Променистий національний дух (за віршем “Писанки” Ігора Калинця)
Український поет Ігор Калинець народився 1939 року на Львівщині. Він навчався у Львівському університеті, складав вірші, і переслідувався радянською владою “за антирадянську агітацію і пропаганду”. Тому відбував покарання на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова він тільки у 1981 році.
Його перша книжка віршів “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966 році, наступні твори письменника тривалий час були відомі із “самвидаву” і тільки у 1991 році видані за кордоном удвох томах: “Пробуджена муза” та “Невольнича муза”.
Поезія Ігоря Калинця надзвичайно яскрава і самобутня. У ній пульсує і промениться національний дух, вона випоєна живлющими соками рідної землі. Душа просто не може залишатися байдужою, коли до неї торкаються вірші цього поета. У них – пам’ять нашої історії та роду, українська духовна спадщина.
Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулинним золотим узваром.
І вже не прості писанки лежать перед очима, а “ясні сонця”, схожі на “дивовижний світ”. Таким, яким він буває тільки в дитинстві, коли все здається чарівним:
… буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім соці.
Може, це навіяно символом самої писанки, бо вона означає пробудження природи, початок нового никлу життя, його “дитинство”. Адже дитинство і писанка дуже близькі між собою своєю духовністю. Тому так бентежить цей вірш і примушує прочитати його не один раз.
Але найбільш вражає образ матері, яка дала життя поетові. З її рук у “Писанці” виходять народжені її талантом “згустки сонця”. Адже мати – це початок усього на землі. Вона народжує людину, запалює в ній чистий вогонь духовності і краси. Тієї святої писанкової краси, яку оспівав і возвеличив у своїй поезії Ігор Калинець. 1 назавжди закарбовується у пам’яті казковий символ: “ясні сонця” – писанки у натруджених маминих долонях.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Мама, писаний, дитинство… (За віршем І. Калинця “Писанки”) Короткий вірш Ігоря Калинця “Писанки” весь пронизаний сонцем, весною, перед днем свята Великодня. В цей час матері в українських оселях розписують і фарбують яйця. Виводить мама дивним писачком По білому яйці воскові взори. З давніх-давен писанкарки черпали натхнення для своїх узорів зі світу природи, зображуючи квіти, листя, рослини. Такі символи пояснювали оновлення природи, оновлення життя […]...
- Які почуття викликала в мене поезія “Писанка” І. Калинця (народився 1939 року) Народився на Львівщині. Навчався у Львівському університеті. Переслідувався радянською владою “за антирадянську агітацію і пропаганду”, покарання відбував на Уралі та в Забайкаллі. Повернувся до Львова у 1981 році. Перша книжка поезій “Вогонь Купала” з’явилася друком у 1966році, наступні твори письменника тривалий час були відомі із “самвидаву” і тільки у 1991 році видані […]...
- Писанки (скорочено) – Калинець Ігор Виводить мама дивним писачком По білому яйці воскові взори. Мандрує писанка по мисочках Із цибулиним золотим узваром, З настоями на травах і корі, На веснянім і на осіннім зіллі – І писанка оранжево горить У філіграннім (1) сплеті ліній. То вже вона, як дивовижний світ, То вже дзвенить, як згусток сонця, Буяють буйно квіти у […]...
- Життєпис Ігоря Калинця До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його од рідної землі. Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім’ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 […]...
- Твір на тему: Українська писанка. Твір з народознавства На Великдень українці печуть паски та роблять писанки та крашанки. Крашанка – це яйце, яке опускають в спеціальний розчин, після чого воно змінює свій колір і стає червоним, синім, зеленим тощо. Писанка – це яйце, на якому намальований якийсь орнамент. Моя бабуся казала, що орнаменти – це не прості малюнки. Це таємничі знаки, зв’язані з […]...
- Твір на тему: Писанка (твір-опис) Історія писанки сягає сивої давнини, вона пов’язана з поклонінням родючості землі, з величанням весняного відродження життя. Яйце символізує сонце і відродження. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – приносить добро, щастя, захищає від усього злого. Зараз ми поєднуємо писанку з Великоднем. Малюнки на писанці мають символічне значення: зірка і хрест – символи сонця, […]...
- Твір на тему: Національний гімн Україна довгі часи не мала державності, а отже, і державного гімну. Волелюбний український народ є автором численних патріотичних пісень, які підносилися до рівня національних гімнів. Одним з них стала популярна у другій половині XIX ст. пісня-гімн “Ще не вмерла Україна”. Основою для створення національного гімну став вірш, написаний у 1862 році видатним українським етнографом Павлом […]...
- Життя та творчість Ігоря Калинця Ігор Миро́нович Калине́ць (нар. 9 липня 1939 в Ходорові) – поет і прозаїк, один із чільних представників так званої “пізньошістдесятницької” генерації і дисидентсько-самвидавного руху в Україні, політв’язень. Живе і працює у Львові. Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. Поетичну творчість […]...
- Біографія Ігоря Калинця (нар. 09.07.1939, м. Ходорів Львівської обл.) Видатний поет, один із натхненників і активних учасників руху шістдесятників. Автор самвидаву. К. виріс у віруючій родині, де ретельно зберігалися українські національні традиції. У дитинстві був свідком масових репресій комуністичного режиму в Західній Україні. Зі шкільних років читав заборонених українських письменників. Його світогляд виявився несумісним з офіційною ідеологією. Роздвоєння, […]...
- Національний характер гумору Остапа Вишні Національний характер гумору Остапа Вишні I. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов’язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.) II. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? […]...
- Іван Сулима – національний герой України (за оповіданням А. Кащенка “Над Кодацьким порогом”) У творчості відомого українського письменника А. Кащенка історична тема посідає чільне місце. Ще з дитинства захоплювався майбутній письменник історією рідного краю, яку продовжував вивчати протягом усього життя. “Запорозька слава”, “На руїнах Січі”, “У запалі боротьби”, “З Дніпра на Дунай”, “Зруйноване гніздо” – це далеко не весь перелік творів на історичну тему, які написав Андріан Кащенко. […]...
- Моя улюблена пора року (за віршем Павла Тичини “Де тополя росте”) Я дуже люблю літо. Влітку такі довгі дні, так багато сонця, світла, простору. Приємно потрапити під теплу зливу або срібний сліпий дощик, завмерти від дива, побачивши в небі веселку. Вабить до себе чарівною прохолодою річка, з насолодою пірнаєш у таємничу її глибину. А яка радість натрапити в лісі на суничну галявину або сім’ю грибів-боровичків. Довго […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина” (за віршем Василя Симоненка) I. Василь Андрійович Симоненко – талановитий український поет (поезії В. Симоненка притаманний дух непоборності, вогонь неспокою, жага гуманізму). II. Ідея неповторності людського “я” в творчості В. Симоненка. 1. Ствердження поетом унікальності людини (людина для Симоненка поняття не біологічне, а духовне: Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя – […]...
- Твір на тему: Національний символ Тризуб – національний символ України. Яке значення вкладалося у це зображення? Єдиної думки вчених на це питання немає. Одні вважають, що він являє собою три стихії природи: повітря, воду й землю. Інші переконані, що це зображення сокола або Берегині, рибальського знаряддя або булави – символу влади. Усіх таких тлумачень – кілька десятків. Але вчені впевнені, […]...
- Національний пафос поезії Олега Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде у світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами. Звичка оцінювати творчість поетів за відповідністю тій або іншій […]...
- Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем “До кобзи”) (2 варіант) П. Куліш був сучасником Т. Шевченка і багато в чому його однодумцем. Так, йому теж боліли страждання народу, з яким він відчував нерозривний зв’язок, хоч велику частину свого життя провів в Росії та за кордоном. Поезія “До кобзи” увійшла до збірки “Хуторна поезія”, опублікованої у 1882 році, тобто через багато років після смерті Шевченка, але […]...
- Національний колорит поеми “Енеїда” “Енеїда” Івана Котляревського – оригінальний твір нової української літератури, написаний народною розмовною мовою. Створювалась поема тривалий час, понад двадцять п’ять років. Її ще називають “енциклопедією українського життя кінця XVIII – початку XIX століття”, бо в творі змальовані різноманітні явища суспільного життя в Україні того часу, відтворені характерні риси побуту, звичаїв нашого народу. Своєю “Енеїдою” Котляревський […]...
- Мої роздуми над віршем В. Сосюри “Сад” Він не тільки любив свій Рідний край – Україну, Не тільки оспівував його, Він боровся за нього, за його волю, За його розквіт і могутню велич. В. Бичко У Біблії читаємо, що Бог є любов. Хіба можна заперечити цю думку? Безумовно, ні! Любов – основа життя; любов і краса – рушійні сили Всесвіту. Про любов […]...
- Твір на тему: Берегиня-писанка, берегиня-мати “Берегинею” називається писанка, на якій зображено жіночу постать зі зведеними догори руками. Так прадавні українці зображували велику Матір усього живого – відому слов’янську богиню життя і радості. її називали Мокошею і Ладою, але найчастіше – Берегинею. Матір, хранительку дому – також часто називають Берегинею. Здавна так повелося в Україні, що кожна родина готувала до Великодня […]...
- Слово – найдорожчий скарб народу (за віршем М. Рильського “Мова”) Понад три тисячі мов існує на світі, але для кожного народу найближчою і найдорожчою є його рідна мова. Мова – це душа народу, найбільший і найдорожчий його скарб. Ще у сповиточку рідну мову дитина чує від матері, нею перші ніжні слова ласки промовляє. Мова єднає між собою різні покоління людей, вона передається як заповіт, як […]...
- Національний характер українців у романі П. Куліша “Чорна рада” Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про народні джерела його формування і […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (1 варіант) Хочеться зразу сказати, що батьки – це ті люди, яким я завдячую своїм життям. Батьки знаходяться поруч усе життя, вони переживають зі мною усі мої негаразди, вони годують і одягають мене, вони завжди ладні прийти мені на допомогу. І тому батьків треба любити і шанувати, незважаючи на те, хто вони – освічені інтелігенти чи прості […]...
- Твір на тему: Писанка На Гуцульщині є незвичайний музей, де зібрані писанки. За давніми народними повір’ями, писанка – символ весняного пробудження природи, сприяє добробуту, багатому врожаю. Писанкарство – один з найдавніших і найцікавіших видів творчості українського народу. В експозиції музею “Писанка” є роботи талановитої художниці Марії Боледзюк. На писанках майстрині – чудо-олені, казкові птахи, риби, квітне свячена верба. Все […]...
- Моя улюблена пора року (за віршем В. Сосюри “Люблю весну”) Весна – моя улюблена пора року. З яким нетерпінням чекаю я завжди на неї, як скучаю взимку за теплом, яскравим сонечком, зеленню. Як радісно відчувати – весна все-таки переборола зиму! Після суворої зими, з холодними вітрами, хуртовинами, ожеледицею, приходить на землю чарівна весна, зігріваючи її теплим промінням. На ріках скресає крига, починається льодохід. По дорогах […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (3 варіант) Кожний із нас завдячує своїм народженням батькам, особливо матері. Саме мати не тільки дає початок новому життю, а й є найближчою людиною своїй дитині протягом всього життя. Сумно спостерігати, коли рідна дитина зневажає матір. Подібну ситуацію зображує Дмитро Павличко у вірші “Пішачок”. У цій поезії автор порівнює матір з Правдою. Чому? Бо у неї: Руки […]...
- Ставлення до матері (за віршем “Пішачок”) (2 варіант) Мене неприємно вразила ситуація у вірші “Пішачок” Д. Павличка: син відцурався своєї рідної матері бо вона проста селянська жінка. А він працює в міністерстві. Мати ж іде няньчити чуже немовля. Цей “панич” робить вигляд, що не знає її. А мати: … заворожена сином, щаслива. Син ще “пішачок”, у нього немає державного автомобіля, але автор радий […]...
- Про що співають дзвіночки? (За віршем П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”) П. Тичина – відомий український пост – дуже любив природу рідного краю й намагався передати свої почуття в рядках прекрасних поезій. Одним із наймилозвучніших віршів творчого доробку письменника є вірш “Хор лісових дзвіночків”. Сонце, вітер, дерева, житні колосочки ніби грають й співають у природі, зливаючись в одну прекрасну мелодію лісів і полів – музику рідної […]...
- Співець народний (за віршем Б. Лепкого “Журавлі”) Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрала в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш “Журавлі” навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Образ журавлів бентежить думку […]...
- Твір на тему: Наш національний характер Наш національний характер Національний характер – це “дух” народу, найглибші його прояви, які об’єднують людей окремої нації. Він виникає історично, внаслідок певних етапів, які проходить окрема маса людей, і впливів, яких вона зазнає. Головні причини формування національного характеру, або менталь ності, географічне положення країни, історичні обставини, суспільні умови, культура та власне особливості психології цього народу. […]...
- Ганнуся і Хлопчик-Фігурка (за оповіданням І. Калинця “Хлопчик-Фігурка, який задоволений собою”) І. Звідки беруться фантастичні герої? (З дитячих фантазій. Можна легко знайти собі товариша, намалювавши його на склі чи на папері. З ним буває весело. Можна з ним спілкуватися чи довірити йому свої таємниці. Ось і Ганнуся на віконному склі трамваю намалювала фігурку хлопчика. Коли вона збиралася вийти на зупинці, Хлопчик-Фігурка попросив узяти його з собою. […]...
- Національний колорит та гумор твору Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” Національний колорит та гумор твору Шолом-Алейхема “Хлопчик Мотл” На титульній сторінці книги написано “Переклад з єврейської”. Зрозуміло, що перед нами твір, написаний для людей, для яких побут і звичаї єврейського народу не є чимось екзотичним. Автору більше до вподоби розібратися з психологією героя, ніж із його зачіскою чи повсякденним меню. Шолом-Алейхем (Шолом Нохумович Рабінович) писав […]...
- Твір на тему: Український національний одяг Національний одяг – це святиня кожного народу. Вишита сорочка, вишитий рушник, хустка – здавна вважаються найсвятішим подарунком, коли хтось вирушає в далеку дорогу. Повага до одягу – це повага до свого роду, народу. Наші предки вважали, що нехтування національним вбранням призводить до втрати духовності. Із правіків одяг українців мав бути світлим. І вишитим. Чому так? […]...
- Жмутки почуттів (за віршем О. Олеся “Айстри”) У творчому доробку Олександра Олеся – одинадцять поетичних збірок, більше двадцяти драм, численні опоетизовані народні казки, поеми, фейлетони, переклади. Його твори, повернувшись з чужини, навчають нас любити рідну землю, берегти народні духовні надбання. Про сенс життя, про журбу й радість, про мінливість днів розмірковує О. Олесь у поезії “Айстри”, яка була написана в 1905 році. […]...
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
- Твір на тему: Народження українських писанок (Твір-опис процесу праці) Мені пощастило завітати в гості до справжньої художниці. В її гостинній оселі я побачила багато цікавого. Мою увагу привернула і навіть здивувала чимала колекція неймовірно гарних і різноманітних писанок. Я наважилася поцікавитися, як роблять ці прекрасні писанки. І художниця почала захоплюючу розповідь. Мистецтво виготовлення писанок називається писанкарством. Писанки розписують воском, який наноситься на поверхню вироба […]...
- До свободи завдяки боротьбі (за віршем Т. Шевченка “Заповіт”) Заповіт – це висловлення останньої волі людини щодо майна, сім’ї. Заповіт же митця, письменника – це ліричний твір, в якому той висловлює народові свої бажання не лише особистого, а й громадського, суспільного характеру. Який же “Заповіт” Тараса Шевченка? Відомо, що поет написав свій твір, будучи тяжко хворим. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години […]...
- Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”) Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні […]...
- Роздуми над поезією (за віршем В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”) “Ти знаєш, що ти – людина?” З таким вимогливим запитанням звертається Василь Симоненко до кожного свого читача. Без зайвих слів і “красивостей”, чітко, ясно, лаконічно. Задуматися має кожен. Хто я в цьому світі? Навіщо живу? З відповідями на ці питання рано чи пізно доводиться визначатися кожній людині. Будучи дуже молодим, Симоненко відчував, що життя надто […]...
- Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) (3 варіант) Вечорами в хаті Малишків бриніла то весела, то сумовита неньчина пісня. Вона чарувала малого хлопця і навівала незвичні для нього почуття, Вона відкрила малому Андрію чарівний світ народних звичаїв та пісень. Мати стала для хлопця провідником до царства пісенності та щирих людських взаємин. Від матері у нього – любов до народних мелодій і рідного слова. […]...
- Що я вважаю найголовнішим у житті? (за віршем С. Руданського “Наука”) Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського “Наука” і схилити “себе, як билиночку”, простелити “себе як рядниночку”, і все це задля того щоб “в годиночку – на дробиночку”, а потім, забувши про честь і гідність, закупатися в сріблі-золоті, […]...
Патріотичні мотиви в поезіях т шевченка.