Роман Штігер – дурень

Я повішусь дощем
На твоїх обважнілих повіках
І вітром між пальцями
Пробіжусь босоніж
Ти знаєш не розказуй
Мені про завтра
Бо майбутнє вже
Подорослішало
На мить
.
Чим більше ти будеш
Вивчати мене
Тим
Більше будеш розчаровуватись
І все буде як із усіма
Попередніми ляльками
Лягай навпроти
Будемо мовчати у піжмурки
Ця ніч прийде й
Заколише нас і
Коли ще буде така історія?
.
Ролі
Маски
А давай так?
Без пафосу
Із галасом будемо
Бити стереотипи любові
І з трепетом видалимо
Той кадр із плівки
Де ти підеш від мене
.
Тобі холодно
У плечі?
А мені по
Серцю гілками
Без листя і
Летіти у вись
Хіба після
Таких свіжих
Порцій відчаю і
Стисло – недоречних
Приречених речень
Я хочу любити наших ще
Ненароджених дітей
Правда дурень?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Ви зараз читаєте: Роман Штігер – дурень