Райніс Ян – Золоте ситечко (Збірка)

Віршики “Танець”, “Патлатий Мікус”, “Карлусь”, “Котів портрет”, “Розбитий дзбанок”, “Жук-вояка”, “Загадка”, “Кошенята” та інші.

ЗОЛОТЕ СИТЕЧКО
Золотеє ситечко,
Ниті срібні,
Щоб зернята сіяти
Самоцвітні.

З ним лугами Лайма
Походжає,
Роси-діаманти
Висіва’?

Хто раненько-рано
Гляне в сито –
Цілий світ побачить
В самоцвітах.

БЕРЕЗЯТКО
Вибігло із лісу
Березятко біле,
Березятко босе
В куцій сорочині.

Утекло од нені
Хлопченя біляве,
Хлопченя маленьке
З теплої постелі.

В білій сорочині
Біга, босоноге,
По росі ранковій,
По росі холодній.

“Ой вернись додому,
Ой вернись до нені,
Бо у лісі станеш
Білим березятком.

Вернуться морози,
Вернуться завії –
Як же то стояти
У одній сорочц!”,

ТАНЕЦЬ
В білохмарки – ясна сукня
З торочками золотими.
В чорнохмара – темна-темна
Оксамитова габа.

– А ходімо погуляєм,
В чистім небі затанцюєм!
Засурми в сопілку, вітре!
Громе, вдар у барабан!

Сиві сутінки прибігли
Подивитися на танець,
В штовхотні перевернули
Повну балію дощу.

КАРЛУСЬ
Юй агу-агусю,
Брате мій, Карлусю!
Чом це не заснеш ти,
Як бичок, гудеш ти?
Му-му-му!
У-У-УІ

Є чого густи в бичка:
Хоче пити молочка.
А тобі, маленький,
Що тобі,

рідненький?
Му-му-му!
У-у-у!

КОТІВ ПОРТРЕТ
Діти кота-воркота чепурили:
Ти у нас писаний красень, котусю! –
Комір пошили, бант почепили:
Що то за галстук! Що то за вуса!

Мружить котисько очі зелені,
Гордо та пишно сів на помості:
– Ну ж, намалюйте портрета із мене!
Схожого тільки –
А це вам не просто!

ВЕСНЯНА ТОЛОКА
Перший раз отара в полі –
Розбрелася ген на волі.
Хоч трави іще не рясно,
Але ж як довкола красно!
Кожне свіжу пашу смиче,
А найменше маму кличе:
Ме-мені трава м-маленька!
І навча, і квапить ненька:
Скуб, скуб, скуб!..

ВЕСНА ТА дЯТЕЛ
Ой весна, весна настала!
Як же їй пташки зраділи!
І стрибають, і щебечуть,
Тільки дятел не співа.

Не співає, не стрибає,-
Має дятел пильне діло:
Гарний дім, великі вікна
Ладить матінці своїй.

Стука-стука, цюка-цюка,
Продзвенів по всьому лісу –
Аж роззявились із дива
В дятленят малих роти.

ЯК ЯНКО ЗАЙЦЯ ловив
Як ми полювали!
Як ми доганяли!
Я був попереду,
Пес був попереду,
Заєць попереду,-
Всі поміж дерева –
Шурх!

ГОСТИНА
Хлібцю, хлібцю, випікайся!
Пивку, пивку, вигравайся! –
Добре!

Де ж у нас мука в засіці?
А пісок нащо у річці! –
Добре!

Де ж у нас закваска в діжці?
А нащо вода у річці! –
Добре

Любі гості, просим сісти!
Тільки цур – не треба їсти –
Бо недобре!

ПАТЛАТИЙ МІКУС
Наш патлатий Мікус
Зроду не чесався.
Жупанець на ньому
Зовсім обстрьопався.

Не вмивався чисто,
Не втирався сухо.
Павуки у нього
Заснували вухо.

Раз пішов до лісу
Мікус по малину,
Упіймав там гномик
Міка за чуприну.

В шаплику з водою
Став його купати,
Віником з берези,
Спину натирати.

А по всьому тому
На колоді з дуба
Він обстриг дочиста
Мікусові чуба.

РОЗБИТИЙ ЗБАНОК
Ой же лихо! Ой нещастя!
Брязь – і вже в усі куточки
Мій збаночок, мій квітчастий
Розлетівсь на черепочки.

Що ж тепер мені робити?
Як стуляти? Як зціляти?
Що матусі говорити,
Як повернеться до хати?

Як це сталося – не знаю.
Я лиш кухлик потягнула,
Шафу ледве-ледь торкнула,
Брязь! – і вже збанка немає.

ЖУК-ВОЯКА
На жупані для краси
Золотисті пояси,
Шапка з пишним шликом.
Розчепірив хвацько ноги,
Настобурчив грізно роги,
Вусом люто смика.
Срібний панцир гнутий
Обручами скутий.
Піде – грім гримкоче,
Блискавка блискоче: –
Геть мені з дороги,
Бо візьму на роги!..

А злетів, товстюх,
На стежину – плюх!

ЛИСИЦЯ ТА КРІТ
– Кротику, мій кумцю,-
Мовила Лисиця,-
Чом у твоїй хаті
Затісні дверечка?

– Лиско, моя кумцю,
Кріт відповідає,-
А щоб ти до неї
Не ходила в гості.

СИНИЦЯ
Рано-ранесенько
Будить синиця:
– Світ, світ, досвіток!
Чоловіче, встань!
Сім, сім діток,
Сім, сім дзьобків –
Черв’ячків настачить
Спробуй всім!

ОСІНЬКО
Чом у тебе, осіньку,
Жупанець поношений?
В нім я поле виорав,
Хліб повимолочував.

А зима прилинула –
У шовках красується,
У шовках, мереживах,
Сріблі з діамантами.

Як їй не пишатися
Красними уборами –
Настарав їй осінько
Хліба повні засіки.

ВЕСНЯНА БИТВА
Гей, зима, зима-дрімота
Довгі ночі продрімала,
А прокинулася – лелеі –
На порозі вже весна.

В лісі – щебет, в полі – пісня,
В лузі сон розплющив очка.
Тут уже не подрімаєш –
В бій метнулася зима.

Срібну шаблю оголила,
З гиком-свистом налетіла,
А весна стояла в рясті,
Цвітом шаблю одвела.

Розлетілась шабля в друзки –
Утекла зима з плачами.
Всі замки, усі ворота
Одчинилися весні.

ЗАГАдКА
Хлопчику-хлоп’ятку
Одгадай загадку:

Мала матуся
Золотий клубочок,
Рано-раненько
Кинула в небо.

Покотивсь клубочок
Понад сиві хмари,
Цілий день котився
Синім небозводом.
Закотивсь під вечір
У далеке море –
Засіяло море
Золотом гарячим.

Одгадка
Я загадку одгадаю,
Золотий клубочок знаю.
Сонце той клубочок.
А одгадько – хлопчик.

КОШЕНЯТА
Має кішка кошенята –
Ну, собаки,- бережіться!
Щоб ні слуху, ані духу-
Обминайте далі хату!

Каже пес:
Не їм котяток!
Кісточки мені смачніші!..-
Кицька пирх та лясь по носі –
Пес як вискне та навтьоки:

Гвалт! Рятуй мене, хазяйко!
Прожени скажену кицьку!
Я нюхнув повітря тільки,
А вона роздерла писка!..


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Порівняльна характеристика єзопа і крилова.
Ви зараз читаєте: Райніс Ян – Золоте ситечко (Збірка)