Роман Штігер – Зраджена вірність

Related posts:

1. Роман Штігер – Не прощаючись Будь ласка не говори зараз нічого Будемо дихати тишею Будемо пити погляди серпневих світанків Будемо ковтати кулі від болю і пігулки від часу Нажаль у нас закінчився тютюн Скоро світатиме а ти тремтиш як струна Невміло обіймаємось із краплями дощу Розсікаємо очі слізьми І серпень перекриє нам доступ до кисню Я знаю Зачекай ще сьогодні […]...
2. Роман Штігер – Мовчати Блукаю руками у твоєму волоссі Ми босі бредемо бозна-куди До осені рудоволосолої Здавалось прийдемо Здаватись? Не хочу! тільки знову не йди! Не потрібно цих прощай і до завтра До кращих часів дороги не йдуть Ти прокинешся зранку завчасно Й прошепочеш коханий я тут Знову кров застигатиме повільними Рухами і все як завжди іде в нікуди […]...
3. Роман Штігер – Ідея Виношую в лоні ідею І де я тепер після Наших вчорашніх істерик? Все стерто й Каліцтво пророків не зовсім тілесне Душевне скоріш Поріж Розчленуй на кавалки всі дні що пройшли Все те що ми втратили Все те що стало старим і затертим! Краще давай забуватись?! Давай не дусити загноєні рани З-під наших сердець Холодними тінями […]...
4. Роман Штігер – Lose yourself Порцелянові сни розбиваються веснами Немов воду веслами сікти Ні я Ні ти Не знаємо вчорашньої миттєвості Стій Зажди Не йди Ми тіні що дремось постійно по стінах і Танемо снігом весною як листя Що сиплеться повільно по вікнах Покірно носимо вірші з кавою у ліжко Трохи голосно мабуть мовчимо І постіль міняємо на чисту Викреслюємо […]...
5. Роман Штігер – дурень Я повішусь дощем На твоїх обважнілих повіках І вітром між пальцями Пробіжусь босоніж Ти знаєш не розказуй Мені про завтра Бо майбутнє вже Подорослішало На мить . Чим більше ти будеш Вивчати мене Тим Більше будеш розчаровуватись І все буде як із усіма Попередніми ляльками Лягай навпроти Будемо мовчати у піжмурки Ця ніч прийде й […]...
6. Роман Штігер – Потрібно відкохуватись Час зав’язує нас У вузли А ти Зав’язуєш мені серце весною Перекрий всі доступні шляхи Бо сьогодні я втрачу свідомість І біль не залишить На серці віршів Хтось блукав на Околицях моєї любові Спалив усі домівки Згвалтував жінок Повбивав дітей Наплював брехнею у очі Я звик Все добре А людинопотібні Істоти Ненаситно пожирають Правдиву брехню […]...
7. Роман Штігер – Зашивай мені рани небесами Зашивай мені рани небесами Підсипай солі під ноги зимою Ламай біль на шматки до безтями Бо це все що у нас було з тобою Ця нудьга проростає у контури І повітря вплітається болісно Пропускай через себе все порівно Проклинай тільки тихо й не голосно Кубометрами плісняви й куряви Ми вриваємось знову до близькості Я проллюсь […]...
8. Роман Штігер – Серце то вільне, а доступ закритий По закінченню будь-якої історії Ми лічимо дні покалічені до народження нової Як перелітні птахи завжди хочемо Хоч колись полетіти із клітки у вирій І бути вільними знову Не зробивши ніякого злочину Це добре що хоч віримо в це Бо серце то вільне а доступ закритий нажаль Шукаємо нових подій і вражень Хоч навмисно нас поглядом […]...
9. Іван Андрусяк – вірність безжальна предвічного голосу Faithfully tinying at twilight voice… Вірність безжальна предвічного голосу З тліну безмірного крекче судьба: Знову (у кожнім найменшому волосі) Безповоротність часу проступа Чистою правдою лиш особливе Серця терпіння в огромі страху; Кожного птаха мовчання згірдливе Хто відтерпіти згодиться в гріху – зараз, відтятий від щастя-над-щастя Шепотом шепоту твого, готовий (в’язень безстрашний в мурованій пастці Мініатюрний […]...
10. Роман Купчинський – Заквітчали дівчатоньки Заквітчали дівчатоньки стрільцеві могилу, Замість мали заквітчати стрілецькую милу. Невисокий хрест берези заплели віночком, Замість мали заплітати косу барвіночком. Ще й пісочком висипали стежечку довкола, Замість мали простелити рушник до престолу. Похилились дві тополі наліво й направо, А у вітах шумить вітер про стрілецьку славу....
11. Роман Купчинський – Накрила нічка, та й тихесенька Накрила нічка, та й тихесенька, Земленьку кругом. Лиш вітер мряки жене злегенька Над розіспаним лугом. І до любови накликають Чарівниченька-солов’ї. А місяць срібний розтягає Чарівну пряжу мрій. Там при окопах на долині Стоїть поручник молодий. Йому щохвилі вилітає Зітханнячко з грудей. “Спи, дівчино, спи, кохана, Злоті мрії-сни. І про мене, голубонько, Не забудь спімни”. А […]...
12. Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і П. Тичини Кохання варте стільки, скільки Варта сама людина, яка його відчуває. Р. Роллан Тихоплинно минає час. Як у природі, так і в людському житті відбуваються постійні зміни. Весна – це дивовижне оновлення природи, це свято, це всюдисуще торжество життя. Її ознаки помітні навкруги ще задовго до танення снігів. Теплі передчуття оновлення навіює знайома картина синіючого вдалині […]...
13. Катерина Кочетова – Вечірнє місто зустрічає ніч Вечірнє місто зустрічає ніч, І цвіт дерев втрачає білосніжність, Танок пелюсток, наче віч-на-віч, Відкриє казку, де панує ніжність. А теплий вітер схопить у полон – Він передасть тобі мої вітання, Змалює місяць, наче тим пером, Весни чарівність у її світаннях. Лагідність сонця зробить день ясним, Твоя усмішка – світлим і яскравим, Мою ж цікавість словом […]...
14. Мозолевський Борис – Вірність Лице було порепане. В’їдався в очі піт. Я хвацько правив гребкою – Колгоспник в десять літ. В кальсонах з бригадира,- Аби не без штанів,- Зоря моя ходила На дні тих клятих днів. Які я тою гребкою Тоді творив діла! Черствим шматком не гребала Душа моя мала. Худенькими плечима Ми підпирали звід, Щоб світла Батьківщина Цвіла […]...
15. Олена Теліга – Вірність Від сонця свят і непогоди буднів, Щоб не змінилися безцінні фарби, В твою скарбницю я складаю скарби, Які дає мені моє полуднє. Скарбницю ту ти залишив безжурно, А я сховала у глибокий спокій, Де інших пристрастей рвучкі потоки Її не змиють у годину бурну. Приходять люди й золоті пориви Несуть за скарби, що господар кинув, […]...
16. Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського (3 варіант) Леонід Леонов якось сказав, що справжній письменник може народитись з великої людини. Ці слова мимоволі згадуються, коли мова заходить про Максима Рильського та Володимира Сосюру. Я вважаю, що творчість цих поетів-гуманістів, чарівників слова, захоплює не тільки мене. Чарує поезія митців серце людини, викликає нечуваної сили емоції, примушує замислюватися над сенсом життя. Особливо мені подобаються вірші […]...
17. “Собор” О. Гончара – роман-застереження, роман-набат О. Гончар жив у епоху, коли нове чомусь будувалося обов’язково на уламках старого, хай навіть те старе було пам’яткою мистецтва. Руйнувалися церкви і монастирі, тому що релігія була оголошена поза державою, і радянське суспільство таким чином викидало за межі своєї свідомості велику частину історичного досвіду минулого. На жаль, у нашому суспільстві дуже багато людей, які […]...
18. Роман Скиба – А що не писав – вибачай, моя пташко А що не писав – вибачай, моя пташко. Мені було важко. Мені було важко. Вузькі коридори, приглушені кроки. Хвилини, мов тижні, і тижні, мов роки. Змарніли слова і злягли сподіванки. На склі пороками осіли світанки. Хотілося жити, хотілося вити. І ніч мою тисли бетонові плити. А ти ворожила на білу дорогу, Чи в доброму Львові […]...
19. Вірність материнському заповіту (за повістю Б. Антоненка-Давидовича “Слово матері”) Борис Антоненко-Давидович до шести років зростав у російськомовному середовищі, адже батько працював у Брянську машиністом. Та саме родина дала йому національний характер: бабуся Олександра вчила онука берегти пам’ять про свій рід, плекала любов до рідної мови, виховувала в ньому почуття національної гідності. Повість “Слово матері” письменник присвятив своїй родині. Образи цього твору багато в чому […]...
20. Катя Гуйван – Якби мені на мить в Твої долоні Катя Гуйван – Якби мені на мить в Твої долоні Якби мені на мить в Твої долоні, На долю віку, чи на чтверть хвилини… Не знати і не відати провини За те, щоб цілувати Твої скроні… … Аби на волі у Твоїм полоні… Серпнень 2013р...
21. Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського (1 варіант) Поезія розповідає про ті речі, які відбувалися й відбуваються з кожним. Усі ми переживаємо трагічну самотність юності, поривання до щастя зрілості, усі замислюємося над сенсом життя і невідомою країною смерті. А насамперед – ми шукаємо кохання, шукаємо, кому віддати душу й тіло, бо, як казав поет, людина одна – не живе, “Я” – це не […]...
22. Роман Скиба – І прийдеш по першому морозі І прийдеш по першому морозі З вітряного виру нестрічань, Дівчинко з веснянками на осінь, Дівчинко з очима у печаль. Запітніють небом жовті квіти. І впадуть. Впадуть тобі до ніг… Дівчинко з веснянками на вітер, Дівчинко з очима в мокрий сніг.. Захрустять сліди у мерзлій піні. І чиєсь задивиться вікно, – Як ступають поруч наші тіні, […]...
23. Мозолевський Борис – Осінні сосни Пройдемося до кемпінгу – І скінчено, і все. А явори пікетами Виходять до шосе. І сосни у Святошині, Від сонця голубі, Пливуть назустріч осені, Вклоняючись тобі. Неначе двійко чаєчок Над стомленим шосе, Очима попрощаємось, І вітер рознесе На всі чотири сторони, Як листя із берез, І наші дні, і стогони, І радощі без меж. І […]...
24. Вірність і кохання в інтимній ліриці В. Сосюри і М. Рильського (IІ варіант) Любов – це корінь життя. Скільки ніжних слів вигадано людьми, щоб висловити свою любов до матері, до нареченої. Вірне кохання допомагає перенести всі труднощі життя. Багато своїх кращих творів присвятили темі кохання і вірності видатні українські поети Максим Рильський та Володимир Сосюра. Справжньою перлиною любовної лірики є поезія Максима Рильського “Яблука доспілі… “. Цей вірш […]...
25. Вірність Батьківщині (за поемою Миколи Вороного “Євшан-зілля”) Багато є легенд українського народу: про історичне минуле, про славетні подвиги… І багато українських письменників також писали твори на цю тему. Наприклад, у Миколи Вороного є поема “Євшан-зілля”. Це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у […]...
26. Роман “Тигролови” – перший пригодницький роман в українській літературі Іван Багряний увійшов в українську літературу не тільки своїм напруженим, емоційним стилем художньої мови, не тільки сміливістю своїх думок та безкомпромісністю їх викладу, коли йшлося про правду та про совість автора, але й тим, що розвинув новий жанровий різновид у нашій літературі – пригодницький роман. Що таке пригодницький роман як жанр? Це різновид роману взагалі; […]...
27. Роман на “вічну” тему (відгук на “Роман про Тристана та Ізольду”) Є твори, що не підвладні невпинному часу. Є теми, що бентежать душі читачів, як колись хвилювали їхніх дідів та прадідів, як хвилюватимуть онуків та правнуків. Почуття, які не згасають. Вічні скарби людської душі. Скільки вже написано про кохання, про шалений, яскравий світ, що розкривається перед очима, про трагедію і смерть, що ходять завжди поруч, але […]...
28. Марта Тарнавська – Вітер Вітер, солоний вітер, Що хмарить обрій, Вітер, що пахне літом, П’янкий і добрий, Вітер, що бризки піни Несе в обличчя, Вітер, що з далечіні До моря кличе, Вітер, що пестить тіло – Гарячу бронзу, Вітер – рибалка смілий, Надморський бонза, Вітер, чайок квиління І шуму повен, Вітер, немов весіння Бурхлива повінь, Вітер, що ніжно пестить […]...
29. Аня Тет – Не говори, не воруши слова Не говори, не воруши слова, Які лиш полем вітер рознесе Не розгуби.. бо не суха трава Той зміст, що слово у собі несе Подумай про зерно, яке посієш – Як ти за ним доглянеш, як зростиш? І як збереш врожай, то чи зумієш Зерно і в чиєсь поле донести?! Не говори, не шепочи у тишу […]...
30. Семенко Михайль – Вітер Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. Вітер станув навшпиньки І нас забив. Вітре, замкнув мені дух ти! Обкрижанив ограду. Розсипав між нами зраду… Вітер окайданив бухту… 20. XII. 1916. Владивосток...
31. Роман “Диво” – перший історичний роман П. Загребельного I. Трагедійні ситуації в історичних романах. (Характерно, що кали П. Загребсльний тільки починав розробляти історичну тематику, це і для критиків, і дія шанувальників його таланту стало цілковитою несподіванкою, оскільки він – після спроб знайти себе в пригодницьких і навіть фантастичних творах. – нарешті остаточно сформувався в письменника гостро-сучасної теми. В усіх своїх історичних романах митець […]...
32. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
33. Таня Гелетюк – Я маковим зернятком проросту Я маковим зернятком проросту, Проб’юсь тоненьким пагінцем на волю, І розцвіту в занедбанім саду Серед колючих квітів, саджених тобою. Біля шипшини, що піднялась вверх, Я заквітую вбогою красою, Я застелю червоним полотном… Увесь твій біль я заберу з собою. Покірно упаду до гордих твоїх ніг, Схилю похилену і зморщену голівку, Нехай запише наша пам’ять усе […]...
34. Богдана Матіяш – Ті що люблять Ті що люблять подивися які вони прості і красиві Делікатні як найперше ранкове світло Безтривожні як голуби Ті що люблять поглянь як багато вони віддають І як легко усе що приходить приймають Подивися на їхні долоні повні скарбів На їхню шкіру на їхні очі на усміх Радісний і щасливий на їхній спокій Погідний як літній […]...
35. Микола Вінграновський – Вже неминуче буде сніг Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить вітер дим, А сніг і дим завіє, Ще й білим язиком твердим Прилиже дим, як вміє. Хвоста розпушить курці сніг І пожене за вітром, Останні яблучка із ніг Зіб’є із віт над світом. До айстр […]...
36. Тарас Шевченко – Бували войни й військовії свари Бували войни й військовії свари: Галагани, і Киселі, і Кочубеї-Нагаї Було добра того чимало. Минуло все, та не пропало, Остались шашелі: гризуть, Жеруть і тлять старого дуба… А од коріння тихо, любо Зелені парості ростуть. І виростуть; і без сокири, Аж зареве та загуде, Козак безверхий упаде, Розтрощить трон, порве порфиру, Роздавить вашого кумира, Людськії […]...
37. Ліля Колісник – Залиш мені частинку літа Залиш мені частинку літа, В якому були я і ти. Щаслива і теплом зігріта: Була утіленням краси. Залиш мені липневий ранок Й кристали чистої роси. Була чарівна, як світанок, Навіть в хвилини самоти. Залиш мені серпневі ночі І небо, бо під ним був ти. Я не забуду твої дивні очі І ніжність дотику руки. Велика […]...
38. “Маруся Чурай” Ліни Костенко – історичний роман у віршах (2 варіант) Все, що буде, було і що є на Землі, і сто тисяч разів уже бачене й чуте, сірі вузлики ранку – твої солов’ї, все це тільки одне нерозгадане чудо. Знаю склад біосфери, структури кислот, Все, що є у природі, приймаю як даність. Я, людина двадцятого віку, – і от, зачудована, бачу лише первозданність! Історична тематика […]...
39. Ліна Костенко – Берестечко (історичний роман) Це книга про одну з найбільших трагедій української історії – битву під Берестечком. Написана ще в 1966 – 67 роках, вона згодом не раз дописувалась на всіх етапах наступних українських трагедій – і після поразки 60-х років, і в безвиході 70-х, і в оманливих пастках 80-х. Протягом цього часу з конкретної поразки під конкретним Берестечком […]...
40. Твір на тему: Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного “Роксолана”) Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного “Роксолана”) У центрі Стамбула на самому видному місці стоїть кам’яна стела-пам’ятник українській дівчині зі співучим ім’ям Роксолана. Він – не лише присвята винятковій дочці України, а й возвеличення палкої віри в красу життя, символ боротьби жінки за свою особистість та неповторність, за право бути щасливою. Образу Роксолани присвятив […]...