Руданський Степан – Чи голосна церква

Став у церкві батько з сином.
Церкву вже кінчали:
Засклепили, побілили,
Олтар прибивали.

“Слава богу, – каже батько, –
Спомоглися люди.
Лиш не знати, як то вона –
Чи голосна буде?

Постій хіба, – каже, – сину,
Перед образами,
А я піду та для проби
Свисну за вратами… “

Пішов свиснув разів кілька,
Назад повертає.
“А що, сину, голосная?” –
Хлопчину питає.

“Голосная!.. – хлопець каже, –
Так і б’є луною!..”
“Ану ж, – каже, – піди свисни,
А тут я постою… “

“Оце але! – каже хлопець. –
Найшли що сказати!..
А чи ж я то який дурень
У церкві свистати!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему поезія в моєму серці.
Ви зараз читаєте: Руданський Степан – Чи голосна церква
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.