Пробудження таланту (за повістю С. Васильченка “У бур’янах”)
Як народжується талановитий письменник? Чому його світобачення відрізняється від світосприйняття пересічної людини? На ці питання можна знайти відповідь в уривках з повісті С Васильченка “У бур’янах”, де художньо змальовано дитинство видатного українського поета Т. Г. Шевченка. Характер свого героя, його духовний світ повістяр подає в розвитку.
Малий Тарас ріс надзвичайно допитливим. Його цікавило, звідки сходить сонце, де стоять залізні стовпи, що підпирають небо, і ворота, куди сонце заходить. Хлопчика захоплювали мелодійні
Тарас гостро сприймав прояви будь-якої несправедливості, бо рано пізнав гіркоту сирітства, поневіряння по наймах. Та виріс я в наймах, в неволі. Та не було долі ніколи… –
Лунав журливий спів хлопця, “ніби намагаючись мури якісь розбити”. Мури кріпацтва, які не давали свободи вибору майбутнього шляху. Але, незважаючи на важке житі я, ясне сонце, до якого нестримно тяглося серце маленького генія, вказувало па вірний шлях творчого служіння людям.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) Засвітилася над убогою стріхою мужицькою божа іскра (трагічна доля народного таланту у повісті Степана Васильченка “Талант”) “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжньо го письменника, вищою мірою був притаманний цій людині”, – керувався пристрасним прагненням послужити рідному народові, обравши його героєм неперевершених новел. Саме життя підказувало йому теми й сюжети, а прості […]...
- Загублений талант (за повістю С. Васильченка “Талант”) Про долю народних талантів писав ще Тарас Шевченко у своїх російських повістях. Крізь мури темноти й забобонності, класової зверхності в царській Росії пробивалися лише поодинокі таланти, такі як сам Шевченко, видатний актор Щепкін та деякі інші. Більшість же’гинули в морокові кріпацтва, пореформених криз, революційних ситуацій. Як письменник С. Васильченко залишався усе життя вірним селу, сільській […]...
- Віра у свій талант (за повістю Степана Васильченка “Талант”) В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній родині бідного ремісника-шевця Василя […]...
- Дитинство Тараса за уривками з повісті С. Васильченка “У бур’янах” Тарас Григорович Шевченко – гордість і слава України. Його “Кобзар” – це найблагородніший супутник кожного українця. У повісті “У бур’янах” Степан Васильченко розповідає про родину, виховання та подальшу долю маленького Тараса. Батьки майбутнього Кобзаря працювали на панщині й поверталися додому геть виснаженими. Змалечку Тараса доглядала сестра Катерина. Родина Шевченків жила злиденно. Їхня хата була чи […]...
- Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Українські народні пісні були популярні серед народу в далекому минулому. У них народ розкривав свою душу, розповідав про своє злиденне життя. Звенигородщина – це співучий куток України. Там усі любили співати і слухати пісні. Прийде вечір – всі вулиці в селі гудуть піснями. А ранком за селом чабан виспівує про своє бурлацьке життя: Та нема […]...
- Життя малого Тараса (за уривком з повісті С. Васильченка “У бур’янах”) Україна – розкішний край. У цьому квітучому краї народився великий поет, художник, син українського народу – Тарас Шевченко. А про його дитячі роки я дізналась з уривка “У бур’янах” з повісті С. Васильченка. Зростав Тарас у кріпацькій сім’ї. Батьки на панщині з ранку до вечора. Хто ж з Тарасом, білявеньким, з синіми очима хлопчиком-дитиною? Сестра […]...
- Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від неї вимагали ще більшого – щоденної важкої […]...
- Своєрідна сила мистецького таланту В. Стуса I. Благодатна пора 60-х років XX століття. (Саме ця благодатна пора породила плеяду талановитих українських поетів – І. Драча, Л. Костенко,.Д. Павличка, В. Симоненка, В. Стуса. Саме вона багато в чому визначила і шлях їх естетичних пошуків, тематико-проблемне наповнення літературних творів.) II. У Стуса ліричний герой – він сам. (Думи, вболівання, переконання, духовні пошуки, розпачі, […]...
- Явище шістдесятництва як вияв пробудження національної свідомості Явище шістдесятництва як вияв пробудження національної свідомості Шістдесятники увійшли в історію України та її літератури як оборонці національної честі й гідності рідного слова. Вони відкрили просту і незаперечну істину: людина нового часу – національна. Це твердження стало першопричиною несамовитого переслідування молодих інтелігентів, серед яких були прогресивні вчені, письменники, художники, педагоги. Вони поклали на вівтар боротьби […]...
- Сходинки великого таланту (життя і творчість Павла Тичини) Ти будеш жити не в ганебнім зреченні – В залізній мові, в залізнім реченні, – Такі слова написав про Павла Тичину інший поет. Усі роки радянської влади Тичина був визнаним поетом. Його твори регулярно друкувалися, він мав найвищі державні нагороди і літературні премії, сім разів обирався депутатом Верховної Ради, був міністром освіти України у тяжкий […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (1 варіант) Степан Васильченко – літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка, людини складної особистої долі, що присвятила не тільки свою творчість, а й життя народові, його освіті, розвитку, зміні світогляду селян. Він був не тільки письменником, але й учителем, жив серед селян, добре знав усі їх проблеми, біди, а свої твори писав не про якихось абстрактних селян, а […]...
- Запорозький козак Тарас Бульба (за однойменною повістю М. В. Гоголя) I. Історична основа повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” (Запорозька Січ XVI-XVII ст.; запорозькі козаки – справжні лицарі української землі, захисники рідної землі, православ’я та стародавніх законів). II. Тарас Бульба – втілення кращих рис характеру людини тієї епохи: 1. Походження і зовнішній вигляд (корінний запорожець, полковник; мужнє обличчя, сміливий погляд, козацькі вуса, кремезна постать); 2. […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (2 варіант) Творча спадщина Степана Васильченка дає читачам і дослідникам багатий матеріал для роздумів над вічними проблемами життя, що досить своєрідно й оригінально втілилися в його творах. Не залишався письменник байдужим і до проблем сучасної йому дійсності. Працюючи вчителем, він спостерігав життя дітей, які втратили своє дитинство внаслідок ситуації, що склалася на той час у державі. Він […]...
- Тарас Бульба – народний герой (за однойменною повістю М. Гоголя) Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. Гоголя. Це запорізький полковник, що втілив у собі кращі риси українського козацтва. Відомий російський критик писав: “Що таке Тарас Бульба? Герой, представник життя цілого народу, цілого політичного суспільства у відому епоху життя”. Тарас Бульба – мужній та відважний воїн, який уславив себе у багатьох боях. “Немає у […]...
- Микола Руденко – Пробудження серед ночі Я жив, як всі: гадав, у цьому світі Є тільки насолоди – їж та пий. А добру дівку маєш на приміті, То ти вже цар, а не гультяй сліпий. Та вдарив день, немов огненне слово, Що з неба падає, у груди б’є. Усе мені відкрилося раптово – Усе, що буде, що було, що є. Тепер […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (1 варіант) Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (1 варіант) Коли душа моя торкається загадкових сторінок минулого і воно довірливо розкриває свої таємниці, мені здається, що я вже була там у якомусь своєму минулому житті. От і зараз, прочитавши роман Ліни Костенко, я відчуваю знайомий щем у серці. Якісь затуманені спогади напливають […]...
- Чарівна сила таланту (життя і творчість Євгена Гуцала) Понад тридцять років творчості Євгена Гуцала – це поєднання яскравого літературного таланту і синівської любові до України. Визначальними рисами його характеру були дитяча вразливість душі, доброта, порядність, відсутність заздрості до інших літераторів. Євген Гуцало народився 14 січня 1937 року на Вінниччині в сім’ї вчителя. Дитячі роки майбутнього письменника припали на воєнні та голодні повоєнні роки. […]...
- Художня майстерність С. Васильченка у повісті “Талант” Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок (якщо це не діалог) – ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь – суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні. Важко сказати навіть, який художній прийом у С. Васильченка улюблений. Осіннє листя не пожовтіло, а його “золотарі позолотили”, […]...
- “Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові” (за новелою Гр. Тютюнника “Три зозулі з поклоном”) Недаремно Григора Тютюнника називають майстром новели. Талант писати новели грунтується насамперед на здатності передати велике напруження людського почуття. І Григорові Тютюннику це вдавалося якнайкраще, можливо, тому, що сам він був сповнений цим напруженням почуття – напруженням любові до людей та до своєї землі, гострим почуттям справедливості, порушення якої відзивалося в письменникові пекучим болем… Він не […]...
- Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка (1879-1932) Справжнє прізвище – Панасенко. Народився в м. Ічні на Чернігівщині. Навчався в учительській семінарії. Працював учителем на Київщині та Полтавщині. Переслідувався владою за революційну діяльність, був заарештований. У1910 році переїхав до Києва, працював у газеті “Рада”. Брав участь у Першій світовій війні. У 20-х роках завідував дитячим будинком, працював учителем у трудовій школі м. […]...
- Галерея дитячих образів в оповіданнях Степана Васильченка Степан Васильченко був письменником і учителем, любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів. Він так вболівав за долю малечі з народу, що вважав за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами. Бо не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність, радість життя. Діти, які є героями Васильченкових оповідань, зазвичай жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі […]...
- Повість С. Васильченка “Талант” у світлі проблеми “Життєві долі людей” Як зазначав О. Гончар, “Проза С. Васильченка знаходить шлях до сердець читачів передовсім тому, що вона правдива й поетична, зігріта почуттям поваги до людської особистості “. Повість ” Талант ” характеризується глибоким проникненням в психологію людини, ліризмом, пластичністю образів. Тепле почуття пронизує кожне слово, що зображує трагічну долю талановитої сільської дівчини Тетяни. Відразу впадає в […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (за однойменним романом Ліни Костенко) Певний, хто народився на Україні чув пісню “Ой не ходи Грицю”, і, певний, багато тих, хто чув, не замислювалися над тим, хто автор, чи вважали її народною. Так, пісня дійсно народна. Але що таке народна пісня? Пісня, яку створив народ, чи пісня, яку співає, любить весь народ, чи перше і друге? Але пісню хтось обов’язково […]...
- Повість С. Васильченка “Талант” Повість С. Васильченка “Талант” В історії української літератури Степану Васильченку відведено одне з почесних місць. Виходець з народу, письменник кінця XIX – початку XX століття Васильченко вважав за свій громадянський обов’язок боротися художнім словом за глибоку любов до людини-трудівника. Духовний світ і світогляд письменника формувався серед розкішної природи у великій убогій, але дружній і мирній […]...
- Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) (2 варіант) Історія життя Ліни Костенко – це повість про те, якою сильною й непереможною може бути людина, що виростає з народу, живе з ним, вірно служить йому і зв’язана назавжди з рідним народом усіма ділами й помислами своїми. Епіграфом до її творчості можуть бути слова: Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі! Поетична […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у повісті С. Васильченка “Талант” Цінність художнього твору визначається не широтою порушених проблем, не значущістю ідей, а тим, наскільки переконливе його художнє слово в постановці та розв’язанні вічних проблем людства: добра і зла, життя та смерті, мрії і дійсності. Добро постійно бореться зі злом, та, на жаль, не завжди перемагає. Це ми бачимо й у повісті С. Васильченка “Талант”. Молоді […]...
- Катерина Лук’яненко – “Пробудження Кобзаря” Здригнулася у Каневі земля: Кобзар прокинувся, і вже йому не спиться… Під берегами сивого дніпра Він на коліна впав до Бога помолитись: “Моїм думкам Ти спокою не дав! О, Боже, Ти за що мене караєш? Невже Ти хочеш, щоб я людям нагадав? Невже на це мене Ти знов спіткаєш? Щоб ті слова, що билися колись […]...
- Роман В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” як символ пробудження народу від вікового рабства Кожна епоха починається теократією і закінчується демократією. Давній вислів Собор Паризької Богоматері… Серце Парижа… Собор будувався протягом декількох людських поколінь – із XII до XV століття. Тут збереглася народна пам’ять, вікові традиції. Камінний архітектурний літопис ніби промовляє до людини і передає їй усе, що сталося протягом багатьох віків існування великої столиці світу. Віктор Гюго торкається […]...
- Образ кріпака-протестанта Миколи Джері (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) І. С. Нечуй-Левицький – автор хвилюючої повісті “Микола Джеря”. Саме в ній він розповів про жорстокий час кріпацтва, показав боротьбу селян проти гнобителів. У селян виникало нестерпне бажання вирватися із жахливого пекла, на яке перетворилося їхнє життя. Молодим, красивим змальовує Нечуй-Левицький Миколу, головного героя повісті. Чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі. Він був […]...
- Стефан Лієвич – образ нової людини (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) Образ Стефана Лієвича в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – це образ нової людини, людини майбутнього. Стефан Лієвич жив і навчався за кордоном, перейнявся там передовими ідеями. Повернувшись на канікули додому, у колі знайомих розповідав про рівність жінок з чоловіками у Швейцарії та інших країнах Європи, про жіночу емансипацію, успішне навчання жінок в університетах і навіть […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланту українського народу (2 варіант) Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланту українського народу (ІІ варіант) Ця дівчина не просто так, Маруся Це – голос наш! Це – пісня! Це – душа! / Маруся Чурай / Маруся Чурай, автор багатьох пісень, що стали народними – дівчина з легенди. Навіть на запитання: чи справді вона існувала, немає однозначної відповіді. […]...
- Кайдашева сім’я – вершина гумористичного таланту І. Нечуя-Левицького Кайдашева сім’я – вершина гумористичного таланту І. Нечуя-Левицького Сприйнявши реалізм і народність Т. Шевченка, І. Нечуй-Левицький за півстоліття написав понад п’ятдесят художніх творів, відобразивши у них життя різних суспільних верств. Є серед них і гумористичні твори. Наприклад, комедія “На Кажум’яках”, “Голодному й опеньки м’ясо”. Але вершиною гумористичного таланту письменника справедливо вважається його соціально-побутова повість “Кайдашева […]...
- Короткий спалах великого таланту (за творчістю Леоніда Кисельова) У 60-ті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий, але талановитий, із великим творчим потенціалом поет – Леонід Кисельов. Його називали юним Лєрмонтовим, Пушкіним, Шевченком. Але матеріали його життєпису дуже стислі, бо прожив він тільки 24 роки: помер від страшної недуги – лейкемії. Письменник Ю. Щербак так описував Леоніда Кисельова: “Обличчя нерухомо-смагляве, і це […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної Краси й таланту українського народу Втілення в образі Марусі Чурай моральної Краси й таланту українського народу (ЗА ОДНОЙМЕННИМ РОМАНОМ ЛІНИ КОСТЕНКО) У романі Ліни Костенко змальовано трагічну долю легендарної народної співачки, життєвий шлях якої тісно пов’язаний з всенародною драмою – кривавою боротьбою уярмленого народу з поневолювачами. Давня легенда доносить до нас образ Марусі Чурай. Мелодійні Марусині пісні переконують, що ця […]...
- Малий розумник (за оповіданням С. Васильченка “Свекор”) Коли я читав оповідання С. Васильченка “Свекор”, в уяві вимальовувалася картина українського села кінця XIX століття. У селі проживає родина сільських трудівників. У ній четверо дітей. Ввечері всі збираються за столом, вечеряють, обговорюють сімейні проблеми. Тут жартують і сміються, а це означає, що ці люди щасливі і доброзичливі. Родина як родина – таких у селі […]...
- Атмосфера в українській родині (за оповіданнями С. Васильченка “Свекор” і “Басурмен”) І як письменник, і як учитель з великою любов’ю і відповідальністю ставився Степан Васильченко до своїх обов’язків. Його кредо були слова: “Народ, на Мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів… “. Душа нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом, тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме маючи на увазі […]...
- Сміливий Павлусь (за повістю Андрія Чайковського “За сестрою”) Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, […]...
- Біографія Степана Васильченка СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО (1879 – 1932) Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім’ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905р., “неспокійна”, за його висловом, праця “неблагонадійного” вчителя в сільських школах на Київщині […]...
- Два сини – дві долі (порівняльна характеристика образів Остапа та Андрія за повістю М. В. Гоголя ” Тарас Бульба”) ГОГОЛЬ МИКОЛА (1809-1852) Російськомовний письменник українського походження – народився в Сорочинцях Полтавської губернії. З дитинства майбутнього письменника вражає святкова піднесеність українських традицій, містичність вірувань. Його цікавила історія України, видатні постаті минулого. Ці теми скоро увійдуть у творчість Гоголя: збірки “Вечори на хуторі біля Диканьки” (1831), “Миргород” (1835). У 20-річному віці Гоголь їде до Петербурга з […]...
- Порівняльна характеристика Остапа та Андрія (за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба”) Остап і Андрій – сини головного героя повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”. Вони майже однолітки, молоді, дужі хлопці. Навчалися у Київській академії. Остап ледь не з дитинства мріяв про Запорізьку Січ, кілька разів кидав навчання, і тільки погроза батька зробити його монахом на двадцять літ примусила його зробитися сумлінним учнем. За вдачею він був суворим, […]...
Опис первого акту наталки полтавки.