Головна ⇒ 📌Твори з зарубіжної літератури ⇒ Продовження казки братів Грімм “Пані Метелиця”
Продовження казки братів Грімм “Пані Метелиця”
ГРІММ ЯКОБ, ВІЛЬГЕЛЬМ
Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову рідного народу. Брати Грімм почали створювати “Словник німецької мови” і своєю працею підтримували національний
Продовження казки братів Грімм “Пані Метелиця”
Через деякий час багато чого змінилося в житті героїв казки “Пані Метелиця”.
Отже, стара пані нагородила пасербицю за працелюбність і чесність золотом. Дівчина була доброю, милосердною. Адже вона безкорисно допомогла і печі, і яблуньці. А тепер, коли дівчина стала багатою, вирішила допомогти бідним людям.
У народі говорять, що найбільше багатство людини не золото, а здоров’я. От і вирішила пасербиця допомогти людям, зробити їх щасливішими.
Не забула дівчина і про своїх знайомих – яблуньку і піч. Під час заметілі вона звернулася до пані Метелиці і попросила віддати їй яблуньку і піч. “Нехай вони не страждають, а приносять радість і собі, і людям”, – сказала дівчина. Ось так і розташували піч у лікарні, а чарівну яблуньку посадили у лікарняному садочку.
Дякували дівчині і дорослі, і малі. Слава пішла про її доброту навкруги. А через деякий час вона зустрілася з шляхетним юнаком. Щиро покохали вони один одного, а невдовзі і одружилися.
Гуляє, дзвенить весілля, а знайомий півень зі своєї цямрини співає:
Кукуріку, кукуріку!
Молодим щастя до віку!
А мачуха зі своєю донькою-смолянкою аж зубами скреготіли від і заздрощів. І чим більше заздрили, тим більше чорніли, чорніли… Аж поки не перетворилися на дві вуглини.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Уславлення людських чеснот у казці братів Грімм “Пані Метелиця” Із казки братів Грімм “Пані Метелиця” ми дізналися захоплюючу історію про те, як зло було покаране, а добро, милосердя і працелюбність – щедро нагороджені. Пасербиця тяжко працювала, а її мачуха все була незадоволена. Одного разу дівчинка випадково упустила в колодязь свій починок. Нерідна мати примусила полізти його діставати, і пасербиця впала у криницю. А прийшла […]...
- Перемога добра у казці “Пані Метелиця” братів Грімм Серед німецьких народних казок, зібраних і оброблених братами Грімм, є чудова казка “Пані Метелиця”. У своєму “великому” горі (починок упав у криницю) головна героїня сподівалася знайти підтримку в мачухи, але була розчарована. Замість того, щоб пожаліти дівчинку, мачуха її вилаяла й примусила дістати починок з криниці. Дівчинка не могла не послухатися злої жінки і скочила […]...
- У чому правдивість казки “Пані Метелиця”? Мені дуже сподобалася казка “Пані Метелиця”, і все в ній здається правдивим. Спочатку мені було жаль пасербицю, бо вона багато працювала, й ніхто її не жалів. Потім, у кінці казки, жаль рідну доньку вдови. Рідна донька була гидка й ледаща, а потім ще й облита смолою. Тепер вона ніколи не відмиється. У казці є багато […]...
- Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” Чим сподобалася мені німецька народна казка “Пані Метелиця” І. Якоб та Вільгельм Грімм – збирачі німецького фольклору. (Брати Грімм, які жили наприкінці XVІІІ – на початку XІX сторіччя, дуже цікавилися німецьким фольклором. Вони збирали та записували народні казки. У своїх записах казок вони намагалися якомога точніше передати народну мову, відобразити народне розуміння щастя, добра та […]...
- Пані Метелиця (інша версія) (скорочено) – Грімм Якоб і Вільгельм Цитата: Бідна дівчина щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю. А мачуха почала її лаяти і нарешті сказала: – Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його. Пішла […]...
- Пані Метелиця (скорочено) – Грімм Якоб і Вільгельм Одна мати мала двох доньок. Перша була добра та працьовита, друга – лінива та зла. Мати ліниву любила, а працьовиту шпиняла. Якось працьовита донька пряла всю ніч, задрімала та вколола собі пальця веретеном. Пішла до колодязя змити кров та сонна у той колодязь упала. Але не втопилася, а потрапила до чудової країни. Пішла собі. По […]...
- Літературні казки з народу (про творчість братів Грімм) Брати Вільгельм (1786-1859) та Якоб Грімм (1785-1863) вирішили підтримати німецьку культуру, “дати молоді та народові здорову поживу, від якої ніхто не відмовиться” – вони записували народні німецькі казки з уст різних оповідачів – чиновників, селян, дворян, підготували й видали кілька збірок народних казок. Брати Грімм були німецькими вченими, філологами, які досліджували фольклор та вивчали мову […]...
- Уславлення любові до праці та інших людських цінностей у казці “Пані Метелиця” Боротьба добра зі злом – основний конфлікт народної казки. Відомі збирачі народних казок брати Грімм першими в історії літератури по-науковому підішли до вивчення фольклору. У казці “Пані Метелиця” відображені ставлення народу до праці, пошана до старших, піднесення духовних і моральних цінностей. У цій казці простежується “шляховий” сюжет, притаманний казкам різних народів. Пасербиця і дочка мачухи […]...
- Не любиш працювати – не чекай винагороди (за народною казною “Пані Метелиця”) Я люблю казки, бо кожна має щасливий кінець, У казках все справедливо, кожен отримує по заслузі. Пані Метелиця теж по-своєму віддячила двом своїм працівницям. Дідова, дочка потрапила до казкового царства пані Метелиці не з власної волі. Вона впустила у криницю починок, а зла мачуха змусила її стрибнути туди за ним. Так вона опинилася у казковому […]...
- Кому і як дістається щастя (за казками “Пані Метелиця”, Ш. Перро “Попелюшка”, С. Маршака “Дванадцять місяців”) Щастя як у народних, так і в літературних казках – це винагорода за терпіння, доброту і працьовитість. От тільки розподіляється воно у казках якось дивно. Одні здобувають його, долаючи будь-які перешкоди, іншим дістається як манна небесна. У казці “Пані Метелиця” мачуха змусила стрибнути до криниці за починком свою пасербицю. Звична до роботи дівчина допомогла хлібові, […]...
- Брати Грімм – Німецькі народні казки Німецькі народні казки записані братами Грімм. БРАТИК І СЕСТРИЧКА Узяв братик свою сестричку за руку та й каже: – Відколи матуся наша вмерла, ми не маємо просвітлої години: мачуха щодня б’є нас, а як підійдемо до неї, то тільки й дивиться, як би стусонути ногою. А їмо ми самі черстві скоринки. Цуценяті і то краще […]...
- Казки, які завжди з тобою (за казками Ш. Перро і Г. К. Андерсена) Ми всі змалку знаємо і любимо казки Перро і Андерсена. Це особливий казковий світ. Він такий цікавий, у ньому живуть такі герої, які зрозумілі тобі, з якими хочеться спілкуватися. Дівчинка у червоному капелюшку, Кіт у чоботях, Попелюшка, Русалонька, смілива дівчина Герда, Бридке каченя, що стало білосніжним лебедем – це лише кілька персонажів із казок Перро […]...
- Моє враження від казки Г. К. Андерсена “Снігова королева” Моє враження від казки Г. К. Андерсена “Снігова королева” Я захоплений. Я взагалі люблю казки, а тут у одній одразу кілька – і всі різні. Ось чарівна казка про злого троля, який із своїми поплічниками створив оте страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А поруч побутова казка про хлопчика й дівчинку, яким […]...
- Антонич Богдан-Ігор – дзвінкова пані В’їжджає віз на третю греблю ночі. Хто нас, вітре, кличе? Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з бору? І ти для мене дивний, і я сам для себе таємничий. Мій віз, мов птах, два крила куряви здіймає з вітром поруч. Дай карти, пані квітня, карти дай і ворожи з долоні! Я їду […]...
- Чого вчать нас казки? Одного разу дали в школі завдання намалювати героя улюбленої казки. А на вулиці світило сонечко. Так і хотілося пограти з хлопцями у футбол. На думку спали чарівні слова: “По щучьему веленью, по моему хотенью”, яким навчила казкового героя Ємелю щука, піймана в ополонці, на подяку за повернуту волю. Тоді Ємеля відразу на річці вимовив ці […]...
- Мої улюблені казки Андерсена Я дуже люблю вигадувати всілякі чарівні історії. Я й досі вірю, що казка живе поруч, треба тільки вміти впізнавати чарівне у звичайнісінькому, не проходити повз нього. Я дуже зраділа, коли прочитала, що саме так створював свої казки та історії великий данський письменник Ганс Крістіан Андерсен. Здається, він саме так, як я зараз, дивився навколо, а […]...
- Роль народної казки у вступі до поеми О. C. Пушкіна “Руслан і Людмила” Завдяки своїй няні Орині Родіоновні великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок-поем. Одна з найвідоміших – “Руслан і Людмила”, в якій князь Руслан вирушає в далеку дорогу, щоб відшукати свою наречену Людмилу, викрадену злим чаклуном. Чорномором. Подолавши багато перешкод, Руслан звільняє кохану. Поема закінчується […]...
- Мудра дівчина скорочено – Народні казки Жили собі два брати – бідний і багатий. Якось багатий вирішив зробити ласку братові й дав йому дійну корову, щоб було молоко для дітей. Але віддав її з умовою, щоб той одробив потроху. Бідний брат одробив, а багатому стало шкода корови, зажадав він її назад. А вбогому теж шкода своєї праці – не хоче віддавати. […]...
- Пані Боварі Г. Флобера – одна з “вічних книг” “Пані Боварі” Г. Флобера – одна з “вічних книг” Гюстав Флобер – видатний французький письменник, майстер витонченого психологічного аналізу. В історію літератури він увійшов як засновник “об’єктивного роману”, в якому автор, на думку письменника, повинен уподібнитися до Бога – створити свій художній світ і піти з нього, тобто не нав’язувати читачу своєї точки зору. Творчість […]...
- Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Гюстава Флобера “Пані Боварі”) Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі (за романом Гюстава Флобера “Пані Боварі”) Гюстав Флобер – це один з трьох великих реалістів Франції, чия творчість вплинула на розвиток усієї французької літератури ХІХ сторіччя. Для його творчості є характерним особливий скептичний настрій, автор не бажає приймати реалії існуючого світу через їхню ницість і дріб’язковість і засуджує […]...
- Романтична і трагічна історія Емми Боварі (за твором Г. Флобера “Пані Боварі”) Романтична і трагічна історія Емми Боварі (за твором Г. Флобера “Пані Боварі”) І. Монастирське виховання та мрії. (Емма Боварі була дочкою фермера і мала прізвище Руо до заміжжя. Вона виховувалася у монастирі урсулинок, де читала багато романтичних книг. Емма гарно танцювала, малювала, знала географію, грала на фортепіано і мріяла про романтичне кохання. Саме тому вона […]...
- Подорож до літературної казки У тридев’ятому царстві, тридесятому королівстві сидів на троні Іван-царевич. Усе в його царстві було добре. Ніяких ворогів. Ніяких бід. Народ живе щасливо. Але чогось не вистачає царевичу. Покликав він свого радника та наказав йому підготуватися до подорожі в нові краї. В які саме краї – він не знав. Обкрутився три рази Іван – царевич на […]...
- Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок […]...
- Продовження традицій Т. Шевченка та народних дум у зображенні матері-страдниці (за поемою І. Ф. Драча “Чорнобильська мадонна”) (2 варіант) Хто з наших поетів хотів би називатися “сином Тараса Шевченка”? Та, мабуть, кожний. Адже безсмертний Кобзар став мудрістю нашої нації, проголосивши її право на існування, оспівавши її вільне буття. Він першим закликав своїх сучасників та нащадків думати про кожен свій крок, про свою відповідальність перед народом. Чому свою поему “Чорнобильська мадонна” Іван Драч починає словами […]...
- Продовження життєвих доль героїв твору О. Гончара “Собор” Іноді буває таке, що, прочитавши книжку, перегорнувши останню сторінку, не хочеться розлучатися з героями, хочеться прослідкувати їхню долю далі. І тоді з’являються продовження відомих книг, які пишуть інші автори. І знову б’ються мушкетери, і Скарлетт знову живе повним життям. Після першого видання “Собору” пройшло 25 років. Герої твору у кінці 60-х років були ще зовсім […]...
- Мій улюблений епізод казки Р. Кіплінга “Мауглі” Для справжнього шанувальника казки про Мауглі важко назвати улюблений епізод. Вся казка Кіплінга є цілісною, цікавою, багатою на незабутні образи і небезпечні пригоди. Мауглі, перебуваючи тривалий час серед диких звірів, не лише набув їхніх звичок, але й не втратив здатності спілкуватися з людьми. Найбільше враження на мене справив початок історії про людське дитя, яке опинилося […]...
- Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар” У складному змісті казок Щедріна, малих за об’ємом та великих за своїм ідейним змістом, можна виділити наступні теми: сатира на самодержавний уряд та на експлуататорські класи, зображення життя народу в царській Росії, викриття поведінки та психології по-обивательськи настроєних прошарків інтелігенції, розкриття індивідуальної моралі та пропаганди соціалістичного ідеалу та нової […]...
- Леся Українка – дитячі гри, пісні й казки Передмова Всі оці дитячі гри, співи та казки зібрані серед народу на Волині, в Звягельському, Луцькому та Ковельському повітах; при записуванні задержана вимова, властива кожному з повітів. Матеріали сі, однак, не було записано від якоїсь одної людини з народу, вони збиралися довго в пам’яті моїй; мало не всі їх я знаю, як то кажуть, зроду, […]...
- Казки нашого життя (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”) Василь Симоненко (1935-1963) Народився в с. Біївцях на Полтавщині в селянській родині. Вищу освіту здобув на факультеті журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях обласних газет м. Черкас (“Черкаська правда”, “Молодь Черкащини”, “Робітнича газета”). Брав участь в антитоталітарному дисидентському русі на захист культури, української мови, свободи слова і думки. Тематика лірики […]...
- Красний Іванко і закляте місто скорочено – Народні казки Якось одна бідна жінка пішла сама до міста. По дорозі зустрівся їй незнайомий чоловік, який сказав, що може виручити її з бідності, якщо вона продасть те, про що сама не знає. Жінка, не здогадуючись, про що йдеться, погодилась. А не знала вона про дитину, яку вже носила під серцем. Коли повернулася додому, в її хаті […]...
- Казка про дідову і бабину дочку – Соціально-побутові казки ДІДОВА ДОЧКА Й БАБИНА ДОЧКА Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго пожила баба, чи ні, та й задумала вмерти. А як умирала, то своєму чоловікові казала: – Як я умру, чоловіче, а ти будеш женитися, то гляди – не бери тої удови, що біля нас живе з дочкою, бо […]...
- Про жар-птицю та вовка скорочено – Народні казки Було у царя три сини: два розумних, а третій – дурень. Вирішили Іони поїхати з батьківщини – світу подивитися. Сказав їм батько сідлати собі коней. Старші брати вибрали найкращих коней, а молодший – найгіршого. Їдуть та й їдуть, аж бачать – три стовпи стоять, і від них дороги – прямо, наліво й направо. На однім […]...
- Казки і життя (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”) Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Біївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками сзоєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони […]...
- Названий батько – Народні казки НАЗВАНИЙ БАТЬКО Зосталися три брати сиротами – ні батька, ні неньки. І дома нема нічого – ні хазяйства, ні хати. Ото й пішли вони всі втрьох найматися. Ідуть та й думають: “Коли б натрапити на доброго хазяїна!” А йде дід старий, борода біла. Зустрів братів та й питає: Куди це ви, дітки, йдете? А вони […]...
- Дума про трьох братів Азовських – Народні думи ДУМА ПРО ТРЬОХ БРАТІВ АЗОВСЬКИХ Ой та то ж не пили пилили І не тумани вставали, Як із землі турецької Та із віри бусурменської З города Озова, з тяжкої неволі Три брати утікали. Що двоє та брати кінних, А третій піший-пішаниця, Що як він чужий-чужениця, За кінними біжить-підбігає, На сире коріння Та на біле каміння […]...
- Калинець Ігор – Три казки Дві казки про тебе недавно я вигадав: Казку про ніч і казку про перстень. Купальської ночі за жеврієм вигону Спорснули з рук мені непещені перса. А друга казка хіба найсумніша, Голосить в мені як перезва осені: Ти стала до шлюбу негадано з іншим, А перстень мій кинула в море із поспіху. А третю казку для […]...
- Трагічний вибір братів половців (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Нині багато літературних творів повертаються із забуття. Ми відкриваємо для себе імена тих, про кого сьогодні говорять “розстріляне відродження”, тих, чиї шляхи розійшлися з Україною на Роздоріжжі історії, щоб все життя тягнутися до рідної землі душею і словом. Особливості сьогодення ще й в тому, що твори багатьох Письменників, особливо представників новітньої української дітвори, вимагають нового […]...
- Моє продовження твору Б. Грінченка “Грицько” Моє продовження твору Б. Грінченка “Грицько” I. Зустріч хлопців наступного дня. II. Грицько пропонує Семенові навчити його плавати. III. Сільські змагання. (Грицько підтримує Семена, вболіває за нього.) IV. Перемога друга – найкращий подарунок. (Друзі разом радіють перемозі Семена.)...
- Біографія Аркадія Казки Аркадій КАЗКА Казка Аркадій Васильович народився 23 вересня 1890 року в місті Седнів на Чернігівщині в родині шевця. Батько поета за походженням козак, любив спів та музику, керував церковним хором. Цю пристрасть до пісні перейняв і син. Закінчив Чернігівське реальне училище. Під час навчання заприязнився з Павлом Тичиною, з яким мешкав в інтернаті при монастирі, […]...
- Мудра дівчина – Народні казки МУДРА ДІВЧИНА Було собі два брати – один убогий, а другий багатий. От багатий колись ізласкавився над бідним, що не має той ні ложки молока дітям, та й дав йому дійну корову, каже: – Потроху відробиш мені за неї. Ну, бідний брат відробляв потроху, а далі тому багачеві шкода стало корови, він і каже вбогому […]...
В симоненко задивляюсь у твої зіниці.