Роман Штігер – дурень
Я повішусь дощем
На твоїх обважнілих повіках
І вітром між пальцями
Пробіжусь босоніж
Ти знаєш не розказуй
Мені про завтра
Бо майбутнє вже
Подорослішало
На мить
.
Чим більше ти будеш
Вивчати мене
Тим
Більше будеш розчаровуватись
І все буде як із усіма
Попередніми ляльками
Лягай навпроти
Будемо мовчати у піжмурки
Ця ніч прийде й
Заколише нас і
Коли ще буде така історія?
.
Ролі
Маски
А давай так?
Без пафосу
Із галасом будемо
Бити стереотипи любові
І з трепетом видалимо
Той кадр із плівки
Де ти підеш від мене
.
Тобі холодно
У плечі?
А мені по
Серцю гілками
Без листя і
Летіти у вись
Хіба після
Таких свіжих
Порцій відчаю і
Стисло – недоречних
Приречених речень
Я хочу любити наших ще
Ненароджених дітей
Правда дурень?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Роман Штігер – Не прощаючись Будь ласка не говори зараз нічого Будемо дихати тишею Будемо пити погляди серпневих світанків Будемо ковтати кулі від болю і пігулки від часу Нажаль у нас закінчився тютюн Скоро світатиме а ти тремтиш як струна Невміло обіймаємось із краплями дощу Розсікаємо очі слізьми І серпень перекриє нам доступ до кисню Я знаю Зачекай ще сьогодні […]...
- Роман Штігер – Мовчати Блукаю руками у твоєму волоссі Ми босі бредемо бозна-куди До осені рудоволосолої Здавалось прийдемо Здаватись? Не хочу! тільки знову не йди! Не потрібно цих прощай і до завтра До кращих часів дороги не йдуть Ти прокинешся зранку завчасно Й прошепочеш коханий я тут Знову кров застигатиме повільними Рухами і все як завжди іде в нікуди […]...
- Роман Штігер – Потрібно відкохуватись Час зав’язує нас У вузли А ти Зав’язуєш мені серце весною Перекрий всі доступні шляхи Бо сьогодні я втрачу свідомість І біль не залишить На серці віршів Хтось блукав на Околицях моєї любові Спалив усі домівки Згвалтував жінок Повбивав дітей Наплював брехнею у очі Я звик Все добре А людинопотібні Істоти Ненаситно пожирають Правдиву брехню […]...
- Роман Штігер – Lose yourself Порцелянові сни розбиваються веснами Немов воду веслами сікти Ні я Ні ти Не знаємо вчорашньої миттєвості Стій Зажди Не йди Ми тіні що дремось постійно по стінах і Танемо снігом весною як листя Що сиплеться повільно по вікнах Покірно носимо вірші з кавою у ліжко Трохи голосно мабуть мовчимо І постіль міняємо на чисту Викреслюємо […]...
- Роман Штігер – Зашивай мені рани небесами Зашивай мені рани небесами Підсипай солі під ноги зимою Ламай біль на шматки до безтями Бо це все що у нас було з тобою Ця нудьга проростає у контури І повітря вплітається болісно Пропускай через себе все порівно Проклинай тільки тихо й не голосно Кубометрами плісняви й куряви Ми вриваємось знову до близькості Я проллюсь […]...
- Роман Штігер – Ідея Виношую в лоні ідею І де я тепер після Наших вчорашніх істерик? Все стерто й Каліцтво пророків не зовсім тілесне Душевне скоріш Поріж Розчленуй на кавалки всі дні що пройшли Все те що ми втратили Все те що стало старим і затертим! Краще давай забуватись?! Давай не дусити загноєні рани З-під наших сердець Холодними тінями […]...
- Роман Штігер – Зраджена вірність Грався вітер із твоїм волоссям, І шуміла вода у річках. Ти стояла самотня і боса, Свіжі квіти тримала в руках. І шукала, можливо, кохання, Цю краплину – солодкий нектар. Але знала, що прийде востаннє І загасне палкий серця жар. Теплі руки твої, мов чарівність, Що вкривали довкола усе. Ти була моя зраджена вірність, Яку вітер […]...
- Роман Штігер – Серце то вільне, а доступ закритий По закінченню будь-якої історії Ми лічимо дні покалічені до народження нової Як перелітні птахи завжди хочемо Хоч колись полетіти із клітки у вирій І бути вільними знову Не зробивши ніякого злочину Це добре що хоч віримо в це Бо серце то вільне а доступ закритий нажаль Шукаємо нових подій і вражень Хоч навмисно нас поглядом […]...
- Павло Глазовий – Старий дурень Узяв собі старий дурень молоду дружину, Пожив тиждень та й не може розігнути спину. Поцілує молоденьку, погладить, мов кішку, Та й лягає спочивати на окремім ліжку. Жінка шепче: – Мерзнуть ручки, мерзнуть мої ніжки. Нема кому мене, бідну, погріти хоч трішки. Раніш було моя мама біля мене ляже, Приголубить, і зігріє, й казочку розкаже. – […]...
- Ти завжди будеш жити в моєму серці Так, ось настав той час коли ти викреслила мене із свого життя назавжди..а що тепер? Ти підеш своєю дорогою, а я своєю..так жаль, що всі почуття в тебе пропали..а якщо казати по іншому-були фальшивими..розуміти що все що ти робила, казала і відчувала..для тебе це ніщо..не вже і я для тебе був пустим місцем.. Та ось, […]...
- Балада “Бондарівна” А в городі славнославцю Сидить дівок купка, Межи ними Бондарівна, Як сиза голубка. Як над’їхав пан Каньовський Та й, паночку взявши, Обійняв він Бондарівну Та й поцілувавши. “Не можеш ти, пан Каньовський, Мене цілувати, Тільки можеш, пан Каньовський, Мене роззувати.” Як почули добрі люди, Та й сказали тихо: “Тікай, тікай, Бондарівно, Буде тобі лихо!” Ой […]...
- Можливо підеш Можливо підеш, зоставиш пожежу в душі, Одягнеш на плечі відбиток вечірньої драми. Тоді я забуду, як пишуться білі вірші… Тоді я забуду, як можна звучати словами… Можливо підеш… та я не відпущу тебе, Не впущу у серце своє цю фатальну розлуку, Тебе не вкраде, у мене тепер не вкраде Злорадна весна позоставить собі свою муку. […]...
- Микола Вінграновський – Молоденька хмаринка Молоденька хмаринка Шука в небі хатинку – Та у небі її не знайдеш. Молоденька хмаринко, Нема в небі хатинки, То ж куди ти, хмаринко, підеш? Зиму де зимувати, Літо де літувати Та і як тоді жить, як на те? Молоденька хмаринко, Йди до нас у хатинку – Під вікном у нас вишня цвіте. Цвіте зранку […]...
- Тарас Шевченко – Ой люлі, люлі, моя дитино Ой люлі, люлі, моя дитино, Вдень і вночі. Підеш, мій сину, по Україні, Нас кленучи. Сину мій, сину, не клени тата, Не пом’яни. Мене, прокляту, я твоя мати, Мене клени. Мене не стане, не йди меж люди, Іди ти в гай; Гай не спитає й бачить не буде, Там і гуляй. Найдеш у гаї тую […]...
- Катя Батушан – Ти підеш далі, розсієш тумани і мряку Ти підеш далі, розсієш тумани і мряку. Зі шкіри зійдуть усі опівнічні печаті. Ні слова любові, ні слова прощань і подяки. І сонце зійде нову тебе зустрічати. Усміхнена гордість, мереживо в бронежилеті – Жіночна настільки, наскільки боялась бути Серед усіх твоїх галасливих памфлетів, Серед усіх отих, тобою ніяк незабутих. І буде той час, коли не […]...
- Історія Кохання Ти знаєш я боюсь тепер кохати. Не хочу знов страждати як тоді. Коли тобі я все могла відати А ти зробив лиш боляче мені З тобою я була щаслива Хоча і мало було щастя днів Прощала тобі я все, бо я любила А ти ділив любов свою на всіх Сьогодні був зі мною, завтра з […]...
- Роман Купчинський – Не сміє бути в нас страху Не сміє бути в нас страху І жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! Кладочка, кладочка узесенькая. Дівчино, рибчино молоденькая. До дівчини мені близько, мені близько, Но через стависько. Вчора дощ, нині дощ, Завтра буде слизько. Не страшать нас ні в цісарів Високії пороги, Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! […]...
- Легенда, яка ще не почалася Я вже все – нарешті забув тебе, Наді мною небо, нарешті, голубе, По ночам, нарешті, я спокійно сплю, Тепер я зізнаюсь – я тебе більш не люблю, Я наче зняв з себе ці тяжкі кайдани, Тепер зосталось тільки загоїти ці рани, Нарешті, коли один зостаюсь, я не плачу, І коли дивлюсь у вікно, я тебе […]...
- Микола Вінграновський – Будеш, мати, мене зимувати Будеш, мати, мене зимувати, Будеш мати мене коло хати, Будеш мати мене коло хати… Ходить полем мій кінь вороненький, Ходить полем мій кінь молоденький, Ходить полем коник молоденький… Будеш, коню, мені воювати, Будеш, коню, собі долю мати, Будеш, коню, собі волю мати… А ти, мати, мене та від хати, Будеш, мати, мене проводжати, Мене проводжати […]...
- Роман Хованець – Любов, присвячена мені Волосся Ваше, мамо, посивіле Для мене завжди буде золотим. Обличчя Ваше, мамо, постаріле Для мене завжди буде молодим. А ваші руки, мамо, ваші руки Натруджені, поморщені, худі… Нехай мої зігріють поцілунки – Подайте ж руку, мамо… Як тоді, Так хочу щоб Ви, мамо, пригадали – Ходили ми у сад, до черешень, І відра повні ягід […]...
- Гамлет. Принц Датський. Творча робота Творча робота на тему: “Гамлет. Принц Датський” (мої роздуми над трагедією) Тривожать душу кожного із нас, Чи буде горе і страждання І лихе слово переможе раз-у-раз. Чи будеш ти не помічати, Що бачив зло, що бачив пекло на землі. І знову, й знов будеш страждати. Ми наяву, а не вві сні, А чи, здобувши силу […]...
- До брата – Сосюра Володимир На мові нашій дня печать. Вона – як сяйво серед ночі… Її не можна забувать, Вона душі твоєї очі. Єднає з піснею в гаю Вона з життям тебе любовно… Коли ж забудеш рідну мову, Загубиш душу ти свою. Коли йдучи з труда дороги, Слова не ті вкладеш в уста, Немов піджак з плеча чужого Для […]...
- Людмила Лєгостаєва – Якщо ти завтра підеш на війну Якщо ти завтра підеш на війну, Я, попри все, піду с тобою поруч, Думки страшні й жахи я прожену, Нехай моя в пригоді буде поміч. Якщо стріляти будеш ворогів, Я мовчки подаватиму патрони, Зціпивши зуби, проковтнувши гнів, Разом долати легше перепони. Якщо навколо йтиме справжній бій, Я піт тобі втиратиму, мій сокіл, Де ти – […]...
- Олесь Гончар – Іноземці І Уночі тебе я вкраду до схід сонця, Доручу тебе я хлопцям із обозу. Будеш ти співати Чорноморця, Який вивів на морозець тебе, босу. Ми поїдем через гори, через доли, Ти забудеш свою віллу на дунаї. Задніпровське там зелене поле Про батьків твоїх тебе не запитає. Чому ж плачеш, чом ламаєш руки, Будеш там співать, […]...
- Юлія Алейнікова – Холодно? Я вже пишу листи Холодно? Я вже пишу листи. Зігрієшся, читай їх чи пали. Бо я тобі не в силах довести, Якими б ми щасливими були. Холодно? Я поруч, я жива. Зігрієшся, тікай чи пригорни. Я буду джерелом твого тепла, Хай навіть ти і я не станем “ми”....
- Елизавета Замана – пів року ми з тобою розміняли Пів року ми з тобою розміняли За вікнами різні міста Ми говорили ночами і днями Днями й ночами без перестану Ми завжди були дуже різні І це не змінилося з часом Я не переношу у фільмах різнІ Ти ніколи не ставиш ком Ставиш крапки Між нас не одну, а три І разом ми допоки У […]...
- Олена довганюк – Якщо знайшов таку людину, як ти Якщо знайшов таку людину, як ти, Не піддавайся стереотипам, не вір тим безглуздим словам: “Однакові люди не можуть бути разом”. Така людина допоможе тобі краще зрозуміти себе, Їй ти зможеш розказати, якщо не все, то багато того, Що не міг розказати нікому, будеш довіряти, як самому собі. То тобі буде з такою людиною легко і […]...
- Вірш – Подарую тобі З часом я подарую тобі не планету, не зорі, не світ, А максимум власної віри, кохання і щастя. Ти посміхнешся мені і розтане у серці той лід, Що тримає у собі моє мінімальне нещастя. Я напишу про те, що сьогодні ти будеш чекати, На повернення вітру із країн невідомих мені. Ти напишеш мені, що стомилась […]...
- Павло Глазовий – Зайве питання Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? де тинявся досі? – Та ганчіркою по лобі, по губах, по носі! Б’є, лупцює випивоху й примовля сердито: – Будеш пити? Будеш пити?! Будеш, будеш пити?! – А Тимоха сів та й каже: – Що ти все […]...
- Як я сприймаю роман Ю. Яновського “Вершники” Якщо тобі пощастило побувати в Причорноморському степу, там, де трав’яні хвилі переходять у сині морські простори, послухати отой дзвін і шум, і дзюрчання пташине з неба і з моря, то по-іншому будеш сприймати і твори Бабеля, і поезію Багрицького, і романтику Яновського. Юрій Яновський – письменник величезної сили. Не повністю розкривши свій талант за часів […]...
- Роман “Тигролови” – перший пригодницький роман в українській літературі Іван Багряний увійшов в українську літературу не тільки своїм напруженим, емоційним стилем художньої мови, не тільки сміливістю своїх думок та безкомпромісністю їх викладу, коли йшлося про правду та про совість автора, але й тим, що розвинув новий жанровий різновид у нашій літературі – пригодницький роман. Що таке пригодницький роман як жанр? Це різновид роману взагалі; […]...
- Чарівне зілля Звір живе в тобі друже, Він надає тобі сил Коли приймеш зілля чарівне, І стаєш ти супер героєм. Сміливим і розумним Виразом обличчя Ти рятуєш світ, Заснувши на подушці. Які болісні побічні ефекти Коли прокинешся, Нічого не пам’ятаючи Пригадають товариші, Але ти не бійся Ввечері знову його приймеш, Подорож продовжиться Хоча й інших будеш рятувати. […]...
- Пусті обіцянки, пусті слова Пусті обіцянки, пусті слова, що говорив мені ти літом. Я їх забула майже, бо до дна, вже випитий бокал вина… Та сум, і біль ще залишився в серці, й болить мене іще душа, Але із часом все проходить, і ось любов уже пройша.. А може то була привичка, що пов”язала серце враз, Ну все закінчую […]...
- Наталія Пиж – Коли на душі мені важко Коли на душі мені важко, На серце лягає печаль, З’являєшся ти. Ненадовго. Секунду, хвилину… А жаль! Приходиш до мене як мрія, Як марево в тихому сні, І я, наче квіточка млію, А ти щось говориш мені. Обійми твої, твої руки, Твої ніжні й чуттєві вуста… Ніколи я їх не забуду. А зараз чекаю листа. Чекатиму […]...
- Анна Лужанська – Подаруй мені крила, мамо! Подаруй мені крила, мамо! – Обірвали їх… та й, навІки. Мені важко… тобі так само… У волоссі зів’яли квіти. Це від того, що камінь в грудях, Що про мене не пам’ятає… Це про того, кого не буде, Хто давно вже не зігріває. Це єдиний, кого не хочу, Кого просто я не бажаю, Бо згадавши безсонні […]...
- Микола Вінграновський – Що робить сонце уночі Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить місяць по ночах, Коли земля йому в очах, Земля, ромашка і вода, – Тоді він сонце вигляда. Що роблять сонце й місяць вдвох, Коли в снігах біліє мох, На сіножать сніги сніжать І снігурі в […]...
- Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
- Це не вірш, а почуття до тебе Мені ніколи не хотілось тобі казати:,, ТЕБЕ ЛЮБЛЮ” чи,, ТИ МЕНІ ПОдОБАЄСЯ”, бо знала коли скажу ці слова я втрачу тебе, втрачу нашу дружбу і не казала! Але ти дізнався. дізнався проте, що люблю тебе. Ти спочатку не хотів вірити в це, але всі про це говорили, і тобі довелось повірити. Тоді ти сказав мені: […]...
- Тіна Карабанович – Роздягни мене Роздягни мене… Тонко й ніжно До струни… Обніми мене навічно Серед вітрів І чиїхось листів… Залиш мені на спомин… Не сонце, А море твоє… Потім роздягну я тебе- Легко без шуму… По нитках, Бо знаю навіки… Є в венах й думках… Якщо підеш ти, Залишаюсь я- Твоя струна срібная…...
- Роман Скиба – А що не писав – вибачай, моя пташко А що не писав – вибачай, моя пташко. Мені було важко. Мені було важко. Вузькі коридори, приглушені кроки. Хвилини, мов тижні, і тижні, мов роки. Змарніли слова і злягли сподіванки. На склі пороками осіли світанки. Хотілося жити, хотілося вити. І ніч мою тисли бетонові плити. А ти ворожила на білу дорогу, Чи в доброму Львові […]...
Характеристика гуллівера за романом.