Психологічна достовірність характерів у драмі М. Старицького “Не судилось”
I. Реальні образи твору. (П’єса побудована на дійсних фактах з виразними соціальними типами тогочасної доби. М. Старицький зазначав: “Факт, що послугував темою у моїй драмі, правдивий, з щирого життя, з сусіднього нашого села, якому я був свідком… “.)
II. Первісна назва драми. (Під первісною назвою “Панське болото” критики не дозволили виставляти п’єсу, бо вважали несвоєчасним і незручним виводити на сцену ті сумні моменти з минулого селянського побуту, які можуть породити або підтримати пристрасну упорядженість між вищими
III. Побудова драми. (Твір побудований на контрастному зіставленні світоглядних позицій інтелігента-демократа (Павло Чубань) і ліберала з поміщиків (Михайло Ляшенко), а ширше – українського панства і трудового народу.)
IV. Представники різних соціальних верств. Образи драми. (Це була не художня умовність, а відображення тогочасного життя, коли зруйнувався феодально-патріархальний лад, але ще залишилися велике землеволодіння, приватновласницька ідеологія і мораль.)
1. Поміщицький син Михайло Ляшенко. (Панич Михайло, “чистюк і джигун”, під впливом ліберально-культурних ідей
2. Представник нової демократичної інтелігенції Павло Чубань. (Це – натура послідовна, дійова, рішуча. М. Старицький був новатором у змалюванні цього образу. Драматург точно подав “нових” людей, які виступають проти підпанків, людців з лакейською психологією – огидного породження панської розтлінної моралі. їх дуже гостро засудив Павло: “Одним ви миром мазані. Обтешетесь зверху культурою, приберетесь у ідеальні химороди та й красуєтесь; а дмухни тільки на вас, подряпай трішки, – от такі ж жироїди у грунті”.)
3. Головна героїня п’єси – селянська дівчина Катря. (Образ Катрі запам’ятовується надовго. Дзвонарівна щиро кохає панича, хоче з ним побратися. Та сталося не так, як сподівалася: Катря стала жертвою свого щирого почуття, не змогла здолати пасивності панича, який”не здатен боротися за своє кохання.)
V. Конфлікти драми. (Обидва конфлікти – класовий і морально-етичний завершуються остаточним розходженням сторін. Випробування життя, потреба активно діяти, підкріпити свої слова вчинками зробили реальним те, що приховувалося та замовчувалося.)
VI. Наростання селянського протесту. (Особливо огидно розкриває своє нутро панство у ставленні до селян. Як і раніше, селянство у рабській залежності від панів. Чого вартий вигук пані Ляшенкової на адресу Катрі, яка “посягнула” на її сина: “Раскатать ее!”.) VII. Драма “Не судилось” – вершина критичного реалізму. (Автор “Очерков истории украинской литературы XIX в.” М. Петров вважав, що п’єса є етапною у творчості М. Старицького “Прегарною” вважав драму й І. Франко.)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Проблеми мистецького життя в драмі М. Старицького “Талант” “Я думаю, що моя сила найбільша у драмі”, – писав М. Старицький І. Франкові. Це й справді так. Його п’єси стали невмирущими. У всіх без винятку драматичних творах митця ми бачимо повноцінні людські характери, що діють у яскраво змальованих автором обставинах. До речі, саме у зовнішній обстановці дії, в побуті нерідко шукає митець додаткові художні […]...
- Принципова протилежність у поглядах на роль мистецтва у драмі М. Старицького “Талан” В історію української літератури М. Старицький увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач, але найяскравіше його талант виявився в театрі, де він виступив і як драматург, і як автор, режисер та організатор театральних труп. Безумовно, М. Старицький – один із корифеїв української драматургії, який спрямував свої зусилля, творчість на служіння рідному народові, щоб зберігати й розвивати […]...
- Украдене щастя – соціально-психологічна драма Украдене щастя – соціально-психологічна драма Любов до драматургії І. Франко проніс через усе своє життя. В умовах тогочасної відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Він був переконаний, що театр повинен бути не місцем для розваги безтурботних паничів-дармоїдів, а школою життя, провідником думок і почуттів, мрій трудового народу. Іван Якович Франко написав […]...
- “Батько українського театру” (історична драматургія Михайла Старицького) “Батьком українського театру” назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В історію літератури він увійшов як поет, прозаїк, видавець, перекладач творів російських та західноєвропейських класиків, але найяскравіше його талант проявився в українському театрі, де М. Старицький виступав і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних […]...
- Протиставлення характерів Назара і Хоми (За драмою Т. Шевченка “Назар Стодоля”) Немає потреби зупинятися на тій ролі, яку відіграв в українській літературі та взагалі в історії нашої держави Великий Кобзар – Тарас Григорович Шевченко. Саме ця людина, наділена всіма рисами генію, піднесла українську літературу до світових висот, надихнула народ України на здобуття самостійності та незалежності. У творчості Тараса Шевченка однією з провідних є історична тема. У […]...
- Ідея мужньої відданості Вітчизні в повісті Михайла Старицького “Облога Буші” Історія України рясніє трагічними сторінками, мужніми постатями, серед яких виділяються не тільки добре відомі знамениті постаті ватажків, а й не менш героїчні захисники свого краю, що їх ніхто на ймення не знав, але вони мужньо й самовіддано полягли в боротьбі за свободу. Саме таких героїв зобразив М. Старицький в історичній повісті “Облога Буші”. В основу […]...
- Життя та творчість Михайла Старицького МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ (1840-1904) Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у родині дрібного поміщика-дворянина, відставного ротмістра в с Кліщинці на Полтавщині. Рано осиротівши, виховувався під опікою дядька – В. Лисенка, двоюрідного брата його матері, батька славетного українського композитора Миколи Лисенка. Отримав гарну домашню освіту. З 1851 р. Михайло навчався в Полтавській гімназії. Як сам свідчив, […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (4 варіант) Увагу багатьох митців привертало і продовжує привертати славне минуле України. Серед письменників XX століття особливо хочеться виділити Павла Загребельного та Івана Кочергу. І якщо Павло Загребельний продовжував кращі традиції історичного роману, то п’єси Івана Кочерги, за словами Кіндрата Сторчака, вперше в історії українського театру розкрили хвилюючу сторінку минулого життя нашого народу, що було новим для […]...
- Біографія Михайла Старицького МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ (1840 – 1904) М. Старицький увійшов в українську літературу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер і організатор реалістичного професіонального театру. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер – Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство серед мальовничої природи, вплив діда – 3. О. Лисенка, […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році. Це один з найдовершеніших творів Нечуя-Левицького. Іван Франко високо оцінив “Кайдашеву сім’ю”. Повість, на його думку,” з погляду на артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства”, її можна назвати цілою епопеєю життя українського села в перші десятиліття після реформи 1861 року – […]...
- Психологічна новела “Intеrmеzzо” Intermezzo – це музичний термін, який означає перепочинок, паузу між частинами великого твору. Очевидно, у кожної людини в житті настає такий момент, коли такий перепочинок є надзвичайно необхідним, таким, якщо його не зробити, далі йти не можна вже нікуди. І, власне, можливість побути на самоті, серед природи, подалі від “залізної руки міста”, від усіх тих […]...
- Соціально-психологічна повість О. Кобилянської “Земля” Повість О. Кобилянської “Земля” написана під впливом глибокого потрясіння від трагедії, що сталася в селі Димки на Буковині. Відштовхнувшись від життєвого факту жахливого братовбивства, письменниця зображує в повісті широку картину тогочасного селянського життя, розкриваючи умови, що стали поштовхом до страшного злочину. Одна з таких умов – життєво необхідна залежність людей від землі. Однак зрозуміло, що […]...
- Мотиви лірики М. Старицького Поетичний доробок М. Старицького – вагомий внесок у скарбницю нашої духовної культури. Він писав вірші впродовж майже сорока років: перший вірш “Ждання” написаний 1865 року, останній “Двері, двері замкніть… ” – 2 квітня 1904 року, незадовго до смерті. У поезії Старицький відкинув ту стилізовану образність “співучого селянина”, яка була притаманна його попередникам. Відгукуючись на заклик […]...
- Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка Реалістичність зображення людських характерів у творах Володимира Винниченка. Володимир Винниченко – виняткова постать в українській літературі та історії. Новеліст, романіст, драматург, публіцист, поет, митець-маляр і одночасно політичний діяч. Його твори уже на початку XX ст. перекладали багатьма мовами. У центрі його художніх пошуків завжди була Україна та болючі проблеми української нації. Уже перша збірка творів […]...
- Життя і творчість Михайла Старицького Реферат на тему: Життя і творчість Михайла Старицького (1840 – 1904) М. Старицький увійшов в українську літературу як поет, прозаїк, драматург, перекладач, актор, режисер і організатор реалістичного професіонального театру. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840р. у с. Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер – Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство серед мальовничої природи, […]...
- Психологічна навантаженість роману Л. Костенко “Маруся Чурай” (1 варіант) Ліна Василівна Костенко – не тільки талановитий майстер слона, геній літературної думки, вона ще й прекрасний психолог, знавець людських душ. Це засвідчують її твори, серед яких і поезії (“Світлий сонет”, “Доля”, “Моя любове, я перед тобою” тощо), й великі за обсягом твори, як, наприклад, історичний роман у віршах “Маруся Чурай”. Роман “Маруся Чурай” з’явився друком […]...
- Психологічна навантаженість роману Л. Костенко “Маруся Чурай” (2 варіант) Ця дівчина… Обличчя, як з ікон. І ви її збираєтесь карати?! А що, як інший вибрати закон, – Не з боку вбивства, а із боку зради? Ліна Костенко. Маруся Чурай Роман Ліни Костенко “Маруся Чурай” – це справжня симфонія краси людського існування. Про що написаний цей твір? Про дівчину-поетесу? Про криваві часи Хмельниччини? Про зраду […]...
- Образи Хоми й Назара в драмі Т. Шевченка “Назар Стодоля” Образи Хоми й Назара в драмі Т. Шевченка “Назар Стодоля” I. Історичне минуле українського народу в творчості Т. Шевченка. (Особливе місце посідає доба козаччини, це взірець життя, гідного людини.) II. Головні герої драми “Назар Стодоля”. 1. Розкриття характерів персонажів через ставлення до традицій, до Батьківщини. (Для позитивних героїв вищий прояв щастя – свобода.) 2. Хома […]...
- Психологічна навантаженість роману Л. Костенко “Маруся Чурай” (3 варіант) І сьогодні в серцях українських людей живуть пісні легендарної поетеси-співачки з Полтави Марусі Чурай, що ввійшла в нашу історію світлою, але водночас трагічною постаттю. Легенда про цю талановиту дівчину обросла такими життєвими подробицями, що їх сприймаємо як реальність. Про Марусю Чурай написано повісті, п’єси, поеми. Одним із найвідоміших творів про Марусю Чурай є роман у […]...
- Показ соціальної нерівності у драмі “Назар Стодоля” Т. Г. Шевченко – це найвидатніший український поет, але спробував він себе також у прозі та драмі. Його єдиною драмою є “Назар Стодоля”, у якій Шевченко змальовує відому ситуацію, коли батько не дозволяє дочці одружитися з коханим. Головний герой його драми – козак Назар Стодоля. Шевченко дуже любив і поважав українських козаків і жалкував, що, […]...
- Психологічна роль образу селянина у розкритті головної ідеї новели Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Психологічна роль образу селянина у розкритті головної ідеї новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Новела “Іntermezzo” була написана М. Коцюбинським відразу після революції 1905-1907 років, коли в Україні панував час ідейних хитань і нерозв’язаних соціальних проблем. Його особливості позначилися і на свідомості, і й на всьому житті людей, особливо – діяльних учасників революційних подій. Одного з них […]...
- Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня” Лесі Українки Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня” Лесі Українки. Драма “Бояриня” вводить читача у складний період української історії – добу Руїни. Цей надзвичайно важкий для українців час XVII століття був співзвучний державницьким змаганням в Україні на початку XX. Тому майже одночасно написано три драматичні твори про епоху Руїни: “Бояриня” Лесі Українки, “Гетьман Дорошенко” […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (4 варіант) На початку повісті “Кайдашева сім’я” І. Нечуй-Левицький подає прекрасний пейзаж, який одразу переносить читача на Київщину, в зелений яр біля Росі в другу половину XIX сторіччя. В біленьких хатках села Семихатки живуть і вмирають, працюють і відпочивають, сваряться і любляться селяни тих далеких вже часів. Про їхнє життя і побут ми можемо почути зараз тільки […]...
- Поетичність і глибина зображення жіночих характерів у творах О. Кобилянської Поетичність і глибина зображення жіночих характерів у творах О. Кобилянської I. Духовний світ письменниці. (Батьки Ольги Кобилянської вважали, що мати систематичну і гарну освіту повинні тільки сини, а донькам достатньо закінчити декілька класів гімназії. За уявленнями того часу, навіть в інтелігентних сім’ях не заведено було дбати про навчання дівчат. Юна Ольга зростала мрійницею і фантазеркою, […]...
- Пісня як відображення характерів героїв у п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” З давніх-давен знали українців як людей співучих, бо на нашій землі не тільки кожне село чи місто мало свою пісню, а й кожна людина, у якої була добра і чиста душа. Казали, .скільки зірок у небі, скільки крапель у морі, стільки й пісень в Україні. Не було колись жінки чи дівчини, яка не вміла б […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (1 варіант) 1879 року вийшов з друку один з найкращих творів І. Нечуя-Левицького – повість “Кайдашева сім’я”, в якій талановито змальоване життя селян. Письменник добре бачив негативні риси селянського побуту й психології, Індивідуалізм, забобонність, заздрість, в основі яких лежить приватна власність на землю, стали предметом аналізу й висміювання в цій повісті. Перед нами проходить низка колоритних селянських […]...
- Туга за рідним краєм у драмі Лесі Українки “Бояриня” (1 варіант) Батьківщина… Скільки емоцій і почуттів, радощів і переживань закладено у цьому слові! Відірвавшись від рідної землі, людина, мов відірвана від рідного грунту квітка, душевно в’яне, засихає. І тільки повернення на Батьківщину може відживити, поновити її втрачені сили. Випробування розлукою із рідною землею багато видатних українських діячів відчули на собі. Серед них і Леся Українка, відома […]...
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня (2 варіант) Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, перекладач, літературний критик, історик, мистецтвознавець. Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія “Лісова пісня”. У п’єсі оспівується духовне багатство творчої особистості, та краса, яка живе в душі кожної людини. Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми. Вона постає […]...
- Значення прозивних імен для розкриття характерів дійових осіб у казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Казка Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” незвичайна. Кожне ім’я в ній яскраво розкриває характер дійової особи. Цікаво спостерігати за вчинками героїв у казці. Кращі захисники волелюбного і працьовитого народу – Хоробрі з найхоробріших. Вони вирішили помститися ворогам, які постійно нападали на вільний народ, убивали немовлят і старих людей та забирали в рабство молодих. Зібралися вони […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут літній письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році […]...
- Значення картин побуту для розуміння характерів героїв повісті “Кайдашева сім’я” (3 варіант) Повість І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” належить до соціально-побутових повістей, а це означає, що побут у ній зображений не стільки заради себе самого, щоб читачі побачили, як живуть українські селяни, скільки заради певної мети. Саме у звичайному житті людина розкривається якнайповніше: у своїй хаті вона стає такою, якою є насправді, а не такою, якою хотіла би, […]...
- Трагедія рідного краю в драмі Лесі Українки “Бояриня” (2) Безсмертний той, хто присвятив своє життя служінню народові, бо палає у його серці іскра незгасного Прометеєвого вогню. Іскра одержимості, іскра непокори, іскра самозречення. Мужність, велика сила духу були даровані тій, що ввійшла в літературу зі словами “воля”, “Україна”. На весь світ гордо проголосила: “Я – Українка”, хоч ще дитиною усвідомила: “Ні долі, ні волі у […]...
- Мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” (2 варіант) Лариса Петрівна Косач. Ця мужня жінка залишила блискучий слід в літературі не тільки України, а й багатьох інших народів. І хоч не живе вона серед нас, та живуть її твори, написані сто років тому, і мені здається, вони будуть жити вічно. Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не […]...
- Дивовижний світ української природи у драмі Лесі Українки “Лісова пісня” (2 варіант) На початку двадцятого століття в українській літературі з’являється ряд творів з фольклорними образами, провідним з яких був образ рідної природи: М. Коцюбинський “Тіні забутих предків”, О. Кобилянська “У неділю рано зілля копала”, О. Олесь “Над Дніпром”, Г. Хоткевич “Камінна душа”. Очолює цей список один з найвидатніших поетичних творів нашої літератури – драма-феєрія “Лісова пісня”, що […]...
- Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Світ почуттів і пристрастей у ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” Понад сто років шедевр інтимної лірики Івана Франка, його лірична драма “Зів’яле листя” бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, болем нерозділеного кохання, дарує естетичну насолоду. Коли її читаєш, то майже фізично відчуваєш, через які страждання й випробування пройшов великий Каменяр, що був людиною тонких […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (3 варіант) З-поміж усіх творів Івана Кочерги найбільший успіх спіткав ті, що торкаються історичного минулого України: “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Ярослав Мудрий”, “Свіччине весілля” Драми є вдалим поєднанням історичної достовірності та художнього вимислу. У скарбниці нашої минувшини драматург знаходив часточки, з яких потім майстерно будував твір. Певну епоху зображення суспільного життя в драмах Кочерги виокремити не […]...
- Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки Проблема боротьби зи вільне, красиве, духовно багате життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” Лесі Українки. Драма Лесі Українки “Лісова пісня” написана на щедрому грунті української міфології та фольклору. У творі на новому для української літератури худож-ньому рівні йде осмислення краси життя. “Лісова пісня” – це глибока філософія взаємодії добра і зла, співіснування красивого і потворного. Цю […]...
- Філософський мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Творчість Лесі Українки відбиває напружені філософські роздуми над життям. Ми продовжуємо відкривати в її творах ще не звідані нами глибини, не осмислені нами проблеми. Це стосується і неповторної драми-феєрії “Лісова пісня”. Невипадково долі людей, змальованих у творі, тісно переплетені з таємничим світом мешканців казкового лісу. Бо там, де про несуєтне важко говорити мовою щоденної життєвої […]...
- Глибокий психологізм у змалюванні людських характерів Л. М. Толстого (1 варіант) Твори видатного письменника усіх часів та народів Л. M. Толстого увійшли до світової літературної скарбниці. Але його романи не захоплювали б нас, не проникали б до самих глибин нашої душі, якби автор настільки майстерно не зображував живих, реальних людей, їхні духовні пошуки, сумніви, поневіряння, їхнє щастя та розчарування. Герої Толстого змушують нас думати, мріяти. Здається, […]...
- Поетизація боротьби за національну незалежність у драмі Ф. Шіллера “Вільгельм Телль” I. Шіллер – поет, драматург, теоретик мистецтва Просвітництва. (Поряд з видатними письменниками і мислителями Лесінгом та Гете Шіллер є основоположником німецької класичної літератури. Бунтарське прагнення до свободи, утвердження людської гідності, ненависть до феодального устрою дістали чітке відображення у ранніх драмах, таких як “Розбійники”, “Підступність та кохання” тощо. Зіткнення просвітницьких ідеалів з дійсністю, інтерес до сильних […]...
Образ лариси за мить до щастя.