Різновиди календарно-обрядових пісень

Календарно-обрядова поезія пам’ятка усного мистецтва, в якій яскраво відображені життя, світогляд народу, його погляди на навколишній світ, релігійні вірування на ранніх ступенях історичного розвитку. Питання класифікації. Зародження різновидів календарно-обрядових пісень у доісторичну добу у зв’язку з господарською діяльністю людини, її практичними потребами. Залежність річного циклу обрядів від послідовності сільськогосподарських робіт. Відображення в календарно-обрядових піснях мрій і прагнень народу. Види календарно-обрядових пісень. Тематичні групи та цикли. Художня своєрідність, місце в обряді, поетика. Особливості композиції, стилю. Збирання і вивчення календарно-обрядових пісень. Збірники З. Доленги-Ходаковського, М. Максимовича, П. Лукашевича, П. Куліша, П. Чубинського, Я. Головацького, В. Гнаткжа, М. Лисенка, В. Грінченка, Ф. Колесси, К. Квітки. Підсумкові академічні видання календарно-обрядових пісень у серії “Українська народна творчість”…

1.Колядки і щедрівки

Колядки та щедрівки господареві й родині: “Ой чи є, чи нема пан господар вдома?”, “Щедрик, щедрик, щедрівочка”, “Добрий вечір тобі, пане господарю”, “Нова радість стала”. Колядки та щедрівки господині: “Ой ясна, красна на небі зоря”, “Ой сивая тая зозуленька”, “А в тім дворі красна паня”. Колядки та щедрівки парубкові: “Ой рано, рано”, “Пішов наш Олесь гречку косити”, “Ой там за горою та й за кам’яною”, “Зійшло, зійшло три місяці”, “Вполі, в полі плужок ходить “, Колядки та щедрівки дівчині: “По горі, горі пави ходили”, “Ой рясна, красна в лузі калина”, “В нашої Галі на подвіроньку “. Новорічний обрядовий цикл. Виникнення термінів колядка, щедрівка. Поетичне величання господарів, їхніх родин, магічне пророкування щасливого майбутнього прославляння хліборобської праці (оранки, сівби, збирання врожаю) в колядках. Час виконання колядок (з 24 грудня до 7 січня). Провідні мотиви колядок щедрівок. Тематичні групи (господареві, господині, парубкові, дівчині). Структура колядок: заспів, власне колядка, поколядь, приспів. Час виконання щедрівок під Новий рік (13 січня). Висловлення побажання мати в наступному році багатий урожай, великий і без втрат приплід худоби, бджіл. Образ господині, наділеної душевною теплотою берегині родинного вогнища; привабливі образи господаря, парубка, дівчини; образ вдови голубки чи перепілки. Своєрідність поетики колядок і щедрівок, багатство їхньої художньої образності. Яскраві зорові образи (сонце, золото, зорі, вогонь). Повтори, паралелізми, алітерації, риторичні рими, тропи. Спорідненість колядок, щедрівок із весільною та обжинковою поезією, замовляннями.

2.Веснянки (гаївки)

“Благослови, мати”, “А вже весна, а вже красна”, “Ой весна, весна днем красна”, “Вийди, вийди, Іванку”, “Вийди, Грицю, на вилицю”, “Кроковеє колесо, колесо”, “Розлилися води на чотири броди”. Жанрові різновиди веснянок. Синкретичні елементи в пісняхсупроводах до хороводу, танців та ігор свідчення давності походження жанру. Характерні образи й мотиви веснянок. Насиченість пісенною символікою: голуб, зіронька, сокіл, зозуля образи закоханих; верба символ зустрічі й побачень молоді; калина символ вроди, дівочої цноти і кохання; рута символ дівоцтва і суворості звичаїв; барвінок символ шлюбу тощо.

З. Русальні пісні

“Сиділа русалка на білій березі”, “Ой біжить, біжить мала дівчина”, “Ой ти, дівкосемилітко”, “Ой проведу я русалочки до броду “.

Русалії обрядове свято початку колосіння жита (кінець травня початок червня), коли весна переходить у літо, пов’язане із зеленими святами, з Русальним тижнем. Пантеїстичне ставлення до природи, виявлене в прикрашанні хат гілками зілля в Клечальну неділю як оберегом від злих духів, нечистої сили, різної напасті. Русальний тиждень свято дівчат на честь родючих сил природи. Магічна основа русального обряду і пісень. Проводи русалок. Мотиви русальних пісень величання весняної та літньої рослинності, задобрювання, вшановування русалок, які, за віруваннями, могли оберегти людину від хвороби, поле від стихії, а могли й залоскотати, нашкодити, витоптати, потолочити пашню.

4.Купальські пісні

“А ми рутоньку посієм, посієм”, “Коло Мареноньки ходили дівоньки”, “На Івана, на Купала”, “Купайло, Купайло!”, “Ой на Івана та й на Купайла”, “Заплету віночок”. Вияв у тексті пісень їхньої обрядової природи, відображення звичаїв та обрядів, пов’язаних зі святом Івана Купала (Купайла) в ніч з 23 на 24 червня (за ст. ст.) нині з б на 7 липня. Язичницькі корені свята.

Атрибути свята вогонь, стрибання через вогнище, кугання, ворожіння, пускання вінків на воду, пошук цвіту папороті символи очищення. Основні теми купальських пісень: кохання, сватання, майбутнє одруження, сатиричні й жартівливі мотиви. Спорідненість з іншими ліричними піснями, традиційні народнопісенні художні засоби купальської пісенності.

5.Петрівчані пісні

“Та малая нічка-петрівочка”, “Сьогодні, матінко, Петрів день”, “Ой там, у полі”, “Ой зійдімось, подруженьки”, “Ой коли ми петрівочки дожидали”, “Ой Петре, Петре, Іване”. Петрівчані пісні оригінальна календарно-обрядова лірика літнього циклу, виконання якої пов’язане з традицією петрівчаних обрядів (Петрів піст (закінчується 12 липня святом Петра і Павла). Тематика: кохання сватання, весільні мотиви, сімейні стосунки. Прийоми гумору, сатири в піснях жартівливого змісту.

6.Жниварські пісні

“Говорила нивка”, “Там у полі криниченька”, “Ой вже вечір, вечоріє “, “Наша хазяйка добра”, “Ой чиє ж то поле”, “Кругом, женчики, кругом”, “Маяло житечко, маяло”, “Ой літає соколонько по полю”, “Бувай здорова, нива”, “Ой одчиняй, паночку, брами”, “Ой одчини, господарю, новий двір”. Жниварські пісні оригінальна форма поетизації хліборобської праці й художнього осмислення зв’язків людини і природи. Соціальні мотиви. Головний мотив звеличування трудової людини-хлібороба, її плідної праці. Урочистий початок жнив. Умовний поділ жниварських пісень: зажинкові (виконувалися на початку жнив), власне жнивні (їх співали під час жнив), обжинкові (виконувалися під закінчення жнив). Зажинкові пісні побажання добрих жнив, здоров’я і багатства женцям, ідеалізація женців. Мотиви соціальної нерівності у жнивних піснях. Обжинкові пісні найчисленніші та найбагатші за формою і змістом, образами, тематикою. Особлива урочистість, з якою завершувалися жнива. Обряд ушанування “Спасової бороди”, останнього снопа. Образна система, художні засоби.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Різновиди календарно-обрядових пісень