Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” (2)

І. П. Котляревський, автор безсмертної “Енеїди”, дбав про створення оригінального репертуару для театру, такого репертуару, який би відображав життя українського народу. Свій задум він втілив у двох п’єсах “Наталка Полтавка” і “Москаль-чарівник”.

Основне джерело драматичних творів – соціальна дійсність початку XIX століття.

Тема твору “Наталка Полтавка” драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Сюжет п’єси має соціальну спрямованість: перешкодою на шляху до одруження Наталки й Петра стає майнова нерівність.

В центрі уваги письменника – образ Наталки, яка не тільки любить і страждає, а й протестує проти посягань на неї з боку багача-нелюба.

Це класичний образ в українській літературі. Він захоплює нас своєю життєвою правдивістю, красою, добрим характером, глибиною почуттів, людяною поведінкою, благородством, моральною чистотою, нев’янучою молодістю.

У творенні образу Наталки важливими є народнопісенні засади адже з її появою на сцені лунає українська пісня. І таких пісень у п’єсі 22.

З пісні, яку на початку п’єси співає Наталка, ми довідуємося про причину туги, що огорнула серце дівчини, розлуку з коханим. Вустами Наталки розкривається причина розлучення соціальна нерівність (“Ти був бідним, любив мене і за те потерпів і мусив мене оставити”).

Пісні, використані І. П. Котляревським у п’єсі, за своїм змістом, мотивами і жанровими особливостями поділяються на ліричні (“Віють вітри, віють буйні”), історичні (“Гомін, гомін, гомін по діброві”), бурлацькі (“Та йшов козак з Дону, та з Дону додому”), жартівливі (“Дід рудий, баба руда”), сатиричні (“Всякому городу нрав і права”) тощо.

Ці пісні не випадково введені в тканину п’єси. Вони є органічним елементом її композиції. Кожна з пісень несе певне сюжетне навантаження, допомагає глибше розкрити образи твору, показати мрії, настрої і прагнення дійових осіб.

Візьмемо для прикладу жартівливо-гумористичну пісню “Ой під вишнею, під черешнею”. Ця пісня дуже пасує до ситуації, що склалася: залицяння підстаркуватого возного до Наталки.

Пісні “Віють вітри, віють буйні”, “Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву”, “Ой мати, мати… .” передають сум і тугу дівчини, розлученої з коханим.

Сатирична пісня “Всякому городу нрав і права” це художньо-образне виявлення філософи пана возного: крутія, хабарника. Ця філософія виправдовує соціальну нерівність, підлеглість бідного багатому. Чи кохає возний Наталку, сватаючись до неї? Ні. Він і сам про це відверто говорить: Наталку він бере “во временное пользование”.

Патріотичними мотивами наповнені пісні “Ворскло, річка невеличка” і “Гомін, гомін, гомін по діброві”.

Патріотичні пісні автор вкладає в уста Миколи, “сироти без роду, без племені”. Для нього повноцінне життя це вільне життя. Тому він прагне здобути незалежність і свободу – бодай у лавах Чорноморського козацького війська.

Біографи Котляревського засвідчують, що він часто любив вживати прислів’я: “Коли козак в полі, тоді він на волі”. Невипадково в уста бурлаки-наймита Петра він вкладає пісню “Та йшов козак з Дону, з Дону додому”, закінчення якої створив за своїм уподобанням:

Не спасибі долі, коли козак в полі,

Бо коли він в полі, тоді він на волі.

Ой, коли б ти, доле, вийшла ко мнє в поле.

Тоді б ти згадала, кого обижала.

Пісні, використані І. Котляревським, поділяються на чотири групи: написані самим автором в дусі народнопісенної творчості, оброблені автором народні пісні, перероблені автором літературні пісні, народні пісні.

“Наталка Полтавка” – класичний твір української літератури драматичного жанру. Протягом століть вона не сходить зі сцен українських театрів. Сприяє цьому не тільки сюжет п’єси, а й її музичне оформлення, в якому перша скрипка належить пісні.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Роль пісні в п’єсі І. П. Котляревського “Наталка Полтавка” (2)