Руданський Степан – Животина

Related posts:

1. Степан Руданський – добра натура Грає скрипка, грає кобза І бандура грає; Чумак літом у кожусі Гопки витинає. Витинає чумак гопки, Аж потом заллявся… “Та скинь-бо ти кожух, брате!” Якийсь обізвався. “Ні, не скину! – чумак каже.- Бо натуру маю, Що йно тілько з себе скину, То все пропиваю!”...
2. Руданський Степан – Циганський кінь Вивів циган на ярмарок Коня продавати… Посходились ярмаркові, Стали оглядати… Оглядають – кінь, як сокіл, І ганчі не має! А сам циган кругом ходить Та все примовляє: “Що конина, то конина!.. А щоб язик мала, То вона б вам, люди добрі, Всю правду сказала!” Купив якийсь ту конину, Дома оглядає!.. Аж конина його справді Язика […]...
3. Степан Руданський – Сам поїду! Що заслабне, було, жид І рабина просить, Рабин тілько з-за дверей Палицю виносить Та й пахолка свого шле З нею до слабого… От пахолок курував Жида не їдного. Аж раз якось довелось Слабу курувати; От пахолок і прийшов, Щоб палицю взяти. А той каже: “Хто слабий? Чи жид, чи жидівка?” “Не жид,- каже,- а їдна […]...
4. Степан Руданський – Перекусіть, пане! Обсунулась стара гребля, Місток похилився, Спала річка невеличка, Млинок завалився. На камінні кілька хлопців Черепками грає, Аж ступою через греблю Панок проїжджає. “Помагайбіг,- каже,- хлопці!” “Помагайбіг, пане!” “А що, у вас млинок меле?” “Таже меле, пане!” “А говна змолоти можна!” “Перекусіть, пане! Як сухеє воно тілько, То змелеться, пане!”...
5. Руданський Степан – Чи голосна церква Став у церкві батько з сином. Церкву вже кінчали: Засклепили, побілили, Олтар прибивали. “Слава богу, – каже батько, – Спомоглися люди. Лиш не знати, як то вона – Чи голосна буде? Постій хіба, – каже, – сину, Перед образами, А я піду та для проби Свисну за вратами… “ Пішов свиснув разів кілька, Назад повертає. […]...
6. Степан Руданський – Мазур на сповіді Сповідав ксьондз молодий Мазура старого. “Що ж,- питає,- чуєш ти За собою злого?” “А нічого!.. Та і що ж Злого чути маю? Чи в костьолі коли був? Чи коршму минаю? Слава богу, господь крив: Того не бувало… “ “Ах ти, грішнику такий! Чи ж того ще мало? А ще більше? Може, й звів Чужую дитинку?” […]...
7. Руданський Степан – Циган з хроном З копійкою циганчук По ярмарку ходить І купив би, може, що, Та все не знаходить. Усе таке дороге, А в нього копійка, По копійці тільки хрін Продає жидівка. Мнявся бідний циганчук, Далі, що робити? Без гостинця ж не іти, Треба щось купити! До жидівки і побіг, Купив того хрону, За пазуху положив Та й пішов […]...
8. Степан Руданський – Хмельницький і пани Стали колись Хмельницького Ляхи підмовляти, Щоби нашу Україну З Польщею з’єднати. А Хмельницький їм говорить: “Сядьте, добрі люди! Послухайте мої байки, Чи правдива буде?.. Ото був собі господар, Мав їдного сина, І любив він його щиро – Сказано, дитина… Любив його, як дитину, Годив, як паняті; Але в того чоловіка Був і вуж при хаті. […]...
9. Степан Руданський – Три царі Циган, русин, третій лях Про те говорили, Якби царство хто їм дав, Що б вони робили. Циган каже: “Якби так Моє царство було, То такого б вже царя На світі не було. Я б по шию в салі жив, В сало б одягався, Сало б їв, на салі спав, Салом укривався”. “Ну, не диво такий […]...
10. Степан Руданський – Чи далеко до неба “Що п’ять верстов – то й коршомка, Нічого й лічити, Бо п’ять верстов як проїдеш, Треба й відпочити. Ото їдуть із ярмарку Двоє господарів, У каждого віз порядний, Воликів по парі. Їдуть собі помаленьку, Грошенята мають, Полягали на соломі – Та й думу гадають. Далі їден пробудився З глибокої думи, Повернувся на соломі. “Чи спиш,- […]...
11. Руданський Степан – Співомовки (Збірка) 1992 рік, видавництво “Веселка” ПРЕСЛІВ’Я Вір не вір, а не кажи: “Брешеш” I Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання. А я, хлопець-молодець, Пожалував мами, Серед лісу відпитав Дупло зі шпаками. В дупло руку – не йде, Голови не впхаю, Сюди-туди край дупла – Та й сам улізаю. Ходжу […]...
12. Степан Руданський – Суходольський Згинув шляхтич Суходольський, Вже в костьолі тіло, І з-під небка ксьондз навколо Поглядає сміло. Далі мову зачинає, Тільки не по-польськи, Зачинає по-латині: “Ubi Suchodolski?” * І поглянув ще навколо: “Ubi Suchodolski?” Далі ще раз кругом глянув: “Ubi Suchodolski?” Аж п’яничка їден слухав: “Ubi” все та “ubi”, Далі й каже: “Знаєш, ubi? У чортовій губі!” “Lżesz, […]...
13. Степан Руданський – Еге, гай Йде видючий і сліпий, Та й каже видючий: “Ото, брате, синій гай! Ото ліс дрімучий!” “Еге! Еге! – каже той.- Як ти собі важиш!” “А ти ж, брате, бачиш що?” “Та ж ти, брате, кажеш!”...
14. Степан Руданський – Печені яйця Підсунувся на весіллі Козак до дівчини, Давай її підмовляти Дати табачини. Але вона “Не дам, – каже, – Бо казала мати, Що від того, часом, можна Животину мати… “ “Не журися, – козак каже, – Не знатимуть люди: В мене яйця печенії – Дитини не буде!..” “А чи ж правда печенії?” “Печені, їй-Богу!..” “А з […]...
15. Степан Руданський – Голодний жид Небагато орендарі В сабаш наварили Та й, на лихо, убогого Їсти запросили. А убогий, ще й голодний, На то не вважає: Як припався гатилити – Як у торбу пхає. Та і ні вже як од миски Біду одірвати, Ото вони й задумали Дечого питати. “Чи маєш ти,- кажуть,- батька?” А той каже: “Маю!” Їсть і […]...
16. Руданський Степан – Зробіте собачку В опівночі на полу Мужик пробудився, Штани собі розпустив, На жінку звалився. Навпомацки затиснув – Жінка – як не чує, А синочок з-поза них Все собі пантрує. І йно тілько що мужик Розхитався саме, А синочок тут у плач: “Не душіте мами!” Та й позаду за матню Потягає тата… “Мовчи, сину, – каже той, – […]...
17. Степан Руданський – Ксьондзів наймит Ксьондз і пані покойова На мшу поспішають, На відході до покою Слугу закликають. І тут пані йому каже, Щоб набіл забрати І конечне до обіду На ринку продати. А ксьондз його посилає З квитком до давида Та узяти око м’яса Каже йому в жида. Пішов слуга до давида – Не скурав нічого, Виніс набіл продавати […]...
18. Степан Руданський – Камінний святий Раз обходили ляхи Навкруги костьола, Захопили хто що міг, Ходять наокола. Ото мазур і собі, З набожництва свого, Перед себе захопив З каменя святого. І аж крекче, неборак, А святого носить Та щоб живо обійшли, Пана бога просить. А тут, йому не біду, Тілько що ступають, А навколо обійшли – Знову починають. Бачить мазур, що […]...
19. Степан Руданський – Той, що над нами Стоїть козак коло груші Дівку підмовляє. А дівчина, як калина, Полум’ям палає. Зчервоніло повне личко, Відскочили груди… Отак дала б, та боїться, Що то послі буде. “А що, – каже, – як я буду Дитиноньку мати? Хто пригорне сиротину, Буде доглядати?” Козак жваво обіймає Дівчину руками. “Не журись, дівчино, – каже, – А той, що […]...
20. Степан Руданський – Мазур у болоті Застряг мазур у болоті, Хуру підпихає Та й до помочі дороту Святу упрошає: “Свята панно, – каже, – панно! Святая дорота! Будь ласкава надо мною, Вирятуй з болота!” Ані з місця його коні! Нічого робити, Давай тоді Antoniego На поміч просити. Підпер хуру та як крикнув: “Święty мій Антоній! Вирятуй хоч ти з болота Мої […]...
21. Степан Руданський – Biskupstwo Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотири Зробилося мало. Раз він гнався шістьма кіньми В шовках та у злоті, Як нагнався на баюру, Застряг у болоті. Бились-бились сиві коні Та й лягли, до […]...
22. Степан Руданський – Мошкова пісня Колись Мошко улюбився У нашу дівчину. То, бувало, все співає В лихую годину: “Світить місяць, світить, І сонця не треба,- Він не впаде з неба, Бо добре держиться. Ой там край дунаю Голуби літають,- Най собі літають, Бо я їх не спійму. Сів заєць на дубі, Оріха кусає… Бо він виглядав Милої коханки. Сів заєць […]...
23. Руданський Степан – Рабин і запорожець Читав рабин свої книги Двадцять і сім років, Перечитав всіх талмудів І усіх пророків… Читав двадцять і сім років, Ні з ким ані слова!.. З ним не сміла говорити Й сама рабинова. І чи то він свою мову За той час забувся, Чи з великої науки З розуму схибнувся, А як вийшов уже на світ […]...
24. Руданський Степан – Козацька міра Зайшов козак до коршомки. “Здоров, орендарю! А налий-но мені,- каже,- Горілачі чару!” Налив Мошко одну чару, Козак вихиляє. Вихиляє, не ковтає, Іще підставляє. Налив другу, козак хилить, Разом дві ковтає Та й жидові коло шинку Трояка кидає. Підійняв жид, подивився… “Гирсти, як то буде?! В мене кожну по три гроші Пили добрі люди!” “Мовчи, жиде […]...
25. Степан Руданський – Чи далеко до Києва Питаються якось хлопця Подорожні люди: “Чи багато верстов, сину, До Києва буде?” “А не знаю, – хлопець каже, – Було вісімнадцять, Тепер менше, либонь, стало, Здається, сімнадцять!” “Що ж то, сину, за пригода Така прилучилась?” “Та пригода не пригода – Верства повалилась!”...
26. Руданський Степан – до чого ти здатний Вдався батькові синок, Та такий ледащо, Що робити, хоч убий, Не буде нізащо. В поле нікгди ні ноги, З школи утікає. Лежить тільки, як бугай, Яйця вигріває. Що не бився з ним старий, Не дав собі ради. На остаток всіх кумів Зводить до поради. Розказує їм біду, Сина закликає І останній раз його Із жалю […]...
27. Руданський Степан – дочка-син Пан то хоче сина мати, Не спить цілі ночки, Але пані, як на збитки, Вповиває дочки. Що півроку, то й повненька, Що рік, то й дитина… Отак-отак рада б хлопця, А вийде дівчина… П’ятеро вповила пані, Ще надію має; Але дідич за границю З горя виїжджає. І говорить своїй пані: “Я хрестом клянуся, Тільки ще […]...
28. Руданський Степан – Ікра Сидить москаль коло лави, Порох насипає. Аж підходить стара баба. “А що то?” – питає. “А что ж? Икра салдацкая, Став москаль брехати. – Вить с энтаво у нас, бабка, Выходют салдаты!..” “Почекай же, бісів сину, – Стара собі каже, – В мене живо ікра ваша У печі поляже!” І йно лихе москалину З хати […]...
29. Степан Руданський – Піп і ксьондз Ксьондз сміється: “Паки! Паки! Дай, попе, табаки!” А піп каже: “Surdum corda! * На, теляча морда!” ___________________________ * Піднесімось духом! (лат.) – Ред....
30. Руданський Степан – Ой вийду я у садочок Ой вийду я у садочок – В садочку калина, Край калини шовком шиє Любая дівчина. Подивлюся на калину – Вона розпукає! Подивлюся на дівчину – Дівча обіймає. Тая ж сама калинонька, Та вже завинулась; Тая ж сама дівчинонька, Та вже відвернулась. Завинулась калинонька Та й не розпукає; Відвернулась дівчинонька Та й не поглядає. Ой вийду […]...
31. Руданський Степан – Що до кого “Хто йде їсти?” – пан питає. “Я йду!” – циган каже. “Хто йде жати?” – пан питає. “То громада скаже!”...
32. Степан Руданський – Шляхтич Мша кінчилась у костьолі, Люд порозсипався, У костьолі тілько шляхтич Убогий зостався. Та ще десь за образами Захристиян лазить, То святих там заслоняє, То в них світло гасить. Обдивився кругом шляхтич – Не видно нікого, Та живенько, де Антоній, Припав до святого: “Błagam cię, człowieczku święty! Błagam cię, Antoni! Podaj, serce, mnie pieniędzy, Niech ja […]...
33. Степан Руданський – Чорт Приглянувся ксьондз-добродій До чужої жінки. Що день божий посилає Фіги та родзинки… Посилає, все питає, Коли згода буде. Коли її чоловіка Удома не буде… Але жінка не з тих жінок: Подарунки брала, А ксьондзові усе-таки Слова не давала… Далі видить – треба дати, Нічого робити! Тілько собі замишляє Ксьондза підголити… Каже мужу. Муж навмисне Зрання […]...
34. Руданський Степан – А не халасуй! “Ото, тату, маєм воду,- Каже циганчук,- А якби нам іще сиру Та муки до рук – Наварили б вареників, Сіли край стола… “ Тут старому вже по горлі Слинка потекла… “А якби нам іще масла, Отоді балуй!” Тут старий його фандою: “А не халасуй!”...
35. Руданський Степан – Куций Ходить піп коло крамниці Та й чогось питає. Аж до нього такий хитрий Жидок підбігає: “добродзею, добродзею!” – Просить почекати Та й новому ножикові Ім’я яке дати. А той, довго не гадавши, Казав ножик дати, Зламав його та й каже: “Куцим будеш звати!..”...
36. Степан Руданський – Крива баба Раз до ксьондза забрела Кривая на ноги І, бідная, на дітей Просила підмоги. А ксьондзові грошей жаль, – Давай її вчити, Як каліці із дітьми В білім світі жити. “Лучче, – каже, – ти навчись Бабити, змовляти, То й на себе, й на дітей Будеш гроші мати!” “де ж навчитись, пане мій? Дайте мені раду!” […]...
37. Степан Руданський – Що кому годиться “Jak wy, chłopie, tego popa Całujecie w rękę? Ja bym jego nie całował, Żeb brali na mękę, Już bym wołał psa całować!” * Мужик злиться, злиться: “Та так,- каже,- ясний пане, Що кому годиться!” _________________________ * Як ви, хлопе, того попа Цілуєте в руку? Я б його не цілував, Щоб брали на муки. Вже б […]...
38. Степан Руданський – Рана Перегнулась молодиця, Шмаття віджимає, А хлопчина під запаску Ззаду заглядає. Заглядає – що за рана? Та й питає мами: “А від чого то в вас рана Помежи ногами?” “Та то ми з батьком колись, – каже, – Билися обоє. Сокирою батько вдарив Та й розтяв надвоє”. “А розумний тато були!.. Добру міру знали! Бо сокирою, […]...
39. Степан Руданський – Лядська натура Блудить ляшок серед лісу, А мужик рубає… “Та ти, ляше, либонь, блудиш?” – Мужик промовляє. А лях каже: “Chocaj błądzię, Ale mam naturę Nie pytać się tego nigdy Kogo biję w skórę!” ________________________ Хоч блуджу, Але маю натуру Ніколи не питати того, Кого бю в шкуру! (польськ.) – Ред....
40. Степан Руданський – Аби душа чиста Два злодії опівночі Костьол обкрадають; Обшарили всі скарбони, Святих обдирають. І забрали, які були, Гроші під замками. Далі один на олтарик Пнеться з постолами. “Та що ж бо ти, брате, робиш? – Став другий казати.- Як-то можна святе місце Постолом валяти?” А той каже: “Мовчи, брате! Ми тут перед богом – Аби душа чиста була, […]...