Руданський Степан – Павло Апостол*
Україно-Україно,
Що ти за то дала,
Що старого Апостола
Гетьманом обрала? 2
Україно-Україно,
Що ти заплатила,
Що до себе та Петрика 3
Ти так прихилила?
Україно-Україно,
Що то з москалями,
Що посланці повертають
До тебе з дарами? 4
І за ними Лизогуб нас,
Чарниш, Жураковський?
І чим же так прихилився
До них цар московський?
Не питайте, добрі люди,
Каже Україна:
Колись була в Московщині
Тяжкая година.
Колись була в Московщині
Тяжкая година:
Петро судив царевича, 5
Судив свого сина.
А Петриків тато,
І було там сенаторів
Багато-багато;
Але жоден не подумав
За нього обстати,
Не смів жоден проти кари
Голосу подати.
Їдна тілько Україна
За нього обстала,
Їдна тілько Україна
Голос свій подала.
І був гетьман в Петрополі,
Як Петрик вінчався, 6
І до гетьмана старого
Петрик обізвався:
“Спасибі вам, добрі люди,
Що ви серце мали,
Що ви в кровлі мого батька
Рук не покаляли.
За то тепер і гетьмана
Я вам позволяю,
За то тепер і права вам
Давні повертаю!
І чого лиш буде треба,
Просіть, добрі люди,
Усе
Усе для вас буде!”
І подякував Апостол,
Назад повертає
Та й до царя, до Петрика,
Послів посилає,
Посилає до Петрика,
Просить милость мати:
Позволити поспільную
Старшину обрати.
Не перечить добрий Петрик,
Зараз позволяє.
Не чекає і Апостол,
Зараз обирає.
І Лизогуб став обозним
І зараз до діла;
У судці пішов Кандиба 7
І сотник Забіла 8 ;
В писарі пішов Турновський, 9
Панич чи попович,
В осаули пан Лисенко 10
І пан Мануйлович;
І поспільнії хорунжі –
Горленко-бунчужний, 11
А в поспільнії бунчужні
Борозна 12 недужний.
І підняв на ноги гетьман
Слабу Україну
І ще чогось до Петрика
Іде в Московщину.
Аж там Петрик помирає, 13
Ганна наступає, 14
Вона ж уже Україну
Не так пригортає.
Вона тілько Апостола
В очі пригортає, 15
А за очі тридцять тисяч
Людей вимагає. 16
І піднялось тридцять тисяч
З полковником Танським, 17
Пішлі, бідні, з України
В степи басурманські.
І піднялось тридцять тисяч,
Та усі чубаті,
Пішли в степи басурманські
Вали висипати.
І піднялось тридцять тисяч
Ще до сходу сонця,
Висипають вал від дону
До самого донця.
На другий рік тридцять тисяч
Свіжих посилає,
А торішніх тридцять тисяч
Назад повертає.
На третій рік із Польшею
Бійка розпочалась, 18
Щоб від естів і від курів
Польща відцуралась; 19
Бо любовник Ганнин Бірон 20
Став її просити,
Щоби його у тих Курах
Князем ізробити.
І почалась тая бійка,
Військо знемагає…
Тоді гетьман запорожцям
Стиха промовляє:
“Покидайте, – каже, – хлопці,
Турецькі границі 21
Та давнього собі місця
Просіть у цариці… “
І просяться у цариці,
Цариця приймає
І булаву, бунчук, пернач,
Хоруг посилає.
І каже їм, запорожцям,
На вражую кару,
Заселити два Кодаки 22
І річку Самару. 23
А тим часом в Білій Церкві
Каже присягнути
Та у Польшу з отаманом
На час завернути.
І пігнались запорожці
З Білецьким Іваном, 24
Здибалися з Лизогубом
Та із Галаганом;
Здибалися, полетіли,
Назад поглядають –
Аж там уже Апостола
Козаки ховають. 25
Аж там уже Апостола
Козаки ховають,
Аж там уже і укази
З Москви посилають,
Лизогуба півгетьманом
Тілько обирають… 26
Лизогуба півгетьманом
Тілько обирають,
А другого півгетьмана
З Москви посилають.
Джерело: Степан Руданський. Київ, “Наукова думка”, 1985.
* Апостол Павло – під цим іменем відомі два визначних діячі української козацької старшини кінця XVII – початку XVIII ст., миргородські полковники, батько та син гетьмана данила Апостола (1654-1734), якому, власне, і присвячено поему С. Руданського і якого в поемі помилково названо Павлом. Що старого Апостола || Гетьманом обрала… – д. Апостола обрано гетьманом Лівобережної України в 73-річному віці, 1 вересня 1727 р. Влада його була обмежена. Петрик – Петро II Олексійович (1715-1730) – російський імператор (1727-1730), онук Петра I, син страченого ним царевича Олексія. … Що посланці повертають || до тебе з дарами… – У грудні 1727 р. делегація української козацької старшини у складі ніжинського полкового судді Михайла Забіли, гадяцького полкового судді Мартина Стишевського, прилуцького сотника Григорія Стороженка та переяславського осавула Луки Васильєва їздила до Петербурга з подякою за скасування Малоросійської колегії і відновлення гетьманства. Петро II прихильно прийняв делегацію, обдарував її членів подарунками і разом з ними відпустив з Петербурга І. Черниша, В. Жураковського та Я. Лизогуба, яким було заборонено жити на Україні. Петро судив царевича… – Суд над царевичем Олексієм відбувся 1718 р. На суді були присутні гетьман І. Скоропадський і козацька старшина: генеральний бунчужний Я. Лизогуб, полковники П. Полуботок (чернігівський), А. Маркович (лубенський), М. Милорадович (гадяцький). І був гетьман в Петрополі, || Як Петрик вінчався… – Гетьман д. Апостол був присутнім на коронуванні Петра II у 1728 р. разом з козацькою старшиною, полковниками, бунчужними товаришами і таємним радником Ф. Наумовим. Кандиба Андрій – генеральний суддя. Забіла Михайло – ніжинський полковий, згодом генеральний суддя. Турновський – генеральний писар. Лисенко Федір – генеральний осавул. Горленко Яким – генеральний хорунжий. Борозна Іван – генеральний бунчужний. Аж там Петрик помирає… – Петро II помер 30 січня 1730 р. Ганна наступає… – Після смерти Петра II російською імператрицею 9 травня 1730 р. стала небога Петра I, донька царя Івана Олексійовича Анна Іванівна (1693-1740), курляндська княгиня. Вона тілько Апостола || В очі пригортає… – Імператриця Анна Іванівна нагородила д. Апостола орденом святого Олександра Невського, зробила його сина Петра лубенським полковником. … А за очі тридцять тисяч || Людей вимагає. – 1731 р. з ініціативи головнокомандуючого російською армією графа Мініха почалося спорудження оборонних валів і фортець від дніпра до дінця для забезпечення південних кордонів Російської імперії від татарських наскоків. до цих робіт залучалися українські козаки і селяни. Танський Антін – київський полковник. На третій рік із Польшею || Бійка розпочалась… – Після смерти короля Августа II Сильного (1670-1733), союзника Петра I у Північній війні (1700-1721), в Польщі почалась боротьба за владу між його сином Августом III і ставлеником Швеції Станіславом Лещинським. На прохання Августа III російський уряд надав Польщі військову допомогу. В складі російського війська брало участь 20 000 українських козаків під проводом Я. Лизогуба та прилуцького полковника Г. І Галагана (?-1748). … Щоб від естів і від курів || Польща відцуралась… – Йдеться про Курляндське герцогство, створене 1562 р. з столицею в місті Мітаві (нині Єлгава), яке перебувало у феодальній залежності від польського короля. З початку XVIII ст. почало підпадати під вплив Росії і 1795 р. було остаточно приєднане до Російської імперії. Бірон Е. (1690-1772) – фаворит Анна Іванівни, згодом старший підкоморій і правитель державних справ; 1737 р. обраний герцогом Курляндії. … Покидайте, – каже, – хлопці, || Турецькі границі… – Після зруйнування 25 травня 1709 р. Старої (Чортомлицької) Січі царськими військами частина запорожців перейшла на підвладну Кримському ханству територію і в пониззях дніпра заснувала в Олешках (нині Цюрупинськ, Херсонської области) Олешківську Січ. Тут для життя запорожців склалися тяжкі умови, і 1714 р. козаки звернулися до царського уряду з проханням дозволити їм повернутися на батьківщину. Але царський уряд відмовив козакам. Незважаючи на відмову, козаки самовільно групами і поодинці поверталися на Україну. Прагнучи зміцнити південні кордони Росії в зв’язку з небезпекою татаро-турецьких нападів, царський уряд з ініціативи д. Апостола 1734 р. дозволив їм повернутися до Росії, на Запоріжжя, де в березні 1734 р. за три-п’ять кілометрів від Старої, Чортомлицької, Січі (біля теперішнього села Покровського, Нікопольського району, дніпропетровської области) вони заснували Нову Січ (1734-1775). Два Кодаки – тобто Старий Кодак (нині Старі Кодаки, село дніпр
опетровського району, дніпропетровської области) і Новий Кодак (Кодак, Кодаки), фортеця на правому березі дніпра проти Кодацького порогу, в кінці XVIII ст. перейменована в село Старі Кайдаки. Тепер входить в межі міста дніпропетровська. Самара – ліва притока дніпра поблизу дніпропетровська. Білецький (Білицький) Іван – кошовий отаман Олешківської Січі. … Аж там уже Апостола || Козаки ховають. – д. Апостол помер 28 січня 1734 р. від апоплексії. Похований у Великих Сорочинцях, Миргородського району, Полтавської области у Покровській церкві, збудованій за його наказом 1732 р. … Лизогуба півгетьманом || Тілько обирають… – Після смерти д. Апостола указом Анни Іванівни на Україні було встановлено тимчасовий уряд (Правління гетьманського уряду), який складався з призначених царським урядом російських чиновників та української козацької старшини (росіяни – князі Олексій Шаховськой та Андрій Баратинський, полковник Василь Гур’єв і запасний полковник Іван Синявін; українці – генеральний обозний Я. Лизогуб, генеральний суддя М. Забіла, підскарбій А. Маркович і запасний осавул Ф. Лисенко).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Віршований розмір гріє сонечео.