Сатира

Related posts:

1. Меніппова сатира, або Меніппова сатура Меніппова сатира, або Меніппова сатура – жанр античної літератури, що полягає у вільному поєднанні віршів та прози, пов’язаний з іменем філософа-кініка Меніппа із Гадари – сирійської (III ст. до н. е.). На жаль, від його спадщини лишилися тільки заголовки, однак традицію свого попередника продовжив Лукіан (діалоги “Меніпп”, “Ікароменіпп”, “Бесіди в царстві мертвих”), Марк Теренцій Варрон […]...
2. Сатира в творчестве Салтыкова Щедрина Имя Салтыкова Щедрина стоит в одном ряду с такими всемирно известными сатириками, как Марк Твен, Франсуа Рабле, Джонатан Свифт и Эзоп. Сатиру всегда считали “неблагодарным” жанром – государственный режим никогда не принимал едкую критику писателей. Народ пытались оградить от творчества таких деятелей самыми разными способами: запрещали книги к изданию, ссылали писателей. Но все было напрасно. […]...
3. Сатира ранніх оповідань Антона Чехова Сатира ранніх оповідань Антона Чехова Ранні оповідання Л. П. Чехова вирізняються яскравим гумором, дотепністю і легкістю оповіді. Молодий письменник дарує читачеві блискучий водевільний гумор. Разом із тим, тоді ж, у середині 80-х років, у його творах з’являється нещадна сатира. “Смерть чиновника”, “Товстий і тонкий”, “Довідка”, “Хамелеон”, “Унтер Пришибєєв” по-новому продовжують і розвивають кращі традиції Гоголя […]...
4. Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Гумор і сатира – два способи зображення смішного в житті. Вони відрізняються характером висміювання. Якщо гумор доброзичливий і жартівливий, то сатира, як правило, викривальна й зла. І те, і друге мають своїм джерелом усну народну творчість: анекдоти, прислів’я, жартівливі оповідання й пісні. Літературні гумористичні і сатиричні твори читачі, мабуть, люблять найбільше, особливо якщо автор гармонійно […]...
5. Сатира В. В. Маяковского … Сатира должна обладать зубами и когтями, ее плуг должен глубоко пахать почву, чтобы на ней вырос впоследствии хлеб нашей жизни, а не гладить бурьян по поверхности. Сатира должна остаться великим искусством ума и гневного сердца, любовью к истинному человеку и его защитой… А. Платонов “Сатирик – это писатель, изъясняющийся на языке смеха, бесконечно разнообразном, […]...
6. Острая сатира в произведениях А. П. Платонова Любые явления действительности неизменно находят свое отражение в произведениях литературы и искусства. Комические явления действительности отражаются в сатирических или юмористических произведениях. Возникнув в глубокой древности в устном народном поэтическом творчестве, сатира получила свое название и достигла высокого развития в древнеримской литературе (сатиры Горация и Ювенала, комедии Плавта и Теренция, романы “Сатирикон” Петрония и “Золотой осел” […]...
7. Сатира Н. В. Гоголя (2) В 1852 г. после смерти Гоголя Некрасов написал прекрасное стихотворение, которое может быть эпиграфом ко всему творчеству Гоголя: “Питая ненавистью грудь, уста вооружив сатирой, проходит он тернистый путь с своей карающею лирой”. В этих строках, кажется, дано точное определение сатиры Гоголя, ведь сатира – это злое, саркастическое высмеивание не просто общечеловеческих недостатков, но и социальных […]...
8. Сатира (По повести “Собачье сердце”) И принимаем вперемежку С надменностью встречая их То восхищенье, то насмешку От современников своих. Г. Иванов Михаил Афанасьевич Булгаков – художник необыкновенно правдивый и чуткий. Мне кажется, он видел далеко вперед, предчувствуя все несчастья государства, которое складывалось на его глазах. Сатирическая повесть “Собачье сердце”-глубокое философское произведение, если вдуматься серьезно в его содержание. Профессор Филипп Филиппович […]...
9. Сатира Н. В. Гоголя (1) В 30-е годы прошлого века Россия после недавнего восстания декабристов переживала тяжелую пору николаевской реакции. В то время гонениям подвергались лучшие сыны Родины. С усилением самодержавного гнета в стране тесно связаны те изменения, которые произошли в русской литературе. На арену вышли бездарные писатели, создающие пошлые произведения. искажающие действительность, не дающие правильного представления о жизни русскою […]...
10. Індекс Індекс (лат. index – покажчик, перелік, список) – список, покажчик, перелік будь-чого. У книговжитку відомий “Індекс заборонених книг”, перелік видань, підданих осуду католицькою церквою і повністю заборонених до видання, продажу й читання. Перший такий зведений папський І. був виданий 1559 у Римі і відтоді постійно перевидавався з доповненнями; включав твори “єретиків”, діячів Реформації, мислителів (Е. […]...
11. Сатира в творчестве В. В. Маяковского (по стихотворению “Прозаседавшиеся”) Говоря о чертах, определяющих характер сатиры, М. Е. Салтыков-Щедрин писал: “Для того чтоб сатира была действительно сатирой и достигала своей цели, надобно, во-первых, чтобы она давала почувствовать читателю тот идеал, из которого отправляется творец ее и, во-вторых, чтоб она вполне ясно сознавала тот предмет, против которого направлено ее жало”. Сатира Маяковского полностью удовлетворяет этим требованиям: […]...
12. “История одного города” как социально-политическая сатира Повесть М. Е. Салтыкова-Щедрина “История одного города” представляет собой цикл рассказов, не связанных между собой сюжетом или одними и теми же героями, но объединенных в одно произведение ввиду общей цели – сатирического изображения современного Салтыкову-Щедрину политического устройства России. “Историю одного города” определяют как сатирическую хронику. Действительно, истории из жизни города Глупова заставляют смеяться и нас, […]...
13. Поема “Сон” Т. Шевченка – нищівна суспільно-політична сатира на самодержавство I. Страдницька доля Тараса Шевченка – доля багатостраждальної України (Шевченко – це символ чесності, незламності, самовідданої любові до Батьківщини і священної ненависті до її ворогів). II. Суспільно-політична сатира на самодержавство в поемі “Сон”. 1. Жахливий контраст між чудовим пейзажем та вакханалією кріпосництва (ліричний герой пролітає над Україною, Росією і бачить, як Край неба палає, соловейко […]...
14. Сатира і гумор у творчому доробку В. Самійленка Сонячний гумор В. Самійленка відбиває Життєрадісний характер його народу, який навіть У злиднях не втрачає природного Почуття гумору й надії на краще майбутнє. І. Франко Сатира і гумор В. Самійленка були знаменним явищем в історії української літератури кінця XIX – початку XX століття. Поет увібрав у себе прикметну рису українського гумору – його лагідність, доброзичливість, […]...
15. Гумор і сатира В. Самійленка (“Ельдорадо”, “Патріоти”) (1864-1925) Народився в м. Великих Сорочинцях Миргородського повіту на Полтавщині. Син наймички та поміщика, який рано помер. Добру освіту допоміг отримати багатий батьків родич. Навчався у Полтавській гімназії, на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира. Входив до літературно-мистецького гуртка “Плеяда”. В останні роки жив у м. Боярціна Київщині, де й похований. Письменник. Виявив себе у […]...
16. Современна ли сатира В. В. Маяковского? Жизнь меняется каждый день, задавая все новые и новые вопросы и не давая ответов. Можно ли сейчас сказать что-то справедливое в отношении творчества В. Маяковского? Трудно разобраться в своем времени, а что говорить о прошлом. У каждого времени своя правда. Какое оно, время Владимира Маяковского? Удивительное время. Время трагедий, разъединивших отцов и детей, время фантастических […]...
17. Епітома Епітома (грецьк. epitome – надріз, витяг, стислий виклад) – скорочений варіант художнього твору, особливо поширювався у давній літературі, переписуваній від руки. Випадки Е. трапляються і в сучасній літературній практиці: “Калевіпоег” в переказі Е. Рауда (переклад О. Завгороднього), “Іліада” Гомера в переказі Катерини Гловацької, “Гаргантюа і Пантагрюель” Ф. Рабле в переказі Ірини Сидоренко та ін....
18. Бичующая сатира в “Повести о том, как один мужик двух генералов прокормил” М. Е. Салтыкова-Щедрина В каждом порядочном человеке русской земли Щедрин имеет глубокого почитателя. Н. Г. Чернышевский Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин является прямым продолжателем литературных традиций Н. В. Гоголя. В произведениях Салтыкова-Щедрина сатира обрела новую форму, не потеряв своей остроты и актуальности. В “Сказках для детей изрядного возраста” писатель бичует беспорядки, мешающие развитию России. И главное зло, которое осуждает автор, […]...
19. Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася […]...
20. Сатира у романі “Майстер і Маргарита” БУЛГАКОВ МИХАЙЛО (1891-1940) Російський письменник, драматург, есеїст, критик, журналіст. Булгаков народився у Києві на Андріївському узвозі, Ns 13 – тепер тут знаходиться літературний музей його імені. Тяжіння до літератури було з дитинства, вдома ставили вистави, писали вірші, прозу. Київський університет (медичний факультет) Булгаков закінчив з відзнакою, певний час працював лікарем. З вражень його медичної практики […]...
21. Сатира на человеческие пороки в произведениях М. Е. Салтыкова-Щедрина Многие писатели и поэты использовали сказку в своем творчестве. С ее помощью автор высмеивал тот или иной порок человека и всего общества. Сказки Салтыкова-Щедрина резко индивидуальны и отличны одна от другой. Сатира была оружием писателя. В середине XIX века из-за существовавшей строгой цензуры автор не мог до конца обнажить пороки общества, показать всю несостоятельность российского […]...
22. Сатира на чиновничью Русь в комедии Гоголя “Ревизор” Комедия Н. В. Гоголя “Ревизор” – замечательное реалистическое произведение, в котором раскрыт мир мелкого и среднего чиновничества России второй четверти XIX века. Сам Гоголь так писал о замысле этой комедии: “В “Ревизоре” я решился собрать в одну кучу все дурное в России, какое я тогда знал… и за одним разом посмеяться над всем”. Комедия вводит […]...
23. Сатира на человеческие пороки в произведениях М. Б. Салтыкова-Щедрина (1) Многие писатели и поэты использовали сказку в своем творчестве. С ее помощью автор высмеивал тот или иной порок человека и всего общества. Сказки Салтыкова-Щедрина резко индивидуальны и отличны одна от другой. Сатира была оружием писателя. В середине XIX века из-за существовавшей строгой цензуры автор не мог до конца обнажить пороки общества, показать всю несостоятельность российского […]...
24. Лібортени, або Лібертини Лібортени, або Лібертини (лат. libertinus – вільновідпущений) – представники вільнолюбної тенденції у французькій літературі XVII ст., що вивільнялася з-під засилля-релігійної та світської догматики, захоплювалася повнотою земного життя, обстоювала принципи свободи особистості (поет Т. де Віо, філософ П. Гассенді, романісти Ш. Сорель, С. Сірано де Бержерак та ін.). Традиція Л. спостерігалася у творчості Ж.-Б. Мольєра, Ж. […]...
25. “Мертвые души” – сатира на крепостническую Русь (1) Работу над “Мертвыми душами” Гоголь начал еще в 1835 году по совету Пушкина и на сюжет, подсказанный им. Сам писатель неоднократно подчеркивал грандиозность и широту своего замысла: “… какой огромный, какой оригинальный сюжет! Какая разнообразная куча! Вся Русь явится в нем!” – сообщал он Жуковскому в 1836 году. В “Мертвых душах” Гоголь поставил самые острые […]...
26. Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” (3 варіант) Український народ відзначається своїм оптимізмом і життєрадісністю. Він створив багато гуморесок, жартівливих пісень, приказок, у яких відбилося вміння сміятися навіть над власними вадами. І. Нечуй-Левицький, який добре знав життя народу, відтворюючи у повісті його побут, не міг не передати його гумору, а зображуючи вади не однієї людини, а цілої верстви, так би мовити, хвороби суспільства, […]...
27. Канцона Канцона (італ. canzone – пісня) – одна з форм середньовічної, лірики трубадурів Провансу: пісня про лицарську любов, пов’язана з культом дами. Вишукана будова К. була строго строфічною, позначалася незрідка наскрізним римуванням, але схема римування була у кожної К. своя, оригінальна. Остання строфа – торнада – виглядала коротшою, присвячувалася дамі серця. Із Провансу К. поширилась у […]...
28. Сказки М. Е. Салтыкова-Щедрина как политическая сатира Салтыков-Щедрин – один из величайших сатириков мира. Всю свою жизнь он посвятил борьбе за освобождение русского народа, критикуя в своих произведениях самодержавие и крепостничество, а после реформы 1861 года – пережитки крепостного права, оставшиеся в быту и психологии людей. Сатирик критиковал не только деспотизм и эгоизм угнетателей, но и покорность угнетаемых, их долготерпение, рабскую психологию. […]...
29. Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні Остапа Вишню можна назвати однією з найяскравіших постатей в історії української літератури двадцятого століття. Ця людина не може бути пересічною, адже вона дарувала іншим радість – радість світлу, сонячну, ту, яка здатна підтримувати людей у важкі часи, надавати їм сили. Хто такий Остап Вишня? Це лірик, сатирик і просто людина з іскрометним почуттям гумору. У […]...
30. Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 році. Вона є високохудожнім соціально-побутовим твором, у якому правдиво показано життя українського села другої половини XIX століття. Жанрова специфіка твору полягає у тому, що зображений повсякденний плин життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових ситуаціях, які часто зображуються гумористично. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис […]...
31. Антиутопія, або Негативна утопія Антиутопія, або Негативна утопія – зображення у художній літературі небезпечних наслідків, пов’язаних з експериментуванням над людством задля його “поліпшення”, певних, часто принадних соціальних ідеалів. А. може трактуватись і як заперечення утопічних прожектів, якими захоплювалися Т. Мор, Ф. Бекон, Т. Кампанелла, К. Маркс, В. Ленін таін. Першим таким твором вважається “Левіафан” Т. Гоббса (1651) -* – […]...
32. П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – зла сатира на пристрасть до накопичення Талант І. Тобілевича найкраще виявився у жанрі комедії. Драматург вважав комедію найдійовішим драматичним жанром в умовах тогочасної пореформеної дійсності, бо комедія “бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється з пороків, і заставляє людей, мимо їх волі, соромитись своїх лихих учинків!..” І. Карпенко-Карий не міг обминути й такого суспільного зла, що нестримно розросталось у […]...
33. Гумор і сатира в повісті “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Іван Нечуй-Левицький – неперевершений майстер гумору, письменник, що створив в українській літературі цілий ряд яскравих літературних портретів; характерів, що стали потім алегоричним уособленням певних людських рис. У своєму творі мені хочеться розглянути основні засоби творення гумористичних та сатиричних образів у творі “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького. Сміхова культура є важливим елементом українського селянського світу, який постає зі […]...
34. Мадригал Мадригал (італ. madrigale – пісня рідною, материнською мовою, від лат. mater – мати ) – в епоху раннього Відродження – лірична пісня італійською мовою, на відміну від тих, які складалися латиною. Тексти для таких музичних М. писали Ф. Петрарка, дж. Боккаччо, Ф. Саккеті. Музичну форму М. розробляли композитори П. Казелла і Ф. Ландіно. В літературі […]...
35. Сатира как творческий принцип. (По произведениям Салтыкова-Щедрина) Сатира Щедрина – особое явление в русской литературе. Смех органически присущ нашей культуре. И если Пушкин мог с полным правом сказать: “От ямщика до первого поэта мы все поем уныло. Грустный вой – песнь русская”, то с не меньшим основанием можно говорить о смехе: так же, как и грусть, он свойствен всем – “от ямщика […]...
36. Новела Новела (італ. novella, від лат. novellus – новітній) – невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вималюваною дією. Н. властиві лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Серед різновидів епічного жанру Н. вирізняється строгою й усталеною конструкцією. до композиційних канонів Н. належать: наявність строгої та згорненої композиції […]...
37. “Ревизор” – сатира на крепостническую Русь Пьеса Н. В. Гоголя “Ревизор” впервые была поставлена 19 апреля 1836 года в Петербургском Александрийском театре. Николай I заметил: “Ну, пьеска! Всем досталось, а больше всего – мне!” Позже, в “Авторской исповеди”, Гоголь скажет: “В “Ревизоре” я решился собрать в одну кучу все дурное в России… все несправедливости, какие делаются в тех местах и в […]...
38. Современна ли сатира Маяковского? Своей сатирой Маяковский продолжает традиции Салтыкова-Щедрина. Жизнь меняется каждый день, задавая все новые и новые вопросы и не давая на них ответов. Можно ли сейчас однозначно судить о творчестве Маяковского? Трудно разобраться в своем времени, а что говорить о прошлом… Получается так, что у каждого времени своя правда. Какое оно – время Маяковского? Удивительное. Время […]...
39. Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Однією з найхарактерніших рис українського характеру є гумор. Недаремно ж кажуть, що в українців язик гострий та серце з перцем і що багатий наш народ на жарти та смішки. В здатності українського слова бути гострим та влучним я ще більше переконалася, коли прочитала повість “Кайдашева сім’я” Івана Нечуя-Левицького. У творі письменник правдиво змалював життя і […]...
40. Сказки Салтыкова-Щедрина как политическая сатира Салтыков-Щедрин – один из величайших сатириков мира. Всю свою жизнь он посвятил борьбе за освобождение русского народа, критикуя в своих произведениях самодержавие и крепостничество, а после реформы 1861 года – пережитки крепостного права, оставшиеся в быту и психологии людей. Сатирик критиковал не только деспотизм и эгоизм угнетателей, но и покорность угнетаемых, их долготерпение, рабскую психологию. […]...