручників із літератури, спираючись на досвід підручникотворення, здобутий у попередні
Ідеї національної єдності наснажували українство по обох сторонах кордонів, готували інтелігенцію і широкі народні маси до доленосних подій 1917-1920-х рр. – створення Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, яким вдалося, хоча і на короткий історичний період, реалізувати споконвічну ідею об’єднання розрізнених українських земель в одну Українську державу.
З початком ХХ ст. створення підручника з літератури починає відбуватися і на “підросійській” частині України. Цей процес проходив в умовах зародження демократичних
Відкриття україномовних шкіл у “підросійській” Україні за царських часів не стало поширеним явищем в умовах жорстокого антиукраїнського режиму. Влада, як могла, гальмувала цей процес на всіх рівнях, не зустрічаючи (правди нікуди діти) гострого протесту серед народних мас. Гноблене віками національне сумління було досить міцно приспане російським царатом. Частка інтелігенції ж продовжувала шукати шляхів відродження освіти рідною мовою, наражаючись на шалений опір російського чиновництва на всіх рівнях влади.
Лише тільки вголос висловлюване бажання про необхідність розвитку народної освіти викликало пильну і підозріливу увагу влади, бралося “на контроль” для прийняття наступних репресивних заходів. Одним із багатьох свідчень цьому є таємна справа, яку завело 1908 р. Київське охоронне відділення на відомого педагога С. Русову. Причиною став лист Київського губернатора до охоронного відділення з інформацією про небажану для влади освітянську діяльність С. Русової. Губернатор повідомляв охранку:
“В №5-6 журнала “Русская школа” за текущий год в отделе “Из хроники народного образования на Западе” на стр. 34-39 помещена между прочим статья С. Русовой “О национальной украинской школе прежде и теперь”, в которой делаются указания на существование в Киевской губернии обществ учителей-украинцев Киевской губернии и других обществ, имеющих целью способствовать развитию и укреплению в России украинской национальной школы, возникавших и объединявшихся на происходивших в разных пунктах собраниях и съездах учителей украинцев.
В виду изложенного прошу Ваше Превосходительство не отказать сделать распоряжение о сообщении Отделению имеющихся у Вас сведений относительно названных обществ и съездов учителей” .
Певно, що не для підтримки вчителів-українців Київської губернії та їхніх патріотичних прагнень вимагав російський губернатор інформацію про їхню діяльність. Оформлення всіляких таємних справ органами охранки було спрямоване перш за все на дискредитацію українських діячів, включення їх до списків політично неблагонадійних осіб тощо.
Зловісною тінню над українським освітнім рухом нависали практично не скасовані до 1917 р. Емський та Валуєвський укази, що гальмували розвиток української школи.
Та все ж українська свідома інтелігенція, гостро відчуваючи потребу в рідній школі, не сиділа мовчки, створювала науково-методичні і практичні умови для її діяльності. Досвід вивчення літератури в Галичині акумулювався в Україні і ставав предметом обговорення на сторінках педагогічного часопису “Світло” , єдиного на початку століття східноукраїнського періодичного освітянського видання.
На сторінках “Світла” друкувалася інформація про розвиток української школи в Галичині, про педагогічні проблеми, які на Західній Україні досить успішно вирішували українські педагоги. Тут можна було ознайомитися з матеріалами дискусії про форму і зміст навчальних книжок із літератури, про читанки та букварі для початкової і почасти середньої української школи, що видавалися в Росії.
Журнал відбивав актуальні настрої педагогічної та громадської думки в Україні, ріст усвідомлення народом гострої потреби в рідній національній школі. Так, в одному з номерів “Світла” за 1911 р. була надрукована інформація про вчительські курсі в Харкові (літо 1911 р.), на яких педагогами було прийнято заяву про гостру необхідність мати рідну школу. Коли ж це зараз зробити неможливо, зазначалося в цій заяві, “то принаймні треба, щоб:
1) вчителі якнайбільше користувалися б при навчанні рідною мовою дітей;
2) щоб шкільні книжки на Україні малювали українське життя, природу, поезію, історію;
3) щоб школи мали український вигляд;
4) щоб для рукоділля вживали українські зразки;
5) щоб навчали українських пісень;
6) щоб упоряджались українські читанки;
8) щоб давали читати у шкільних бібліотеках українські книжки;
9) щоб і забавки вживалися по школах українські” .
Як видно з цього документа, до найважливіших умов становлення національної школи вчительство відносило й українську навчальну книжку, воно було свідоме завдань, які стояли перед вітчизняним підручником.
На сторінках часопису активними поборниками рідної школи і рідної української книжки виступали такі відомі педагоги, письменники і громадські діячі, як С. Русова, Г. Шерстюк, С. Єфремов, Ю. Сірий, С. Сірополко, Я. Чепіга (Зеленкевич), С. Черкасенко, А. Тесленко, Степан Васильченко та ін.
Журнал періодично друкував відомості про стан української школи в сусідній державі – в Австро-Угорщині, де українці реалізували, хоча і з великими труднощами, власні права в освітній галузі.
Як реакція на інформацію про стан української освіти в Галичині звучать на сторінках журналу пекучі порівняння дописувачів із жахливою російською дійсністю в Україні:
“Українські гімназії, українські кафедри в університеті, українські початкові школи… Це там, по той бік кордону, в маленькій Галичині. А у нас… Якось мимохіть насуваються гіркі і настирливі порівняння. Там дитина в школі вільно користується своєю рідною материнською мовою, а наші миргородські гімназії мають: “В стенах гимназии говорить на малорусском наречии строго воспрещается… ” .
На сторінках журналу робилися спроби аналізу досягнень у галузі підручникотворення у Східній Україні і в Галичині перш за все для того, щоб цей досвід міг послужити майбутній загальнонаціональній школі, обриси якої виразно стали вимальовуватися на поч. ХХ ст. Так, у розлогій статті Ф. Слюсара “Огляд українських шкільних підручників” – одному з перших у педагогіці і методиці літератури аналітичних досліджень-оглядів із цієї проблеми – достатньо детально охоплено і проаналізовано ряд досягнень українських педагогів у цій галузі протягом останнього півстоліття, тобто з середини ХІХ ст. Сформульовано ряд критеріїв оцінки навчальної книжки із словесності: природовідповідності (зміст підручників “не противний матері-природі”), а також наступності навчання (“вчи, переходячи од легшого до важчого, од відомого до невідомого”).
Автор статті робить огляд багатьох навчальних книжок для початкової і середньої школи, які з’явилися в Україні з 50-х рр. ХІХ ст. Із підручників, які належали до науки словесності (букварі, граматики, читанки), він розглядає навчальні книжки П. Куліша, Т. Шевченка, О. Потебні, М. Гатцука, О. Строніна, К. Шейковського, В. Золотова, Л. Ященка, Т. Лубенця (Хуторного), Б. Грінченка, О. Білоу-сенка (О. Лотоцького), О. Барвінського, О. Огоновського та ін. У статті систематизуються вироблені протягом десятиліть критерії щодо оцінок хорошої і слабкої книжки, вимоги до мови підручників тощо.
Кращою серед названих читанок, виданих у Східній Україні, автор називає читанку О. Білоусенка “Вінок” “як підручник для віку школярів молодшого й середнього”, як одну з перших вітчизняних книжок із рідного читання. Ф. Слюсар високо цінив книжку за те, що ” це “Наше Родное”, але не росіянина Ушинського, а “Рідне слово”, або “Рідна мова” учителя українця” . Позитивним у книжці автор статі вважав і те, що “… тут зібрані перлини нашої літератури народної і художньої і зібрані в певній системі, котра показує, що впорядник добре розуміє дитячу психологію і зумів підібрати все те, що може зацікавити дитину” .
Що ж до самих творів, уміщених у читанці, та наступності завдань, які постають перед учнями, Ф. Слюсар виділяє таке: “Починається читанка з “Кози дерези” і кінчається такими творами, як Руданського “Наука”, оповідання Коцюбинського “Харитя”. Треба, щоб дитина пройшла досить довгу дорогу духовного розвою, аби зрозуміти останні твори в читанці, і вона майже непомітно, починаючи з самого легенького, переходить до труднішого, і після вивчення читанки сміливо може взяти твір, який схоче, аби тільки він був зрозумілий для віку дитини” .
Гостро ставить автор статті питання про мовну культуру книжок, піддаючи критиці навіть досить вдало складену читанку Т. Хуторного, в якій оглядач помітив русизми.
У цій же роботі бачимо спроби уніфікації мовознавчих понять, які на той час мали ряд розбіжностей у самій мовознавчій науці та в методиці мови в Галичині і в Східній Україні. Майбутнє єдиної української школи гостро вимагало цього. Цікавим, і як виявиться пізніше, перспективним був висновок Ф. Слюсара щодо принципу уніфікації мовної термінології на сторінках підручників. Автор віддавав перевагу тій термінології, яка застосовувалася у шкільній практиці. Термінологія, на його думку, повинна стати такою, “котра тепер вживається у галицьких школах… ” .
Цікавими є роздуми Ф. Слюсара щодо важливості навчальних національних методик, рівень розвитку яких явно не міг задовольнити нову українську школу. Автор свідомий того, що методика будь-якого предмета є національно зумовленим явищем, яке виростає на грунті рідного слова, національної культури. “Одне діло вчити арифметиці француза, – пише Ф. Слюсар, – і друге діло вчити тій же арихметиці німця, і не одним і тим самим методом учити великороса й українця” . І далі: “Треба довгенько попрацювати на ниві рідної освіти, щоб виробити певні методи навчання, коли ці (певні методи) взагалі можна коли-небудь виробити; хист учителя і чуття покажуть йому годящий метод” .
Розмірковує автор статті і про потреби середньої і вищої національної школи, для яких уже видано ряд навчальних посібників. Зокрема про історію української літератури С. Єфремова, автор статті висловився з великою повагою як про можливий підручник не тільки для сходу, але й для заходу України. Він бачить її як новітню заміну старим книжкам О. Огоновського і О. Барвінського, які свого часу виконали важливу роль навчальних книжок для школи і вузу.
Позитивно оцінюючи історію літератури С. Єфремова, Ф. Слюсар узагальнює: “В більшій частині книжка, як по викладу і системі, так і по об’єктивності – може бути найкращим підручником” . Висока оцінка праці видатного історика літератури згодом себе повністю виправдала: “Історія українського письменства” за доби УНР і в перші роки радянської влади була рекомендована Міністерством освіти для навчальних закладів України як підручник.
У журнальному огляді дається достатньо висока оцінка і підручникам О. Барвінського, які розглядаються Ф. Слюсарем з позиції можливості їх використання у Східній Україні. Він писав: “Ці виїмки (уривки з творів – В. О.) можуть вповні годитися і нам, і такі збірники як Барвінського можуть зробитись окрасою наших бібліотек. Тут зібрані коштовні речі нашої літератури такі, як переклади художні з грецької мови Ніщинського (Антігона, Одісея). Переклад “Слова о полку Ігоревім” Максимовича, твори наших письменників – Шевченка, Куліша, Нечуя та ін.” . Високо оцінював автор публікації й інші літературно-методичні праці О. Барвінського. Зокрема, про одну з них він сказав: “Огляд історії української літератури” Барвінського (1910 р.) міг би згодитися й нам, незважаючи на деяку сухість і статистичність викладу” .
Отже, автору публікації в “Світлі” чи не вперше в українській педагогіці вдалося дати достатньо науково виважену узагальнюючу оцінку українським навчальним книжкам обох частинах України з огляду на їхню актуальність і педагогічну відповідність процесу навчання. Та все ж над українською школою висів “дамоклів меч” політичної розмежованості українства: школи в обох частинах України мали жорстку орієнтацію на політичні обставини, в яких вони перебували. А це часто позначалося і на змісті процесу навчання, і на підручниках, які з цих причин не могли одночасно задовольняти потреб східних і західних українців.
Українська освіта на поч. ХХ ст. змушена була задовольнятись тим, що вона мала. Та національна ідея стимулювала пошуки єдиних підходів до навчальної книжки.
Журнал “Світло” інформував читачів про відкриття українських шкіл на Сході України та про застереження і перепони влади щодо використання у школах деяких українських підручників. Так, зокрема, в одному з повідомлень із Одеси сповіщалося про дозвіл на викладання українською мовою у хлопчачій та дівочій гімназіях міста (відповідно директори Малиновська та Ковальчук), а також про дозвіл користуватись підручниками за затвердженим попечителем Одеської навчальної округи списком: “… при обучении украинскому (малороссийскому) языку нижеследующие книги, изданные на украинском языке, а именно: 1) О. Базилевича – “Рідна мова”. Украинский букварь, 2) О. Безусенко – “Винок”. Читанка и 3) П. Залозного – “Коротка граматика української мови”. Ч. І., Полтава, 1906 р.” .
На сторінках “Світла” апробувалися вимоги не тільки до навчальної книжки, але й взагалі до дитячої книжки у широкому розумінні. Так, зокрема, проблеми сучасних книжок для дітей розглянула С. Русова у своїй статті “Українська дитяча книжка”. Вона висунула ряд гуманістичних і художніх вимог до їхнього змісту та оформлення. Ці вимоги зводяться до таких основних положень: у книжці повинно бути багато дійових осіб, життєвого руху; книжки, перш за все художні, мусять викликати в дитини почуття симпатії до інших людей, до живих істот, збуджувати почуття краси, завзяття, правди, пошуку, світла, любові до рідного краю через характери і почуття героїв, правдивість їхніх почуттів, правдиво відтворене життя.
С. Русова заперечує сентиментальність і підсолоджування у відтворенні життєвих фактів. “Правда, краса, ласка, – стверджує вона, – мусять завше знаходити собі найкращий вираз в дитячих книжках” .
Щодо науково-популярних книжок для дітей С. Русова була переконана: вони “мусять як найбільше додержуватись наукової правди” .
Отже, журнал “Світло” різнобічно підходив до проблеми змісту навчальної книжки, вважаючи необхідним і важливим торкатися найрізноманітніших жанрів дитячої книжки. Нескорена українська педагогічна думка розробляла теорію нових навчальних книжок, активно готувалася до широкого впровадження їх в українських школах.
Та здобутки теорії української педагогіки, методики літератури й її практики не могли бути широко реалізовані в “підросійській” Україні як у попередньому столітті, так і в ХХ ст., бо, за словами С. Єфремова, “… цьому на заваді стали надзвичайно суворі обставини громадянського життя, що в корені підтинали всяку практичну роботу навіть на просвітницькій ниві” .
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Підручник з літератури в східній діаспорі Реферат на тему: Підручник з літератури в східній діаспорі Історія української освіти, шкільництва і підручникотворення у східній діаспорі нараховує понад 150 років. Там, за межами рідного краю, українські громади та окремі діячі української культури прагнули вести просвітницьку роботу серед співвітчизників, організовували українські навчальні заклади, видавали підручники. Найбільшими поселеннями українців за межами батьківщини стали, як відомо, […]...
- Твір на тему: Моє бачення мовної проблеми в Україні (твір-роздум на суспільно-політичну тему) (1 варіант) ..А коли є окрема мова, То є і окремий народ. І. Огієнко Сьогодні в Україні мовна проблема є однією з найактуальніших. На перший погляд, це дивно, адже єдиною державною мовою давно проголошено українську. Що ж до інших мов, то їм Конституція України гарантує вільний розвиток. Однак проблема функціонування української мови чомусь досі не зникає. Історія […]...
- Твір на тему: Моє бачення мовної проблеми в Україні (твір-роздум на суспільно-політичну тему) (2 варіант) “Нещасна, неправедна людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі. Нещасні, прокляті батько й мати, що сплоджують перевертнів; щасливий, непереможний народ, що породжує своїх захисників і оборонців”, – стверджує Б. Захарчук. Не можна не погодитися із цією думкою. Більше того, деякі вчені вважають, […]...
- Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – 30-х рр. XX ст. в Україні Розстріляне відродження – літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Термін “розстріляне відродження” вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко, уживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-1930-х рр. За це десятиліття […]...
- Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” На мою думку, Андрій Чайковський неодноразово звертався до документальних джерел під час написання роману “Сагайдачний”. Багато цікавого я дізналася з уривку “В Острозькій школі” про освіту в Україні за часів Герасима Смотрицького. Не всі мали змогу навчатися у школі, треба було […]...
- Репресії проти митців XX ст. в Україні Щоб придушити вільну думку, викликати страх, укріпити покору, сталінський режим розгорнув масові репресії. У сучасну публіцистику, наукову літературу увійшов образ “розстріляного відродження”. У 1930 р. був організований судовий процес над Спілкою визволення України, яка нібито була створена для відділення України від СРСР. Головні обвинувачення були висунені проти віце-президента Всеукраїнської Академії наук С. Єфремова. Перед судом […]...
- М. С. Грушевський і розвиток школи й педагогічної думки в Галичині та Україні РЕФЕРАТ НА ТЕМУ М. С. Грушевський і розвиток школи й педагогічної думки в Галичині та Україні Народився Михайло Сергі-йович Грушевський 29 вересня 1866 року в м. Хелмі. Виростав на Кавказі – спочатку в Ставрополі, а потім у Владикавказі. Навчався у Тифліській гімназії, Київському університеті (історико-філологічний факультет). Працював в університеті під керівництвом Володимира Антоновича. Активний член […]...
- Особливості літературного процесу кінця XX – початку XXI століття Особливості літературного процесу кінця XX – початку XXI століття У 1991 році Україна проголосила свою незалежність. Почалася розбудова демократичної суверенної європейської держави. Це докорінно змінило характер розвитку літературного процесу: відкидалися догматичні схеми розвитку літератури в заідеологізованих рамках “соцреалізму”, відбувався інтенсивний пошук нових естетичних способів моделювання й зображення дійсності. Проте нова естетична стратегія в українському письменстві […]...
- Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст Проблема традицій і новаторства в українській літературі кінця ХІХ – початку ХХ ст. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. – один із найцікавіших і найскладніших періодів не лише в мистецтві, а й у суспільному житті. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж […]...
- Острозька колегія – перша вища школа в Україні (за оповіданням “В Острозькій школі”) (2 варіант) Спочатку треба сказати, що без науки, без знань жити неможливо. Людина весь час повинна отримувати знання, самовдосконалюватись. Усе, що ми маємо зараз, ми маємо завдяки певних знань, навичок, які накопичувалися людством протягом багатьох століть. Про величезне значення освіти знав ще князь Острозький, який заснував першу вищу школу на Україні. Під його ретельним наглядом у ній […]...
- Твір-відгук. Сім’я Перепутьків – своєрідна художня модель української родини кінця XIX – початку XX століття (за романом Уласа Самчука “Марія”) Твір-відгук. Сім’я Перепутьків – своєрідна художня модель української родини кінця XІX – початку XX століття (за романом Уласа Самчука “Марія”) Нарешті настали для України такі часи, коли ми, не криючись, можемо сміливо називати імена тих талановитих українських письменників, про яких донедавна знати не хотіли, називаючи їх “чужинецькими белетристами”. Серед таких і письменник Улас Олексійович Данильчук-Самчук […]...
- “… Україні потрібні її діти… ” (за новелою В. Стефаника “Марія”) Свої життя і творчість В. Стефаник присвятив Україні. На власні очі він бачив, як найкращі сини рідної землі поклали голови за незалежність і державність своєї Батьківщини. Та чому ж молоді галичани з піднесенням і заповзяттям вступали добровільно до лав УСС? Василь Стефаник описує це в новелі “Марія”: “В місті зійшлося сила їх – паничі і […]...
- Твір на тему: Літо в Україні Літо в Україні. За народним календарем починається 21 червня. Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. Часто в Україні випадають густі роси, покриваючи землю і рослинність. Часто надходять бурі із зливами і громами. Інколи випадає град, вибиваючи збіжжя в полі, обламуючи дерева, тим самим наносячи великої шкоди. Влітку на Україні по городах, полях і в лісі […]...
- Відображення українського життя XVIII – початку XIX ст. в поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” – героїчний твір стародавнього римського поета 1 ст. до н. є. Публія Вергілія Марона. Пародіювали його італієць Д. Лаллі, француз П. Скаррон, німець А. Блюмауер, росіянин М. Осипов. В українській літературі до переосмислення Вергілієвої “Енеїди” звертається І. П. Котляревський, використовуючи жанр травестійно-бурлескної поеми. Травестія – одна з форм сатирично-гумористичної літератури. Назва її походить від […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (3 варіант) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови їм формування національної свідомості. […]...
- Читанки для дітей і дорослих у Наддніпрянській Україні Реферат на тему: Читанки для дітей і дорослих у Наддніпрянській Україні Поява шкіл з рідною мовою викладання в перші роки після скасування кріпосного права сприяла підготовці і виданню ряду навчальних книжок. Переважно це були навчальні книжки – читанки та букварі, які давали основи української граматики та тексти фольклорних і художніх творів. У 50-х-початку 60-х рр. […]...
- Твір на тему: З історії музичного мистецтва в Україні Огляд історії народної музики в Україні можна почати з найдавніших часів історії людства. Народна музика – це весь скарб вокальних та інструментальних мелодій, який з найдавніших часів існування народу шляхом усної передачі переходив до наступних поколінь. Українська народна творчість є відправною точкою, із якої починається історія культури українського народу, а відповідно, й історія української музики. […]...
- Український князь б’є чолом рідній Україні (Євген Маланюк) Євген Маланюк (1897-1968) – один із найобдарованіших і найінтелектуальніших митців української еміграції та новітньої вітчизняної літератури в цілому. Походив із старого козацького роду, здобув непогану різнобічну освіту. В буремні 10-ті був спочатку поручиком царської армії, потім – старшиною армії Української національної Ради (УНР). Після занепаду УНР 1920-го із тисячами таких, як сам, подався в еміграцію. […]...
- Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Ще десять років тому ми навіть і не знали про ті страшні події. Лише десь, у деяких книжках, були якісь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежності України почали з’являтися “цікаві” і жахливі факти з нашої історії, історії будівництва соціалізму задля […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (1 варіант) Одне слово, де був тріумф, загальнонародне визнання, Довгожданий успіх- Лесь Курбас У кожній національній літературі є твори з особливим статусом, з особливим резонансом та популярністю. їх можна назвати справді легендарними. В українській літературі одним з таких творів є “Мина Мазайло” М. Куліша. Після своєї першої появи на сцені наприкінці 1928 року комедія стрімко набувала популярності, […]...
- Проблеми українського села середини XX століття крізь призму оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” Оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” присвячене болючій проблемі українського суспільства середини XX століття – масовій міграції селян до міста. В пошуках кращої долі жителі села зривалися з рідних гнізд, але що їх чекало далі – не знав ніхто. А чи мали право ці люди навідмах рубати своє родове коріння, зрікатися традицій, мови свого народу? Бо […]...
- Що я відкрив для себе в давньокласичній східній поезії? (на прикладі творів Омара Хайяма та Нізамі Гянджеві) Справжнім відкриттям для мене в-цьому році стало знайомство з творами персидського вченого та віршописця Омара Хайяма й азербайджанського мислителя і поета Нізамі Гянджеві. Відкриттям, тому що в їх творчості відбивається особливий менталітет східних народів, особлива духовність, особлива атмосфера. Усе це незвично для нашої європеїзованої свідомості. Крім того, завжди приємно розширити свій світогляд, своє знання про […]...
- Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка Проблеми емансипації жінки в оповіданнях Володимира Винниченка Винниченко – аналітик людських душ, характерів і живих образів. / Г. Костюк / Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. / В. Симоненко / Прикро, що майже 30 років Україна не […]...
- Острозька колегія – перша вища школа в Україні (за оповіданням “В Острозькій школі”) (3 варіант) Андрій Якович Чайковський з дитинства цікавився історичним минулим України. В одному уривку з роману “Сагайдачний” він розповідає про першу вищу школу. Князі Острозькі були відомі по всій Україні. Вони дбали про освіту, книгодрукування, мистецтво. Костянтин Острозький був доброю людиною, мудрим правителем. Він заснував у 1576 році колегію у своєму місті. До колегії приймали не лише […]...
- Книга про духовне життя у давній Україні I. Твори письменників “нижчої школи”. (До них належать писання монахів Якова і Нестора, оповідання про життя св. Антонія тощо. Найвидатнішою пам’яткою такого письменства є Печорський Патерик. Написаний він був за прикладом грецьких патериків. Печорський Патерик є збіркою оповідань про життя і чудеса святих ченців, що проживали у Печерському монастирі.) II. Про життя святих ченців. (Сюжети […]...
- Розвиток літератури, освіти та науки в Україні у 20-30-х рр. ХХ ст (залікова робота) Робота до диференційованого заліку на тему: “Розвиток літератури, освіти та науки в Україні у 20-30-х рр. ХХ ст.” Ніде так не виявлялися ці свіжі настрої, як у літературі. Марксистські письменники пропагували думку, згідно з якою для здійснення своїх завдань революція, крім суспільно-політичної сфери, повинна сягнути і в область культури. Тобто буржуазне мистецтво і мислення минулого […]...
- Двобій добра і зла у творах українських класиків середини ХIХ – початку ХХ століття Двобій добра і зла у творах українських класиків середини ХІХ – початку ХХ століття Кожен з нас рано чи пізно ставить перед собою питання: “Хто я?” Навіщо живу на світі? Що є добро, а що зло?” В усі часи відповіді на ці питання прагнули знайти філософи і вчені, поети і прозаїки. Ці питання вирішує Біблія, […]...
- Трагічні події в Україні 1768 року та їх відображення в поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” Трагічні події в Україні 1768 року та їх відображення в поемі Т. Шевченка “Гайдамаки” Складна і трагічна доля українського народу. Багато нещасть випало йому, та ніколи українці не втрачали надії на свободу й незалежність своєї країни. У ХVIII столітті в Україні ширився гайдамацький рух. Українці воювали з польською шляхтою за соціальну й національну незалежність Правобережної […]...
- Вплив фемінізму на українську літературу останньої чверті ХІХ – початку ХХ століття Реферат на тему: ВПЛИВ ФЕМІНІЗМУ НА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРУ ОСТАННЬОЇ ЧВЕРТІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ У європейському контексті фемінізм виступив однією з найвпливовіших течій ХХ століття. У науковій літературі дане поняття вимагає визначення щонайменше на двох рівнях: з одного боку, це широкий суспільний рух за права жінок, або ж феміністський рух, а з іншого – […]...
- Леся Українка на Західній Україні Реферат На тему: “Леся Українка На Західній Україні” Лариса Петрівна Косач, в одруженні – Квітка, відома читачам як Леся Українка. Народилася майбутня письменниця 25(13) лютого 1871 року в Новограді-Волинському і виховувалася в інтелігентній сім’ї. Мати Лесі Українки – Ольга Петрівна Косач, відома на той час українська письменниця Олена Пчілка – мала величезний вплив на доньку, […]...
- Художнє втілення проблеми українізації у комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до незворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися чогось у житті, особливо зробити […]...
- Соціальні та морально-етичні проблеми в ранній прозі В. Винниченка В Україні 20-х років Володимир Кирилович Винниченко (1880-1951) був найпопулярнішим з усіх письменників, як класиків, так і сучасних, найчитабельнішим. Щє у 1909 р. М. Коцюбинський писав: “Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Про Винниченка Кого купують? Знов Винниченка”. Він уже на І курсі юридичного факультету Київського […]...
- Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” I. “Мина Мазайло” – одна з кращих п’єс М. Куліша. (1928 року М. Куліш написав п’єсу “Мина Мазайло”, в якій порушив мовну проблему. М. Куліш був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови і намагався боротися за її подальший розвиток.) II. Комедія “Мина […]...
- Література 1940 – 1970-х років на Радянській Україні (пошукова / курсова робота) Пошукова робота з української літератури Література 1940 – 1970-х років на Радянській Україні Ми всі намагалися возвеличити людину й писали людину “красиву”, не простого колгоспника, здебільшого безмовного та затурканого, а хлібодара, гордого, бронзовочолого степовика, господаря землі. Це розходилося з правдою життєвою і психологічною і принесло чимало шкоди нашій літературі”. Література 40 – 50-х років заслуговує […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) (2 варіант) Видатний драматург Микола Куліш вважав неможливим обходити у своїй творчості важливі проблеми будівництва української радянської культури, бо від їх розв’язання залежало майбутнє рідної держави. “Мина Мазайло” – одна з тих його п’єс, що розглядає проблему викриття національних збочень у свідомості людей, які живуть у новому суспільстві, стоять на порозі докорінних змін. Задум п’єси письменник охарактеризував […]...
- Осип Маковей – Привіт Україні Вітай, дорога Україно моя! Чи дужа ти, нене, здорова? Пропали і воля, і сила твоя, А все ж ти й сьогодні чудова! От гарно, що раз довелося мені До тебе навідатись, нене, – гей-гей! Хоч не давнім свобідним шляхом, А з жовтим пашпортом в кишені! Так нас розділили граничні стовпи, Жандарми, солдати і варти, Що […]...
- Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XIX – початку XX століття Двобій добра і зла у творах українських класиків середини XIX – початку XX століття Жоден із письменників XIX століття не оминав проблеми добра і зла, розкриваючи її з тільки йому притаманною майстерністю й хистом. Втіленням зла виступають перед нами Кайдашиха й Мотря із “Кайдашевої сім’ї” І. С. Нечуя-Левицького. Жадібність, егоїзм, темнота і бездуховність цих жінок […]...
- Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Миііа Мазайло” Миколи Куліша. Один із кращих творів Миколи Куліша “Мина Мазайло” висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. За роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин […]...
- Проблеми взаємодій різних стилів, напрямів, течій у сучасному літературному процесі Проблеми взаємодій різних стилів, напрямів, течій У сучасному літературному процесі Ще сто п’ятдесят років тому світовий літературний процес можна було порівняти з рівнинною річкою або поважною статечною леді, що плине крізь сторіччя – наче йде сходинками палацу, гречно вітаючись зі знайомими. Класицизм змінювався на сентименталізм, а той – на романтизм, це відбувалося в одній країні […]...
- “Сини мої, гайдамаки… ” (бачення молодим Шевченком трагічних подій на Україні 1768 року) В основу найбільшого історичного твору Шевченка – поеми “Гайдамаки” лягли події 1768 року, відомі в історії під назвою Коліївщини. Це була боротьба проти соціального, національного і релігійного гноблення на Правобережній Україні, де в той час панувала польська шляхта. Створені конфедерації виступили проти всіх, хто не визнавав Унії. А конфедерати знущалися з народу, грабували його, руйнували […]...
Тичина павло біографія.