Прощавай

Ти як повітря, що потрібне для життя.
Ти як вода, так хочу я напитись,
Бо спрага мучить все моє буття.
Так хочу я з тобою залишитись!
Твої слова глибоко ранять душу,
Та як сказать тобі про почуття?
Невже завжди тепер страждати мушу
Через важливі і несказані слова?
Здається тихо, але це лиш сон,
Бо у житті спокійно не буває.
І знову небо плаче за вікном,
Як плаче серце моє, що кохає.
Я відлітаю… так мені здається…
Хоча я досі тут на самоті,
Та мить щаслива більше не вернеться.
Не буде так, як ти казав тоді.
І знов здається, знову лиш здається…
Що чую ніби голос твій десь поряд
І знову серденько моє проснеться,
Коли побачу ніжний рідний погляд.
А очі твої, ніби два озерця,
Я в них тонула, а тепер вона,
І ти впустив її до свого серця.
Ти зараз з нею. Я тепер одна!
Чи варто щось казати – я незнаю.
Я винувата! Що ж уже – нехай!
Тебе ще досі, як тоді кохаю,
Та на останок лиш скажу :”Прощай!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Прощавай