Руданський Степан – Світить місяць серед неба

Світить місяць серед неба,
Зіроньки кругом,
І всі люди сном заснули,
Опівнічним сном!..

Один я лиш не дрімаю,
Край вікна стою;
І тобі, дівча, співаю
Про тугу свою!..

Чи спиш, мила, чи дрімаєш?
Любка, пробудись!
Пробудися і в віконце
Виглянь-подивись!..

Най погляну на ті личка,
Що палахкотять,
На ті очі, чорні очі,
Що вогнем горять!..

Виглянь, мила, як дрімаєш,
Най я подивлюсь,
Подивлюсь на білі груди,
К серцю пригорнусь!..

Пригорнуся, обів’юся,
Правду спом’яну…
І без туги і без жалю
Вічним сном засну.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Зав'язь соня аналіз.
Ви зараз читаєте: Руданський Степан – Світить місяць серед неба