Роман Штігер – Зраджена вірність

Грався вітер із твоїм волоссям,
І шуміла вода у річках.
Ти стояла самотня і боса,
Свіжі квіти тримала в руках.

І шукала, можливо, кохання,
Цю краплину – солодкий нектар.
Але знала, що прийде востаннє
І загасне палкий серця жар.

Теплі руки твої, мов чарівність,
Що вкривали довкола усе.
Ти була моя зраджена вірність,
Яку вітер мов сон рознесе.

І так швидко минали хвилини
До закінчення наших надій.
Не спинити минулого плину,
Бо розвіє його суховій.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Утілення жіночої долі у поемі шевчегка катерина.
Ви зараз читаєте: Роман Штігер – Зраджена вірність