Роман Штігер – Зашивай мені рани небесами

Зашивай мені рани небесами
Підсипай солі під ноги зимою
Ламай біль на шматки до безтями
Бо це все що у нас було з тобою

Ця нудьга проростає у контури
І повітря вплітається болісно
Пропускай через себе все порівно
Проклинай тільки тихо й не голосно

Кубометрами плісняви й куряви
Ми вриваємось знову до близькості
Я проллюсь на очах твоїх бурями
І сльозами скроплятиму низько так

Ти шукатимеш зашморги вірності
Прориватимеш відчай незайманий
Загубили десь трішки відвертості
Закохались у травах незгаданих

Зашивай мені рани пунктирами
Під замками прострілені гудзики
Я надійно сховав усе вирите
Між рядками ще серце настукує

Ви зараз читаєте: Роман Штігер – Зашивай мені рани небесами