Роздуми О. Довженка про долю українського народу
“Слов’янство дало світові великого митця, мислителя і поета О. Довженка”.
Олександр Довженко став одним із зачинателів, новаторів вітчизняного і світового кіномистецтва, його визначним майстром, який зумів збагатити культуру художніми відкриттями. Ідея змінити, зробити світ кращим стала провідною в усіх його творах. І людину майбутнього хотів він бачити кращою, чеснішою, благороднішою. А це полягало в глибокому осмисленні людських проблем і народу м цілому. Він був борцем за правду, зброєю якого було слово. На сторінки творів завжди
Однією з провідних тем була доля українського народу. Проблема рідного народу завжди бентежила душу письменника, не давала спокою “Щоденник” Довженка – це крик душі. Він записував сюди все те наболіле, що в нього було. Він жалів українців за те, що протягом багатьох століть так ганебно дозволяли ворогові собою керувати. І все це через те, що не вчилися вони любити свою Батьківщину, шанувати культурні цінності. їх не вчили історії, а вчили класової ворожнечі. А чому? Бо українську мову, історію заборонялось викладати в учбових закладах. Російське
Кіноповість “Україна в огні” є найкращим прикладом духовної зубожілості українців. Влучно сказав полковник німецької розвідки Ернст фон Крауз своєму синові Людвігу: “У цього народу є нічим не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди. Вони не вивчають історії, у них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників”. Пізніше ми переконуємось у правдивості цього вислову, коли бачимо конфлікт між батьком Купріяном Хуторним і сином Павлом, який став німецьким поліцаєм, коли партизани намагаються вчинити розправу над Запорожцем, який нібцто переметнувся на бік німців, але ж насправді намагався врятувати село, коли судять Христю за зраду через те, що взяла шлюб з італійським капітаном. Скільки українцям довелося пролити крові, вистраждати, поки не зрозуміли, заради чого боролися. Не заради грошей, земель чужих, не заради підкорених народів, а щоб довести, що український народ має свою національну гідність. Слова Василя Кравчини є тому доказом: “Ми б’ємось за те, чому нема ціни в усьому світу, – за Батьківщину”.
У творі “На колючому дроті” зображується становище українців, підкорених фашистами: тисячі напівголих і босих людей, виснажених горем, холодом і брудом. На фоні цієї картини партизан Петро Чабан, німецький полонений, який переконаний у перемозі українського народу над німцями, раптом губиться, побачивши свого земляка Максима Заброду на боці німців. Заброда – начальник служби порядку у німців. Такі дезертирство, зрада обурюють Петра, зламують його дух. Спроба українців знищити один одного – це і є трагедія цілого народу, падіння національної гідності. А що може бути гіршим за це?
Повість “Зачарована Десна” була наче променем сонця в творчості Довженка. Від твору віє імпресіоністичними настроями. Автор ніби хоче відірватися від похмурих думок і повернутися у минуле, на той клаптик землі біля річки Десни, де промайнуло його дитинство, у земний рай, якого він більше ніде не бачив. Та навіть тут бентежать його слова батька, який не знає свого походження. “Хохол” він чи “російський мужик” – йому все одно. Єдина в селі школа переповнена російськими вчителями, які змушують дітей розмовляти по-своєму. Чому українському вони їх навчать? Але Довженко глибоко в душі примушує себе вірити, що прийде весняна” повінь і змиє увесь бруд з українських душ. Такий символічний зміст має повінь у повісті. Образ води як символ очищення. А як би зрадів Довженко оновленню своєї України!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Духовна краса українського народу в повісті О. Довженка “Зачарована Десна” (2 варіант) Треба прагнути до того, щоб Виявити сутність свого народу, Його характер, його високі Благородні поривання і духовну Красу… О. П. Довженко Досі є на Чернігівщині проста селянська хата, в якій на вервечках висить потемніла від часу колиска. На білій стіні цієї звичайної оселі виблискує фотографія з гордим профілем людини. Це – славетний син України Олександр […]...
- Уславлення у творчості О. Довженка героїзму українського народу під час Великої Вітчизняної війни Трагічною несподіванкою став для України напад нацистської Німеччини в 1941 році. Не шукав наш народ війни. Радів тихому життю, новим горизонтам, що відкривалися перед ним, співав мирних пісень, прославляючи спокій і злагоду: Ой, у мене увесь рід багатий. А у мене увесь рід багатий. Сюди-туди – он куди, увесь рід багатий… Та не судилося мирне […]...
- Роздуми Т. Шевченка про долю рідного народу у творі “І мертвим, і живим… “ Не бійтеся друзів – у найгіршому випадку вони зрадять; не бійтеся ворогів – у найгіршому випадку вони вб’ють; бійтеся байдужих, бо це з їхньої мовчазної згоди вершаться всі злочини на землі. Ці слова спадають на думку, коли перечитуєш полум’яний твір Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду… “ Роздуми Шевченка про власну долю та долю України В поезії “Мені однаково, чи буду… “ Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду… “, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового […]...
- Вплив давніх язичницьких вірувань на світогляд українського народу (за кіноповістю О. Довженка “Зачарована Десна”) Незважаючи на те, що християнство на нашу землю прийшло більше тисячі років тому, українці й до сьогодні зберегли елементи давніх вірувань. Особливо це відчутно в селі, де в кожній хаті обов’язково повинен жити домовик, у річці – водяний, а хтось із жінок обов’язково уміє ворожити. І ніяка цивілізація не може витіснити з нашої свідомості цей […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… “ В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм… “ В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – гірка дума про долю українського народу Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – гірка дума про долю українського народу В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. У багатьох своїх творах письменник порушував життєво важливі теми, викривав експлуататорський характер класового суспільства дореформеного й особливо пореформеного періоду, сміливо виступив проти нього, закликав до боротьби і […]...
- Духовна краса українського народу в повісті О. Довженка “Зачарована Десна” (1 варіант) Йому і страшно, і блаженно, Він посивів, як сивий світ. Людинолюбцеві Довженку Запахло мудрістю століть Ігор Калинець Український народ постає з творів Олександра Довженка як народ, здатний до високих духовних злетів, народ з розвиненою фантазією, який живе у світі міфологізованому, сповненому олюднених природних істот, Краса – ось головний принцип духовного світу його народу. Олександр Довженко […]...
- Твір на тему: Роздуми над долею українського народу Роздуми над долею українського народу… Хто був у космосі, говорить, що наша планета дуже маленька і красива. Мабуть, так, але скільки ж на ній проблем! Науково-технічний прогрес – велике диво, здавалося б, і велике благо. Але не завжди, бо і ця медаль має, як завжди два боки. Людство, будуючи, творячи, паралельно і руйнує, знищує. Досягнувши […]...
- Доля народу у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Доля народу у кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” 1943 рік. Українські міста і села палають у вогні, перетворюються на руїни. Народ переживає трагедію, коли наші війська змушені були тимчасово відступити. Почалася довга окупація, яка спричинила партизанську боротьбу. Саме в цей час О. Довженко створює кіноповість “Україна в огні” – один з кращих творів воєнного […]...
- “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу (2 варіант) Прекрасна людина в бою за Батьківщину. Олександр Довженко Мабуть, немає жодної української родини, якої б не торкнулася проблема війни. Не обійшло це лихо й Олександра Довженка на довго закарбувалася в мою пам’ять фраза із “Щоденника” талановитого митця і людини з великої літери: “Україну знає той, хто був на її пожарах”. Він – був… Можливо, саме […]...
- Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки Кіноповість О. Довженка “Україна в огні”: доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки “Війна стала великою, як життя, як смерть. Воює все людство. Ніби земна куля влетіла в якусь криваву божевільну туманність. Війна стала життям людства. І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва… Україна мусить родити “найсильніші твори про народ […]...
- Доля народу крізь призму авторського бачення в кіноповісті О. Довженка “Україна в огні” Олександр Довженко – самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. Його режисерська майстерність особливо яскраво виявилася в кіноповістях, яким притаманне поєднання високого романтичного злету думки з проникливим аналізом реальної дійсності, реалістичних подробиць з узагальнено-символічними образами, епічної розповіді та “вогняної патетики”.”Україна в огні” – це крик болю, це перше, гостре, вразливе сприймання фашистської навали. Довженко […]...
- Україна в творчості О. Довженка Україна в творчості О. Довженка I. Життя і творчість О. Довженка – яскравий приклад служіння рідному народові. (О. Довженко – талановитий митець і культурний діяч, який своє життя і творчість присвятив своєму народові, своїй країні, переймаючись їх болями, переживаючи разом із народом і радощі, і страждання. Всі його твори (і в літературі, і в кіно) […]...
- Віра в світле майбутнє українського народу (за віршами П. Грабовського) Павло Грабовський увійшов у нашу свідомість передусім як страдник, політичний засланець, чиє коротке життя було повністю віддане боротьбі за волю і щастя народу. Вражає сама його біографія: 20 років заслання – все свідоме життя! Перебуваючи в Сибіру, далеко від України, він не забув ні Батьківщини, ні рідної мови. У творах П. Грабовського багато сумних картин, […]...
- “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу I. Злочинне нехтування життям людей. (Для О. Довженка завжди найбільшу цінність у житті мала людина. Усією своєю творчістю він принципово відстоював твердження, що людина – неповторна особистість. Тому центральним образом кіноповісті стає Україна та українці. Дуже болить авторові, коли рідний край став руїною, тому ненависть його невгасима до тих, хто топче кованим чоботом рідну землю, […]...
- Роздуми запорожців про долю України в творі І. Нечуя-Левицького “Запорожці” Тече вода в синє море. Та не витікає; Шука козак свою долю, А долі немає. Народна пісня Героїчну сторінку в історії України вписали запорозькі козаки. Вони – славні сини нашої Батьківщини, які боронили її землі і народ від ворога. Про сміливість козаків складали легенди, перекази, пісні. В одній з давніх легенд розповідається, як оточені зусібіч […]...
- Роздуми над долею народу (за поемою І. Франка “Мойсей”) Тема народу, його минулого й майбутнього, історичного призначення і місця серед інших народів – одна з провідних у творчості І. Франка. Особливо потужно прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”, написаній поетом 1905 року, коли в Росії піднімалася революційна хвиля. Франко сподівався, що революція нарешті принесе визволення й українському народові. Поета особливо хвилювали взаємини широких мас […]...
- “Україна в огні” – твір про трагедію українського народу (1 варіант) В людських сердець незаймані глибини Своїм він серцем глибоко проник – Співець краси, природи і людини, Душі людської дивний чарівник. І. Гончаренко “Україна в огні” – це чесна неприхована правда про перший етап Другої світової війни. Пишучи цю кіноповість, Олександр Довженко виявив таку непритаманну радянським письменникам тієї доби правдивість, таку безкомпромісність, що твір його прозвучав, […]...
- Велесова книга – скрижалі буття українського народу в прадавні часи Велесова книга – скрижалі буття українського народу в прадавні часи Одним із прадавніх джерел нашої історії і культури є “Велесова книга” – дерев’яні дощечки, на яких записано розповіді про життя і релігію праукраїнців. “Велесова книга” – це найдавніша слов’янська пам’ятка V-IX століть, яка допомагає нам поглибити свої знання про те, як і чим жили наші […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі (за віршами П. А. Грабовського) П. А. Грабовський – поет високого громадянського обов’язку. Де б він не був: чи то за тюремними гратами, чи у Вілюйську, чи в Якутську, чи в Тобольську,- тяжкий сум за Україною визначав зміст його творчості; поет відчував, що має жити для рідної землі, служити їй своїм словом. Ще в юності майбутній поет дав собі клятву […]...
- Родина Катранників як уособлення українського народу в романі В. Барки “Жовтий князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” був створений під враженнями від жахливого голодомору 1932-1933 років. Автор спирається на реальні історичні події XX століття – часи правління Й. Сталіна, який “благословив” політику створення голоду в Україні. На батьківщині твір був надрукований тільки після розпаду Радянського Союзу, оскільки до того часу всілякі згадки про штучний голодомор були під […]...
- Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Поетичне вираження в поезіях П. Грабовського одвічного прагнення українського народу до незалежності (“До Русі-України”, “До українців”) Боже! Чи знайдеться край, так зарабований, Як Україна, чи ні? Люд наш, цупкими кайданами скований, Гине без світла на пні. Боже! За віщо ж нам рученьки зв’язано Його нації синам, Що розмовлять та писати заказано Рідною мовою нам? П. […]...
- Твір на тему: Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу I. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей (незалежна держава відкриває для цього можливості: прогрес нації залежить від творчого характеру особистості, але без історії народу, без знання культури народу немає майбутнього). II. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. […]...
- Історичні віхи в історії українського народу (за драмою Лесі Українки “Бояриня”) Історія українського народу надзвичайно трагічна й повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу українців, їхню здатність знову і знову відроджуватись після нищівних, здавалося б, смертельних ударів та катастроф. Можна було б свою розповідь розпочати від татаро – монгольської навали, яка не тільки знищила українську державність, а й фізично вигубила народ, так підірвала його біологічні сили, […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (3 варіант) Мабуть, немає більше жодної країни, в історії якої було б стільки “білих” плям, що лякають своєю жахливою чорнотою, скільки маємо їх в історії України. Одним з таких невідомих фактів нашої історії був голодомор 1932-33 років. Радянська історія старанно приховувала, а потім заперечувала факт голодомору – історичного страждання української нації, що був відомий всьому світові. Тому […]...
- Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко “Маруся Чурай” Трагічні картини минулого українського народу в творі Л. Костенко “Маруся Чурай” I. Роман “Маруся Чурай” – енциклопедія духовного життя України XVII століття. (“Маруся Чурай” – роман історико-філософський, соціально-психологічний. Ліна Костенко із відповідальністю поставилася до історичного матеріалу, суворо дотримуючись наукової достовірності подій і фактів. Автор досліджує їх вплив на буття народу, а відтак і на майбутню […]...
- Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка (цикл “Запорожці”) Далеке минуле українського народу у творах А. Малишка (цикл “Запорожці”) А. Малишко – поет ліричний, романтичний, який відчував і бачив зв’язок поколінь, зв’язок минулого і сучасного. У цьому самобутність його лірики. Цикл “Запорожці” став мовби прологом до творчості поета періоду Великої Вітчизняної війни. Цикл складається з трьох віршів: “Ворон”, “Битва І”, “Битва II” – і […]...
- Віра Івана Франка в щасливий прийдешній день українського народу (за поемою “Мойсей”) І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка. 1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії. (Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм?) 2. Занепокоєння перед наступним поколінням (будуть соромитись своїх батьків, втрачені найкращі національні якості, накинули на себе ярмо рабства). 3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в […]...
- Історія українського народу в творчості Івана Кочерги На початку XX століття практично всі театри в Україні були російськомовними, але молодий драматург Іван Кочерга не покладав надій на розвиток українського театрального мистецтва і в 20-ті роки перейшов до творчості рідною мовою. Ще вивчаючи право на юридичному факультеті Київського університету, Іван Кочерга цікавиться історією Києва, який захопив його своєю красою. Якось, переглядаючи в бібліотеці […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (2 варіант) До зображення образу матері звертався не один письменник. Згадаємо, наприклад, образ матері у Тараса Шевченка, його наймичку, яка готова йти за своїм сином хоч на край світу, його божественно-міфологічні образи матерів з дитиною, згорьовних українських жінок. Та й кожен український поет чи прозаїк так чи інакше виписував у своїх творах її – першооснову людського існування, […]...
- Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (2 варіант) Нічого страшнішого за голодомор, мабуть, не відбувалося в українській землі. Про нього пам’ятають як про нашесть, яка змела з лиця землі більшість українців, вкоротивши віку і старим людям, і маленьким дітям. Здавалося, що українців збираються зовсім знищити. Мабуть, так і було, бо письменники, яким довелося жити в ті роки й які не схотіли мовчати, намагаючись […]...
- Роль Біблії в духовному житті українського народу Роль Біблії в духовному житті українського народу Найвідоміша у світі книга – Біблія – існує вже понад 3000 років і перекладена 1200 мовами. За визначенням дослідників, вона посідає перше місце у світі за своїм значенням, кількістю видань, вдячних читачів і за величчю того впливу, який має на розвиток людства, на його культуру. По-перше, це пов’язане […]...
- Зображення нескореності українського народу в поемі А. Малишка “Прометей” Один з визначніших своїх творів Андрій Малишко назвав ім’ям героя старогрецької міфології. Прометей – це вічний символ незламності духу. На фронтах Великої Вітчизняної війни поет побачив багато таких нескорених людей. їм, а також невмирущому народові, присвятив свою поему Андрій Малишко. В образі простого юнака зі Смоленщини поет зображує тих людей, які героїчно захищали рідну землю […]...
- Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (1 варіант) Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року Але про нього треба пам’ятати, щоб не допустити повторення, яке може назавжди припинити написання нових сторінок української історії. Жили на українській землі письменники, які не схотіли […]...
- Волелюбний дух українського народу (за оповіданням М. М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) Волелюбний дух українського народу (за оповіданням М. М. Коцюбинського “Дорогою ціною”) У оповіданні “Дорогою ціною” Михайло Коцюбинський, услід за Тарасом Шевченком, Нечуєм-Левицьким, опоетизував волелюбний дух трудящих України. Остап Мандрика був вихований на оповіданнях діда, “який ходив у Січ, а потім різав панів в Умані”. Ті розповіді пробуджували в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал. Остап […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
- Леся Українка – геніальна дочка українського народу Українська земля породила багатьох письменників і поетів, які не тільки збагатили нашу літературу, але й уславили її серед інших літератур світу. Одне з найвеличніших імен серед них – ім’я Лесі Українки. Доля не була поблажливою до неї. Захворівши в дитинстві, поетеса змушена була все життя долати тяжку недугу, вести, за її словами, “тридцятилітню війну” з […]...
- Якби Ленського не було вбито на дуелі… (Роздуми про можливу долю героя) Дохнула буря, цвет прекрасный Увял на утренней заре, Потух огонь на алтаре!.. О. С. Пушкін У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”, як і в однойменній опері П. І. Чайковського, є дві найсильніші сцени, що вражають читача і глядача. Це остання зустріч Тетяни й Онєгіна і загибель Ленського на дуелі. На наших очах відбуваються дві […]...
Ібсена вважають засновник новоi европейськоi драматургіi.