Рубаї (скорочено) – Хайям Омар
8
Шукай людину скрізь: на бідному постої,
У закутку нужди і в пишному покої.
Одна душа жива за сто Кааб дорожча!
Чому ж ідеш до них? Шукай душі живої!
18
І юних, і старих – всіх поглинає час,
І невеликий нам дається днів запас.
Ніщо не вічне тут: ми підемо так само,
Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас!
26
Як жалко, що весна моя скінчилась
І книга юності навік закрилась!
Та пташечка, що молодістю зветься,
Звідкіль вона взялась? Куди поділась?
30
Хай кожна мить, що в вічність промайне,
Тебе вщасливлює,
Що нам дається тут,- життя: пильнуй же!
Як ти захочеш, так воно й мине.
41
Я не шукаю втіхи у вині,
Аж поки горе не наллє мені;
В чужу сільницю не вмочу я хліба,
Аж поки серце не спряжу в вогні.
72
Ковтає крапельку розбурхана ріка,
На землю падає пилиночка легка.
А як же ти живеш? Хіба не так зникаєш,
Як та дрібнесенька у вихорі мошка?
91
Любов – це сонечко, що всесвіт огріває,
Любов – чудесний птах, що в квітнику співає,
Її не знає той, хто плаче солов’єм,
Вона в душі того, хто мовчки умирає.
93
На цій землі іще ніхто не зміг
Дійти
Щоб доторкнутись кучерів красуні,
На тисячу зубців розбився ріг.
263
На долю нетривку не покладай надій
І часу гострий меч розпізнавати вмій!
Халву, що покладе тобі Фортуна в рота,
Ковтать не поспішай, бо є отрута в ній.
Переклад В. Мисика
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Омар Хайям – неперевершений майстер рубаї Образ великого поета Сходу Омара Хайяма овіяний легендами, біографія – повна таємниць і загадок. Його повне ім’я навряд чи уміститься в один рядок. Але ще більше граней у його таланта. Давній Схід знав Омара Хайяма в першу чергу як видатного вченого: математика, фізика, астронома, філософа. У сучасному світі Омар Хайям відомий більш як поет, творець […]...
- Омар Хайям Біографія ОМАР ХАЙЯМ У 1859 році англійський поет Едвард Фіцджеральд опублікував книгу віршів “Рубайят Омара Хайяма”. Вона містила близько ста чотиривіршів, перекладених з персидської. Перед читачем постав образ східного мудреця: любителя насолод у юності, розчарованого скептика в зрілому віці, релігійно налаштованого містика в старості. Цей переклад відкрив європейському читачеві персидського поета. Через півсторіччя стали з’являтися й […]...
- Персько-таджицька поезія: Омар Хайям Реферат на тему: Персько-таджицька поезія: Омар Хайям. Тема: Омар Хайям – персько-таджицький вчений і поет. Всесвітня відомість його чотиривіршів (рубаї), Тх філософська глибина, щирість та простота у зображенні почуттів; гнучкість форми, яскравість ритмодинаміки, афористичність рубаї, їх тематика. Мета: познайомити учнів з творчістю класика персько-таджицької літератури Омара Хайяма, його особистістю; вчити аналізувати рубаї; розвивати логічне мислення […]...
- Рубаї Рубаї – чотиривірш, як правило, філософського змісту за схемою римування: а а – а (різновид монорими). Р. як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, – одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному літературному середовищі (Захириддин Бабур) та іранському (Омар Хайям). […]...
- Провідні теми рубаї Омара Хайяма Провідні теми рубаї Омара Хайяма Омар Хайям… За часів середньовічного Сходу його називали “вченим мужем століття”. Він був видатним математиком, фізиком, астрономом, філософом. Наші сучасники знають його передусім як геніального поета, автора чотиривіршів, що мають назву рубаї. Цей популярний на Сході жанр є народним за своїм походженням. Рубаї складаються з чотирьох рядків, три з яких […]...
- Рубаї – Рудакі * Чотири речі нам потрібні, щоб невеселих збуться дум: Здорове тіло, добра вдача, ім’я хороше, світлий ум. Кого Всевишній обдарує цими дарами чотирма, Той завжди радуватись має і проганять од себе сум. * Себе в руках весь час тримати – от справжнє благородство. Глухих, сліпих не ображати – от справжнє благородство. Не благородство – наступити […]...
- Збірник афоризмів “Пчола” скорочено – Народна творчість (Златоструй //Древняя Русь X-ХIIІ веков.- М.: Молодая гвардия. 1990) Лагідне слово розрушить гнів. З одних вуст виходить і благословення і прокляття. Краще ногами спіткнутися, ніж язиком. Лютий кінь вуздою стримується, а раптовий гнів розумом стримується. Корінь навчання гіркий, а плід – солодкий. Небесного прагнеш, не звідавши земного. Ні птаха випущеного не можеш скоро спіймати, ні […]...
- Ой летіла стріла скорочено – Народні балади Ой летіла стріла З-за синього моря. Ой де ж вона впала? – На вдовинім полі. Кого ж вона вбила? – Вдовиного сина. Немає нікого Плакати по ньому. Летять три зозуленьки, І всі три рябенькі: Одна прилетіла, В головоньках сіла; Друга прилетіла. Край серденька сіла; Третя прилетіла Та в ніженьках сіла. Що в головках сіла То […]...
- Васильки скорочено – Сосюра Володимир Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій, і гаї синіють ген на видноколі, і синіє щастя у душі моїй. Одсіяють роки, мов хмарки над нами, і ось так же в полі будуть двоє йти, але нас не буде. Може, ми квітками, може, васильками станем – я і ти. Так […]...
- Дума про Самійла Кішку скорочено – Народна творчість Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери – Алкан – паша, “трапезонтськоє княжа”. На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим – Марко Рудий, суддя військовий, третім – Мусій Грач, четвертим – Лях Бутурлак, “ключник галерський”. Алкан – паша […]...
- Михайло-семиліток (скорочено) – Лотоцький Антін Було це за часів, коли на нашу землю нападали печеніги. Князював у золотоверхому Києві Володимир. Був у нього син Михайлик. Хоч малому лише сім років, але він вже був славним стрільцем і вершником. Любив його весь народ. Якось печеніги великою силою облягли Київ. Б’ють у мури, стріляють, а не можуть подолати киян. Спитали у ворожбитів. […]...
- Пророкам свободи Ніж мовити пусті слова Ти краще не кажи ні чого Де небо дзвоном розрива, Шукай в собі свойого Бога. Шукай одвічне і святе, Шукай між перлами перлину, Ти викохай і проросте, Плекай з малого, як дитину. Шляхами правди проведи Омий свяченою сльозою Із попелу вогонь збуди І люди йтимуть за тобою. Зірви кайдани з душ […]...
- Місяць на небі, зіроньки сяють скорочено – Родинно-побутові пісні Місяць на небі, зіроньки сяють. Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує, серденько мре. }2 Пісня та мила, пісня та люба Все про кохання, все про любов, Як ми любились та й розійшлися. Тепер зійшлися навіки знов. } 2 Ой очі, очі, очі дівочі. Темні, як нічка, ясні, як […]...
- Любов Багацька – На сонці немає плям Коханий, На сонці немає плям. Повір. Ти маєш у це вірити. І хоч ти здогадуєшся, Що вони насправді є, Та не шукай їх. Просто вір, що їх немає. Коханий, ми бездоганні. Я ідеальна Ти досконалий. Ми звичайно думаємо потайки, Що це не так. Але віримо у свою досконалість. Не треба шукати плям на сонці І […]...
- Аня Тет – Ти не запитуй Ти не запитуй :”Хто я й звідки?” Ти не шукай мене в мені… Сьогодні я жарке, спекотне літо, А завтра холодніша від зими Як таємницю, ти мене не розгадаєш, Як простір, ти мене не обіймеш Я – сива істина, якої не пізнаєш Я – неозорий Всесвіт, що без меж Я – вільний вітер, що і […]...
- Бджола та Шершень (скорочено) – Сковорода Григорій 1722-1794 Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї самої, та до того ж часто їй шкодять, приносячи замість нагороди смерть, Бджола не перестає робити дурниці – збирає мед. Бджола відповіла своєму радникові, що дурень він сам. Мед до вподоби й ведмедю, […]...
- Вступні двері до християнської добронравності (скорочено) – Сковорода Григорій Бог зробив потрібне неважким, а важке – непотрібним. Немає нічого солодшого для людини й нічого потрібнішого, як щастя. Щастя ж у серці, серце в любові, любов – у Законі Вічного. Якби щастя залежало від місця, часу й від плоті, то ми б його ніколи не знайшли Щастя, як повітря і сонце, даються людині даром. Щастя […]...
- На вічну пам’ять Котляревському (скорочено) – Шевченко Тарас Сонце гріє, вітер віє З поля на долину. Над водою гне з вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає,- А де ж дівся соловейко? Не питай, не знає. Згадай лихо, та й байдуже… Минулось… пропало… Згадай добре – серце в’яне: Чому не осталось? Отож гляну та згадаю: Було, як смеркає. Защебече на калині – […]...
- Студент (скорочено) – Винниченко Володимир Село палало. Вигоріла половина хат, залишивши без притулку і без того змучених людей. Особливо потерпав старий дід. Він ніяк не міг заспокоїтись, що згоріло все, зароблене багатьма роками. Хтось докинув думку, що хату запалили студенти, які проходили нещодавно тут та до чогось придивлялися. Раптом до натовпу наблизився чужий чоловік. Він заговорив до людей, виливаючи в […]...
- Григорій Сковорода – Бджола та шершень (СКОРОЧЕНО) ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ (СКОРОЧЕНО) Шершень спитав у Бджоли, чому вона така дурна. Адже, добре знаючи, що плоди її праці корисніші для людей, ніж для неї самої, та до того ж часто їй шкодять, приносячи замість нагороди смерть, Бджола не перестає робити дурниці – збирає мед. Бджола відповіла своєму радникові, що дурень він сам. […]...
- Бондарівна скорочено – Народні балади У містечку Богуславку Каньовського пана Там гуляла Бондарівна, як пишная пава. У містечку Богуславку сидить дівок купка, Межи ними Бондарівна, як сива голубка. Прийшов до них пан Каньовський та й шапочку ізняв, Обійняв він Бондарівну та й поцілував. “Ой не годен пан Каньовський мене цілувати, Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!” Ой шепнули люди добрі […]...
- Марія (скорочено) – Шевченко Тарас У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований сіяв”. Марія принесла вечерю, […]...
- Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже скорочено – Родинно-побутові пісні “Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже. Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже: (2) Ой хоч сватай, хоч не сватай, хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, що ти залицявся”. (2) “Ой коли б ти, дівчинонько, трошки багатенька. Взяв би тебе за рученьку, повів до батенька”. (2) “Ой коли 6 я, козаченько, була багатенька, Наплювала […]...
- Великий льох (більш стисло) скорочено – Шевченко Тарас Три душі. Через село Суботів летіли три білі пташки – три людські душі, що їх через гріхи святий Петро не пускає до раю, і сіли на хресті старої церкви. Перша душа, як була людиною, звалася Прісею. Вона народилася й виросла в селі Суботові, родовому гнізді Богдана Хмельницького. Всі любили гарну дівчинку. Пріся гралася із сином […]...
- Зенітка (скорочено) – Вишня Остап (1889-1956) “Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як діла, дідусю? драстуйте! – драсігуйте! діла? діла – нічого! діла, як кажуть оці песиголовці, – гут! – І по-німецькому, дідусю, навчились? – Атож. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився”. Дідусь розповідає, що од нього троє ворогів загинуло. Ось як це було. […]...
- Тарас Шевченко – Марія (СКОРОЧЕНО) Тарас Шевченко Марія (СКОРОЧЕНО) У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований […]...
- Пагутяк Галина – Ранок без вечора (скорочено) Сонце пробивається крізь зелені штори, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень. Чорніють від ягід кущі смородини, падає стигла малина, вишні аж бризкають соком. Качата стовпилися біля миски з кукурудзяною кашею. Мала п’є молоко, а бабуся загадує роботу: нарвати кропу, перебрати, почистити цибулю, принести дров. У хаті холодно й темно, й дівчинка думає, […]...
- Три зозулі з поклоном (інша версія переказу) скорочено – Тютюнник Григір Любові Всевишній присвячується Герой-оповідач виходить з-поза клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з хлопцями-однокурсниками, то й купив) і з чемоданчиком у руці. І перше, що бачить, – хату Карпа Яркового. Перед нею рівними рядочками на жовтому піску молоденькі сосни. На ганку стоїть Марфа Яркова і проводжає юнака очима. Вона без хустки, видно […]...
- Остап Вишня – Зенітка (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Зенітка (Скорочено) “Сидить дід Свирид на колодках. Сидить, стружить верболозину. – Як діла, дідусю? Драстуйте! – Драсігуйте! Діла? Діла – нічого! Діла, як кажуть оці песиголовці, – гут! – І по-німецькому, дідусю, навчились? – Атож. У соприкосновенії з ворогом був, – от і навчився”. Дідусь розповідає, що од нього троє ворогів загинуло. Ось […]...
- Пісня про рушник (скорочено) – Малишко Андрій Рідна мати моя, ти ночей недоспала. Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя, на долю дала. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й […]...
- Володимир Винниченко – Студент (СКОРОЧЕНО) Володимир Винниченко Студент (СКОРОЧЕНО) Село палало. Вигоріла половина хат, залишивши без притулку і без того змучених людей. Особливо потерпав старий дід. Він ніяк не міг заспокоїтись, що згоріло все, зароблене багатьма роками. Хтось докинув думку, що хату запалили студенти, які проходили нещодавно тут та до чогось придивлялися. Раптом до натовпу наблизився чужий чоловік. Він заговорив […]...
- Пантелеймон Куліш – Рідне слово (СКОРОЧЕНО) Пантелеймон Куліш Рідне слово (СКОРОЧЕНО) Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Т. Шевченко Мовчки предки наші в полі Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили З вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово буде. Вже судили княжі суди, та правда утікала з тих судів. За маєтки продавалася з радістю воля, насипалися могили […]...
- Рідне слово (скорочено) – Куліш Пантелеймон Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Т. Шевченко Мовчки предки наші в полі Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили З вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово буде. Вже судили княжі суди, та правда утікала з тих судів. За маєтки продавалася з радістю воля, насипалися могили – пам’ять про “безголов’я”. А […]...
- Великий Льох (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Положил еси нас (поношение) соседом нашим, подражание и поругание сущим окрест нас. Положил еси нас в притчу во языцех, покиванию главы в людех. Псалом 43, ст. 14 і 15 Три душі Через Суботове летіли три пташечки і сіли на похиленому хресті на старій церкві. Це душі померлих, яких не пускають до раю, поки не розкопають […]...
- Тарас Шевченко – Великий льох (Стислий переказ, дуже скорочено) Тарас Шевченко Великий льох (Стислий переказ, дуже скорочено) Три душі. Через село Суботів летіли три білі пташки – три людські душі, що їх через гріхи святий Петро не пускає до раю, і сіли на хресті старої церкви. Перша душа, як була людиною, звалася Прісею. Вона народилася й виросла в селі Суботові, родовому гнізді Богдана Хмельницького. […]...
- Тарас Шевченко – Великий льох (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ (СКОРОЧЕНО) (Поема (містерія)) Три душі Через село Суботів летіли і сіли на хресті старої церкви три білі пташки – три людські душі, що їх через гріхи святий Петро не пускає у рай: Бо так сказав Петрові Бог: “Тойді у рай їх повпускаєш, Як все москаль позабирає, як розкопа великий льох”. І […]...
- Великий Льох (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема Три душі Через село Суботів летіли і сіли на хресті старої церкви три білі пташки – три людські душі, що їх через гріхи святий Петро не пускає у рай: Бо так сказав Петрові Бог: “Тойді у рай їх повпускаєш, Як все москаль позабирає, як розкопа великий льох”. І Перша душа, що бувши людиною […]...
- Василь Стус – Пам’яті А. Г Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай. У бiлiй стужi сонце України. А ти шукай – червону тiнь калини На чорних водах – тiнь її шукай, Де жменька нас. Малесенька шопта Лише для молитов i сподiвання. Усiм нам смерть судилася зарання, Бо калинова кров – така ж крута, Вона така ж терпка, як в наших жилах. […]...
- Григорій Сковорода – Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу (СКОРОЧЕНО) ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА РОЗМОВА, ЗВАНА АЛФАВІТ, ЧИ БУКВАР СВІТУ. ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО ДУШЕВНИЙ СВІТ (СКОРОЧЕНО) * * * … Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому і людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства, сад, як окремі частини складають годинниковий механізм. Мова моя тоді спокійніша, […]...
- Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар Світу (скорочено) – Сковорода Григорій 1722-1794 ДРУЖНЯ РОЗМОВА ПРО дУШЕВНИЙ СВІТ * … Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому і людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства, сад, як окремі частини складають годинниковий механізм. Мова моя тоді спокійніша, коли кожна людина не лише добра, але і споріднену собі […]...
Моя допомога батькам у публистицному стилі твір.