Руданський Степан – Запорожці у короля


Приїхали запорожці,
Короля вітають,
Король просить їх сідати,
Козаки сідають.

Сидять собі. В них жупани
Все кармазинові,
І самі такі храбренні,
Вуса прездорові.

Задивились на ті вуса
Ляхи-мосціпани.
“Що б їм, – кажуть, – дати їсти?
Даймо їм сметани!”

Поставили їм сметани,
Їсти припрошають,
Але наші запорожці
Разом відмовляють:

“Славная у вас сметана…
Тілько вибачайте,
А перше нам, запорожцям,
Щільник меду дайте!”

Дали й меду запорожцям…
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
Вгору й завертіли.

Тоді й кажуть королеві:
“А що, ясний пане!
Нехай тепер запорожцям
Подають сметани!”



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...



Вірші про вікна морозні.
Ви зараз читаєте: Руданський Степан – Запорожці у короля